Рішення

від 22.09.2020 по справі 926/494/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

22 вересня 2020 року Справа № 926/494/20

Суддя Ковальчук Т.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» , м. Львів,

до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» , м. Чернівці,

про стягнення коштів у сумі 482345,40 грн.,

за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,

представників сторін:

позивача - Савчук Д.М., адвокат, ордер серія ЧЦ № 39579 від 26.02.2020,

відповідача - не з`явився,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» , м. Львів, звернулося з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» , м. Чернівці, про стягнення штрафних санкцій у сумі 482345,40 грн., у тому числі 401954,50 грн. штрафної санкції за пошкодження окремих елементів опалубки та 80390,90 грн. штрафу за несвоєчасну сплату зазначеної санкції.

В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що на виконання укладеного між сторонами договору № 01/20/09 про оренду опалубки від 20.09.2016 позивач передав відповідачеві в тимчасове користування опалубку, яку останній зобов`язався повернути у справному стані, а у випадку пошкодження окремих елементів опалубки сплатити позивачеві штрафні санкції в розмірі вартості таких елементів. Зобов`язання з повернення опалубки в справному стані відповідач не виконав, пошкодження опалубки зафіксовано двосторонніми актами, штрафні санкції в сумі 401954,50 грн. відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 05.03.2020 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 26.03.2020 за участю представників сторін. Цією ж ухвалою позивача зобов`язано в строк до 24.03.2020 надати додаткові докази, відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позов.

У зв`язку з поширенням на території України коронавірусної хвороби та введенням карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» зі змінами ухвалою суду від 18.03.2020 відкладено розгляд справи в призначеному на 26 березня 2020 року підготовчому засіданні на період дії карантину, ухвалено про призначення справи до розгляду повідомити учасників провадження додатково.

23.06.2020 від позивача ТОВ «Прогрес Д.Ф.» надійшло клопотання від 22.06.2020 про призначення справи до розгляду з урахуванням послаблення протиепідемічних заходів.

Ухвалою від 23.06.2020 справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 14.07.2020, явку представників сторін визначено на власний розсуд, сторонам встановлені нові строки для подання відзиву на позов і відповіді на відзив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, свого представника в підготовче засідання 14.07.2020 не направив, згідно відмітки підприємства зв`язку ОК «ЖБК «Комфорт Парк» відмовився отримувати ухвали суду про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 14.07.2020 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 28.07.2020 за участю представників сторін.

Ухвалою від 28.07.2020 розгляд справи по суті в судовому засіданні відкладено на 07.09.2020 з урахуванням не вручення відповідачеві ухвали від 14.07.2020 та неявки представника відповідача в судове засідання, а також перебування судді Ковальчук Т.І. у черговій відпустці з 10.08 по 04.09.2020 згідно наказу Господарського суду Чернівецької області № 119-в від 21.07.2020.

Ухвалою від 08.09.2020 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 22.09.2020 у зв`язку з неявкою представників сторін та клопотанням позивача від 28.08.2020 про перенесення розгляду справи в зв`язку з перебуванням його представника за межами України.

У судове засідання 22.09.2020 представник відповідача повторно не з`явився, надіслана на адресу ОК «ЖБК «Комфорт Парк» ухвала від 08.09.2020 повернулася без вручення з відміткою підприємства зв`язку, що адресат відмовився від отримання поштового відправлення.

Відповідно до частин 1-3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ухвалою від 08.09.2020 участь представників сторін у судовому засіданні 22.09.2020 обов`язковою не визнавалася.

Матеріали справи свідчать, що відповідач відмовився від отримання ухвал суду, які надсилалися на його юридичну адресу, вміщену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи відмову відповідача від отримання ухвал суду, він є таким, що належним чином повідомлений про розгляд даної справи та про дату, час, місце проведення судового засідання.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі та всі інші постановлені у справі ухвали були своєчасно направлені для розміщення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.03.2020 та з ухвалами про відкладення розгляду справи і призначення справи до розгляду по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відсутність відзиву на позов також не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, правом на участь в судовому засіданні та на подання відзиву на позов, суд, беручи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у судовому засіданні 22.09.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2020 просив задовольнити позов, пояснив, що на порушення взятих на себе договірних зобов`язань відповідач повернув орендовану опалубку в пошкодженому стані, внаслідок чого зобов`язаний сплатити узгоджені штрафні санкції у розмірі вартості таких пошкоджень. Однак, зазначив представник позивача, відповідач штрафні санкції не сплатив, у зв`язку з чим згідно умов договору оренди повинен сплатити також штраф у розмірі 20% від розміру штрафних санкцій за пошкодження опалубки, просив задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

20 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф» (позивач) та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Комфорт Парк» (відповідач) було укладено договір оренди опалубки № 01/20/09, за умовами якого позивач (за текстом договору Наймодавець) зобов`язався передати відповідачу (за текстом договору Наймач) у тимчасове платне користування опалубку, а відповідач зобов`язався оплачувати орендну плату за неї (далі - Договір оренди, а.с. 11-13).

На виконання Договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв опалубку згідно актів приймання-передачі, які є невід`ємними додатками до Договору:

- акт приймання-передачі № 1 від 26.12.2016 - комплект опалубки загальною вартістю 4096507,50 грн. та

- акт приймання-передачі № 2 від 23.01.2017 - комплект опалубки загальною вартістю 3141765,00 грн., всього на загальну суму 7238257,50 грн. (а.с. 14-15).

За змістом пункту 7 акту № 1 від 26.12.2016, пункту 6 акту № 2 від 23.01.2017 при прийманні опалубки пошкоджень не виявлено, опалубка знаходиться у технічно справному стані.

Пунктом 2.2 Договору оренди передбачено, що Наймач, зокрема, зобов`язаний:

- підтримувати елементи опалубки в справному та чистому стані (пп. «б» );

- забезпечити збереження опалубки від втрати та (або) пошкодження (пп.«г» );

- повернути опалубку Наймодавцеві до 20 вересня 2017 р. за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 317 в справному стані та повній комплектації. В момент повернення складається акт приймання-передачі (повернення) (пп. «е» );

- перед поверненням опалубки очистити її елементи від залишків цементу, бетону та бруду (пп. «ж» ).

Відповідно до пункту 4.1.4 Договору оренди у випадку неповернення вчасно окремих елементів опалубки або пошкодження окремих елементів опалубки Наймач зобов`язаний протягом п`яти календарних днів з дати закінчення оренди, зазначеної у відповідному акті приймання-передачі, оплатити штрафні санкції Наймодавцеві на повну вартість таких елементів горизонтальної опалубки, передбачену у відповідному акті приймання-передачі. У цьому випадку Наймодавець надсилає Наймачу акт-претензію про сплату штрафних санкцій. У випадку якщо Наймач у добровільному порядку не відшкодує вартість таких елементів, тоді він сплачує Наймодавцеві також штраф у розмірі 20% від вартості елементів опалубки, які не були вчасно повернені або були пошкоджені.

Представник позивача у заяві від 23.03.2020 (а.с. 37) та усно в судовому засіданні пояснив, що відповідач повернув орендовану опалубку в пошкодженому вигляді, при цьому не підписав акти про її повернення, однак визнав пошкодження опалубки, підписавши та скріпивши печаткою акти-претензії, отже, визнав і штрафні санкції.

Так, до позовної заяви додано складені і підписані ТОВ «Прогрес Д.Ф.» і ОК «ЖБК «Комфорт Парк» чотири двосторонні акти-претензії з найменуванням і розміром штрафних санкцій за ремонт, чистку, пошкодження окремих елементів опалубки, в тому числі:

- № 202 від 13.02.2018 на суму 69450,00 грн. штрафних санкцій;

- № 235 від 16.02.2018 на суму 151275,00 грн. штрафних санкцій;

- № 237 від 21.02.2018 на суму 15635,50 грн. штрафних санкцій;

- № 255 від 21.02.2018 на суму 165594,00 грн., а всього на загальну суму 401954,50 грн. (а.с. 16-19).

Спір між сторонами виник у зв`язку з несплатою відповідачем зазначених штрафних санкцій за пошкодження окремих елементів опалубки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з договору оренди (найму).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічно, статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню, наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору (ч. 1 ст. 767, ч. 1 ст. 773 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, і нормами чинного законодавства України, і укладеним сторонами Договором оренди передбачено обов`язок відповідача, як орендаря, повернути орендоване майно орендодавцю в обумовленому в договорі стані після припинення договору.

Згідно з пунктом 5.1 строк дії Договору оренди визначено з моменту підписання його сторонами протягом 365 днів або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пункт 5.2).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що Договір оренди між сторонами припинений в зв`язку із закінченням строку його дії, опалубка була повернута відповідачем, однак акти про її повернення останній не підписав.

Суд приймає ці пояснення представника позивача, оскільки співставленням актів № 1 від 26.12.2016 і № 2 від 23.01.2017 приймання-передачі до Договору оренди опалубки № 01/20/09 та актів-претензій № 202 від 13.02.2018, № 235 від 16.02.2018, № 237 від 21.02.2018 та № 255 від 21.02.2018 встановив, що штрафні санкції за цими актами нараховані за пошкодження саме тих видів і елементів опалубки, які вказані в актах приймання-передачі.

Таким чином, у ході розгляду справи знайшли підтвердження доводи позивача про те, що відповідач повернув орендовану опалубку в пошкодженому вигляді, що випливає з указаних вище актів-претензій.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Аналізуючи зміст пункту 4.1.4 Договору оренди, суд доходить висновку, що ним передбачено штрафні санкції для орендаря у випадку пошкодження окремих елементів опалубки у розмірі вартості таких пошкоджень, при цьому, такі штрафні санкції визначаються в акті-претензії про сплату штрафних санкцій.

Суд бере до уваги деякі неузгодженості у формулюванні умов застосування до орендаря штрафних санкцій за пунктом 4.1.4 Договору оренди, зокрема, визначення штрафних санкцій на повну вартість пошкоджених елементів опалубки та встановлення штрафу в розмірі 20% від вартості таких елементів.

За правовою природою відшкодування вартості пошкодженого майна є відшкодуванням збитків та не має характеру штрафних санкцій.

Разом з тим, виходячи з пояснень представника позивача, змісту пункту 4.1.4 Договору оренди, тексту актів-претензій, досліджених в судовому засіданні, суд доходить висновку, що дійсним змістом відповідної домовленості між сторонами, сформульованої в означеному пункті договору, є сплата відповідачем двох штрафних санкцій як виду неустойки, передбаченої статтею 549 Цивільного кодексу України, а саме:

- штрафної санкції за пошкодження елементів опалубки, що визначається у розмірі вартості відповідних пошкоджень;

- штрафу в розмірі 20% від вартості несвоєчасно сплачених штрафних санкцій за пошкодження елементів опалубки.

На переконання суду, надані позивачем докази - підписані і скріплені печатками сторін акти-претензії про сплату штрафних санкцій, підтверджують наведені позивачем обставини, які свідчать про повернення опалубки відповідачем у пошкодженому стані. У свою чергу, відповідач не подав до суду жодних доказів на спростування зазначених обставин.

При цьому, розмір штрафних санкцій за пошкодження елементів опалубки в сумі 401954,50 грн. підтверджено складеними сторонами у відповідності до визначеного Договором оренди порядку актами-претензіями, які є належними та допустимими доказами в розумінні статей 76, 77 ГПК України.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позову у частині вимог про стягнення штрафних санкцій у сумі 401954,50 грн.

Окремо суд бере до уваги, що пунктом 4.1.7 Договору оренди передбачена застава у розмірі 1500000,00 грн., яка враховується в рахунок компенсації у випадку пошкодження або знищення окремих елементів переданої в оренду опалубки на підставі акту оцінки ушкодженого майна, який погоджується та підписується безпосередньо сторонами договору.

У заяві від 23.03.2020 представник позивача повідомив суд, що відповідач не надав позивачеві заставу, однак в судовому засіданні 22.09.2020 пояснив, що така інформація є помилковою, насправді застава в сумі 1500000,00 грн. була сплачена відповідачем та зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості з орендної плати згідно гарантійного листа відповідача, при цьому пред`явив згаданий лист для огляду.

З огляду на викладене, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, у суду відсутні підстави для зменшення штрафних санкцій на будь-яку суму за рахунок застави, передбаченої пунктом 4.1.7 Договору оренди.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 20% за несплату штрафних санкцій у п`ятиденний строк з дати закінчення оренди, зазначеної у відповідному акті приймання-передачі, суд зазначає наступне.

По-перше, за повідомленням представника позивача акти приймання-передачі опалубки з оренди відповідач не підписав і такі документи суду не пред`явлені. У свою чергу, акти-претензії не містять дати закінчення оренди, а згадані в них рахунки на оплату позивачем не подано, відтак, неможливо встановити початок і закінчення відповідного п`ятиденного строку для сплати штрафної санкції та початок періоду прострочення.

По-друге, як зазначалося, за частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання .

В частині 1 статті 509 ЦК України зобов`язання визначено як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 173 ГК України містить визначення, згідно якого господарським зобов`язанням визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За своєю правовою природою неустойка (штраф, пеня) до порушення зобов`язання однією із його сторін виконує функцію забезпечення зобов`язання, а після його порушення набуває характеру заходу відповідальності.

Отже, неустойка може застосовуватися лише за порушення зобов`язання і не нараховується за несплату штрафу або пені (крім передбачених законом випадків).

Нормою частини 2 статті 550 ЦК України визначено, що проценти на неустойку, різновидом якої є штраф (ст. 549 ЦК України), не нараховуються.

Відповідно, умова пункту 4.1.4 Договору оренди, яка суперечить наведеним нормам цивільного законодавства, не підлягає застосуванню судом, тому в частині вимог про стягнення 80390,00 грн. 20% штрафу позов задоволенню не підлягає.

Згідно статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідач не надіслав до суду будь-яких доказів чи заяв або клопотань, не повідомив жодних обставин та не навів буд-яких міркувань на спростування позовних вимог.

У ході розгляду справи не встановлено інших обставин які мають значення для правильного розгляду справи.

Підсумовуючи, суд за результатами розгляду справи доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення штрафних санкцій в сумі 401954,50 грн. за пошкодження опалубки, у решті вимог про стягнення штрафу в сумі 80390,90 грн. за несвоєчасну сплату штрафних санкцій за пошкодження опалубки у задоволенні позову слід відмовити

За частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 7235,19 грн. судового збору за платіжним дорученням № 6138.

З урахуванням часткового задоволення позову на суму 401954,50 грн. судовий збір належить розподілити на сторони пропорційно таким чином:

6029,32 грн. стягнути з відповідача на користь позивача (401954,50 грн. х 1,5%);

1205,87 грн. залишити за позивачем (80390,90 грн. х 1,5%)

Вимог про відшкодування витрат на надання професійної правничої допомоги адвоката позивач не заявляв.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» про стягнення коштів у сумі 482345,40 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» (вул. Руська, 219-Г, м. Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ 39892575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» (вул. Навроцького, 33, м. Львів, 79034, код ЄДРПОУ 39006413) 401954,50 грн. штрафних санкцій за пошкодження опалубки та 6029,32 грн. судового збору.

3. В частині вимог про стягнення штрафу в сумі 80390,90 грн. за несвоєчасну сплату штрафних санкцій за пошкодження опалубки у задоволенні позову відмовити.

4. Судовий збір у сумі 1205,87 грн. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» .

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).

Відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст підписано 23 вересня 2020 року.

Суддя Т.І. Ковальчук