Ухвала

від 23.09.2020 по справі 557/1240/20

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/480/2020

Справа 557/1240/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2020 року смт Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Одночасно позивач у позовній заяві, посилаючись на ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, просила звільнити її від сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, яке у свою чергу спричинено заборгованістю відповідача перед нею, вказавши на те, що є матір`ю трьох неповнолітніх дітей і її сім`я має статус багатодітної, крім того, на даний час остання перебуває в допологовій відпустці. На підтвердження вказаних обставин позивач долучила копію посвідчення про статус багатодітної сім`ї та копію листка непрацездатності.

Вивчивши означене вище клопотання ОСОБА_1 та матеріали позовної заяви суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, де позивачем є член багатодітної сім`ї.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, що визначено ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір .

З огляду на аналіз зазначених норм закону, суддею звертається увага на те, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року).

При цьому суддя зауважує, що законодавством не передбачено безумовного права на звільнення від сплати судового збору члена багатодітної сім`ї.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (у справі Kreuz v. Poland , №28249/95, п. 59, від 19 червня 2001 року). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (у справі Shishkov v. Russia , №26746/05, п. 111, від 20 лютого 2014 року).

Оскільки доказів в підтвердження обставин за яких позивач на час подання позовної заяви не мала можливості сплатити судовий збір останньою не надано, суддя вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору є таким, що задоволенню не підлягає.

Що стосується долученої позивачем до позову копії посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого УСЗН Рівненської райдержадміністрації 22 жовтня 2018 року, то така, на переконання судді, не є належними доказам на підтвердження обставин скрутного майнового стану ОСОБА_1 , оскільки лише засвідчує право останньої на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

Це ж стосується і долученої позивачем копії листка непрацездатності серії АДЧ №500692, виданого 14 вересня 2020 року.

Отже, на підставі вищенаведеного та у зв`язку з відхиленням клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).

Згідно приписів ч. 2 ст. 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач у своєму позові вказує ціну позову в сумі 120 465 гривень 85 копійок.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні позовної заяви становить 1204 гривні 66 копійок (120465,85 х 1% = 1204,66).

Судовий збір має бути сплачений з дотриманням таких реквізитів: рахунок № UA578999980313161206000017065, отримувач коштів УК у Гощан.р-ні/Гощанськ.р-н/22030101, код за ЄДРПОУ 37870717, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030101.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначеного недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на зазначене вище, а також зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, означені вище вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 136, 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Оленич