Справа № 2-631/11
УХВАЛА
23 вересня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
з участю секретаря судового засідання Добровчан К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гаврилюк Олени Яківни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу ОСОБА_1 , -
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського міського суду звернувся головний державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гаврилюк Олена Яківна з поданням, в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.
Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено,що навиконанні Рівненськогоміського відділудержавної виконавчоїслужби Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Львів)знаходиться зведеневиконавче провадження51405956з примусового виконання:
-виконавчий лист №2-201/2009 від 29.01.2013 року, виданий Рівненським міським судом про стягнення з із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 277905 грн. боргу згідно договору позики.
-виконавчий лист № 569/8867/15-ц від 21.06.2017 року, виданий Рівненським міським судом про стягнення з із ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 277077,42 грн. за невиконання грошових зобов`язань, судових витрат в розмірі 2771 грн., а всього - 279848,42 грн.
-виконавчий лист № 2 - 631/11 від 22.03.2011 року, виданий Рівненським міським судом пре стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк» заборгованність за кредитним договором в сумі 16 193,60 гривень, відшкодування судовий витрат в сумі -281,94 грн. а всього -16475 / шістнадцять тисяч чотириста сімдесят п"ять /грн. 54 коп.
За вказаними виконавчими документами боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавцем 18.05.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність неподання такої декларації або внесення до неї свідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
З матеріалів подання вбачається, що виконавцем неодноразово на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця.
Вжитими виконавцемзаходами встановлено,що боржникуналежить направі власності ј частка квартири за адресою АДРЕСА_1 . В результаті проведених державним виконавцем дій дане майно було описано призначено експерта для визначення його вартості. Згідно з висновком експерта «Рівне-Експерт- Консалт» вартість майна складає 138 200,00 грн. В результаті проведених торгів, реалізацію арештованого нерухомого майна не здійснено, у зв`язку з відсутністю допущених учасників до торгів. Листом від 30.01.2018 року стягувачам зведеного виконавчого провадження запропоновано вирішити питання щодо залишення нереалізованого майна за собою.
05.02.2018 року до відділу надійшла заява, згідно якої ОСОБА_2 надав згоду на залишення за собою нереалізованого майна в рахунок погашення боргу боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22.05.2018 року 1/4 % частка квартири за адресою АДРЕСА_1 була передана стягувачу ОСОБА_2 внаслідок чого відбулося часткове погашення боргу на суму 138200,00 грн.
Згідно Результатів аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» станом на 25.05.2020 року за боржником відсутнє будь-яке зареєстроване рухоме майно.
За повідомленням управління Державної міграційної служби України у Рівненській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 .
Так, враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Відповідно доЗакону України «Про державну виконавчу службу»примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначенихЗаконом України «Про виконавче провадження». Відповідно до цьогоЗаконудержавною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, в тому числі і виконавчі листи, видані на підставі рішень суду, що набрали законної сили.
В звязку із значною сумою боргу, ухиленням боржника від виконання рішення суду, тривалим ігноруванням вимог державного виконавця, є підстави вважати що боржник умисно уникає своїх зобов`язань перед стягувачем.
Відповідно частини 2 статті 6Закону України від 21 січня 1994 р. № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» у редакції від 10.12.2015 року громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено увиїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Як того вимагають правила, визначені пунктами 2,3,4,5 частини першої статті 6 даного Закону, підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон являються випадки коли діють неврегульовані договірні чи інші невиконані зобов`язання - до виконання зобов`язань; стосовно громадянина у порядку кримінально -процесуального законодавства, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань.
Тому, на момент звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як того вимагають правила відповідно до п.18.ч.3ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" і на підставі наданих до суду доказів із матеріалів виконавчого провадження, які свідчать про ухилення боржника від сплати боргів, факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішеннями суду, відбувся і був об`єктивно наявним, і це є підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України.
Вищевказані обставини доводять необхідність прийняття додаткових заходів впливу на боржника. Вирішення питання, щодо обмеження особи в праві виїзду за межі України є додатковим заходом і останнім законним етапом примусового виконання судового рішення, якщо державний виконавець застосував усі заходи примусу.
Відповідно до норм Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ст.12), до статті 2 протоколу № 4 Конвенції про захист прав та свобод людини зазначено, що на здійснення прав щодо вільного пересування не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільств з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Частиною 4ст. 313 Цивільного Кодексу Українипередбачено, що фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Правовою і законною підставою щодо необхідності додаткового заходу впливу у вигляді тимчасового обмеження виїзду боржника за межі України є діючі законодавчі акти України, які поширюється на дані правовідносини, а самеЗакон України « Про виконавче провадження»(ст. 11) , Закон України « Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» (ст.6 пункти 2,3,4,5), підпункти 4, 5 пункт 22 Постанови Кабінету Міністрів від 31.03.1995 р. № 231, пункт 2Указу Президента України від 24.03.2008 р. № 261 « Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів», відповідними нормамиКонституції України,ЦКіЦПК України, роз`яснення і рекомендації Міністерства юстиції України ( від 17.09.2012 року про « Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України »,лист від 06.06.2008 N 25-32/507« Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, покладені на них рішеннями судів», положення частини З спільного Листа від 27.05.2008 N 25-32/463 N 25-5347 Мінюсту та Адміністрації Прикордонної служби України «Щодо запровадження єдиного порядку застосування державними виконавцями деяких норм чинного законодавства».
Відповідно дост. 124 Конституції України, частини другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 p. № 2453-VI та статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання фізичними особами на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом і це дає законні підстави і право прийняти до боржника додаткові заходи примусового виконання рішення суду.
Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначенихЗаконом України «Про виконавче провадження». Відповідно до цьогоЗаконудержавною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, в тому числі і виконавчі листи, видані на підставі рішень суду, що набрали законної сили.
Відповідно дост.441 ЦПК Українитимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Згідно з п. 18 ч. 3Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішення.
Статтею 33 Конституції Українивстановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно дост. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених вищезазначеним законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно з вимогамист. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»ухилення громадянина від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) або якщо щодо нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання, є підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України.
Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України.
Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, уповноваженими на те посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, та консульською службою України (ч.4ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»).
Також п. 4 ст. 20 вищенаведеного Закону передбачено, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби надається право, в т.ч. не пропускати через державний кордон України осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
З огляду на вищенаведене та відповідно до ст.ст.33,124 Конституції України,ст. 313 ЦК України,ст. 441 ЦПК України, Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України»,Закону України «Про державну прикордонну службу», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України», ст. 11Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України», п.18 ч.3ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.260,261,352,353,354,355,441,446 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гаврилюк Олени Яківни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу ОСОБА_1 - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 до виконання:
-виконавчий лист №2-201/2009 від 29.01.2013 року, виданий Рівненським міським судом про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 277905 грн. боргу згідно договору позики.
-виконавчий лист 569/8867/15-ц від 21.06.2017 року, виданий Рівненським міським судом про стягнення з із ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 277077,42 грн. за невиконання грошових зобов`язань, судових витрат в розмірі 2771 грн., а всього - 279848,42 грн.
-виконавчий лист 2-631/11 від 22.03.2011 року виданий Рівненським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованність за кредитним договором в сумі 16 193,60 гривень, відшкодування судових витрат в сумі -281,94 грн. а всього - 16475 / шістнадцять тисяч чотириста сімдесят п"ять /грн. 54 коп.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляційного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Кучина Н.Г.
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2020 |
Оприлюднено | 08.09.2022 |
Номер документу | 91729294 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Рівненський міський суд Рівненської області
Кучина Н. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні