УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року м. Мукачево Справа №303/7316/17
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретар судового засідання Штець І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево подання старшого державного виконавця Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухан Ольги Іванівни про примусове проникнення до житла,
ВСТАНОВИВ:
Старший державний виконавець Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Сухан О.І. (далі - Державний виконавець) звернулася до суду із поданням про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 (далі - Квартира) для вселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Необхідність задоволення подання обґрунтовується тим, що в Мукачівському міському відділі державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) на виконанні перебуває виконавче провадження № 59634753 з примусового виконання виконавчого листа № 2/303/7313/17 від 29.03.2019 про: усунути перешкоди у користування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартирою АДРЕСА_1 , шляхом його вселення до даної квартири. У зв`язку з невиконанням боржником вказаного зобов`язання, не вжиттям заходів щодо його виконання, виникла необхідність у тимчасовому проникненні до житла.
Державний виконавець подав суду клопотання про розгляд подання без її участі.
Дослідивши матеріали подання суд приходить до наступного висновку.
На примусовому виконанні у Мукачівському міському відділі державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавчий лист №303/7313/17 виданий 29.03.2019 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області.
24.07.2019 державним виконавцем Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Стець Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання даного виконавчого листа.
У поданні містяться посилання на те, що органом державної виконавчої служби вжито ряд заходів, спрямованих на примусове виконання рішення, однак вказані заходи не забезпечили виконання боржником рішення.
По відношення до вказаних фактичних обставин справи суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
Статтею 30 Конституції України передбачено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Частинами 1, 2 статті 311 Цивільного кодексу України передбачено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Системний аналіз наведених вище норм міжнародного та національного законодавства свідчить про те, що проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Частиною першою статті 439 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
З наведеного випливає, що рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.
Крім того, примусове проникнення до житлових приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про вселення стягувача здійснюється виключно на підставі такого рішення.
Разом з тим, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб (пункти 12, 13 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження ).
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування необхідності надання дозволу на примусовий проникнення до Квартири, державним виконавцем було зазначено, що боржник, яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не надала державному виконавцю доступ до входження у Квартиру, про що складено відповідні акти.
Проте до подання державним виконавцем не долучено доказу, який би підтверджував, що боржник є власником Квартири, а також, що в ній знаходиться майно боржника.
Таким чином, державним виконавцем не наведено належного обґрунтування необхідності проведення виконавчих дій із проникненням до житлового приміщення.
Крім цього, на обґрунтування обставин на яких посилається державний виконавець у поданні, ним не долучено до матеріалів подання підтвердження того, що боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_2 отримала поштовим відправленням та державним виконавцем направлена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Також суд звертає увагу суду на те, що примусове проникнення до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду (п. 4 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження ).
Отже рішення суду про вселення є самостійною підставою для проникнення в житлове приміщення.
За таких обставин справи та з урахуванням гарантованого конституційними нормами права особи на недоторканість житла, у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 260, 439 Цивільного процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні подання відмовити .
2 . Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость
Суд | Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2020 |
Оприлюднено | 24.09.2020 |
Номер документу | 91737242 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Кость В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні