Рішення

від 27.08.2020 по справі 371/441/20

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.08.2020 Єдиний унікальний № 371/441/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/441/20

Провадження № 2/371/504/20

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі:

секретаря судових засідань Іванюк Є.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної аміністрації Київської області, орган опіки та піклування Миронівської міської ради Київської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що з 12 травня 2009 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають трьох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вона є рідною тіткою дітей відповідачів.

Проживали відповідачі зі своїми дітьми в селі Шандра Миронівського району Київської області. Сімейне життя не склалося, ОСОБА_4 залишив свою дружину з дітьми і переїхав проживати в селище міського типу Глеваха Васильківського району Київської області, де і проживає на даний час. Шлюб відповідачів було розірвано рішенням Миронівського районного суду Київської області від 6 квітня 2015 року.

Відповідач ОСОБА_3 після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 належним чином не виконувала свої батьківські обов`язки, вихованням дітей майже не займалася, часто без попередження зникала з дому, залишаючи дітей самих. Восени 2018 року ОСОБА_3 пішла з дому в невідомому напрямку, залишивши дітей самих. На той час старшому хлопчику ОСОБА_8 було 17 років, дівчинці ОСОБА_9 9 років, а ОСОБА_10 5 років.

Про зникнення ОСОБА_3 вона повідомляла Миронівський ВП ГУ НП України в Київській області. За результатами останнього звернення, яке мало місце в липні 2019 року, її було повідомлено, що проведеною перевіркою за обліками Національної поліції України не було встановлено адреси місця проживання ОСОБА_3 .

Наразі місце проживання відповідача ОСОБА_3 позивачу не відоме.

Після зникнення матері дітей, восени 2018 року, відповідач ОСОБА_4 забрав проживати до себе лише їхню середню дочку ОСОБА_9 , а старший син ОСОБА_8 та найменший син ОСОБА_10 залишилися проживати з нею.

На даний час повнолітній ОСОБА_8 проживає окремо в місті Києві, а малолітній ОСОБА_10 з осені 2018 року по даний час проживає без реєстрації з нею у квартирі під номером АДРЕСА_1 .

Вона зі своїм чоловіком ОСОБА_11 виховують та доглядають ОСОБА_10 , піклуються про стан його здоров`я, створюють належні умови для проживання, виховання та духовного розвитку. Дитина забезпечена всім необхідним для нормального життя, обліковується в медичному закладі, перебуває в позитивному сімейному оточенні, в атмосфері щастя та любові.

Відповідачі життям та здоров`ям сина не цікавляться, не беруть участі у його вихованні, не сприяють створенню умов для проживання та нормального розвитку дитини, матеріальної допомоги на утримання дитини не надають, не турбуються про забезпечення його харчуванням, сезонним одягом, предметами домашнього вжитку тощо. Достовірно знаючи, де проживає дитина, вони жодного разу не відвідали його.

Оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню своєї дитини та свідомо нехтують ними, просила позбавити відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_7 .

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 27 травня 2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 6 липня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідачі відзиву на позов не подали.

Аргументи учасників справи

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, в поясненнях послалися на обставини, викладені в поданій до суду заяві.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, відповідачі до суду не з`явилися.

Відповідач ОСОБА_3 про день та час розгляду справи повідомлялася за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання, причин неявки в судове засідання не повідомила, доказів поважності причини неявки в судове засідання не надала.

Відповідач ОСОБА_4 в поданій до суду заяві вказав, що в судове засідання з`явитися не має можливості за сімейними обставинами, позовні вимоги визнає та просить їх задоволити.

Враховуючи правила статті 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість вирішення справи у відсутності відповідачів.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Миронівської райдержадміністрації Київської області в судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Миронівської міської ради в судове засідання не з`явився, в поданому до суду клопотанні міський голова просить розгляд справи проводити у її відсутності представника Миронівської міської ради.

Допитана як свідок ОСОБА_12 показала, що проживає в будинку під номером АДРЕСА_2 , є рідною сестрою позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 . Знає, що малолітній ОСОБА_10 проживає в сім`ї позивача з осені 2018 року, позивач опікується ним та доглядає його. Рідні батьки жодного разу не з`являлися, щоб навідати дитину. Вона спілкувалася по телефону з сестрою, відповідачем ОСОБА_3 , яка повідомила, щоб її не шукали, а діти нехай будуть у сестри.

Свідок ОСОБА_13 показала, що проживає в квартирі під номером АДРЕСА_3 має дачу, де її сусідами є позивач з чоловіком. Вона спочатку думала на ОСОБА_10 , що він є рідною дитиною позивача та її чоловіка, а пізніше дізналася, що він племінник позивача - дитина сестри позивача. Рідних батьків дітей ніколи не бачила. Раніше хлопчик був недоглянутий, носив великий одяг. На даний час дитина живе добре, позивач доглядає та піклується про нього. Чула, що хлопчик називає ОСОБА_14 мамою, а її чоловіка татом.

Фактичні обставини справи

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі є батьками малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказані обставини підтверджуються даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10 січня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Новоград-Волинському реєстраційної служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області (а.с. 14).

Відповідачі мали трьох дітей, з якими проживали в селі Шандра Миронівського району Київської області.

Сімейне життя не склалося, ОСОБА_4 залишив свою дружину з дітьми і переїхав проживати в селище міського типу Глеваха Васильківського району Київської області, де і проживає на даний час.

Шлюб відповідачів було розірвано рішенням Миронівського районного суду Київської області від 6 квітня 2015 року (а.с. 17).

Відповідач ОСОБА_3 після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 належним чином не виконувала свої батьківські обов`язки, вихованням дітей майже не займалася, часто без попередження зникала з дому, залишаючи дітей самих. Восени 2018 року ОСОБА_3 пішла з дому в невідомому напрямку, залишивши дітей самих. З того часу за місцем проживання відсутня.

Про зникнення ОСОБА_3 позивач повідомила Миронівський ВП ГУ НП України в Київській області. За результатами її було повідомлено, що проведеною перевіркою за обліками Національної поліції України не було встановлено адреси місця проживання чи місця перебування ОСОБА_3 .

Ці обставини підтверджені даними довідки про результати проведення перевірки інформації, викладеної у заяві ОСОБА_11 від 5 липня 2019 року, листа начальника Миронівського ВП ГУНП в Київській області № 5623 від 5 липня 2019 року (а.с., а.с. 19-20).

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_7 фактично проживає разом з позивачем, яка доводиться йому тіткою, та її чоловіком ОСОБА_11 у квартирі під номером АДРЕСА_1 . Вихованням та утриманням дитини займаються тітка та дядько. Рідні батьки дитину не відвідують, у вихованні участі не беруть, за їх місцем проживання відсутні з 2018 року.

Комісією Миронівського виконавчого комітету проводилося обстеження житлово-побутових умов малолітнього ОСОБА_7 .

Відповідно до актів умов проживання, у квартирі під номером АДРЕСА_1 умови проживання задовільні, наявні необхідні умови для проживання та розвитку дитини. Стосунки в сім`ї родинні, доброзичливі.

Такі обставини підтверджені даними довідки за № 139 від 12 березня 2020 року, виданої КП Миронівка-житло , акту за № 02-50/1108 від 2 квітня 2020 року, складеного заступником міського голови та провідним спеціалістом з питань сім`ї, дітей та молоді Миронівського виконавчого комітету (а.с., а.с.16, 24).

За відомостями довідки за № 256, виданої Комунальним некомерційним підприємством Миронівської районної ради Миронівська центральна районна лікарня 18 березня 2020 року, під час перебування малолітнього ОСОБА_15 на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні з діагнозом бронхіт батьки до дитини не з`являлись, дитиною опікувалася ОСОБА_1 (а.с. 22).

Даними довідки за № 141, виданої Комунальним некомерційним підприємством Миронівської районної ради Київської області Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги 20 березня 2020 року, підтверджено факт перебування дитини на диспансерному обліку, де дитині проводяться профілактичні щеплення та, за необхідності, лікування. Мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_4 не приводять свою дитину на профілактичні щеплення, не займаються його лікуванням при необхідності. Безпосередньо з 2018 року малолітнім племінником опікується ОСОБА_1 (а.с. 23).

Миронівською міською радою розглядалося питання про неналежне виконання відповідачем ОСОБА_4 своїх батьківських обов`язків.

Рішенням виконавчого комітету № 117 від 26 лютого 2020 року було рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду з питанням позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітнього сина (а.с. 21).

Відповідно до положень статті 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які не бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У висновку органу опіки та піклування Миронівської РДА Київської області № 59/06/27 - 1557 від 6 липня 2020 року вказаний орган вважає за доцільне позбавити відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_7 (а.с. 46,47).

Висновок мотивований тим, що з осені 2018 року і до теперішнього часу батьки не приїздять до дитини, не відвідують сина, не цікавляться його здоров`ям, потребами, не забезпечують одягом, продуктами харчування. Вбачаються злісні факти ухилення від виконання ними батьківських обов`язків по вихованню сина та наявні підстави вважати доцільним позбавити їх батьківських прав відносно дитини. Висновок є достатньо обґрунтованим.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, свідків, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

За змістом статтей 51, 52 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Закон України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На підставі статті 12 Закону України Про охорону дитинства , батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Вказаною нормою передбачено, що батьки повинні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати своїх дітей. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 1 статті 152 Сімейного кодексу України, право дітей на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, яка встановлена законом.

Частиною 4 статті 155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Правовою санкцією, яка може вважатися юридичною відповідальністю, є, в тому числі, позбавлення батьківських прав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, підставами до позбавлення батьків батьківських прав судом є ухилення їх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Згідно з пунктом 16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що відповідачі не виконують батьківських обов`язків по вихованню малолітнього сина та його утриманню, не піклуються про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, свідомо нехтують своїми обов`язками.

Будучи зобов`язаними створити умови для отримання дитиною освіти, готувати його до самостійного життя, відповідачі самоусунулись від піклування та виховання сина ОСОБА_10 , постійного спілкування з ним. Відповідачі не створили для сина належних умов для проживання, виховання та всебічного розвитку, не піклуються про його духовний розвиток, не забезпечують дитині необхідного харчування та лікування та не виявляють батьківського піклування відносно дитини, з дитиною взагалі не спілкуються.

Така поведінкабатьків є винною по відношенню до сина ОСОБА_10 . Ухилення від виконання батьківських обов`язків є навмисним, відомості, що відповідачі не розуміють наслідки своєї винної поведінки, відсутні.

Суд вважає, що позбавлення відповідачів батьківських прав має стати засобом захисту прав дитини та заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно свого сина.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

Судом встановлено, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_10 , не забезпечують дитину мінімально необхідними благами, що потрібні для його життя та виховання, і єдиним способом захисту прав та інтересів дитини є позбавлення їх батьківських прав щодо неї.

Вказаний захід є крайнім, проте єдиним для захисту прав малолітнньої дитини з урахуванням ставлення до неї батьків.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок.

Вказані витрати, підтверджені документально та згідно з правилами статтею 141 ЦПК України, підлягають відшкодуванню з відповідачів на користь позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної аміністрації Київської області, орган опіки та піклування Миронівської міської ради Київської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити громадянку України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позбавити громадянина України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі по 420 гривень 40 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_4 .

Треті особи:

Орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації Київської області, код ЄДРПОУ 33461481, місцезнаходження: вулиця Соборності, 58, місто Миронівка, Київська область.

Орган опіки та піклування Миронівської міської ради, код ЄДРПОУ 04054984, місцезнаходження: вулиця Соборності, 48, місто Миронівка, Київська область.

Дата складання повного тексту судового рішення 4 вересня 2020 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук