Рішення

від 22.09.2020 по справі 925/973/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Справа № 925/973/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Демченко М.М. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вишукане

Садівництво» , м. Київ

до приватного підприємства «Уманьрембуд 2» , м. Умань, Черкаської

області

про стягнення 167 037 грн. 48 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Вишукане Садівництво» до приватного підприємства «Уманьрембуд 2» про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 167 037 грн. 48 коп., а саме: 152 131 грн. 49 коп. основна заборгованість, 3 217 грн. 64 коп. інфляційні втрати, 1 795 грн. 65 коп. 3% річних та 9 892 грн. 70 коп. неустойка.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 12 год. 00 хв. 22 вересня 2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву у визначений законом строк суду не надав, про дату, час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалу суду від 04 серпня 2020 року (поштове відправлення 1801604699360) було отримано відповідачем 05 серпня 2020 року, що підтверджується інформацією із офіційного сайту Укрпошти.

Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 22 вересня 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/973/20.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 14 травня 2019 року між приватним підприємством «Уманьрембуд 2» (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Вишукане Садівництво» (субпідрядник) було укладено договір підряду №17/10.

Згідно з п. 1.1 зазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором субпідрядник зобов`язався виконати роботи по озелененню площі Соборності в м. Умань на об`єкті: «Роботи, заходи з озеленення площі Соборності в м. Умань, Черкаської області» , а підрядник - прийняти роботи та своєчасно здійснити їх оплату. Роботи по даному договору будуть проведені відповідно до додатку №1 до даного договору.

Згідно п. 1.2. договору найменування, обсяг та вартість робіт за цим договором визначаються додатками до даного договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.4.1. договору приймання-передача робіт, зазначених у договорі здійснюється протягом 3 робочих днів з дня закінчення всіх робіт і завершується підписанням сторонами акту виконаних робіт.

Згідно п. 3.1. договору договірна ціна визначається згідно протоколу погодження договірної ціни (Додаток №2) та (Додаток №1), який є невід`ємною частиною договору.

Підрядник сплачує вартість робіт, матеріалів в безготівковому порядку шляхом переказу підрядником грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника, визначений у цьому договорі, в наступному порядку і строки:

- аванс у розмірі 618 144 грн. 00 коп. з ПДВ від вартості робіт та матеріалів, що вказані в Додатку №1 до даного договору, що підлягає сплаті протягом 5 банківських днів після підписання даного договору;

- остаточний розрахунок у розмірі 829 741 грн. 98 коп. з ПДВ по додатку №1 до даного договору за виконані роботи проводяться протягом 5 банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт (п. 4.1. договору).

На виконання умов договору підряду позивач виконав роботи вартістю 739 577 грн. 81 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року №1 на суму 507 083 грн. 41 коп. та за січень 2020 року №2 на суму 232 494 грн. 40 коп. форми №КБ-2в.

Зі сторони відповідача акти виконаних робіт підписано директором підприємства без будь-яких зауважень.

В свою чергу відповідачем за вказаним договором було здійснено наступні оплати на користь позивача: на суму 306 103 грн. 01 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1088 від 16 серпня 2019 року, на суму 325 117 грн. 44 коп., що підтверджується копією платіжного доручення №28 від 21 червня 2019 року та на суму 193 901 грн. 77 коп., що підтверджується копією платіжного доручення №29 від 21 червня 2019 року.

Всього відповідачем сплачено за виконані позивачем роботи 825 122 грн. 22 грн.

Водночас згідно платіжного доручення №438 від 19 серпня 2019 року позивач повернув відповідачу 237 675 грн. 90 коп. частину невикористаного авансу.

Таким чином відповідач фактично сплатив за виконані роботи згідно договору грошові кошти в розмірі 587 446 грн. 32 коп.

В той час як позивачем виконано робіт на суму 739 577 грн. 81 коп.

Даний факт та доводи позивача відповідачем під час розгляду спору не було спростовано.

Внаслідок чого станом на 01 березня 2020 року відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 152 131 грн. 49 коп.

Частина 1 ст. 174 ГК України передбачає можливість виникнення господарських зобов`язань з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, остаточний розрахунок за виконані роботи субпідрядником проводяться протягом 5 банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що частково неоплаченими відповідачем залишилися роботи виконані по акту за січень 2020 року.

Таким чином суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог п. 4.1.2. договору строк оплати виконаних підрядних робіт настав 07 лютого 2020 року

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема такі як сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Згідно ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов`язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Як вже зазначалося вище матеріалами справи підтверджується, що відповідач роботи прийняв без будь-яких зауважень.

Таким чином сума боргу в розмірі 152 131 грн. 49 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 217 грн. 64 коп. інфляційних втрат та 1 795 грн. 65 коп. 3% річних за період з 01 березня 2020 року по 22 липня 2020 року на суму боргу.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що розмір інфляційних нараховані в меншому розмірі, 3% річних - вірно, однак позивач самостійно визначив суму інфляційних, а тому заявлені до стягнення інфляційні підлягають задоволенню. Також 3% річних в розмірі 1 7 95 грн. 65 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 ГК України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 2 ст. 20 ГК України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 5.5. договору в разі порушення п.п. 4.1.1.- 4.1.2. цього договору, підрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного в строк грошового зобов`язання за кожен день прострочення платежу.

Так, з урахуванням вищенаведених умов договору позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 9 892 грн. 70 коп. пені за період з 01 березня 2020 року по 22 липня 2020 року на суму боргу.

Розрахунок пені вірний, а тому з відповідача підлягає стягненню 9 892 грн. 70 коп. пені.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 16 000 грн. 00 коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 9.1 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22 липня 2020 року укладеного між адвокатським об`єднанням «ЮО «Феміда» та позивачем визначено, що вартість послуг складає 16 000 грн. 00 коп.

Тобто, умовами договору було визначено фіксовану суму гонорару.

Перелік юридичних послуг наведено в п.2.2. договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено адвокатському об`єднанню «ЮО «Феміда» 16 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу згідно договору від 22 липня 2020 року, що підтверджується копією банківської виписки (а.с.57).

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

Водночас судом було враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не перевищує 10 відсотків ціни позову.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 16 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Уманьрембуд 2» , вул. Грушевського, 43/1, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 41041022 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вишукане Садівництво» , вул. Ярослава Гашека, 13, кв. 16, м. Київ, ідентифікаційний код 38793768 - 152 131 грн. 49 коп. основного боргу, 3 217 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 1 795 грн. 65 коп. 3% річних, 9 892 грн. 70 коп. пені, 2 505 грн. 56 коп. судового збору та 16 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 23 вересня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович