Постанова

від 05.01.2021 по справі 524/7722/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/7722/19 Номер провадження 22-ц/814/56/21Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

секретар: Ткаченко Т.І.

за участю: представника позивача - Шинкаренко Н.М.

представника відповідача - адв. Сімонян Е.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 вересня 2020 року

по справі за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександр Вікторович, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року Кременчуцька міська рада звернулась до місцевого суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 року по справі 524/5542/16-ц визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

Зазначають, що вказане рішення було оскаржено Кременчуцькою міською радою до Апеляційного суду Полтавської області та 23.12.2016 року судом апеляційної інстанції відкрито провадження. При цьому, 26.12.2016 року ОСОБА_2 на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 року по справі 524/5542/16-ц, зареєстровано право власності на нерухоме майно - вказаний вище житловий будинок. В подальшому, 28.02.2017 року, право власності, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 року, було зареєстровано за ТОВ "КРЕМТЕСТ" При цьому, 06.03.2017 року рішенням Апеляційного суду Полтавської області апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задоволено; скасовано рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2016 року; в позові ОСОБА_2 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності в порядку набувальної давності відмовлено.

Відтак, під час проведення державної реєстрації приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В. не надав належної оцінки тому, що рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.08.2016 року оскаржувалось в апеляційному суді, а ОСОБА_2 навмисно не повідомила нотаріуса про вказаний факт.

Вважають, що через скасування Апеляційним судом Полтавської області рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2016 року, є підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О.В., індексний номер 33275470 від 29.12.2016 року.

При цьому, складення між ОСОБА_2 та ТОВ "КРЕМТЕСТ" акту приймання-передачі нерухомого майна позивач вважає фіктивним правочином, оскільки ОСОБА_2 було відомо про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука. На даний час позивач не має можливості звернутись із заявою про передачу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у комунальну власність, через недобросовісні дії відповідачів.

З урахуванням наведеного позивач прохав: - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О.В., індексний номер 33275470 від 29.12.2016 року на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 року по справі №524/5542/16-ц; - визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 року, укладений між ТОВ Кремтест та ОСОБА_2 ; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34168439 від 07.03.2017 року, на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 року, укладений між ТОВ Кремтест та ОСОБА_2 ; - вирішити питання судових витрат.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 серпня 2020 року провадження по справі за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Кремтест про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним акта приймання-передачі - закрито в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Кремтест про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 року укладеного між ТОВ "КРЕМТЕСТ" та ОСОБА_2 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34168439 від 07.03.2017 року, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.02.2017 року укладеного між ТОВ "КРЕМТЕСТ" та ОСОБА_2 .

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 вересня 2020 року позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, залишено без задоволення.

Судові витрати покладено на позивача.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.11.2019 про заборону державним реєстраторам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна - житлового будинку, з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1138601753104, Номер об`єкта в РПВН: 18508461.

З вказаним рішенням суду не погодився позивач, представник якого, в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Кременчуцької міської ради в повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду, на підставі якого за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на спірне майно, скасовано в апеляційному порядку. При цьому, приватним нотаріусом, при здійсненні державної реєстрації спірного об`єкта нерухомого майна, не було надано належної оцінки тому факту, що рішення суду, на підставі якого така реєстрація проводиться, перебуває на перегляді в суді апеляційної інстанції.

Окрім того, апелянт вважає, що правочин, оформлений у вигляді акту приймання-передачі спірного майна від ОСОБА_2 до ТОВ Кремтест , є фіктивним, оскільки такий правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків. При цьому відчужувач ОСОБА_2 була обізнана про оскарження рішення суду, на підставі якого за нею визнано право власності, відтак, могла передбачити негативні наслідки для себе у випадку скасування відповідного рішення.

У судовому засіданні представник позивача доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримала та прохала її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, прохав її відхилити, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення представників сторін, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права . Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 року по справі 524/5542/16-ц позов ОСОБА_2 до Кременчуцької міської ради про визнання права власності в порядку набувальної давності, задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

Вирішено: КП Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації провести поточну технічну інвентаризацію житлового будинку по АДРЕСА_1 та Управлінню Державної реєстраційної служби виконавчого комітету Кременчуцької міської ради зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 (т.1, а.с.10).

Вказане рішення набрало законної сили 05.09.2016 року.

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 26.12.2016 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 року по справі 524/5542/16-ц проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 (запис про право власності 18406743) (т.1, а.с.13-14).

В подальшому, 16 лютого 2017 року ОСОБА_2 , як учасником Товариства, було передано до статутного капіталу ТОВ Кремтест житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , про що було складено акт прийому-передачі та грошової оцінки майна (т.1, а.с.136).

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 06.03.2017 року апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задоволено.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2016 року, скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності в порядку набувальної давності, відмовлено (т.1, а.с.11-12).

При цьому, як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер запису 19340807 від 28.02.2017 року) 07.03.2017 року державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 34168439 від 07.03.2017 року), на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності ТОВ Кремтест на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (т.1, а.с.13-14).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив із того, що на час розгляду даної справи, ОСОБА_2 не є власником спірного нерухомого майна, а тому рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав ОСОБА_2 не призведе до захисту прав територіальної громади і в той же час порушить права власника нерухомого майна. Відтак, наведене свідчить про відсутність справедливого балансу між інтересами територіальної громади, які, можливо, в подальшому будуть захищені, та позбавленням осіб права власності на нерухоме майно.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим по справі обставинам та нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.316, ст.317, ч.1 ст.325, ст.328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В п.9 ч.1 ст.27, ч.1 ст.31 1 Закону (в редакції чинній на момент проведення державної реєстрації) визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;. Реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Згідно ч.3 ст.26 Закону (в редакції чинній на момент розгляду справи) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Частиною першою статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державним реєстратором є, окрім інших, нотаріус.

Як убачається зі змісту позову, в частині, що є предметом даного судового розгляду, Кременчуцька міська рада просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О.В., індексний номер 33275470 від 29.12.2016 року, проведеної на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.08.2016 року по справі №524/5542/16-ц, яке було скасовано в апеляційному порядку 06.03.2017 року, оскільки реєстрація ОСОБА_2 права власності позбавляє позивача можливості захистити інтереси громади та звернутись до суду із заявою про передачу нерухомого майна у власність територіальної громади, як безхазяйного.

При цьому, як зазначено вище та убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер запису 19340807 від 28.02.2017 року) 07.03.2017 року державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 34168439 від 07.03.2017 року) на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності ТОВ Кремтест на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (т.1, а.с.13-14).

Тобто, на даний час актуальним є запис про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 саме за ТОВ Кремтест (індексний номер 34168439 від 07.03.2017 року), таким чином, саме вказана юридична особа є власником відповідного об`єкта, правомірність набуття якого за ТОВ Кремтест не є предметом даного судового розгляду та матеріали справи не містять доказів неправомірності такої.

Відтак, місцевим судом було вірно зазначено, що, скільки ОСОБА_2 на даний час не є власником спірного нерухомого майна, то скасування рішення про державну реєстрацію її прав на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , є необгрунтованим та не призведе до реального захисту прав територіальної громади і в той же час, порушить права дійсного на даний час власника вказаного нерухомого майна - ТОВ Кремтест .

З огляду на наведене, місцевим судом було правомірно відмовлено в задоволенні даних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, зокрема, з урахуванням наведеної в оскаржуваному судовому рішенні практики ЄСПЛ.

Доводи апеляційної скарг стосовно того, що оскільки рішення суду на підставі якого за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на спірне майно, скасовано в апеляційному порядку, а приватним нотаріусом, при здійсненні державної реєстрації, не було надано належної оцінки тому факту, що рішення суду на підставі якого така реєстрація проводиться, перебуває на перегляді в суді апеляційної інстанції, колегія суддів оцінює критично, оскільки в задоволенні таких вимог було відмовлено з інших підстав - обрання позивачем неналежного способу захисту порушених прав та неактуальності оспорюваного запису.

Твердження апелянта про те, що правочин, оформлений у вигляді акту приймання-передачі спірного майна від ОСОБА_2 до ТОВ Кремтест є фіктивним, оскільки такий не був спрямований на реальне настання правових наслідків, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на те, що наведені доводи не були предметом судового розгляду в суді першої інстанції та вимог про визнання вказаного акту приймання-передачі фіктивним, позивачем не ставились.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться фактично до незгоді із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Таким чином, суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області, - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 вересня 2020 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: Т.О. Кривчун

СУДДІ: Ю.В. Дряниця

Л.І. Пилипчук