Рішення

від 05.12.2008 по справі 2-712/2008

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-712 /2008 рік

Рішення

Іменем України

05 грудня 2008 року     м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді: Сабадах Б.В.

з секретарем: Удудяк І.А.

з участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Старокутської сільської ради, третя особа: Косівська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на спадкове майно від 04.08.2006 року, яке видане ОСОБА_3.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, Старокутської сільської ради, третя особа: Косівська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на спадкове майно від 04.08.2006 року, яке видане ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 позов підтримали та суду пояснили, що в жовтні 1984 року між батьками позивача був укладений шлюб, який 10.06.1994 року був розірваний. Таким чином в шлюбі батьки прожили 10 років. Він з часу свого народження значився членом спірного господарства. За час перебування у шлюбі батьки фактично збудували жилий будинок, який є предметом судового спору, так як старенька хата, в якій проживали члени двору була надто малою і складалась з однієї кімнати і коридору. В процесі побудови жилого будинку, як матір так і батько приймали участь в його будівництві, тому що дід ОСОБА_5 та бабуся ОСОБА_6 були перестарілими і хворими. Коли в листопаді 1991 року помер дід ОСОБА_5, то члени двору проживали уже в новому будинку. В 1991 році він пішов до 1 класу Старокутської середньої школи, а через рік батьки перевели його на навчання до Косівського інтернату. Закінчивши інтернат в 2002 році, він вступив на навчання в Івано-Франківське ПТУ-15, після закінчення якого зразу поступив на навчання в Кутське СПТУ. Завершивши навчання в цьому училищі, він вступив на стаціонарну форму навчання на факультет економіки підприємства Бережанського агротехнічного інституту Тернопільської області, де і навчається в даний час. Ще коли він навчався в Косівській школі-інтернат, його батько ОСОБА_4 який був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС і від отриманої радіації постійно хворів, помер, залишивши його сиротою. В лютому 2008 року йому стало відомо, що 23.04.2003 року, коли він був неповнолітнім і навчався в Івано-Франківському ПТУ-15 рішенням виконкому Старокутської сільської Ради він був виписаний з спірного господарства, тому він звернувся із скаргою до прокурора Косівського району про поновлення його порушених прав. За результатами перевірки прокурором Косівського району 04.04.2008 року внесено протест на вищевказане рішення

виконкому Старокутської сільської Ради. Рішенням тринадцятої сесії п'ятого демократичного скликання Старокутської сільської Ради від 17.04.2008 року протест прокурора Косівського району задоволено, а рішення виконкому Старокутської сільської Ради від 23.04.2003 року про його виписку із спірного господарства скасоване як незаконне. Він був постійним членом колгоспного двору і відповідно до чинного на той час законодавства володів 1/4 часткою майна двору, як неповнолітній і непрацездатний. Після смерті свого батька він в рівних долях з бабусею успадкував частку батька і став власником частки в розмірі 7/16, або 43, 75% майна господарства. Тому видавши свідоцтво про право власності на все майно його дядьку ОСОБА_4, якому його бабуся ОСОБА_6 заповіла свою частку, державний нотаріус Косівського нотаріального округу, порушивши його права, незаконно позбавив його належної частини майна спільної власності. Тому вважає, що свідоцтво про право власності на спадкове майно від 04.08.2006 року за № 1275 серія ВЕА № 894925, яке зареєстроване у спадковому реєстрі за № 40388467 Косівської районної державної нотаріальної контори та видане ОСОБА_3 на спадкове майно, що знаходиться в с Старі Кути по вул. Кардашівка, № 28 Косівського району Івано-Франківської області слід визнати частково недійсним. А також просить виділити йому 7/16 частки або 43, 75% на суму 44280 грн. 69 коп. будинковолодіння, що знаходиться в с. Старі Кути по вул. Кардашівка, № 28 Косівського району Івано-Франківської області.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 позов не визнав та суду пояснив, що вважає позов ОСОБА_2 безпідставним, оскільки в судовому засіданні є недоведеним те, що ОСОБА_2 народився в колгоспному дворі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, так як позивач народився у господарстві батьків своєї матері і протягом всього часу там проживав. Однак, ОСОБА_2 був прописаний у дворі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, але ця прописка була тільки формальністю. Також не відповідає дійсності те, що ОСОБА_2 допомагав у веденні господарства ОСОБА_5, який помер у 1991 році, оскільки ОСОБА_2 на той час було тільки 6 років, а тому він фізично не міг нічим допомагати. Крім того, ОСОБА_4 також не проживав у дворі своїх батьків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та не допомагав у веденні господарства, а тому вважає, що позов ОСОБА_2 є нічим не доведеним в судовому засіданні крім формальної прописки. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача - Старокутської сільської ради в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, від відповідача надійшла заява з проханням проводити розгляд справи у відсутності представника Старокутської сільської ради.

Вислухавши пояснення сторін, свідків та вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 15.04.1991 року господарство, розташоване с. Старі Кути, вул. Кардашівка, 28 Косівського району відносилось до категорії колгоспного двору, членами якого згідно погосподарських книг Старокутської сільської ради значились четверо осіб, а саме: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова двору, його дружина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, його син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, його внук ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, про що свідчить довідка Старокутської сільської ради № 34 від 25.02.2008 року та оглянуті в судовому засіданні погосподарські книги № 14 за 1986 рік і № 20 за 1991 рік. (а.с. 9)

Довідкою Коломийського МБТІ № 1962а від 24.06.2008 року підтверджується той факт, що вартість будинковолодіння, яке знаходиться в с. Старі Кути, вул. Кардашівка, 28 Косівського району становить 101213 грн. (а.с. 35)

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома з родиною ОСОБА_2, так як проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто через дорогу від господарства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 У даному господарстві позивач ОСОБА_2 не проживав, а проживав окремо разом зі своєю матір'ю, тому що матір не підтримувала сімейних стосунків з батьком позивача, оскільки він проживав з іншими жінками. Деколи матір позивача заходила до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, але по господарстві нічого не допомагала і нічого не будувала. Останнім часом, коли батько позивача був смертельно хворий, то ОСОБА_2 та його матір проживали деякий час разом з батьком.

Свідок в ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 з 1986 року по 1994 рік проживав разом з нею в її будинку в с. Старі Кути по вул. Снятинській. Вони вели своє власне господарство. ОСОБА_4 деколи приходив до своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, але по господарству їм нічого не допомагав та нічого не будував. Позивач ОСОБА_2 ніколи не заходив до неї додому, а також ОСОБА_6 по телефону розповідала, що позивач не відвідує її з ОСОБА_5 та не допомагає їм в господарстві. Після того, як помер ОСОБА_5, батько позивача не забирав ніяких його речей. Після 1994 року ОСОБА_4 знайшов собі іншу жінку і проживав у її господарстві в с. Старі Кути. Коли ОСОБА_6 хворіла, то проживала у ОСОБА_4, а її власний будинок пустував.

Рішенням виконкому Старокутської сільської Ради № 6 від 23.04.2003 року ОСОБА_2, без його відома та згоди, було зніто з реєстрації господарства, що знаходиться в с. Старі Кути, вул. Кардашівка, 28 Косівського району.

Тому ОСОБА_2 звернувся із відповідною скаргою до прокурора Косівського району про поновлення його порушених прав, а за результатами перевірки прокурором Косівського району 04.04.2008 року внесено протест на вищевказане рішення виконкому Старокутської сільської Ради.

Рішенням тринадцятої сесії п'ятого демократичного скликання Старокутської сільської Ради від 17.04.2008 року протест прокурора Косівського району було задоволено, а рішення виконкому Старокутської сільської Ради № 6 від 23.04.2003 року про зняття з реєстрації ОСОБА_2 із спірного господарства скасоване, як незаконне, (а.с. 48)

Згідно ст. 120 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності.

Оскільки, членство позивача - ОСОБА_2 в колгоспному дворі, що знаходиться в с. Старі Кути по вул. Кардашівка, 28 Косівського району ніхто в установленому законом порядку не оспорював, то кожному із членів двору, в тому числі і на той час неповнолітньому ОСОБА_2 належало по 1/4 частки, тобто по 25% майна двору.

Даний факт також підтверджується вимогами ст. 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) де зазначено, що розмір долі члена двору встановлюється виходячи із рівності частки всіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних, тобто такий порядок визначення частки (долі) в майні колгоспного двору гарантував інтереси як неповнолітніх так і непрацездатних. А також, частка неповнолітніх і непрацездатних членів двору не могла бути зменшена в залежності від нетривалості їх перебування в складі двору або незначної участі в господарстві двору.

Голова двору - ОСОБА_5 помер 06.11.1991 року.

Вимогами ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що діями, які свідчать про прийняття спадщини були фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, або подання державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

Однак, відповідач ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 не вчинив ні однієї із передбачених законом дій, які б свідчили про прийняття спадщини, а тому є всі підстави щоб вважати, що відповідач не прийняв спадщину.

Частка майна померлого ОСОБА_5, а саме 25%, в рівних долях по 12, 5 % була прийнята спадкоємцями першої черги його дружиною ОСОБА_6 та сином ОСОБА_4, які значились членами цього двору і фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_4 стали власниками по 37, 5 % майна двору кожний.

Позовні вимоги ОСОБА_2 також підтверджуються копією свідоцтва про розірвання шлюбу, в якому вказано, що батько позивача ОСОБА_4 одружився з матір'ю позивача ОСОБА_10 у жовтні 1984 року і до 10.06.1994 року вони знаходилися в зареєстрованому шлюбі і саме в цей період часу батьками позивача був збудований жилий будинок, який є предметом спору, (а.с. 15)

Крім того, в судовому засіданні не здобуто жодних доказів того, що ОСОБА_4 вийшов з двору забравши свою частку, а також того, що ОСОБА_4 втратив право на свою частку в майні двору.

 ст. 126 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) встановлено, працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він на протязі не менше трьох років підряд не приймав участь своєю працею і коштами у веденні загального господарства двору.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справа х за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року із наступними змінами та доповненнями положення ст. ст. 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991 року). До правовідносин, що виникли раніше застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору( у цей строк не включається час перебування на дійсній військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороби); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України «Про власність»" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору застосовуються з 01.07.1990 року.

Необхідно відзначити, що такі принципи закріплені і в пункті 24 Правових позицій Верховного Суду України щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ (розділ УІ), де сказано, що у справа х про право власності на майно, що належало колгоспному двору і збереглося на 15.04.1991 року, слід виходити з того, що його мають члени двору, які на цю дату не втратили право на

частку в зазначеному майні відповідно до ст. 126 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), їхнє право на це майно має визначатися на підставі законодавства, що діяло на той час, а на майно набуте із 16.04.1991 року, за ЗУ "Про власність" та іншими нормами, що регулюють право власності. Спадкування частки в майні члена двору, який помер після 30.06.1990 року відбувається за загальними нормами спадкового права.

Отже, після смерті ОСОБА_4, який помер 01.03.2002 року, його частка - 37, 5 % майна в рівних долях належить спадкоємцям першої черги, тобто ОСОБА_6 та ОСОБА_2, які значились членами господарства і майно цього господарства було їхньою спільною власністю.

Слід також зазначити, що на момент смерті ОСОБА_4, тобто на час відкриття спадщини, будучи співвласником майна господарства, позивач ще не досягнув повноліття, бо на той момент йому сповнилось тільки 16 років 7 місяців, а це означає, що в даному випадку діє правило ст. 1268 ч. 4 ЦК України, згідно якої малолітня, неповнолітня особа, вважаються таким, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч. 2, 3, 4 ст. 1273 ЦК України.

Вимогами ч. 2, 3, 4 ст. 1273 ЦК України передбачено, що фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитись від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування; неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування; батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Однак, жодна із вище перерахованих вимог ч. 2, 3, 4 ст. 1273 ЦК України в даному випадку не підходить, а тому можна вважати, що позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину.

У п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України зазначено, що щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли, або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Цивільні відносини по даній справі виникли якраз до набрання чинності ЦК України і продовжують існувати на даний час, а тому в даному випадку і застосовується пункт 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного Кодексу України.

Таким чином ОСОБА_6 стала власницею 9/16 частки, або 56, 25 % майна господарства на суму 56932 грн. 81 коп., а ОСОБА_2 став власником 7/16 частки, або 43, 75% майна господарства на суму 44280 грн. 69 коп.

При таких обставинах суд і прийшов до висновку, що позов слід задоволити. На підставі наведеного, ст. ст. 1, 2, 4, 9, 10, 86, 88, 101, 109, 549 Цивільного Кодексу УРСР (в редакції 1963 року), ст. ст. 1, 2, 12, 13, 15, 16, 25, 316, 317, 321, 325, 328, 392 Цивільного Кодексу України, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на спадкове майно від 04.08.2006 року за № 1275 серія ВЕА № 894925, яке зареєстроване у спадковому

реєстрі за № 40388467 Косівської районної державної нотаріальної контори та видане ОСОБА_3 на спадкове майно, що знаходиться в с. Старі Кути по вул. Кардашівка, № 28 Косівського району Івано-Франківської області.

Виділити ОСОБА_2 7/16 частки або 43, 75% на суму 44280 грн. 69 коп. будинковолодіння, що знаходиться в с Старі Кути по вул. Кардашівка, № 28 Косівського району Івано-Франківської області.

Виділити ОСОБА_3 9/16 частки або 56, 25 % на суму 56932 грн. 81 коп. будинковолодіння, що знаходиться в с Старі Кути по вул. Кардашівка, № 28 Косівського району Івано-Франківської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1516 грн. судових витрат.

Рішення вступає в законну силу після 10-ти днів з дня проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили по закінченню 10-ти денного строку подачі заяви про апеляційне оскарження, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.