Рішення

від 18.09.2020 по справі 922/2304/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2304/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243 до першого відповідача - Фізична особа-підприємець Лук`янов Валерій Миколайович, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , другого відповідача - Фізична особа-підприємець Лук`янова Ірина Ігорівна, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 про стягнення 30 982,92 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом :

- про стягнення з ФОП Лук`янова Валерія Миколайовича (перший відповідач) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0933 по вул. Польовій, 67 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) з 01.01.2019 по 30.06.2019 в сумі 15491,46 грн.

- та про стягнення з ФОП Лук`янової Ірини Ігорівни (другий відповідач) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0933 по вул. Польовій, 67 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) з 01.01.2019 по 30.06.2019 в сумі 15491,46 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

На електронну адресу суду 10.09.2020 надійшов відзив відповідачів на позовну заяву №95/20 від 10.08.2020, в якому відповідачі заперечують проти вимог позивача, зазначаючи, що спір не є господарським, оскільки будівлі на спірних ділянках належать їм не як фізичним особам-підприємцям. Також, посилаються на відсутність між сторонами орендних правовідносин та безпідставності набуття майна.

Позивачем надано відповідь на відзив відповідачів, згідно якої не погоджується з доводами відповідачів.

Згідно вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства зокрема є: 1) верховенство права, 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, 4) змагальність сторін, 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення.

Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги зазначених норм, судом, з метою дотримання завдань господарського судочинства та ретельного вивчення обставин справи та позицій сторін, долучає, подані до суду відзив та відповідь на відзив, до матеріалів справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Ухвалою суду від 17.09.2018 було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 20.06.2018 № 1132/18 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення фізичній особі - підприємцю Лук`янову Валерію Миколайовичу та фізичній особі-підприємцю Лук`яновій Ірині Ігорівні земельної ділянки комунальної власності площею №1, орієнтовно 0,0890 га та площею №2, орієнтовно, 0,1330 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Б-1 (цех), літ. У-1 (цех), літ. Д-1 (прохідна), літ. Е2-1 (цех), літ. Ф-2 (цех) по вул. Польовій, 67 (Слобідський район).

Рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 № 1241/18 ФОП Лук`яновій Ірині Ігорівні та ФОП Лук`янову Валерію Миколайовичу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 1 площею 0,0933 га (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050), земельної ділянки № 2 площею 0,0933 га (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) комунальної власності за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Б-1 (цех), літ. У-1 (цех), літ. Д-1 (прохідна), літ. Е2-1 (цех), літ. Ф-2 (цех) по вул. Польовій, 67 (Слобідський район).

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1472/19 продано ФОП Лук`яновій Ірині Ігорівні та ФОП Лук`янову Валерію Миколайовичу земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:050:0050 площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові із земель комунальної власності міста Харкова з категорією земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення у спільну часткову власність, з виділенням ФО-П Лук`яновій Ірині Ігорівні 1/2 (одну другу) частки земельної ділянки та ФО-П Лук`янову Валерію Миколайовичу 1/2 (одну другу) частки земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Д-1 (прохідна).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2020 № 215531683 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:050:0050 площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові з 03.07.2019 зареєстроване у розмірі по 1/2 спільної часткової приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2019 № 272 (номери запису про право власності від 03.07.2019 № 32297327, № 32297326).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2020 № 215531921 право власності на:

Польовій, 67 у м. Харкові з 19.10.2015 зареєстроване у розмірі 1/2 спільної часткової приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування від 19.10.2015 № 1532 та з 28.12.2018 зареєстроване у розмірі 'Л спільної часткової приватної власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору дарування частки нежитлової будівлі від 28.12.2018 № 3018;

- нежитлову будівлю літ. Д-1 загальною площею 43,4 кв.м по АДРЕСА_2 з 27.10.2016 зареєстроване у розмірі 1/2 спільної часткової приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та у розмірі 1/2 спільної часткової приватної власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору про визначення часток в спільному майні подружжя від 27.10.2016 № 1407.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.10.2018 № НВ-6306630502018 земельна ділянка площею 0,0933 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) сформована як об`єкт цивільних прав 25.09.2018. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Д-1 (прохідна); код КВЦПЗ - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості .

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку площею 0,0933 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) у період з 25.09.2018 по 03.07.2019 та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України вказана земельна ділянка перебувала у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2020 № 215531683.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки площею 0,0933 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) розробленого ТОВ Геодезично - вишукувальний центр та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.10.2018 № НВ-6306630502018.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,0933 га з кадастровим номером 6310136900:01:050:0050 по АДРЕСА_2 розташовані нежитлові будівлі: літ. М3-2 ; літ. Д-1 , право власності на які зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.10.2018 № НВ-6306630502018, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:050:0050 складає 0,0933 га.

Вказана земельна ділянка використовується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ. М3-2 ; літ. Д-1 .

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2 від 08.07.2020.

ФО-П Лук`янова Ірина Ігорівна та ФО-П Лук`янов Валерій Миколайович, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформили речового права на вказану земельну ділянку у період з 01.01.2019 по 30.06.2019.

Свої позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує наявністю підстав для застосування ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати. У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Постановами Верхового Суду від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких Верховний Суд застосував положення ч. 2 ст. 20 і ч. З ст. 23 Закону України Про оцінку земель , відповідно до якої дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЗУ Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ФО-П Лук`янової Ірини Ігорівни та ФО-П Лук`янова Валерія Миколайовича про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050).

Перевіряючи обґрунтованість, нарахованих позивачем сум, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 р. затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777, який застосовується з 01 січня 2017 року.

Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1 Порядку).

Відповідно до п. 4.1. Положення Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові , затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення), порядок розрахунку орендної плати, встановлений розділом II цього Положення, не розповсюджується на землі, перелік яких наведений в таблиці (вказана таблиця міститься у самому положенні).

Згідно вищезазначеної таблиці, для земель промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлено особливий режим розрахунку орендної плати, що полягає у застосуванні ставки річної орендної плати при здійсненні розрахунку у розмірі - 4%.

Пунктом 2.6. Положення встановлено, що орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням відповідних відсотків від розрахункового розміру орендної плати.

Оскільки, в даному випадку договір оренди у період з 01.01.2019 по 30.06.2019 не укладався (не перевищує 10 років), позивачем обгрунтовано застосована вихідна ставка у розмірі 100%.

Водночас, при здійсненні розрахунку позивачем прийнято до уваги, що у період з 01.01.2019 по 30.06.2019 право власності на всі об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці площею 0,0933 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310136900Ю1:050:0050) зареєстроване за Відповідачами по 1/2 (спільна часткова власність); право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за Відповідачами по 1/2 (спільна часткова власність) та прийняті до уваги положення ст. 286 ПК України.

Застосування вказаної норми ПК України узгоджується з висновком Верховного суду у постанові від 22.04.2020 у справі № 826/12431/16.

При здійсненні розрахунку застосована площа земельної ділянки яка використовується ФО-П Лук`яновою Іриною Ігорівною та ФО-П Лук`яновим Валерієм Миколайовичем у розмірі 466,5 кв.м. (1/2 від 933 кв.м.).

Згідно з розрахунками, які здійснено з урахуванням нормативно-правових актів та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) від 01.07.2019 № 1090/0/45-19, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області ФО- П Лук`янова Ірина Ігорівна та ФО-П Лук`янов Валерій Миколайович зберегли кошти за використання земельною ділянкою комунальної форми власності у розмірі орендної плати за період з 01.01.2019 по 30.06.2019 у сумі 15 491,46 грн. кожний.

Враховуючи вищенаведене, ФО-П Лук`янова Ірина Ігорівна та ФО-П Лук`янов Валерій Миколайович у період з 01.01.2019 по 30.06.2019 не сплачували за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегли за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у загальному розмірі 30 982,92 грн.

Відповідачами, дані обставини не спростовані, як і не надано доказів сплати будь-яких платежів у вигляді земельного податку під час користування землею до отримання їх у власність.

Щодо заперечень відповідачів, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Щодо юрисдикційної належності спору у справі № 922/2304/20 Господарському суду Харківської області.

Так ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Водночас, у ч. 1 ст. З ГК України зазначено, що господарська діяльність це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 ГК України, суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Натомість, згідно з ч. 8 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Таким чином, цивільні права й обов`язки фізичної особи, зокрема, право власності об`єктів нерухомого майна та право користування земельною ділянкою, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.

Відповідно до ст. 319 та 320 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Відтак, фізична особа може користуватися земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомості нежитлового призначення, з різними цілями - як пов`язаними зі здійсненням нею господарської діяльності, так і ні. Сам факт користування такою земельною ділянкою не свідчить про господарський характер відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 922/3204/17.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18 при вирішенні аналогічного питання зазначив, що Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

У правовідносинах стосовно використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:050:0050 площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові відповідачі виступають саме як суб`єкти господарювання, що в свою чергу підтверджуються належними та допустимими доказами в матеріалах справи.

Так рішенням Харківської міської ради від 20.06.2018 № 1132/18 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю Лук`янову Валерію Миколайовичу та фізичній особі-підприємцю Лук`яновій Ірині Ігорівні .

Рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 № 1241/18 ФО-П Лук`яновій Ірині Ігорівні та ФО-П Лук`янову Валерію Миколайовичу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1472/19 продано ФО-П Лук`яновій Ірині Ігорівні та ФО-П Лук`янову Валерію Миколайовичу земельну ділянку.

При укладенні договору про внесення авансового внеску від 21.12.2018 № 70/18 та договору купівлі - продажу земельної ділянки від 17.05.2019 № 27/19, Відповідачі, також, зазначені саме як ФО-П, тобто суб`єкти господарювання.

Враховуючи викладені обставини та той факт, що матеріали справи № 922/2304/20 не містять доказів використання Відповідачами спірної земельної ділянки з 01.01.2019 по 30.06.2019 не для здійснення господарської/підприємницької діяльності, позов обґрунтовано подано саме до Господарського суду Харківської області.

Також, суд не погоджується з твердженням Відповідачів щодо необґрунтованості застосування положень ст. 1212 ЦК України та необґрунтованості стягнення коштів саме у розмірі орендної плати виходячи з наступного.

Як вже було встановлено судом, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2020 № 215531683 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:050:0050 площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові з 03.07.2019 зареєстроване у розмірі по /2 спільної часткової приватної власності за Лук`яновою Іриною Ігорівною (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2019 № 272 (номери запису про право власності від 03.07.2019 № 32297327, № 32297326).

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

Отже, саме з 03.07.2019 Відповідачі на праві спільної часткової приватної власності є законними власниками земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:050:0050 площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові та мають право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

Неодноразово Верховним Судом у постановах, зокрема, від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, наголошено, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами, якими, як зазначив Верховний Суд, є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно положень ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.10.2018 № НВ-6306630502018 земельна ділянка площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) сформована як об`єкт цивільних прав 25.09.2018.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) у період з 25.09.2018 по 03.07.2019 та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України вказана земельна ділянка перебувала у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2020 № 215531683.

Водночас, за змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням Відповідачами нежитлових будівель презюмується їх користування спірною земельною ділянкою.

Вказана позиція Харківської міської ради підтверджується висновком Верховного Суду у постанові від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст. 4 ЗУ Про оренду землі ). Одним з істотних умов оренди є строковість.

У спірних правовідносинах строковість полягає у користуванні земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,0933 га (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) по вул. Польовій, 67 у м. Харкові протягом періоду часу, що передує оформленню відповідних прав на вказану земельну ділянку у порядку, передбаченому ст. 125,126 ЗК України.

Аналіз викладених обставин свідчить, що Відповідачі строково, а саме з 25.09.2018 (дата державної реєстрації земельної ділянки) по 03.07.2019 (дата державної реєстрації права власності за Відповідачами на земельну ділянку) користувалися земельною ділянкою комунальної форми власності з порушенням принципу платності (ст. 206 ЗК України), що і стало підставою для звернення до Господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Вказаний період включає в себе період позовних вимог Харківської міської ради, а саме з 01.01.2019 по 30.06.2019.

Враховуючи викладене з ФО-П Лук`янової Ірини Ігорівни та ФО-П Лук`янова Валерія Миколайовича підлягають стягненню безпідставно збережені кошти саме у розмірі орендної плати.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права (ст.ст. 125,126 ЗК України). Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. Відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою не може бути визнане як самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 та від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

Земельним кодексом України напряму встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка (ст. 206).

Відповідачами у відзиві не зазначено, на підставі якого нормативно правового документа, статті кодексу, Закону землекористувач, який перебуває або перебував у стані оформлення права користування/власності на певну земельну ділянку комунальної форми власності звільняється від виконання вищевказаної норми земельного законодавства, як і не надано доказів сплати земельного податку за спірні ділянки.

Відсутність укладеного між Харківською міською радою та Відповідачами договору оренди земельної ділянки у період з 01.01.2019 по 30.06.2019 виключає договірні зобов`язання.

Відсутність неправомірних дій Відповідачів означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Фактичний вступ відповідачами у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству. А саме - в результаті реєстрації належним чином в Державному реєстрі прав власності на нежитлову будівлю.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою Відповідачами без укладення договору оренди землі станом на даний час в України також не вважається правопорушенням.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків у тому числі упущеної вигоди, адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт - правопорушення.

Зокрема, ст. ст. 22, 1166 ЦК унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст. ст. 216, 224, 225 ГК визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Також необхідно окремо зазначити на неможливість застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди. Так як згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди як різновиду збитків в повній мірі застосовуються вимоги наведених вище норм права.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам повинні кваліфікуватися як бездоговірні та безделіктні.

Виходячи із цього, спірні правовідносини повинні регулюватися ст. ст. 1212-1214 ЦК. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосування у тому числі у відносинах, які не містять ознак делікту.

Так, ч. 2 ст. 1212 визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

У спірних правовідносинах наявні всі три вказані умови:

1 - Відповідачі зберегли майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою площею площею 0,0933 га (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) по вул. Польовій, 67 у м. Харкові. Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій Відповідачів з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі по вул. Польовій, 67 у м. Харкові. Відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття Відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті чого відбулося збереження Відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

2 - правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні, так як реалізація речового права на земельну ділянку згідно зі ст. 206 ЗК України, п. 14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю.

3 - Відповідачі зберегли майно за рахунок Позивача. Власником земельної ділянки по вул. Польовій, 67 у м. Харкові до 03.07.2020 була територіальна громада міста Харкова в особі Позивача відповідно до ст. 83 ЗК України. Таким чином, збереження Відповідачами коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у Відповідачів за рахунок їх несплати Позивачеві.

Таким чином, суд вбачає підстави для застосування ст. ст. 1212-1214 ЦК України до спірних правовідносин, що підтверджується практикою Верхового Суду, відображеної у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати. У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічні висновки щодо обґрунтованості позовних вимог міською радою та встановлення наявності саме кондикційних правовідносин зазначені у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справах № 922/2845/19, № 922/2417/19, а також від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, які прийняті за результатами розгляду подібних правовідносин.

Враховуючи викладене, наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази обґрунтування позовних вимог підтверджують, що спірні правовідносини між Харківською міською радою Відповідачами у період з 01.01.2019 по 30.06.2019 є кондикційними та при вирішенні спірних правовідносин підлягають застосуванню ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Загальна сума позовних вимог у цій справі становить 30 982,92 грн.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом, становить 2 102,00 грн., який, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1 051,00 грн. з кожного.

Також, суд зазначає, що позивач може звернутися з відповідним клопотанням про повернення йому зайвосплаченого судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 2, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лук`янова Валерія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0933 по вул. Польовій, 67 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) з 01.01.2019 по 30.06.2019 в сумі 15491,46 грн. та 1 051,00 грн. судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лук`янової Ірини Ігорівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0933 по вул. Польовій, 67 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) з 01.01.2019 по 30.06.2019 в сумі 15491,46 грн. та 1 051,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Перший відповідач - Фізична особа-підприємець Лук`янов Валерій Миколайович ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Другий відповідач - Фізична особа-підприємець Лук`янова Ірина Ігорівна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено "18" вересня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров