Постанова

від 10.12.2020 по справі 922/2304/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. Справа № 922/2304/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лук`янова Валерія Миколайовича та фізичної особи - підприємця Лук`янової Ірини Ігорівни (вх.№2746 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2020 у справі №922/2304/20, ухвалене суддею Прохоровим С.А. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст складено 18.09.2020,

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до 1) фізичної особи-підприємця Лук`янова Валерія Миколайовича, м. Харків,

2) фізичної особи - підприємця Лук`янової Ірини Ігорівни, м. Харків,

про стягнення 30982,92 грн

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.09.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Лук`янова Валерія Миколайовича на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0933 по вул. Польовій, 67 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) з 01.01.2019 по 30.06.2019 в сумі 15491,46 грн та 1051,00 грн судового збору. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Лук`янової Ірини Ігорівни на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошті у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0933 по вул. Польовій, 67 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) з 01.01.2019 по 30.06.2019 в сумі 15491,46 грн та 1 051,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідачі звернулись до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2020 у справі №922/2304/20 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради. Також, просять повідомити представника про час та місце слухання справи для забезпечення участі у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Лук`янова Валерія Миколайовича та фізичної особи - підприємця Лук`янової Ірини Ігорівни (вх.№2746 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2020 у справі №922/2304/20; призначено справу до розгляду на 10 грудня 2020 року, про що повідомлено учасників справи в порядку статей 120, 268 Господарського процесуального кодексу України.

10.11.2020 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10894), в якому позивач, заперечуючи проти доводів апелянта, просить апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лук`янова Валерія Миколайовича та фізичної особи - підприємця Лук`янової Ірини Ігорівни залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2020 у справі №922/2304/20 залишити без змін. Зокрема, позивач не погоджується з твердженням відповідачів, що даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів. Вважає, що спірні правовідносини є кондикційними, а тому під час вирішення даного спору підлягають застосуванню статті 1212-1214 ЦК України. При цьому, позивач вказує на те, що при врегулюванні спору у межах кондикційних правовідносин не мають значення та не підлягають встановленню обставини щодо порядку оформлення землекористувачем права користування земельною ділянкою, у тому числі права власності.

08.12.2020 засобами електронного зв`язку до суду апеляційної інстанції від представника заявників апеляційної скарги надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №12180), в яких зазначено про те, що спірна земельна ділянка використовувалась на передбачених законом підставах; у межах спірного періоду відповідачами сплачено авансовий внесок за викуп цих земельних ділянок та щомісячно сплачувався земельний податок за використання земельної ділянки.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 10.12.2020 з розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Лук`янова Валерія Миколайовича та фізичної особи - підприємця Лук`янової Ірини Ігорівни розпочалось за участю представника відповідачів, який надав пояснення щодо обставин даної справи, підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2020 у справі №922/2304/20 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Присутній в судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2020 у справі №922/2304/20 - залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківської міської ради від 20.06.2018 №1132/18 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення фізичній особі - підприємцю Лук`янову Валерію Миколайовичу та фізичній особі-підприємцю Лук`яновій Ірині Ігорівні земельної ділянки комунальної власності площею №1, орієнтовно 0,0890 га, та площею №2, орієнтовно 0,1330 га, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Б-1 (цех), літ. У-1 (цех), літ. Д-1 (прохідна), літ. Е2-1 (цех), літ. Ф-2 (цех) по вул. Польовій, 67 (Слобідський район) (т.1, а.с.27).

Рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 №1241/18 ФОП Лук`яновій Ірині Ігорівні та ФОП Лук`янову Валерію Миколайовичу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1 площею 0,1292 га (кадастровий номер 6310136900:01:050:0051), земельної ділянки №2 площею 0,0933 га (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) комунальної власності за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Б-1 (цех), літ. У-1 (цех), літ. Д-1 (прохідна), літ. Е2-1 (цех), літ. Ф-2 (цех) по вул. Польовій, 67 (Слобідський район) (т.1, а.с. 28).

Рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 №1245/18 ФОП Лук`яновій Ірині Ігорівні та ФОП Лук`янову Валерію Миколайовичу надано дозвіл змінити вид використання земельної ділянки із земель комунальної власності м. Харкова із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,0933 га за адресою: м. Харків, вул. Польова, 67, кадастровий номер 6310136900:01:050:0050 з для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Б-1 (цех), літ. У-1 (цех), літ. Д-1 (прохідна), літ. Е2-1 (цех), літ. Ф-2 на для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Д-1 (прохідна) (а.с. 89).

Цим рішенням надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки вказаної земельної ділянки; затверджено розмір авансового внеску, що складає 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки (п.п.8.2, 8.3 рішення).

21.12.2018 між Харківською міською радою Харківської області та ФОП Лук`яновою Іриною Ігорівною, ФОП Лук`яновим Валерієм Миколайовичем укладений договір про внесення авансового внеску №70/18, відповідно до якого покупець на підставі рішення 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.10.2018 №1245/18, витягу з Державного земельного кадастру від 22.10.2018 НВ-6306630502018 вносить, а продавець приймає авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Польова, 67, Слобідський район (а.с.90-92).

Відповідно до пункту 2.1 цього договору розмір авансового внеску становить 46474,32 грн, що складає 3% (три відсотки) вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А., зареєстровано в реєстрі за №910; зареєстровано в Харківській міській раді в книзі записів реєстрації договорів внесення авансового внеску від 21.12.2018 за № 70/18.

23.12.2018 авансовий внесок у сумі 46474,32 грн сплачений відповідачами, що підтверджується копіями дублікатів квитанцій №0.0.1221608427.1 на суму 23237,16 грн та №0.0.1221607394.1 на суму 23237,16 грн (а.с. 92).

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1472/19 продано ФОП Лук`яновій Ірині Ігорівні та ФОП Лук`янову Валерію Миколайовичу земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:050:0050 площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові із земель комунальної власності міста Харкова з категорією земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення у спільну часткову власність, з виділенням ФОП Лук`яновій Ірині Ігорівні 1/2 (одну другу) частки земельної ділянки та ФОП Лук`янову Валерію Миколайовичу 1/2 (одну другу) частки земельної ділянки, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Д-1 (прохідна) (т.1, а.с. 29).

Відповідно до пунктів 5, 6 цього рішення особам, зазначеним у додатку до рішення, звернутись до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для оформлення у встановленому порядку договорів купівлі-продажу земельних ділянок; Департаменту земельних відносин Харківської міської ради оформити договори купівлі-продажу земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення. Державна реєстрація переходу права власності на земельні ділянки повинна бути проведена згідно чинного законодавства України (п.7 рішення).

17.05.2019 між Харківською міською радою Харківської області та ФОП Лук`яновою Іриною Ігорівною, ФОП Лук`яновим Валерієм Миколайовичем укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки №27/19, відповідно до умов якого продавець на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1472/19 передає за плату, у спільну часткову власність, а покупець приймає в особисту приватну власність з виділенням наступних часток земельної ділянки: ФОП Лук`яновій Ірині Ігорівні 1/2 (одна друга), ФОП Лук`янову Валерію Миколайовичу 1/2 (одна друга), і оплачує вартість земельної ділянки площею 0,0933 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Польова, 67, Слобідський район, кадастровий номер 6310136900:01:050:0050 (а.с.97-100).

Земельна ділянка передається для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Д-1 (прохідна) (п.1.2 договору).

Відповідно пункту 2.1, 2.2 договору ціна продажу земельної ділянки становить 315000,00 грн, яка складається з таких частин: згідно з умовами договору про внесення авансового внеску від 21.12.2018 № 70/18 авансовий внесок у розмірі 46 474,32 грн, шо складає 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, був сплачений до укладення даного договору; грошові кошти у розмірі 268 525,68 грн сплачуються покупцем у строк не пізніше 30 календарних днів з дня нотаріального посвідчення договору.

Право власності на земельну ділянку виникає у покупця після сплати ним вартості земельної ділянки та державної реєстрації права власності на землю, зареєстрованого у встановленому порядку (п.6.1 договору).

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Галіщевою О.А., зареєстровано в реєстрі за № 272; зареєстровано в Харківській міській раді в книзі записів реєстрації договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 17.05.2019 за № 27/19.

Виконання відповідачами зобов`язань щодо оплати вартості спірної земельної ділянки підтверджується копіями дублікатів квитанцій від 17.04.2019 на загальну суму 178525,68 грн, від 19.04.2019 на загальну суму 90000,00 грн (а.с. 96-97).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2020 №215531683 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:050:0050 площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові з 03.07.2019 зареєстроване у розмірі 1/2 спільної часткової приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2019 №272 (номери запису про право власності від 03.07.2019 № 32297327, № 32297326) (а.с. 30).

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2020 № 215531921 право власності:

- на нежитлову будівлю літ. МЗ-2 , загальною площею 552 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 753048563101), з 19.10.2015 зареєстроване у розмірі 1/2 спільної часткової приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору дарування від 19.10.2015 № 1532 та з 28.12.2018 зареєстроване у розмірі 1/2 спільної часткової приватної власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування частки нежитлової будівлі від 28.12.2018 № 3018 (т.1, а.с.32);

- на нежитлову будівлю літ. Д-1 , загальною площею 43,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 125046363101), з 27.10.2016 зареєстроване у розмірі 1/2 спільної часткової приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та у розмірі 1/2 спільної часткової приватної власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі договору про визначення часток в спільному майні подружжя від 27.10.2016 № 1407 (а.с.33).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.10.2018 № НВ-6306630502018 земельна ділянка площею 0,0933 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) сформована як об`єкт цивільних прав 25.09.2018. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. МЗ-2 (виробничий будинок), літ. Д-1 (прохідна); код КВЦПЗ - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с. 38).

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки площею 0,0933 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050), розробленого ТОВ "Геодезично - вишукувальний центр", та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.10.2018 № НВ-6306630502018, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 08.07.2020, яким встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,0933 га з кадастровим номером 6310136900:01:050:0050 по АДРЕСА_1 розташовані нежитлові будівлі: літ. М3-2 ; літ. Д-1 , право власності на які зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; вказана земельна ділянка використовується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ. М3-2 ; літ. Д-1 (а.с.44-49).

31 липня 2020 року позивач - Харківська міська рада, звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки площею 0,0933 по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) за період з 01.01.2019 по 30.06.2019 з фізичної особи-підприємця Лук`янова Валерія Миколайовича та фізичної особи - підприємця Лук`янової Ірини Ігорівни у загальному розмірі 30 982,92 грн (а.с. 1-49).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП Лук`янова Ірина Ігорівна та ФОП Лук`янов Валерій Миколайович у період з 01.01.2019 по 30.06.2019 не сплачували за користування спірною земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегли за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у загальному розмірі 30982,92 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 1212-1214 ЦК України.

18.09.2020 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про задоволення позову (а.с. 105-117).

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі у період з 01.01.2019 по 30.06.2019 користувалися земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050) без достатньої правової підстави та не сплачували за користування цією земельною ділянкою плату за землю у встановленому законом розмірі, у зв`язку з чим зберегли за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, грошові кошти у розмірі орендної плати на суму 30982,92 грн. За таких обставин, з урахуванням висновків викладених у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 щодо застосування статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні правовідносини між Харківською міською радою та відповідачами у спірний період є кондикційними та під час їх вирішення підлягають застосуванню положення статей 1212-1214 ЦК України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачі посилаються на те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та норм процесуального права. Зокрема, відповідачами зазначено, що даний спір необхідно вирішувати у цивільному судочинстві, оскільки спірна земельна ділянка знаходилась під спорудами громадян, які не є підприємцями - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Заявники також вказують, що судом першої інстанції не надано оцінки обставинам щодо ініціювання питання про викуп спірної земельної ділянки, адже користування земельною ділянкою відповідачами без укладення договору оренди землі зумовлено укладенням договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, у зв`язку з чим, спірне майно не може вважати набутим чи збереженим без достатньої правової підстави, а тому підстави для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Предметом спору є стягнення неотриманої орендної плати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України за період до оформлення права власності на цю земельну ділянку.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (частина друга статті 93 ЗК України).

Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України (частина третя статті 124 цього кодексу).

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об`єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (частина перша статі 123 Земельного кодексу України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (пункт "ґ" частини другої статті 25 Закону України "Про землеустрій").

Замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (частина перша статті 26 Закону України "Про землеустрій").

Розробники документації із землеустрою (юридичні особи, які мають не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичні особи-підприємці, які мають такий же статус) зобов`язані виконувати роботи зі складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (пункт "г" частини другої статті 28 Закону України "Про землеустрій").

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 Земельного кодексу України).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про те, що між сторонами виникли відносини пов`язані з укладенням договору оренди, а також обставини безпідставного набуття права на майно.

Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачі вживали всіх заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами у справі у спірний період - з 01.01.2019 по 30.06.2019, за який позивачем нараховано орендну плату, існували відносини щодо викупу земельної ділянки площею 0,0933 га по вул. Польовій, 67 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:050:0050), що підтверджується рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 №1245/18, яким надано дозвіл змінити вид використання земельної ділянки із земель комунальної власності м. Харкова із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також провести експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки; затверджено розмір авансового внеску, що складає 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, з вказівкою звернутися до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів про оплату авансових внесків в рахунок оплати ціни земельних ділянок та оформити такі договори.

Відповідно до договору про внесення авансового внеску від 21.12.2018 № 70/18, укладеного між Харківською міською радою та ФОП Лук`яновою Іриною Ігорівною, ФОП Лук`яновим Валерієм Миколайовичем, покупець на підставі рішення Харківської міської ради від рішення 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.10.2018 №1245/18, вносить, а продавець приймає авансовий внесок на рахунок оплати ціни земельної ділянки за кадастровим номером 6310136900:01:050:0050, розмір авансового внеску становить 46474,32 грн.

Сторони підписали вказаний договір авансового внеску та відповідач сплатив 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

В подальшому, між Харківською міською радою та ФОП Лук`яновою Іриною Ігорівною, ФОП Лук`яновим Валерієм Миколайовичем укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2019 №27/19; право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за відповідачами 03.07.2019 (номер запису про право власності 32297327, 32297326), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2020 №215531683.

Таким чином, 03 липня 2019 року відповідачі набули право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки. При цьому, договір купівлі-продажу підписаний міською радою без будь-яких зауважень наявності заборгованості щодо орендної плати за користування такою земельною ділянкою.

Матеріали справи свідчать, що відповідачі у спірний період вчиняли усі необхідні дії з метою набуття у власність спірної земельної ділянки, у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно. Доказів протилежного (які б підтверджували обставини щодо ухилення відповідача від укладення договору купівлі-продажу, договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, оплату сум, що визначені в договорах), та зловживання відповідачем своїми правами матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Враховуючи, що користування земельною ділянкою відповідачами без укладеного договору оренди землі було зумовлене з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, який в подальшому був укладений, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що спірне майно (земельна ділянка) не може вважатися набутим чи збереженим відповідачем без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України відсутні.

Такий висновок щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладений у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі №922/1379/18.

Відповідно до вимог частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує виноски щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Натомість, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що у даних спірних правовідносинах право користування земельною ділянкою вирішувалось у порядку її викупу, а не оформлення користування на умовах оренди, помилково, враховуючи фактичні обставини цієї справи, застосував норму статті 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та дійшов до неправильного висновку про задоволення позову, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

В той же час у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, які враховано місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення, правовідносини не є подібними порівняно із справою, яка переглядається у апеляційному порядку, оскільки у останніх судами не встановлено обставин щодо оформлення права користування земельною ділянкою у порядку її викупу.

При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16).

Судова колегія зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо застосування норми права, викладений у вищезазначених постановах Верховного Суду, заснований на правовідносинах які не є подібними порівняно із даною справою, на що обґрунтовано посилаються заявники апеляційної скарги як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежність даного спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу сторін спору, судова колегія зазначає таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Частинами другою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства в сукупності є суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Зокрема, відповідно до пунктів 6, 15 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Таким чином, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Матеріали справи свідчать про те, що у визначений позивачем період між сторонами як суб`єктами господарювання існували відносини щодо викупу спірної земельної ділянки.

Зокрема, рішенням Харківської міської ради від 20.06.2018 №1132/18 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення фізичній особі - підприємцю Лук`янову Валерію Миколайовичу та фізичній особі-підприємцю Лук`яновій Ірині Ігорівні земельної ділянки комунальної власності; рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 №1241/18 ФОП Лук`яновій Ірині Ігорівні та ФОП Лук`янову Валерію Миколайовичу затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки; рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 №1245/18 ФОП Лук`яновій Ірині Ігорівні та ФОП Лук`янову Валерію Миколайовичу надано дозвіл змінити вид використання земельної ділянки та провести експерту грошову оцінку цієї земельної ділянки; договір про внесення авансового внеску від 21.12.2018 №70/18 укладений позивачем з ФОП Лук`яновою Іриною Ігорівною, ФОП Лук`яновим Валерієм Миколайовичем; рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1472/19 продано ФОП Лук`яновій Ірині Ігорівні та ФОП Лук`янову Валерію Миколайовичу земельну ділянку; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.05.2019 №27/19 укладений позивачем з ФОП Лук`яновою Іриною Ігорівною, ФОП Лук`яновим Валерієм Миколайовичем.

Вищенаведене спростовує твердження апелянтів про користування спірною земельною ділянкою до оформлення права власності відповідачами як фізичними особами. Доказів на підтвердження цих доводів до матеріалів справи не надано.

Апеляційний господарський суд, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність матеріалами справи користування спірною земельною ділянкою відповідачами саме як фізичними особами-підприємцями.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідачів підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2020 у справі №922/2304/20 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, пп. 1, 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лук`янова Валерія Миколайовича та фізичної особи - підприємця Лук`янової Ірини Ігорівни задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2020 у справі №922/2304/20 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Фізичної особи-підприємця Лук`янової Ірини Ігорівни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ), Фізичної особи-підприємця Лук`янова Валерія Миколайовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ), витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3153,00 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.12.2020.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна