Постанова

від 22.09.2020 по справі 640/11/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Легіон-Безпека" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року, суддя Аблов Є.В., у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Легіон-Безпека" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

У С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Легіон-Безпека" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 03 грудня 2019 року №КВ1831/1322/АВ/ТД/ФС/-675 у розмірі 2 128 230,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення перевірки посадові особи ГУ Держпраці у Київській області не надали копії наказу від 25 жовтня 2019 року №5323 та копії листа Служби безпеки України від 18 жовтня 2019 року №51/3/1-5359 на підставі яких проводилась перевірка. Також, у направленні на проведення перевірки відповідачем зазначений не об`єкт проведення перевірки, а адреса місцезнаходження. При цьому, перевірка проводилась не за адресою місцезнаходження, а за фактичною адресою позивача. Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем було порушено порядок повідомлення про дату розгляду справи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ДП "Легіон - Безпека" є юридичною особою, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.

ГУ СБУ у м. Києві та Київській області листом від 18 жовтня 2019 року №51/3/1-5359 повідомило ГУ Держпраці у Київській області про те, що ГУ СБУ у м. Києві та Київській області за дорученням прокурора Київської місцевої прокуратури №6 в рамках кримінального провадження №42019101060000291 від 19 вересня 2019 року за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, здійснюються слідчі (розшукові) заходи з документування протиправної діяльності у сфері надання послуг охорони на об`єктах, що перебувають у віданні Київської міської державної адміністрації. Під час виконання слідчих заходів задокументовано факт порушення роботодавцями, в особі ДП "Легіон - Безпека" та ПП "Регіональний охоронний союз", вимог чинного законодавства, передбачених статтею 24 Кодексу законів про працю України під час надання послуг охорони особам, які не укладали трудові відносини.

На підставі вказаного листа, ГУ Держпраці у Київській області наказом від 25 жовтня 2019 року №5323 "Про проведення інспекційних відвідувань ДП "Легіон - Безпека" та ПП "Регіональний охоронний союз" доручено заступнику начальника (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління з питань праці ГУ Держапраці у Київській області Дмитренко А.В. організувати проведення інспекційного відвідування у період з 29 жовтня 2019 року по 11 листопада 2019 року на предмет не оформлення трудових відносин, зокрема у ДП "Легіон - Безпека", юридична адреса: 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6, офіс 15.

25 жовтня 2019 року ГУ Держапраці у Київській області складено направлення на проведення перевірки №1831, яким у період з 29 жовтня 2019 року по 11 листопада 2019 року направлено заступника начальника (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління з питань праці ГУ Держапраці у Київській області Дмитренко А.В., головних державних інспекторів (інспекторів праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління з питань праці ГУ Держапраці у Київській області Ющенка В.П., Сідого Є.А., Романюка В.Р., Оверчук Р.Ю., Литвинюка Д.В., Павлова М.С. та Шевчука С.О. для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю ДП "Легіон - Безпека", юридична адреса: 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6, офіс 15.

29 жовтня 2019 року ГУ Держапраці у Київській області складено вимогу про надання документів №1831, якою зобов`язано директора ДП "Легіон - Безпека" Туркульця А.В. у строк до 16:00 год. 31 жовтня 2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування:

1) довідку про реєстрацію в органах статистики;

2) наказ про призначення керівника;

3) особова картка форми П-2 керівника Товариства;

4) колективний договір;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку;

6) штатні розписи;

7) особові справи всіх працівників Товариства (у тому числі заяви, накази про прийом на роботу, повідомлення ДФС; особові картки форми П-2);

8) посадові інструкції працівників;

9) книга обліку та руху трудових книжок;

10) трудові книжки;

11) розрахунково - платіжні відомості та відомості про виплату заробітної плати працівникам з датою такої виплати;

12) табелі обліку використання робочого часу;

13) накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів;

14) графік відпусток;

15) журнал з підписами працівників щодо проведеного інструктажу з охорони праці;

16) копії договорів цивільно - правового характеру, які було укладено;

17) інші документи (копії) на вимогу, в разі потреби;

18) пояснення щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи.

Примірник вказаної вимоги був отриманий директором ДП "Легіон - Безпека" ОСОБА_18 29 жовтня 2019 року, про що свідчить його власноручний підпис на ній.

За результатами інспекційного відвідування, посадовими особами ГУ Держапраці у Київській області складено акт інспекційного відвідування від 07 листопада 2019 року №КВ 1831/1322/АВ (далі по тексту - Акт), яким встановлено наступні порушення ДП "Легіон - Безпека":

1) частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме: 17 працівників ДП "Легіон - Безпека" ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ) допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу;

2) постанови Кабінету Міністрів України №413, а саме: повідомлення про прийняття на роботу 17 працівників ДП "Легіон - Безпека" ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ) не подано власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника.

Примірник вказаного Акту отримав директор ДП "Легіон - Безпека" ОСОБА_18, про що свідчить його власноручний підпис на ньому.

Не погоджуючись з висновками Акту, ДП "Легіон - Безпека" направило на адресу відповідача заперечення.

ГУ Держпраці у Київській області листом від 14 листопада 2019 року №43/2/19/19546 "Про розгляд заперечення до Акту інспекційного відвідування" не знайшло підстав для анулювання висновків по Акту.

Також, ГУ Держпраці у Київській області листом від 27 листопада 2019 року №43/3/19/20479 повідомило ДП "Легіон - Безпека" про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на ДП "Легіон - Безпека".

03 грудня 2019 року ГУ Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу №КВ 1831/1322/АВ/ТД/ФС-675, якою, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 та на підставі абзацу 2 статті 265 Кодексу законів про працю України накладено на ДП "Легіон - Безпека" штраф у розмірі 2 128 230, 00 грн.

Про прийняття вказаної постанови позивача повідомлено листом ГУ Держпраці у Київській області від 06 грудня 2019 року №44/1/19/21016.

Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою, вважаючи її протиправною та такою, що прийнята всуперечс нормам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Використання примусової праці забороняється. Особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно- правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

У відповідності до ч. 5 ст. 2 вищевказаного Закону зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10,19,20,21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 6 вищевказаного Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі ст. 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 (далі по тексту - Порядок №823).

Пунктами 2, 3 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань, зокрема є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

За приписами пункту 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Згідно з пунктом 9 Порядку №823 тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Пунктом 13 Порядку №823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування;

3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування;

4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу;

5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування;

6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою;

7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки;

8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування;

10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці;

11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань;

12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.

У відповідності до пункту 14 Порядку №823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

З аналізу викладених вище вимог законодавства про працю, вбачається, що інспектори праці під час здійснення інспекційного відвідування зобов`язані пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення та надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування.

Як убачається із матеріалів спарви, під час здійснення інспекційного відвідування інспекторами праці ГУ Держпраці у Київській області були пред`явлені уповноваженим особам ДП "Легіон - Безпека" відповідні службові посвідчення, а також направлення на проведення інспекційного відвідування від 25 жовтня 2019 року №1832. При цьому, наведеним вище порядком не передбачено надання інспекторами праці документів, зазначених у направленні, зокрема, наказу про проведення перевірки або листа ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 18 жовтня 2019 року №51/3/1-5359, який став підставою перевірки.

Таким чином, вимоги пункту 8 Порядку №823 щодо надання посвідчення та направлення ДП "Легіон - Безпека" інспекторами праці були виконані у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 16, 17, 18 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до пункту 24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно з ст. 265 КЗпПУ посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України).

Частиною четвертою статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 із змінами та доповненнями, визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі-уповноважені посадові особи); штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (пункти 3, 4, 5 Порядку №509).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Положеннями пунктів 7, 8 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Разом з тим, правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Стаття 21 Кодексу законів про працю України передбачає, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 Кодексу законів про працю України).

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Такич чинно, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що Дочірнім підприємством "Легіон-Безпека" фактично допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу щодо наступних працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Також, у детальному описі виявленого порушення зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування, за результатами аналізу особистих пояснень від 29 жовтня 2019 року та наданих ДП "Легіон - Безпека" документів, встановлено, що:

1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у м. Конотоп Сумської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 2 тижні працює, 2 тижні відпочиває, згідно пояснень працює не офіційно з серпня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою на картку у розмірі 350, 00 грн за добу (зміну);

2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у м. Шостка Сумської області, повідомив, що стажується на посаді охоронця з серпня 2019 року, працює позмінно - 1 тиждень працює, 1 тиждень відпочиває, заробітну плату наручно у розмірі 350, 00 грн за добу (зміну);

3) ОСОБА_3 , проживає у м. Києві, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 5 робочих днів, 2 дні вихідні, згідно пояснень працює не офіційно з серпня 2019 року, заробітну плату отримує в бухгалтерії ДП "Легіон - Безпека" один раз на місяць у розмірі 7 000, 00 грн;

4) ОСОБА_4 , проживає у м. Десна Чернігівської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 2 робочих дня, 4 дня вихідних, згідно пояснень працює не офіційно з квітня 2019 року, заробітну плату отримує в бухгалтерії ДП "Легіон - Безпека" один раз на місяць у розмірі 600, 00 грн;

5) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає у Сумській області, повідомила, що працює охоронцем позмінно - 15 робочих днів, 15 вихідних днів, згідно пояснень працює не офіційно з початку жовтня 2019 року, заробітну плату отримує в бухгалтерії ДП "Легіон - Безпека" двічі на місяць у розмірі 7 000, 00 грн/місяць;

6) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає у Луганській області, повідомила, що працює охоронцем позмінно - 14 днів на місяць, згідно пояснень працює з 01 червня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою на картку двічі на місяць у розмірі 10 500, 00 грн/місяць;

7) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає у смт Талалаївка Чернігівської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 14 робочих днів, 14 вихідних днів, згідно пояснень працює з березня 2018 року, заробітну плату отримує наручно у касира ДП "Легіон - Безпека" у розмірі 375, 00 грн за зміну;

8) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає у м. Енергодар Запорізької області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 14 робочих днів, 14 вихідних днів, згідно пояснень працює з 12 жовтня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою в офісі у розмірі 375, 00 грн за зміну;

9) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає у смт Десна Чернігівської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 15-20 робочих днів на місяць, згідно пояснень працює з липня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою та на картку у розмірі 8 000, 00 грн на місяць;

10) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживає у м. Миколаїв, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 15-20 робочих днів на місяць, згідно пояснень працює з 12 жовтня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою в офісі у розмірі 375, 00 грн за зміну;

11) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає у м. Київ, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 14 днів на місяць, згідно пояснень працює з 22 жовтня 2019 року, заробітну плату у розмірі 5 000, 00 грн ще не отримував;

12) ОСОБА_12 , проживає у м. Київ, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 2 робочих дні, 2 дні вихідних, згідно пояснень працює з 20 вересня 2019 року, заробітну плату ще не отримував;

13) ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає у смт Талалаївка Чернігівської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 15 днів на місяць, згідно пояснень працює близько пів року, заробітну плату отримує готівкою в касі ДП "Легіон - Безпека" у розмірі 400, 00 грн за зміну;

14) ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживає у м. Миколаївка Сумської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 15 днів на місяць, згідно пояснень працює без оформлення з 12 жовтня 2019 року, заробітну плату отримує готівкою в касі ДП "Легіон - Безпека" у розмірі 400, 00 грн за зміну;

15) ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , повідомив, що працює охоронцем позмінно - 15 днів на місяць, згідно пояснень стажується з 15 жовтня 2019 року, заробітну плату у розмірі 375, 00 грн за зміну ще не отримував;

16) ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , проживає у с. Шевченко Полтавської області, повідомив, що працює старшим охоронцем позмінно - 21 день на місяць, згідно пояснень працює з 16 жовтня 2019 року, заробітну плату ще не отримував;

17) ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає у с. Барвинки Житомирської області, повідомив, що працює охоронцем позмінно - 16-15 днів на місяць, згідно пояснень працює з травня 2019 року, заробітну плату отримує від головного бухгалтера готівкою в офісі ДП "Легіон - Безпека" у розмірі 4 000, 00 грн на місяць.

Копії наданих зазначеними вище працівниками ДП "Легіон - Безпека" пояснень також містяться у матеріалах справи та підтверджують висновки викладені в Акті (том 1, а.с. 198 - 214).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що працівники ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до наказів від 29 жовтня 2019 року №12-к, №13-к, №15-к, були офіційно працевлаштовані на ДП "Легіон - Безпека".

Крім того, працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , офіційно працевлаштовані у ДП "Легіон - Безпека" відповідно до наказів від 30 жовтня 2019 року №16-к, від 31 жовтня 2019 року №19-к та від 04 листопада 2019 року №20-к.

У день видання наказів уповноваженою особою ДП "Легіон - Безпека" також були направлені відповідні повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем їх обліку, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 працювали на ДП "Легіон - Безпека" без належним чином оформлених трудових відносин, що матеріалами справи, а належним чином трудові відносини з вказаними працівниками були оформлені наказами від 29 жовтня 2019 року, від 30 жовтня 2019 року та від 04 листопада 2019 року, тобто вже після того, як інспектори праці прийшли на підприємство для проведення інспекційного відвідування.

Таким чином, метою оформлення таких працівників слугувало уникнення ТОВ "Легіон - Безпека" відповідальності за порушення трудового законодавства в частині допущення до роботи працівників без оформлення належним чином трудових відносин.

Щодо доводів апелянта про те, що ДП "Легіон - Безпека" до моменту прийняття на роботу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 наказами від 29 жовтня 2019 року, від 30 жовтня 2019 року, 31 жовтня 2019 року та 04 листопада 2019 року, з ними були укладені договори цивільно - правового характеру, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Одночасно, в окремих випадках робота може виконуватися не за трудовим договором, а на іншій юридичній підставі. Зокрема, можливе виконання роботи за договорами цивільно-правового характеру.

Загальне визначення цивільно - правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальне визначення цивільно - правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Разом з тим, основною відмінністю договорів цивільно - правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові - Кодексом законів про працю України.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Такич сином. трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Правова основа цивільно - правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховним Судом від 13 червня 2019 року у справі №1840/2507/18).

Колегія суддів зазначає, що в матеріалаїх справи мвстяться договори про надання послуг укладені між ДП "Легіон - Безпека" (замовником) та наступними працівниками (виконавцями): ОСОБА_15 від 15 жовтня 2019 року; ОСОБА_13 від 02 жовтня 2019 року; ОСОБА_14 від 11 жовтня 2019 року; ОСОБА_17 від 02 жовтня 2019 року; ОСОБА_16 від 15 жовтня 2019 року; ОСОБА_1 (без дати); ОСОБА_2 від 02 жовтня 2019 року; ОСОБА_7 від 07 жовтня 2019 року; ОСОБА_10 від 11 жовтня 2019 року; ОСОБА_9 від 27 вересня 2019 року; ОСОБА_6 від 03 жовтня 2019 року; ОСОБА_11 від 07 жовтня 2019 року.

Пунктами 1.1, 1.2 вказаних договорів встановлено, що виконавець зобов`язується надати замовнику послуги сторожової охорони об`єктів КП "Київпастранс", а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги.

Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, організовує процес надання послуг під керівництвом співробітника замовника.

Пунктами 1.3, 1.4 договорів передбачено, що факт надання відповідних послуг з боку виконавця буде засвідчуватись актом прийому наданих послуг. Акт прийому наданих послуг підписується сторонами після надання послуги.

У відповідності до пунктів 2.1, 2.2 договорів, виконавець зобов`язується надати допомогу співробітникам замовника по фізичній сторожовій охороні об`єктів КП "Київпастранс". Виконавець зобов`язується якісно виконувати доручену послугу.

До обов`язків замовника відносяться формулювання виконавцю чіткого завдання, визначення його обов`язків та своєчасне здійснення розрахунків з виконавцем з відстрочкою не більше 30 діб (пункти 3.1, 3.2 договорів).

За приписами пунктів 4.1, 4.2 договорів вартість послуг по договору складає 23, 00 грн за годину без ПДВ. Оплата за послуги здійснюється із розрахунку кількості годин, у які надавались послуги, після підписання акту прийому наданих послуг.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у вказаних цивільно-правових угодах не зазначено, який результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не визначено у ньому і переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Крім того, у матеріалах справи відсутні акти прийому наданих виконавцем робіт, а також документи, що підтверджують оплату замовником цих робіт. Вказаних документів не надано і до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої іенстанції, що відносини з працівниками ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , які оформлені шляхом укладення цивільно - правових угод, за своїм характером фактично були трудовими.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту виконання трудових обов`язків вказаних у акті інспекційного відвідування осіб без укладення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу, що вказує на порушення позивачем вимог законодавства про працю, зокрема частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, за що встановлена відповідальність згідно з абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, а тому відповідачем правомірно накладено штраф на позивача за порушення норм чинного законодавства України.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Легіон-Безпека" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 23 вересня 2020 року.