Рішення

від 17.09.2020 по справі 524/7722/19

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа №524/7722/19

Провадження №2/524/622/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді - Андрієць Д.Д., за участю секретаря - Кулинич М.М., представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_3 , треті особи - Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександр Вікторович про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом до ОСОБА_3 , ТОВ "КРЕМТЕСТ", в якому просила:

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О.В., індексний номер 33275470 від 29.12.2016 на підставі рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 по справі 524/5542/16-ц;

-визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 укладений між ТОВ "КРЕМТЕСТ" та ОСОБА_3 ;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34168439 від 07.03.2017, на підставі акт приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 укладений між ТОВ "КРЕМТЕСТ" та ОСОБА_3 .

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 по справі 524/5542/16-ц визнано за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності. Вказане рішення було оскаржено Кременчуцькою міською радою Полтавської області до Апеляційного суду Полтавської області. 23.12.2016 судом апеляційної інстанції відкрито провадження. 26.12.2016 ОСОБА_3 на підставі рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 по справі 524/5542/16-ц зареєстровано право власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 . 28.02.2017 право власності на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 було зареєстровано за ТОВ "КРЕМТЕСТ". 06.03.2017 рішенням Апеляційного суду Полтавської області апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задоволено; скасовано рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2016 року; в позові ОСОБА_3 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності в порядку набувальної давності відмовлено. Під час проведення державної реєстрації приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В. не надав належної оцінки тому, що рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.08.2016 оскаржувалось в апеляційному суді, а ОСОБА_3 навмисно не повідомила нотаріуса про вказаний факт. Позивач вважає, що через скасування Апеляційним судом Полтавської області рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2016 року є підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О.В., індексний номер 33275470 від 29.12.2016. Складення між ОСОБА_3 та ТОВ "КРЕМТЕСТ" акту приймання-передачі нерухомого майна позивач вважає фіктивним правочином, оскільки ОСОБА_3 було відомо про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука. На даний час позивач не має можливості звернутись із заявою про передачу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність через недобросовісні дії відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначила, що міська рада не приймала участь в судовому засіданні під час розгляду справи 524/5542/16-ц, а тому не надавала заперечень проти позову.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Сімонян Е.Р. проти задоволення позову заперечував. У відзиві представник відповідача зазначив, що акт приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 укладений між ТОВ "КРЕМТЕСТ" та ОСОБА_3 не є правочином в розумінні ст.202 ЦК України та не підлягає визнанню його недійсним. Вважає, що на момент реєстрації речового права на об`єкт нерухомого майна у ОСОБА_3 були належні правові підстави для її проведення. Звертав увагу, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів обізнаності відповідача про відкриття апеляційного провадження по справі 524/5542/16-ц, а посилання позивача про можливість передбачити негативні наслідки апеляційного оскарження є припущенням.

В судовому засіданні представник відповідача звертав увагу на те, що ухвала Апеляційного суду Полтавської області була надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 27.12.2016 та оприлюднена 30.12.2016, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень. Вказані обставини виключають обізнаність ОСОБА_3 про відкриття апеляційного провадження саме на час проведення державної реєстрації права власності - 26.12.2016.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександр Вікторович надіслали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

12.11.2019 судом постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою заборонено державним реєстраторам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна - житлового будинку, з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1138601753104, Номер об`єкта в РПВН: 18508461.

30 січня 2020 року судом постановлено ухвалу про витребування від Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради копії реєстраційної справа Товариства з обмеженою відповідальністю Кремтест , ідентифікаційний номер юридичної особи 41160513, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Якова Петруся, будинок 31 та документів щодо проведення державної реєстрації житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1138601753104).

06 травня 2020 року призначено справу до розгляду по суті, закривши підготовче провадження.

Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року провадження по справі за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Кремтест про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним акта приймання-передачі - закрито в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Кремтест про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 укладеного між ТОВ "КРЕМТЕСТ" та ОСОБА_3 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34168439 від 07.03.2017, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 укладеного між ТОВ "КРЕМТЕСТ" та ОСОБА_3 ..

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 по справі 524/5542/16-ц визнано за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності; вирішено: КП Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації провести поточну технічну інвентаризацію житлового будинку по АДРЕСА_1 та Управлінню Державної реєстраційної служби виконавчого комітету Кременчуцької міської ради зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 .

Вказане рішення набрало законної сили 05.09.2016.

26.12.2016 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. на підставі рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 по справі 524/5542/16-ц проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 (запис про право власності 18406743)

16 лютого 2017 року ОСОБА_3 , як учасником товариства, було передано до статутного капіталу ТОВ Кремтест житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , про що було складено акт прийому-передачі та грошової оцінки майна(а.с.136)

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 06.03.2017 апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задоволено; скасовано рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2016 року; в позові ОСОБА_3 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності в порядку набувальної давності відмовлено.

07.03.2017 державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34168439 від 07.03.2017, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності ТОВ Кремтест на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

НОРМИ ПРАВА

Згідно ч.1 ст.316, ст.317, ч.1 ст.325, ст.328 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до абз.3 ч.1, ч.4 ст.344 ЦК України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон)

В п.9 ч.1 ст.27, ч.1 ст.31 1 Закону(в редакції чинній на момент проведення державної реєстрації) визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;. Реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Згідно ч.3 ст.26 Закону(в редакції чинній на момент розгляду справи) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

ОЦІНКА СУДУ

З урахуванням ухвали суду про закриття провадження, вирішенню в даній справі підлягають вимоги Кременчуцької міської ради Полтавської області про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О.В., індексний номер 33275470 від 29.12.2016 на підставі рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 по справі 524/5542/16-ц.

На обґрунтування своїх позовних вимог Кременчуцька міська рада Полтавської області зазначає, що із скасуванням рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 23.08.2016, запис рішення про державну реєстрацію права власності також підлягає скасуванню.

З такими доводами позивача суд частково погодитись не може з огляду на наступне.

Положення ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначають, що підставами для внесення змін до Державного реєстру прав про набуття, зміну чи припинення речових прав є: 1) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав(на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону,); або 2) визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; або 3) скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності за ОСОБА_3 зареєстровано на підставі рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука. Вказане рішення скасовано рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 06.03.2017. Тобто, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 06.03.2017 відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для внесення змін до Державного реєстру прав, оскільки є судовим рішенням, яким скасовано документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав ОСОБА_3 ..

Суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що на момент державної реєстрації відповідачу не було відомо про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області. Однак, на переконання суду, законність проведення державної реєстрації не впливає на подальше вирішення спору, з огляду на зміст ст.26 Закону, яка фактично передбачає виникнення підстав для внесення змін до Державного реєстру прав вже після проведення державної реєстрації і які не пов`язані із порушенням порядку проведення державної реєстрації. Такими підставами є: 1) визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав та 20 скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три чіткі норми: перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, носить загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає, що держави мають право, серед іншого, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Однак ці норми не є непов`язаними: друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном і тому повинні тлумачитися у контексті принципу, закріпленого першою нормою (див., наприклад, рішення у справі Скордіно проти Італії № 1 [ВП] (Scordino v. Italy (no. 1) [GC]. Основна умова для того, щоб втручання вважалося сумісним зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, полягає у тому, що воно має бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підґрунтя у національному законодавстві. Вона також стосується якості відповідного закону та вимагає, щоб він був доступним, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні для зацікавлених осіб (див., наприклад, рішення у справі Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine) , пункт 51)

Суд приймає до уваги те, що в даній справі в Законі чітко визначені підстави для внесення змін до Державного реєстру прав, тобто вимога законності була дотримана.

Однак, в рішенні по справі ZELENCHUK AND TSYTSYURA v. UKRAINE , Страсбург, 22 травня 2018 року, остаточне 22/08/2018, §99-102, Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання у здійснення конвенційного права має переслідувати законну ціль. Аналогічно у справах, пов`язаних з позитивним обов`язком, має існувати законне виправдання бездіяльності держави. Принцип справедливого балансу , притаманний статті 1 Першого протоколу до Конвенції сам по собі передбачає існування загального інтересу суспільства. Крім того, слід нагадати, що різні норми, закріплені у статті 1 Першого протоколу до Конвенції не є окремими, тобто не пов`язаними між собою, та що друга і третя норми стосуються лише конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном. Одним із наслідків цього є те, що існування суспільного інтересу, яке вимагається відповідно до другого речення, або загального інтересу, посилання на яке міститься у другому пункті, випливає з принципу, встановленого у першому реченні, а отже втручання у здійснення права на мирне володіння майном у розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу до Конвенції також повинно переслідувати мету у суспільному інтересі. У зв`язку з тим, що національні органи влади безпосередньо обізнані щодо свого суспільства та його потреб, вони в принципі знаходяться у кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для з`ясування того, що є суспільним інтересом . Таким чином, відповідно до системи захисту, встановленої Конвенцією, саме національні органи влади мають здійснити первинну оцінку існування проблеми, що є об`єктом суспільного інтересу, який виправдовує заходи, що мають бути вжиті у сфері здійснення майнового права. Оскільки свобода розсуду, якою користується законодавчий орган при здійсненні соціальної та економічної політики, є широкою, Суд поважатиме рішення законодавчого органу щодо того, що є в інтересах суспільства, якщо тільки це рішення явно не мало належного обґрунтування (там само, пункт 106). Втручання у право власності повинно не лише переслідувати за фактами та у принципі законну ціль у загальному інтересі , але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державою, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичною особою. Ця вимога виражена у понятті справедливий баланс , який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Завдання досягти цього балансу відображено у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції в цілому. У кожній справі, що стосується стверджуваного порушення цієї статті Суд повинен, таким чином, встановити, чи було покладено на відповідну особу непропорційний та надмірний тягар внаслідок втручання держави. При оцінці дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції Суд повинен здійснити загальний розгляд різних інтересів, які є предметом спору, пам`ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є практичними та ефективними . Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації. У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави.

Отже, виходячи із практики Європейського суду з прав людини під час розгляду справи судом також повинно бути встановлено наявність суспільного інтересу та існування справедливого балансу.

Так, звертаючись до суду із позовом позивач вказує на те, що реєстрація ОСОБА_3 права власності позбавляє його можливості захистити інтереси громади та звернутись до суду із заявою про передачу нерухомого майна у власність територіальної громади, як безхазяйного.

Тобто, позивачем доведено наявність суспільного інтересу.

Так, щодо встановлення існування справедливого балансу між захистом суспільного інтересу та позбавленням осіб конвенційного права, суд відзначає.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи судом ОСОБА_3 не є власником спірного нерухомого майна. Тобто, рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 не призведе до захисту прав територіальної громади і в той же час, порушить права власника нерухомого майна.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про відсутність справедливого балансу між інтересами територіальної громади, які можливо в подальшому будуть захищені та позбавленням осіб права власності на нерухоме майно.

Враховуючи практику ЄСПЛ суд вважає, що недоведеність існування балансу є підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, приймаючи до уваги наведені висновки, суд вважає, що позов Кременчуцької міської ради Полтавської області про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача.

Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України вжиті судом заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.11.2019 про заборону державним реєстраторам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна - житлового будинку, з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1138601753104, Номер об`єкта в РПВН: 18508461.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Д.Андрієць