Постанова

від 11.05.2021 по справі 918/80/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Справа № 918/80/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 березня 2021 року в справі №918/80/19 (суддя Пашкевич І.О.)

час та місце ухвалення: 4 березня 2021 року; м. Рівне, вул. Набережна, 26А; повний текст ухвали складено 5 березня 2021 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна"

до ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Рівнезалізобетон"

до Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Городищенської сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ "Світ виробів з металу"

про скасування рішення про державну реєстрацію припинення (іпотека), скасування запису про припинення запису про іпотеку, поновлення/відновлення з моменту вчинення первинного запису про іпотеку в Державному реєстрі іпотек, скасування рішення про державну реєстрацію припинення обтяження - заборони на нерухоме майно, скасування запису про припинення обтяження - заборони на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 1 399 631,79 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

за участю представників сторін:

від Позивача - Сушко Т.В.;

від Відповідача 1 - не з`явився;

від Відповідача 2 - не з`явився;

від Відповідача 3 - не з`явився;

від Відповідача 4 - не з`явився;

від Третьої особи - не з`явився;

від Органу виконання - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталією Олексіївною (надалі - Орган виконання) подано заяву про встановлення порядку виконання судового рішення у справі №918/80/19, відповідно до якої Орган виконання просив встановити порядок виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 8 серпня 2019 року в справі №918/80/19 (за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна" (надалі - Відповідач 1), фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - Відповідач 2), Приватного акціонерного товариства "Рівнезалізобетон" (надалі - Відповідач 3), Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Городищенської сільської ради (надалі - Відповідач 4; за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ виробів з металу" (надалі - Третя особа)) про скасування рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки, скасування запису про припинення іпотеки, поновлення первинного запису про іпотеку з моменту вчинення та стягнення заборгованості в сумі 1 399 631 грн 79 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки), а саме Орган виконання просить при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснити звернення стягнення також на прилеглі земельні ділянки, що належать боржникам та на яких розміщено предмет іпотеки.

Орган виконання в своїй заяві посилається на те, що враховуючи норми статті 120 Земельного кодексу України, статті 188 Цивільного кодексу України, які закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, визначення прав на земельну ділянку перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, тому при примусовому виконанні рішення суду необхідно встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого буде підтверджено законність того, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику, на якій цей предмет іпотеки розміщено.

Таким чином, Орган виконання вказує, що необхідним є вирішення питання звернення стягнення не лише на нежитлові будівлі, що належать боржникам та підлягають реалізації згідно з рішенням суду, на підставі якого 10 вересня 2019 року видано наказ у справі № 918/80/19, а також на земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі та прилеглі до неї земельні ділянки. Орган виконання вважає, що зазначені вище обставини ускладнюють виконання рішення суду, оскільки відповідно до наведених норм чинного законодавства звернення стягнення повинно відбуватись на будівлі разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, тому для виконання рішення суду необхідно змінити та встановити порядок виконання рішення суду, за якого одночасно із зверненням стягнення на предмет іпотеки необхідно звернути стягнення на земельні ділянки під цими будівлями на виконання наведених вище норм законодавства.

Ухвалою Господарського суду Рівненського області від 4 березня 2021 року було відмовлено в задоволенні заяви Органу виконання про встановлення порядку виконання судового рішення у справі №918/80/19 (том 7, а.с. 253-256).

Приймаючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, частиною предмету позову, заявленого Позивачем було звернення стягнення на предмет іпотеки (за адресою: Рівненська обл., Рівненський р., с. Городок, вулиця Штейнгеля барона, будинок За) а саме: будівлю арматурного цеху "Б", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1427154956246, загальною площею 1 943,5 кв.м.; будівлю складу готової арматури "В", реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 1427199156246, загальною площею 1 329,1 кв.м.; будівлю майстерні "Г", реєстраційний номер 17651157 (реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 1427177156246), загальною площею 613,3 кв.м. Разом з тим, з рішення суду у справі №918/80/19 вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований предмет іпотеки не була предметом іпотеки згідно Договору іпотеки, та її правовий статус не досліджувався судом під час розгляду справи.

За доведеності зазначених підстав, зміна способу та порядку повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.

Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали також взято до уваги те, що аналіз поданої Заяви про встановлення порядку виконання рішення суду, вказує, що зазначена заява фактично спрямована не на встановлення порядку виконання рішення суду, а на зміну рішення по суті та встановлення нових обставин, що є недопустимим на цій стадії судового провадження.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 8, а.с. 4-10) в якій з підстав, висвітлених в ній, просив ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Органу виконання задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу Відповідач, зокрема, виходив з того, що будівля майстерні "Г", реєстраційний номер 17651 157 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1427177156246), яка належить Відповідачу 2, згідно повідомлення власника, розташована на належній Відповідачу 2 земельній ділянці загальною площею 0,3214 га, кадастровий номер: 5624683300:07:027:0195. Це підтверджується інформацією з Реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої земельна ділянка площею 0,3214 га, кадастровий номер 5624683300:07:027:0195, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1611938456246, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, дана земельна ділянка належить Відповідачу 2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 9 серпня 2018 року, реєстраційний номер 2924.

Що ж стосується будівлі арматурного цеху "Б", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1427154956246, та будівлі складу готової арматури "В", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1427199156246, то апелянт зазначив, що дане нерухоме майно належать Відповідачу 1, згідно повідомлення власника, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,9854 га, за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н., с/рада Городоцька, з кадастровим номером 5624683300:07:026:0003, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1813333856000, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Це підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29 березня 2019 року № НВ- 5605449362019.

У зв`язку із цим Органом виконання подана заява про те, що при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно здійснити звернення стягнення на належні Боржникам земельні ділянки, на яких розташований предмет іпотеки, оскільки, як вказує Позивач відповідно до частини другої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадку звернення стягнення на житловий будинок стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. Такі вимоги заяви та положення закону при примусовому виконанні судових рішень, на переконання Позивача, відповідають статті 377 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У випадку, якщо при виконанні рішення суду при зверненні стягнення на предмет іпотеки не буде одночасно звернуто стягнення на прилеглі земельні ділянки, що належать Боржникам та на яких розміщено предмет іпотеки, то відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України у разі реалізації з торгів предмету іпотеки покупці автоматично безоплатно отримають право власності на земельні ділянки під цими будівлями, що порушить права як боржників у виконавчому провадженні (теперішніх власників майна), так і стягувача. На переконання апелянта не встановлення законного порядку виконання рішення суду може сприяти виникненню спорів щодо дійсності торгів, щодо переходу прав на земельні ділянки. Також, на переконання Позивача, це зменшить попит на предмет іпотеки, оскільки торги щодо предметів іпотеки без одночасного звернення стягнення на земельні ділянки не представлятимуть інтерес для покупців. При реалізації будівель разом із земельними ділянками буде отримана більша грошова сума, що дасть можливість виконати рішення суду в повному обсязі, боржникам отримати залишок коштів від реалізації належного їм на праві власності нерухомого майна.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 квітня 2021 року поновлено Позивачу строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області та відкрито апеляційне провадження в справі № 918/80/19 за апеляційною скаргою Позивача.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 квітня 2021 року (том 8, а.с. 46) призначено справу №918/80/19 до розгляду на 11 травня 2021 року об 14:00 год.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 19 квітня 2021 року від Позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких Позивач зазначив, що йому стало відомо проте, що земельну ділянку із кадастровим номером 5624683300:07:026:0003, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1813333856000 Відповідач 1 передав у власність ТОВ УМБ-Здолбунів за актом №1 приймання-передачі майнового вкладу, однак на переконання Позивача, оскільки на час арешту будівель, що є предметом іпотеки, у виконавчому провадженні підтвердженні права власності на земельні ділянки під ними за боржниками у виконавчих провадженнях в силу статі 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, зважаючи також на принцип наслідування такими ділянками долі арештованих будівель, не вбачалось законних підстав для відчуження земельної ділянки без будівель, які арештовані, а тому Позивач не знав та не міг дізнатися про таке відчуження землі до повідомлення про це самим Відповідачем 1.

Заголом, Позивач просив залучити Товариство з обмеженою відповідальністю УМБ-Здолбунів як третю особу на стороні Відповідача у справі.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 21 квітня 2021 року від Відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач 1 просив залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, адже для зміни способу та порядку виконання рішення суду обов`язковою умовою є з`ясування обставин чи не призведе така зміна способу та порядку виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2021 року було задоволено клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Запорізької області.

12 травня 2021 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли заяви від Відповідача 2 та представника Відповідача 1 заява про відкладення судового розгляду справи на іншу дату.

В судове засідання від 12 травня 2021 року представники Органу виконання, Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4, Третьої особи не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з тим, суд констатує, що ухвалою суду від 19 квітня 2021 року, сторони повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи (в розумінні частини 2 статті 120 ГПК України) та не викликалися (в розумінні частини 1 статті 120 ГПК України).

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Разом з тим, суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

При цьому апеляційний господарський суд констатує, що 12 травня є останнім днем розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, що вказує на те, що відкладення її розгляду приведе до порушення судом процесуального строку розгляду даної апеляційної скарги, що в свою чергу є апріорі неприпустимим.

З огляду на все вищезазначене, колегія апеляційного господарського суду відмовляє у задоволенні заяв Відповідача 1 та Відповідача 2 про відкладення розгляду справи та вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу без участі представників Органу виконання, Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4, Третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами.

Що ж стосується клопотання Позивач про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю УМБ-Здолбунів як третьої особи на стороні Відповідача у справі, то колегія суддів на місці ухвалила відхилити клопотання, з огляду на відсутність процесуальної можливості суду здійснювати будь-яке залучення третіх осіб саме на стадії виконання судового рішення.

В судовому засіданні від 12 травня 2021 року представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги просив суд, задоволити апеляційну скаргу і скасувати ухвалу місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким задоволити заяву Органу виконання та встановити порядок виконання судового рішення у справі №918/80/19, яким при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснити звернення стягнення також на прилеглі земельні ділянки, що належать боржникам і на яких розміщено предмет іпотеки. Також Позивач вказав, що такий порядок виконання судового рішення зменшить попит на предмет іпотеки, оскільки торги щодо предметів іпотеки без одночасного звернення стягнення на земельні ділянки не представлятимуть інтерес для покупців, адже при реалізації будівель разом із земельними ділянками буде отримана більша грошова сума, що дасть можливість виконати рішення суду в повному обсязі, боржникам отримати залишок коштів від реалізації належного їм на праві власності нерухомого майна.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву та пояснень стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, Північно - західного апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

При цьому, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4 про скасування рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки, скасування запису про припинення іпотеки, поновлення первинного запису про іпотеку з моменту вчинення та стягнення заборгованості в сумі 1 399 631 грн 79 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 8 серпня 2019 року, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2019 року, позов задоволено.

В судових актах по справі № 918/80/19 були встановлені наступні обставини.

В якості забезпечення виконання зобов`язань Третьої особи по Кредитному договору від 7 лютого 2007 року між Позивачем (Іпотекодержатель) та Відповідачем 3 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог Позивача, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріальної округу Сохацьким І.С. 7 лютого 2007 року за реєстровим №280 (надалі - Договір іпотеки, том І, а.с. 42-44).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору іпотеки, предметом іпотеки є Нежитлові будівлі Відповідача 3, загальною площею 3 885,9 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 133 000,00 кв.м. (далі Предмет іпотеки), що знаходяться за адресою: 35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, Штейнгеля барона, буд. № 3а і складається з наступного: Будівля арматурного цеху, реєстраційний номер 17651048, загальною площею 1 943,5 кв.м., Будівля складу готової арматури, реєстраційний номер 17651102, загальною площею 1 329,1 кв.м., Будівля майстерні, реєстраційний номер 17651157, загальною площею 613,3 кв.м., що належали Відповідачу 3 на праві власності згідно Наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області № 447 від 29 листопада 2001 року "Про передачу майна у власність ВАТ "РІВНЕЗАЛІЗОБЕТОН" з переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "РІВНЕЗАЛІЗОБЕТОН", що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Штейнгеля барона, буд № 3а.

В результаті досліджених судом обставин, було прийнято рішення про задоволення позову, яким, зокрема: в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії №134/07 від 06 лютого 2007 року в сумі 1 399 631,79 гривень на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк " (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код за ЄДРПОУ 00039002) звернуто стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою Рівненська обл., Рівненський р., с. Городок, вулиця Штейнгеля барона, будинок За: - Будівлю арматурного цеху "Б", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1427154956246, загальною площею 1 943,5 кв.м., яка належить Відповідачу 1 (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Бахарєва, будинок 23, код ЄДРПОУ 32802946); - Будівлю складу готової арматури "В", реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 1427199156246, загальною площею 1 329,1 кв.м., яка належить Відповідачу 1 (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Бахарєва, будинок 23, код ЄДРПОУ 32802946); - Будівлю майстерні "Г", реєстраційний номер 17651157 (реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 1427177156246), загальною площею 613,3 кв.м., яка належить Відповідачу 2 (реєстраційний помер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з визначенням способу реалізації та початкової ціни предмета іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, та визначенням початкової ціни предмета іпотеки за згодою між Позивачем та Відповідачем 1, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, але не нижче 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом оцінки.

Орган виконання на обґрунтування заяви надає договори купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 5624683300:07:027:0195 площею 0,3214 га, що згідно договору купівлі-продажу передана від Відповідача 1 до Відповідача 2. Крім того, до матеріалів справи надано Інформацію з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому містяться відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5624683300:07:026:0003 площею 0,9854 га, державна реєстрація права власності 11.04.2019, номер запису 31229204.

Орган виконання звернувся до суду з заявою про встановлення порядку виконання судового рішення у справі №918/80/19, а саме: при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснити звернення стягнення також на прилеглі земельні ділянки, що належать боржникам та на яких розміщено предмет іпотеки, оскільки відповідно до частини другої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадку звернення стягнення на житловий будинок стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. Такі вимоги заяви та положення закону при примусовому виконанні судових рішень, на переконання Органу виконання, відповідають статті 377 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Колегія апеляційного господарського суду констатує, що предметом судового розгляду в даній справі є заява Органу виконання про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, в тому числі за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тлумачення положень вищевказаної правової норми дає підстави дійти висновку, що питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду або його зміну може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Винятком з загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, статті 331 ГПК України, яка передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.

Колегія суддів зазначає, що підставою зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Орган виконання послалося на те, що норми статті 120 Земельного кодексу України, статті 188 Цивільного кодексу України, закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому звернення стягнення повинно відбуватись на будівлі разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, тому для виконання рішення суду необхідно встановити порядок виконання рішення суду, за якого одночасно із зверненням стягнення на предмет іпотеки необхідно звернути стягнення на земельні ділянки під цими будівлями на виконання наведених вище норм законодавства.

Також, Орган виконання вказує, що у випадку, якщо при виконанні рішення суду при зверненні стягнення на предмет іпотеки не буде одночасно звернуто стягнення на прилеглі земельні ділянки, що належать боржникам та на яких розміщено предмет іпотеки, то відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України у разі реалізації з торгів предмету іпотеки покупці автоматично безоплатно отримають право власності на земельні ділянки під цими будівлями, що порушить права як боржників у виконавчому провадженні (теперішніх власників майна), так і стягувача. Не встановлення законного порядку виконання рішення суду може сприяти виникненню спорів щодо дійсності торгів, щодо переходу прав на земельні ділянки. Також, на переконання заявника, це зменшить попит на предмет іпотеки, оскільки торги щодо предметів іпотеки без одночасного звернення стягнення на земельні ділянки не представлятимуть інтерес для покупців. При реалізації будівель разом із земельними ділянками буде отримана більша грошова сума, що дасть можливість виконати рішення суду в повному обсязі, боржникам отримати залишок коштів від реалізації належного їм на праві власності нерухомого майна.

Водночас, колегія суддів констатує, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Під зміною порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 році у справі № 6-1829цс15, постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі № 904/1478/15.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що земельні ділянки, з кадастровими номерами 5624683300:07:027:0195 площею 0,3214 га, та 5624683300:07:026:0003 площею 0,9854 га (на які хоче звернути стягнення державний виконавець) , не були предметом дослідження при прийнятті рішення у справі №918/80/19.

Крім того, відповідно до умов Договору іпотеки предметом іпотеки є Нежитлові будівлі Іпотекодавця , загальною площею 3 885,9 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 133 000,00 кв.м., що знаходяться за адресою: 35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, Штейнгеля барона, буд. № 3а.

Крім того, відповідно до пункту 1.3 Договору іпотеки, що був предметом дослідження у справі №918/80/19, вбачається, шо право користування та/або власності на земельну ділянку, площею 133 000 кв.м. підтверджується державним актом на право постійного користування землею (ІІ-РВ №000146), виданим на підставі рішення Рівненської районної ради народних депутатів від 2 грудня 1997 року №131 та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №161 від 5 лютого 1998 року.

Відповідно до частини 7 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до абзацу 4 статті 6 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на момент укладення Договору іпотеки, що був предметом дослідження у справі №918/80/19), якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов`язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Разом з тим, з рішення суду у справі №918/80/19 вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований предмет іпотеки не була предметом іпотеки, згідно Договору іпотеки, та її правовий статус не досліджувався судом під час розгляду справи.

При цьому на даній стадії судового процесу (примусове виконання рішення), суд позбавлений можливості встановлювати нові обставини, що не були предметом дослідження при розгляді справи №918/80/19, наведені Органом виконання, а саме приналежність земельних ділянок про які йдеться в заяві до предмету іпотеки та Договору іпотеки, а також до майна, на яке звернено стягнення та встановлення їх правового статусу.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому частиною другою вищенаведеної норми визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Зазначені положення статті 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з нормами статті 20 Господарського кодексу України.

При цьому, колегія суддів констатує, що зміна способу виконання рішення в порядку, визначеному статтею 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб та порядок, встановлений у рішенні, та припинення здійснення тих заходів, які були визначені у рішенні.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України.

Водночас, із змісту поданої Органом виконання заяви (та апеляційної скарги Позивача) вбачається, що в якості підстави для встановлення порядку виконання рішення суду вказують те, що норми статті 120 Земельного кодексу України, статті 188 Цивільного кодексу України, які закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, визначення прав на земельну ділянку перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, тому при примусовому виконанні рішення суду необхідно встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого буде підтверджено законність того, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику, на якій цей предмет іпотеки розміщено.

Як вбачається з рішення Господарського суду Рівненської області від 8 серпня 2019 року в лютому 2019 року Позивач звернувся в Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4 в якій просив: скасувати рішення про державну реєстрацію припинення (іпотека) ; скасувати запис від 18 жовтня 2017 року про припинення запису про іпотеку; відновити з моменту вчинення первинний запис про іпотеку № 4466399 в Державному реєстрі іпотек; стягнути на користь Позивача заборгованість по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії №134/07 від 6 лютого 2007 року в сумі в сумі 1 399 631 грн 79 коп. шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки : Будівлю арматурного цеху "Б", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1427154956246, загальною площею 1 943,5 кв.м., яка належить Відповідачу 1; Будівлю складу готової арматури "В", реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 1427199156246, загальною площею 1 329,1 кв.м., яка належить Відповідачу 1; Будівлю майстерні "Г", реєстраційний номер 17651157 (реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 1427177156246), загальною площею 613,3 кв.м., яка належить Відповідачу 2 з визначенням способу реалізації та початкової ціни предмета іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, та визначенням початкової ціни предмета іпотеки за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, але не нижче 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом оцінки.

Таким чином, частиною предмету позову, заявленого Позивачем, було звернення стягнення на предмет іпотеки - за адресою: Рівненська обл., Рівненський р., с. Городок, вулиця Штейнгеля барона, будинок За: Будівлю арматурного цеху "Б", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1427154956246, загальною площею 1 943,5 кв.м.; Будівлю складу готової арматури "В", реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 1427199156246, загальною площею 1 329,1 кв.м.; Будівлю майстерні "Г", реєстраційний номер 17651157 (реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 1427177156246), загальною площею 613,3 кв.м.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, встановлення порядку виконання, за доведеності належними та допустимими доказами, зазначених в цих нормах підстав, на переконання колегії суддів повинно відбуватися в межах позовних вимог, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке підлягає примусовому виконанні.

Однак, проаналізувавши подану Органом виконання Заяву та апеляційну скаргу Позивача вбачається, що вони фактично спрямована не на встановлення порядку виконання рішення суду, а на зміну рішення по суті та встановлення нових обставин шляхом звернення стягнення на земельні ділянки, котрі по своїй суті є іншим майном (а відтак і предметом позовних вимог) із спеціальним режимом набуття на них речового права та правовим статусом, що є недопустимим на стадії виконання судового рішення.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на вільне тлумачення Органом виконання та апелянтом частини 2 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки дана норма стосується лише "Звернення стягнення на житловий будинок", при тому за виконавчим документом, виданим Господарським судом Рівненської області в справі №918/80/19 звертається стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, яке належить як боржнику - фізичній особі, так і боржнику - юридичній особі, та відповідно до частини 7 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" реалізується виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Окрім того, законодавство України (зокрема стаття 377 Цивільного кодексу України, стаття 120 Земельного кодексу України, стаття 188 Цивільного кодексу України) не передбачає автоматичного переходу та оформлення речового права на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майна, розташоване на даній земельній ділянці, адже законодавець у такому разі надає лише право (в залежності від власника земельної ділянки) на оформлення та набуття такого речового права на зазначену земельну ділянку, яке підлягає встановленню та оформленню у передбачений законом спосіб та порядок.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, встановлення порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, на переконання колегія суддів повинно відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні. Окрім того, на стадії виконання судового рішення, колегія суддів не наділена процесуальним правом встановлювати додатковий порядок виконання рішення суду, окрім того, що зазначений в резолютивній частині рішення, яке підлягає виконанню.

Відтак, по суті, Орган виконання разом з Позивачем роблять спробу отримати майно (земельні ділянки) без наявності щодо цього судового рішення по суті (та без сплати судового збору за розгляд відповідного спору), що апеляційний господарський суд також вважає неприпустимим.

При цьому, ані Орган виконання в своїй заяві, а ні Позивач в поданій ним апеляційній скарзі не зазначає жодних доказів, окрім цитування законодавства України щодо цілісності нерухомого майна із земельною ділянкою розташованого на ній, що саме заважає чи утруднює виконання саме прийнятого судового рішення по даній справі.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що правовою підставою для зміни порядку виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання, у відповідності до визначеного способу захисту, у резолютивній частині відповідного рішення, а не бажання Органу виконання та Позивача отримати більше коштів з торгів.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що земельні ділянки є особливим об`єктом цивільних прав, дослідження яких не входить в межі розгляду поданої Органом виконання заяви про встановлення порядку виконання рішення суду.

Судом приймається до уваги, що таке встановлення порядку виконання рішення суду може призвести до порушення права Третіх осіб на мирне володіння своїм майном, гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи усе вищеописане в даній судовій постанові, колегія суддів вважає, що встановлення порядку виконання судового рішення у справі №918/80/19 в заяві поданій Органом виконання (а саме: при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснити звернення стягнення також на прилеглі земельні ділянки) фактично призведе до зміни рішення суду по суті та призведе до виходу за межі позову, котрий розглядався в справі №918/80/19 (адже сам Позивач подаючи позов не ставив позовних вимог щодо звернення стягнення на земельні ділянки, як на предмет іпотеки).

З огляду на зазначене, колегія суддів прийшла висновку про відмову у задоволенні заяви Органу виконання про встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 8 серпня 2019 року в справі №918/80/19.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та вимогам законодавства.

Дане вчинено і місцевим господарським судом, а відтак апеляційний господарський суд залишає оспорювану ухвалу без змін з огляду на її законність і обгрунтованість, а також те, що при прийнятті даної постанови, Північно - західним апеляційним господарським судом не встановлено обставин, що б вказували на необхідність скасування даної ухвали (в розумінні частини 4 статті 269 ГПК України).

Відтак, виносячи дану судову постанову та враховуючи те, що апеляційним господарським судом залишено без задоволення апеляційну скаргу Позивача, апеляційний господарський суд, відповідно статті 129 ГПК України, залишає судовий збір за розгляд апеляційної скарги за Позивачем.

Керуючись статтями 129, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 березня 2021 року в справі №918/80/19 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 04 березня 2021 року в справі №918/80/19 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5. Справу № 918/80/19 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2021 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.