Рішення
від 15.09.2020 по справі 463/4813/20
ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4813/20

Провадження № 2/463/1056/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Фурик Л.М.,

представника позивача - Чорненького В.І.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЙЛОК , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Регіональний сервісний центр МВС у Львівській області про витребування транспортного засобу з чужого незаконного володіння,-

встановив:

позивач звернулась в суд з позовом до відповідачів про витребування транспортного засобу з чужого незаконного володіння.

Просить витребувати транспортний засіб BMW модель: 740 LD XDRIVE G12, колір: синій, рік випуску 2016, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 від ТОВ АЙЛОК . Зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС здійснити реєстрацію транспортного засобу за попереднім власником ОСОБА_2 . Позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України.

Позовні вимоги мотивує тим що 29 серпня 2019 року єдиний учасник ТОВ АЙЛОК - ОСОБА_3 прийняла рішення збільшити розмір статутного капіталу ТОВ АЙЛОК за рахунок додаткового негрошового вкладу ОСОБА_2 , шляхом внесення ним до статутного капіталу ТОВ АЙЛОК транспортного засобу BMW модель: 740 LD XDRIVE G12, колір: синій, рік випуску 2016, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . У відповідності до Акту приймання - передачі транспортного засобу, 31 серпня 2019 ОСОБА_2 передав даний транспортний засіб у статутний капіталу ТОВ АЙЛОК .

Із 20 листопада 1999 року позивач та ОСОБА_2 , перебувають у зареєстрованому шлюбі, а оспорюваний транспортний засіб був придбаний ОСОБА_2 під час шлюбу, а тому дане майно належало їм на праві спільної сумісної власності. Однак, відповідач ОСОБА_2 не отримав згоди у позивачки та не поставив до відома дружину про факт вибуття майна із спільної власності подружжя. Крім того, просить врахувати що ОСОБА_2 та ТОВ АЙЛОК діяли недобросовісно, оскільки ТОВ АЙЛОК знало, та за обставинами справи не могло не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який відчужив транспортний засіб, не отримав згоди на це другого з подружжя.

А тому оскільки права позивача порушені, просить витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 15 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

25 серпня 2020 року надійшов відзив від представника третьої особи Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області - Мельника І., відповідно до якого при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Від відповідача ОСОБА_2 31 серпня 2020 року надійшла заява про визнання позову, відповідно до якої зазначає, що ознайомившись із позовною заявою, визнає, що всі викладені в ній факти відповідають дійсності, а його дії призвели до порушення права власності позивача. З огляду на це, у нього немає обґрунтованих підстав для заперечення проти позовних вимог. Просить позов розглядати без його участі та задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

01 вересня 2020 директор ТОВ АЙЛОК - Городюк О.В. надіслала заяву про визнання позову, у якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить задовільнити позовні вимоги з наступних підстав. Підтверджує, що відповідач ОСОБА_2 дійсно не надавав ТОВ АЙЛОК нотаріального посвідченої згоди дружини на відчуження майна, що перебувало у спільній сумісні власності. Крім того, ТОВ АЙЛОК було відомо про перебування позивача з ОСОБА_2 у шлюбі та набуття останнім за час шлюбу права власності на відповідний транспортний засіб. Наведене свідчить, що право власності позивача на оспорюваний транспортний засіб дійсно було порушено як ТОВ АЙЛОК так і ОСОБА_2 . Просить розгляд справи проводити без участі ТОВ АЙЛОК .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив прийняти рішення у підготовчому засіданні у зв`язку із наявністю заяв про визнання позову відповідачами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони та інші учасники посилаються, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 ЦПК України передбачено процесуальні права та обов`язки сторін, зокрема позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

Із змісту ч. 4 ст. ст. 206 ЦПК України випливає, що у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову, лише за наявності для того законних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 20 листопада 1999 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 21.12.2007р. (а.с.8).

Під час шлюбу ОСОБА_2 набув у власність спірний автомобіль BMW модель: 740 LD XDRIVE G12, колір: синій, рік випуску 2016, номер кузова НОМЕР_1 , номерні знаки НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 .

Отже, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності, а за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю, при цьому тягар доказування, що вказане майно не належить до спільної сумісної власності, покладається на того з подружжя, хто набув спірне майно за кошти, що належали йому особисто.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно з Рішенням №2 від 29.08.2019р. учасник ТОВ АЙЛОК ОСОБА_3 вирішила збільшити розмір статутного капіталу ТОВ АЙЛОК за рахунок додаткового негрошового вкладу ОСОБА_2 , що приймається до Товариства, шляхом внесення ним до статутного капіталу ТОВ АЙЛОК транспортного засобу BMW модель: 740 LD XDRIVE G12, колір: синій, рік випуску 2016, номер кузова НОМЕР_1 , номерні знаки НОМЕР_2 . Оцінено транспортний засіб у розмірі 2 463 700, 00 грн. (а.с. 21).

У відповідності до Акту приймання - передачі транспортного засобу, 31 серпня 2019 ОСОБА_2 передав даний транспортний засіб у статутний капіталу ТОВ АЙЛОК (а.с.23).

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.08.2019 автомобіль марки BMW модель: 740 LD XDRIVE G12, колір: синій, рік випуску 2016, номер кузова НОМЕР_1 , номерні знаки НОМЕР_2 , належить ТОВ АЙЛОК .

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно зі статтею 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Порядок здійснення подружжям права спільної сумісної власності та право подружжя на розпорядження спільним сумісним майном визначено у статтях 63, 65 СК України.

Статтею 63 CК України встановлено рівність прав дружини та чоловіка на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 65 CК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Підприємство є юридичною особою, йому належить право власності на майно, у тому числі і яке передане засновником до статутного фонду як внесок (статті 62, 66 ГК України).

Так, з моменту внесення майна до статутного фонду підприємство є єдиним власником майна й це майно не може одночасно перебувати у власності інших осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства ІКІО щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України при вирішенні питання відносно правового режиму майна фізичної особи - підприємця зазначено, що приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності.

Статями 69, 70 СК України закріплено право дружини та чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а також правило про те, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За змістом статті 113 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.

Згідно зі статтею 115 ЦК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

При вирішенні даного спору судом враховується правовий висновок Верховного Суду від 29 січня 2020, № 642/2179/17 згідно з яким, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього товариства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості частки у майні товариства в разі поділу майна подружжя та право вимоги половини отриманого доходу від діяльності товариства.

Також в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. справа N 755/20923/14-ц, суд дійшов висновку, що при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна. Отже, за відсутності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Отже, враховуючи предмет спору, а саме транспортний засіб який є спільною сумісною власністю подружжя та переданий відповідачем ОСОБА_5 до статутного капіталу ТОВ АЙЛОК , позивач вправі заявляти вимоги про виплату половини вартості частки у майні товариства в разі поділу майна подружжя, або вимогу про виплату половини отриманого доходу від діяльності товариства, а не вимогу про витребувати транспортний засіб від ТОВ АЙЛОК .

Враховуючи вищенаведені висновки суду в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-82, 200, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЙЛОК , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Регіональний сервісний центр МВС у Львівській області про витребування транспортного засобу BMW модель: 740 LD XDRIVE G12, колір: синій, рік випуску 2016, номер кузова НОМЕР_1 , номерні знаки НОМЕР_2 від ТОВ АЙЛОК , та зобов`язання Регіональний сервісний центр МВС здійснити реєстрацію транспортного засобу за попереднім власником ОСОБА_2 .

Дата складання повного рішення - 23 вересня 2020 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю АЙЛОК , місцезнаходження: м. Львів, пл. Петрушевича, 3, ЄДРПОУ 40324855

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5

Третя особа: Регіональний сервісний центр МВС у Львівській області, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 11, ЄДРПОУ 40112385.

Суддя Г.Б. Жовнір

СудЛичаківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення15.09.2020
Оприлюднено24.09.2020
Номер документу91739315
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —463/4813/20

Ухвала від 05.03.2021

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ніткевич А. В.

Ухвала від 03.11.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Ніткевич А. В.

Рішення від 15.09.2020

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Жовнір Г. Б.

Рішення від 15.09.2020

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Жовнір Г. Б.

Ухвала від 15.07.2020

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Жовнір Г. Б.

Ухвала від 04.06.2020

Цивільне

Личаківський районний суд м.Львова

Жовнір Г. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні