Постанова

від 15.09.2020 по справі 918/80/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 918/80/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Тунік Г. В. (адвокат),

відповідача-1 - Забодишин В. В. (в.о. директора),

відповідача-2 - Тихончук Л. Х. (адвокат),

відповідача-3 - Приймак О. М. (директор),

відповідача-4 - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до : 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна",

2) ОСОБА_1 ,

3) Приватного акціонерного товариства "Рівнезалізобетон",

4) Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Городищенської сільської ради,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ виробів з металу",

про скасування рішення про державну реєстрацію припинення (іпотека), скасування запису про припинення запису про іпотеку, поновлення/відновлення з моменту вчинення первинного запису про іпотеку в Державному реєстрі іпотек, скасування рішення про державну реєстрацію припинення обтяження - заборони на нерухоме майно, скасування запису про припинення обтяження - заборони на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1399 631,79 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна" (далі - відповідач-1), фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), Приватного акціонерного товариства "Рівнезалізобетон" (далі - відповідач-3), Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Городищенської сільської ради (далі - відповідач-4), за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ виробів з металу" (далі Третя особа), у якій просить (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):

1) скасувати рішення про державну реєстрацію припинення (іпотека), індексний номер рішення 37637421 від 19.10.2017 09:37:59, прийняте державним реєстратором відповідача-4 Стовбою Ігорем Миколайовичем, скасувати запис від 18.10.2017 20:06:52 про припинення запису про іпотеку: 22889146 (спеціальний розділ) - запис про іпотеку № 4466399 в Державному реєстрі іпотек, відновити з моменту вчинення первинний запис про іпотеку № 4466399 в Державному реєстрі іпотек з 08.02.2007 09:34:19 щодо предметів іпотеки за адресою: АДРЕСА_1 : будівля арматурного цеху площею 1943,5 м 2 (реєстраційний номер майна 17651048), на цей час - будівля арматурного цеху "Б", загальна площа (м 2 ): 1943,5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1427154956246); будівля складу готової арматури площею 1329,1 м 2 (реєстраційний номер майна: 17651102), на цей час будівля складу готової арматури "В", загальна площа (м 2 ): 1329,1 (реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна: 1427199156246); будівля майстерні площею 613,3 м 2 (реєстраційний номер майна: 17651157), на цей час будівля майстерні "Г", загальна площа (м 2 ): 613,3 (реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 1427177156246) (далі - предмет іпотеки);

2) стягнути на користь Банку заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 06.02.2007 № 134/07 у сумі 1 399 631,79 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу-1 та відповідачу-2 з визначенням способу реалізації та початкової ціни предмета іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, та визначенням початкової ціни предмета іпотеки за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, але не нижче 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом оцінки;

3) скасувати рішення про державну реєстрацію припинення обтяження - заборони на нерухоме майно, індексний номер рішення 37638581 від 19.10.2017 10:06:55, прийняте державним реєстратором Стовбою Ігорем Миколайовичем, скасувати запис про припинення обтяження: заборони на нерухоме майно запису № 22890415 (спеціальний розділ), до 01.01.2013 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер обтяження був чинний за № 4466132, відновити з моменту вчинення чинність запису про обтяження - заборони на нерухоме майно запису № 22890415 (спеціальний розділ), в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер обтяження 4466132 з 07.02.2007 19:29:04 про заборону відчуження щодо нерухомого майна (предмета іпотеки).

2. В обґрунтування позовних вимог, Банк стверджує, що оскільки документ, що став підставою для державної реєстрації припинення іпотеки є підробленим та не породжує правових наслідків, тому договір іпотеки є чинним, а нові набувачі спірного майна - відповідач-1 та відповідач-2 на підставі статті 23 Закону України "Про іпотеку" несуть відповідальність відповідно до умов договору іпотеки за невиконання позичальником умов кредитного договору. Відтак, оскільки до останніх перейшли права та обов`язки іпотекодавців за договором іпотеки, позивач на підставі статей 3, 7, 33 Закону України "Про іпотеку" та умов договору іпотеки вважає за можливе в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020, позов задоволено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивач належним чином довів, що припинення іпотеки відбулось без волевиявлення на те Банку, інших підстав для припинення іпотеки судом не встановлено, оскільки забезпечене іпотекою зобов`язання, як встановлено судом, є невиконаним.

При цьому, лист Банку, на підставі якого здійснено реєстрацію припинення іпотеки та обтяження, як доказ суд не взяв до уваги на підставі положень статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником ТОВ "Світ виробів з металу" зобов`язань за кредитним договором, Банк набув право звернення стягнення у судовому порядку на майно за договором іпотеки, що належить ТОВ "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна" і фізичній особі ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення і постанову скасувати частково, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної вимоги Банку в частині скасування рішення про державну реєстрацію припинення (іпотека), індексний номер рішення 37637421 від 19.10.2017 09:37:59, прийнятого державним реєстратором відповідача-4 Стовбою Ігорем Миколайовичем, скасування запису від 18.10.2017 20:06:52 про припинення запису про іпотеку: 22889146 (спеціальний розділ) - запис про іпотеку № 4466399 в Державному реєстрі іпотек.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанцій не врахував висновків щодо застосування статті 23 Закону України ?Про іпотеку? і статей 2, 14, 86 ГПК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 та постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 924/563/18.

Скаржник також зазначає, що судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 ГПК України (пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу), оскільки судові рішення у цій справі ухвалено з порушенням правил інстанційної юрисдикції, про що, на думку скаржника, свідчить розгляд у господарському судочинстві спору стосовно приватно-правових інтересів фізичної особи, а основна вимога має бути розглянута в адміністративному судочинстві. Ще однією підставою для скасування рішення відповідно до пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК України, скаржник наводить те, що суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Груп", яке продало спірне майно відповідачу-2 за договором від 09.08.2018, а прийняті судові рішення безпосередньо впливають на інтереси та права цієї особи та скаржника.

Узагальнені доводи інших учасників справи

6. Банк у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-4 просить касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, скасувавши рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог до відповідача-4 з наступним відповідним розподілом судових витрат, у зв`язку з тим, що відповідач-4 не є належним відповідачем у справі.

Розгляд справи

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 918/80/19 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 25.08.2020.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.08.2020 для розгляду справи № 918/80/19 у зв`язку з перебуванням судді Краснова Є. В. у відпустці визначено колегію суддів у складі: Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.

У судовому засіданні 25.08.2020 було оголошено перерву з розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 918/80/19 до 08.09.2020.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. 06.02.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником прав та обов`язків якого відповідно до Статуту є Банк, та третьою особою (позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 134/07 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1 300 000,00 грн (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені кредитним договором (пункт 2.1 кредитного договору).

9. Договором про внесення змін від 25.04.2007 № 608/07 до кредитного договору внесено зміни, зокрема ліміт кредитної лінії збільшено до 1 550 000,00 грн.

10. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 06.02.2009 (пункт 2.2 кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.3 кредитного договору кредит надається із наступним цільовим призначенням: в поточну діяльність (на виробничі потреби) та в інвестиційну діяльність (на придбання виробничих ліній та комплектуючого обладнання).

Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 16% процентів річних.

Пунктами 2.1, 2.2, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору встановлено зобов`язання позичальника (третьої особи) повернути кредит, сплачувати позивачу проценти за користування кредитом (у розмірі 16 %), проценти за неправомірне користування кредитом (у розмірі 25 %), комісійну винагороду (у розмірі 1,0 % від ліміту кредитної лінії), неустойку (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ) та погасити заборгованість за кредитом відповідно до умов, встановлених Кредитним договором.

Згідно з пунктом 3.4 кредитного договору у випадку порушення позичальником встановленого пунктом 2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 25 % річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з пунктом 3.2 цього договору.

Відповідно до пункту 5.3 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національною банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

11. Факт видачі кредиту за кредитним договором та виникнення зобов`язань щодо повернення кредиту встановлено рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 у справі № 918/962/16, яким стягнуто з Третьої особи на користь Банку 973 064,38 грн заборгованості за кредитом, 264 604,10 грн заборгованості зі сплати процентів, 2 083,51 грн заборгованості зі сплати комісії та 18 596,28 грн судового збору.

На виконання зазначеного судового рішення 07.11.2016 Господарським судом Рівненської області видано відповідний наказ у справі № 918/962/16 про примусове стягнення з третьої особи на користь Банку.

Однак, матеріалами справи, зокрема випискою про рух коштів на рахунку позичальника, довідкою Банку стверджується, що на виконання рішення суду №918/962/16 грошові кошти не надходити, а також відомостями з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (ВП № 53330220 Переяслав-Хмельницького МР ВДВС ГТУЮ у Київській обл.) підтверджується, що рішення Господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 у справі № 918/962/16 на момент звернення позивача до суду з цим позовом не виконано. Такі твердження позивача позичальником (третьою особою) не спростовано.

12. В якості забезпечення виконання зобов`язань третьої особи за кредитним договором 07.02.2007 між Банком (іпотекодержатель) та відповідачем-3 (іпотекодавець), було укладено договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 145/07, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріальної округу Сохацьким І. С. 07.02.2007 за реєстровим № 280 (далі - договір іпотеки).

Пріоритет прав Банку, як іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки, на підставі договору іпотеки зареєстрований в Державному реєстрі іпотек: 08.02.2007 09:34:19 за № 4466399 (іпотека), реєстратором ПН Сохацьким І. С., 07.02.07 19:29:04 за № 4466132 (заборона на нерухоме майно), реєстратором ПН Сохацьким І. С., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.12.2016 № 74556709. Зазначені записи про іпотеку та заборону відчуження зареєстровані на підставі договору іпотеки щодо предмета іпотеки: будівля арматурного цеху площею 1943,5 м 2 (реєстраційний номер майна 17651048), будівля складу готової арматури площею 1329,1 м 2 (реєстраційний номер майна 17651102), будівля майстерні площею 613,3 м 2 (реєстраційний номер майна 17651157), Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 3-а, що належали на правах власності ВАТ "Рівнезалізобетон", код ЄДРПОУ: 01267509, права власності зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

13. 06.07.2018 Банком під час отримання інформаційної довідки № 130035193 виявлено факти припинення іпотеки та обтяження: ОСОБА_2 , державним реєстратором відповідача-4, а саме:

- запис про іпотеку № 4466399 в Державному реєстрі іпотек погашено 19.10.2017 09:46:01 на підставі перенесення його до спеціального розділу ДРРП (реєстраційний номер 22889146). Потім номер запису про іпотеку: 22889146 (спеціальний розділ) припинено з 18.10.2017 20:06:52 на підставі: лист, серія та номер: 05-34/764, виданий 20.10.2016, видавник ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", відомості про припинення іпотеки внесено до реєстру 19.10.2017 09:49:17 на підставі рішення № 37637421;

- запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна № 4466132 погашено 19.10.2017 10:15:57 на підставі перенесення його до спеціального розділу ДРРП (реєстраційний номер 22890415). Потім номер запису про обтяження: 22890415 (спеціальний розділ), заборона на нерухоме майно, припинено 19.10.2017 09:59:36 на підставі: лист, серія та номер: 05-34/764, виданий 20.10.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", відомості про припинення іпотеки внесено до реєстру 19.10.2017 о 10:06:55 на підставі рішення № 37638581.

Також під час отримання інформаційної довідки № 129378220 02.07.2018 13:19:36 Банк виявив факти вчинення державним реєстратором Власенко В. І. Комунального підприємства "Реєстраційний офіс" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області, реєстраційних дій щодо предмету іпотеки:

- щодо будівлі арматурного цеху площею 1943,5 м 2 (реєстраційний номер майна 17651048) - дата, час державної реєстрації: 01.12.2017 11:41:53, відкриття розділу, реєстрація ОНМ із назвою ОНМ: будівля арматурного цеху "Б", об`єкт житлової нерухомості: Ні, Опис об`єкта: Загальна площа (м 2 ): 1943.5, АДРЕСА_1 , дата, час державної реєстрації: 01.12.2017 11:41:53, відомості внесено до реєстру: 05.12.2017 09:30:33, Власенко В. І., індексний номер рішення: 38516355 із присвоєнням предмету іпотеки нового реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна: 1427154956246. Цим рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38516355 від 05.12.2017 зареєстровано номер запису про право власності: 23733028 Дата, час державної реєстрації: 01.12.2017 11:41:53 на предмет іпотеки за новим власником - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Логістик Груп", код ЄДРПОУ: 41701197;

- щодо будівлі складу готової арматури площею 1329,1 м 2 (реєстраційний номер майна 17651102) - дата, час державної реєстрації: 01.12.2017 12:03:23, відкриття розділу, реєстрація ОНМ із назвою ОНМ: будівля складу готової арматури "В", об`єкт житлової нерухомості: Ні, Опис об`єкта: Загальна площа (м 2 ): 1329,1, Адреса: АДРЕСА_1 , відомості внесено до реєстру: 05.12.2017 09:49:01, індексний номер рішення: 38517241 із присвоєнням предмету іпотеки нового реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна: 1427199156246. Цим рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38517241 від 05.12.2017 зареєстровано номер запису про право власності: 23733772 Дата, час державної реєстрації: 01.12.2017 12:03:23 на предмет іпотеки за новим власником - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Логістик Груп", код ЄДРПОУ: 41701197;

- щодо будівлі майстерні площею 613,3 м 2 (реєстраційний номер майна: 17651157), дата, час державної реєстрації: 01.12.2017 12:19:53 відкриття розділу, реєстрація ОНМ із назвою ОНМ: будівля майстерні "Г", об`єкт житлової нерухомості: Ні, адреса: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 3-а, відомості внесено до реєстру: 05.12.2017 09:39:41, індексний номер рішення: 38516813, із присвоєнням предмету іпотеки нового реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна: 1427177156246, такі дії вчинено без погашення/перенесення записів про права власності, яке раніше зареєстроване в державному реєстрі прав власності. Цим рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38516813 від 05.12.2017 зареєстровано номер запису про право власності: 23733400 Дата, час державної реєстрації: 01.12.2017 12:19:53 на предмет іпотеки за новим власником - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Логістик Груп", код ЄДРПОУ: 41701197.

В подальшому, 01.02.2019 під час отримання інформаційної довідки № 154812463 Банком виявлено факт державної реєстрації зміни права власності на предмет іпотеки, зокрема:

1) 09.10.2018 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С. С. здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: склад готової арматури "В", розташований за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 3-а за відповідачем- 1 на підставі договору купівлі-продажу будівлі складу готової арматури "В", серія та номер: 2457, виданий 09.10.2018, видавник: приватний нотаріус Сивоглаз С. С. Рівненського міського нотаріального округу;

2) 09.10.2018 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С. С. здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: будівля арматурного цеху "Б", розташована за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 3-а за відповідачем-1 на підставі договору купівлі-продажу будівлі арматурного цеху "Б", серія та номер: 2460, виданий 09.10.2018, видавник: приватний нотаріус Сивоглаз С. С. Рівненського міського нотаріального округу;

3) 09.08.2018 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Філюк В. М. здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: будівля майстерні "Г", розташована за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 3-а за відповідачем 2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, серія та номер: 2922, виданий 09.08.2018, видавник: приватний нотаріус Філюк В. М. Рівненського міського нотаріального округу.

14. Підставою для вчинення реєстраційних дій щодо припинення іпотеки та обтяження в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зазначено лист Банку від 20.10.2016 № 05-34/764, який, як стверджує позивач, ним не видавався.

З метою встановлення факту, умов та обставин можливого виготовлення у Банку цього листа позивач провів внутрішнє розслідування з вивченням номенклатури справ та індексів підрозділів, дослідженням журналів вихідних документів. За результатами розслідування, зокрема встановлено, що індекс "05-34" не належав жодному структурному підрозділу Банку, перевірено журнали "Вихідних та внутрішніх документів" всіх структурних підрозділів Банку, і за датою - 20.10.2016 запис відносно листа № 05-34/764 - відсутній, що підтверджується витягом зі зведеної номенклатури Банку на 2016 рік, копія якого долучена до позовної заяви. Відповідно до журналів реєстрації вихідної кореспонденції структурних підрозділів Банку за 20.10.2016 записи про реєстрацію листа № 05-34/764 відсутні, що підтверджується довідкою позивача від 05.02.2019 № 09-2-1/94 та витягом з журналу реєстрації вихідних і внутрішніх документів Департаменту адміністрування кредитних операцій.

Суд встановив, що у листі Банку від 20.10.2016 № 05-34/764, копію якого долучено представником відповідача-2 до матеріалів справи, підписантом зазначено Першого заступника Голови Правління Банку - Юткіна В. М.

Однак, згідно з наказом Голови правління Банку № 318-к з 17.02.2016 Юткіна В. М. відсторонено від виконання посадових обов`язків, а всі його довіреності та повноваження, надані внутрішніми нормативними і організаційно-розпорядчими документами було анульовано, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 18.02.2016 за № 30641547.

Як зазначає позивач, до звільнення з Банку 25.11.2016 (наказ № 2253-к) повноваження Юткіна В. М. не поновлювалися, нові довіреності не оформлялися. Крім того, на момент підписання листа банку 20.10.2016, Перший заступник Голови правління Банку Юткін В. М. перебував у відпустці з 17.10.2016 по 21.10.2016 на підставі наказу від 12.10.2016 № 6005.

15. На виконання вимог ухвал суду від 27.05.2019 та від 18.06.2019, Державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної державної адміністрації подано до суду витребувані документи, зокрема копію листа Банку від 20.10.2016 №05-34/764.

Відповідач-4 повідомив суду, що оригінал листа ПАТ "Промінвестбанк" від 20.10.2016 № 05-34/764, на підставі якого здійснено реєстрацію припинення іпотеки та обтяження за заявами про державну реєстрацію прав поданими Відкритим акціонерним товариством "Рівнезалізобетон" (відповідач-3) по завершенню розгляду цих заяв було повернуто представникові заявника.

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 03.07.2019 витребував у відповідача-3 та відповідача-2 оригінал листа Банку від 20.10.2016 № 05-34/764, проте вимоги ухвали місцевого господарського суду в частині надання суду оригіналу зазначеного доказу сторони не виконали, спірний документ суду не подали.

З огляду на те, що позивач поставив під сумнів наявність оригіналу листа Банку від 20.10.2016 № 05-34/764, враховуючи наведені позивачем аргументи та докази, які вказують на те, що зазначений лист Банком не видавався, враховуючи що оригінал листа учасниками справи, у розпорядженні яких він повинен перебувати, до матеріалів справи не надано, що унеможливлює призначення судової експертизи з метою перевірки справжності підпису та печатки Банку, зазначений лист як доказ не був прийнятий судом до уваги.

Позиція Верховного Суду

16. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 визначено пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду), а також пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу).

При цьому, предметом касаційного оскарження є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в частині позовної вимоги Банку про скасування рішення про державну реєстрацію припинення (іпотека), індексний номер рішення 37637421 від 19.10.2017 09:37:59, прийнятого державним реєстратором відповідача-4 Стовбою І. М., скасування запису від 18.10.2017 20:06:52 про припинення запису про іпотеку: 22889146 (спеціальний розділ) - запис про іпотеку № 4466399 в Державному реєстрі іпотек. В іншій частині судові рішення попередніх інстанцій жодною із сторін спору не оскаржуються.

17. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 , обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначила, що суд апеляційної інстанцій не врахував висновків щодо застосування статті 23 Закону України ?Про іпотеку? і статей 2, 14, 86 ГПК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 та постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 924/563/18.

18. Зі змісту пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з цієї підстави може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

19. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, у цьому випадку не підтвердилися, тому касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 918/80/19 необхідно закрити з огляду на таке.

20. Так, предметом позову у справі № 924/563/18 було, зокрема, визнання права іпотекодержателя, тому Верховний Суд дійшов висновку, що "заявлена позивачем вимога є фактично вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. І такий факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами про право цивільне. Однак, судами не встановлено обставин існування саме між сторонами у цій справі спору про право цивільне ". Водночас у справі, що розглядається (№ 918/80/19), заявлено інші позовні вимоги, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто між сторонами у цій справі наявний спір про цивільне право, тому висновки у зазначених справах в цій частині стосуються не подібних правовідносин. Щодо позовної вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію припинення обтяження та поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з моменту вчинення первинних записів у справі № 924/563/18 Верховний Суд звернув увагу, що ця вимога фактично стосується не позивача, а іншої особи, тобто у справах № 924/563/18 і № 918/80/19 вбачається різність обставини справи, встановлених судами.

21. Колегія суддів вважає безпідставним посилання ОСОБА_1 на неврахування висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах щодо позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18.

22. Так, Верховний Суд з посиланням на положення статті 23 Закону України "Про іпотеку" зазначив: "статус іпотекодавця набуває лише особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки" . При цьому Верховний Суд акцентував: "державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації" . "Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Наведеною нормою законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі ". Верховний Суд, направляючи справу № 910/10987/18 на новий розгляд, звернув увагу на передчасність висновків судів попередніх інстанцій про припинення права власності відповідача на спірне майно, які ґрунтуються лише на відомостях про припинення права власності, що містяться у Державному реєстрі.

За змістом статей 3, 18 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі укладеного у письмовій формі і нотаріально посвідченого іпотечного договору, закону або рішення суду. Відповідно до статті 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто із виникненням іпотеки на законних підставах виникає обтяження нерухомого майна іпотекою, яке підлягає державній реєстрації. При цьому із врахуванням висновків Верхового суду у справі №910/10987/18 припинення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою не передбачає припинення іпотеки, якщо договір іпотеки залишається дійсним та іпотека не припинена на законних підставах.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції врахували наведені правові позиції Верховного Суду і дійшли правильного висновку, що записи та відомості в Державному реєстрі прав про припинення іпотеки не відповідають відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, а у разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Оскільки лист від 20.10.2016 № 05-34/764 в оригіналі відсутній, повноважень на його підписання не було, суд врахував пріоритет наданим суду документам, які підтверджували виникнення та чинність іпотеки та необхідність відновлення записів про обтяження майна іпотекою, оскільки документального підтвердження підстав для припинення державної реєстрації обтяження майна іпотекою у матеріалах справи не має.

23. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Отже, оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 918/80/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

24. Водночас стосовно іншої зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

В обґрунтування зазначеної підстави ОСОБА_1 посилається на те, що судові рішення у цій справі ухвалено з порушенням правил інстанційної юрисдикції, про що, на думку скаржника, свідчить розгляд у господарському судочинстві спору стосовно приватно-правових інтересів фізичної особи, а основна вимога має бути розглянута в адміністративному судочинстві. Ще однією підставою для скасування рішення відповідно до пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК України, скаржник наводить те, що суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Груп", яке продало спірне майно відповідачу-2 за договором від 09.08.2018, а прийняті судові рішення безпосередньо впливають на інтереси та права цієї особи та скаржника.

25. Колегія суддів не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у касаційній скарзі, щодо порушень юрисдикції у господарському судочинстві (спір у справі розглянуто стосовно приватно-правових інтересів фізичної особи), з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц.

Посилання ОСОБА_1 на висновок Верховного Суду у справі № 910/32742/15 є необґрунтованим, оскільки правовідносини у цій справі і справі, що розглядається (№ 918/80/19), не є подібними.

Так, у справі № 910/32742/15 позивач просив заборонити ТОВ "Бомонд Груп" використовувати позначення "БОМОНД", "BOMOND", "bomond" в мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах, в господарській діяльності та в назві Товариства, а в процесі розгляду справи виявилось що доменне ім`я www.bomond.center зареєстроване за фізичною особою, тобто ця справа не стосується розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання.

26. Також колегія суддів не може погодитися з аргументами ОСОБА_1 , викладеними у касаційній скарзі, що основна вимога має бути розглянута в адміністративному судочинстві, з огляду на таке.

Визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа. Якщо порушення своїх прав позивач вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади або його посадової особи, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її цивільних прав та/або обов`язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав має відбуватись залежно від суб`єктного складу за правилами цивільного або господарського судочинства.

Наведу правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2020 у справа № 817/623/18.

Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов`язки, виникли із кредитних і іпотечних договорів, які за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань кредиту і застави.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спір про відновлення незаконно припиненого запису про іпотеку по зобов`язанням позичальника - юридичної особи відноситься до компетенції господарських судів.

27. Посилання скаржника на те, що суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Груп", яке продало спірне майно відповідачу-2 за договором від 09.08.2018, а прийняті судові рішення безпосередньо впливають на інтереси та права цієї особи та скаржника, колегія суддів вважає безпідставними та недоведеними, оскільки заявлені позовні вимоги направленні на стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто у разі невиконання боржником зобов`язань за кредитними договорами, кредитор може звернутися з вимогою до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет застави. Після того, як Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик Груп" продало спірне майно відповідачу-2 за договором від 09.08.2018, воно втратило статус іпотекодавця, отже скаржник не довів суду того, яким чином прийняте судом рішення може вплинути на права, інтереси та (або) обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Груп".

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 , касаційне провадження за якою відкрито з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим Верховний Суд погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 доводами Банку, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується раніше наведеними висновками.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-4 підтримував її, зокрема з тих мотивів, що суди попередніх інстанцій не з`ясували, що він не є належним відповідачем у справі.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на те, що касаційна скарга не містила доводів про те, що відповідач-4 не є належним відповідачем у справі, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки такі доводи виходять за межі підстав касаційного оскарження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

29. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

30. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанції, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

Розподіл судових витрат

31. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 у частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 918/80/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков