Постанова

від 15.09.2020 по справі 909/1201/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. Справа №909/1201/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Плотніцький Б.Д.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд-Сервіс" №02/03/20 від 02.03.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/909/20 від 05.03.2020)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2019 (суддя О.М. Фанда, повний текст складено 02.01.2020)

у справі № 909/1201/19

за позовом : Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд-Сервіс" (надалі ТзОВ "Труд-Сервіс"), с. Коршів, Коломийський район, Івано-Франківська область

про стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 30 561,28 грн

за участю учасників справи:

від позивача: Романишин К.В. - представник (довіреність № 0-9-0.61-17/62/20 від 19.02.2020)

від відповідача: Бойчук І.Д. - керівник, Мелетин А.Я. - адвокат (ордер серії АТ №1003023 від 02.07.2020)

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ТзОВ "Труд-Сервіс" про стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 30 561,28 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2019 позов задоволено. Стягнуто з ТзОВ "Труд-Сервіс" до місцевого бюджету - 30 561,28 грн шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Стягнуто з ТзОВ "Труд-Сервіс" на користь Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - 1 921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано тим, що матеріалами справи доведено факт використання відповідачем спірної земельної ділянки та відсутність у нього документів, які б посвідчували право її використання, що є підставою для нарахування збитків відповідно до ст.211 Земельного кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТзОВ "Труд-Сервіс" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник заперечує факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки, на його думку, договір оренди землі №РД-6с/р від 03.03.2017 був продовжений на той самий строк і на тих самих умовах, у зв`язку з відсутністю з боку орендодавця заперечень щодо продовження його дії. Також вважає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність в діях відповідача всіх чотирьох складових елементів цивільного правопорушення, оскільки орендарем своєчасно та в повному обсязі сплачувалась орендна плата на користь Радчанської сільської ради за користування земельною ділянкою, тобто, жодних збитків від такого користування відповідачем не було завдано. Відповідно складений позивачем припис та розрахунок розміру заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоди, за відсутності доказів того, що держава зазнала реальних збитків, внаслідок дій відповідача, на переконання апелянта, не відповідає вимогам статей 22, 1166 ЦК України. Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель була проведена Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області із суттєвим порушенням вимог законодавства.

Представники скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали повністю.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/3365/20 від 05.06.2020), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак, просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Листом №170/02.2-16 від 24.04.2018 голова Радчанської сільської ради Вацеба В.М. звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, в якому повідомив про здійснення керівником ТзОВ "Труд-Сервіс" І. Бойчуком самозахват земель комунальної власності в урочищі "Коло бочок" (а.с. 16 том І).

27.04.2018 Головним управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області видано наказ №482-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності" (а.с. 15 том І).

На підставі вказаного наказу, 08.05.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Івано-Франківської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому районах та м. Івано-Франківську та м. Тисмениці Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області Малібродою Г.М. здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, за результатами якої складено акт обстеження земельної ділянки №482/0/92-18-ДК/208/АО/10/01/-18 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №482/0/92-18-ДК/439/АП/09/01/-18 (а.с. 17-18 том І).

Зокрема, в акті зазначено, що земельна ділянка комунальної власності, яка розташована на території с. Радча Тисменицького району, орієнтованою площею 32 га, форма власності - державна, категорія земель - землі сільськогосподарського використання, цільове призначення - для товарного сільськогосподарського виробництва.

За результатами обстеження зроблено висновок, що така земельна ділянка самовільно зайнята, використовується для сільськогосподарського обробітку шляхом проведення передпосівного обробітку ґрунту ТзОВ Труд-Сервіс в особі директора Бойчука І.Д.

В вищезазначених актах наявний підпис директора ТзОВ Труд-Сервіс Бойчука І.Д. про отримання таких актів. Будь-яких зауважень щодо здійсненої перевірки акти не містять.

На підставі зазначених актів, 10.05.2018 головним управлінням Держгеокадастру у Івано-Франківській області складено Протокол про адміністративне правопорушення №482/0/92-18-ДК/0075П/07/01/-18, відповідно до якого встановлено, що в квітні 2018 року ТзОВ "Труд-Сервіс" в особі керівника Бойчука І.Д. на земельній ділянці державної форми власності, яка розташована на території с. Радча Тисменицького району, площею 32 га для товарного сільськогосподарського виробництва, вчинено самовільне її зайняття (проведено передпосівний обробіток), що є порушенням п. "б" ч.1 ст.211 ЗК України (а.с. 19-20 том І).

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної ТзОВ "Труд- Сервіс" внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, здійсненого відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, складає 30 561,28 грн (а.с. 23 том І).

10.05.2018 державним інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №482/92-18-ДК/0051По/08/01/-18, якою Бойчука І.Д. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с. 22 том І).

10.05.2018 державним інспектором видано припис №482/0/92-18-ДК/0054Пр/03/01/-18 згідно якого керівника Бойчука І.Д. зобов`язано усунути порушення вимог земельного законодавства в 30-денний термін (а.с. 21 том І).

Не погоджуючись з результатами перевірки, Бойчук І.Д. звернувся до суду про скасування припису №482/0/92-18-ДК/0054Пр/03/01/-18 від 10.05.2018.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.03.2019 у справі 344/9572/18 в задоволенні позову щодо оскарження результатів перевірки, зокрема, припису №482/0/92-18-ДК/0054Пр/03/01/-18 від 10.05.2018 - відмовлено. Рішення набрало законної сили 21.03.2019 (а.с. 52-55 том І).

Посилаючись на те, що відповідач добровільно не відшкодував завдану шкоду, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При винесенні постанови колегія суддів керується таким.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Відповідно до статті 4 Закону, об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до статті 9 Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема:

проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до статті 10 Закону, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають, зокрема, право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Системний аналіз чинних норм закону свідчить про урегульованість проведення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо додержання вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю спеціальним законом, який регулює виключно спірні правовідносини.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних питаннях, що виникають в галузі використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також її органи на місцях, а саме Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, яке в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію повноважень Держгеокадастру на території Івано-Франківської області.

Відтак, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області здійснюючи перевірки спірної земельної ділянки комунальної власності діяло виключно в межах спеціального закону.

Так, згідно наказу від 27.04.2018 № 482-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності захід контрою фактично направлений на здійснення, у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Законів України Про державний контроль за використанням та охороною земель і Про охорону земель (а не Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки, яка розташована в межах Радчанської сільської ради, у термін з 27.04.2018 по 17.05.2018.

Оскільки об`єктом державного контролю є земельна ділянка, то відповідно застосуванню підлягають норми саме Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , а не суб`єкт господарювання, який здійснює на ній свою господарську діяльність.

Таким чином, твердження скаржника, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки, яка розташована в межах Радчанської сільської ради проведена всупереч Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності - є безпідставним.

Згідно з пунктом "б" ч.1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства України для користування земельною ділянкою необхідно набути право на це у встановленому законодавством порядку.

Визначення факту самовільного зайняття земельної ділянки містить стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", згідно з якою будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

Згідно зі ст. 211 Земельного кодексу України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, слід встановлювати у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини.

У розгляді таких справ необхідно враховувати обставини вчинення господарюючими суб`єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб`єкта оформити право землекористування.

При цьому, судом досліджено укладений 03.03.2017 між Радчанською сільською радою (орендодавець) та ТзОВ Труд-Сервіс (орендар) договір оренди землі № РД-6с/р для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 1 рік, тобто до 03.03.2018 (а.с. 185-187 том ІІ), докази щодо поновлення строку дії даного договору у матеріалах справи відсутні.

Окрім того, факт припинення дії договору оренди землі № РД-6с/р від 03.03.2017 було встановлено під час розгляду Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області справи 344/9572/18 про скасування припису № 482/02/92-18-ДК/005Пр/03/01/-18 від 10.05.2018 (а.с. 52-55 том І).

Відтак, оскільки відповідачем не надано суду доказів наявності у нього правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на земельну ділянку комунальної власності загальною площею 32 га, доказів права користування цією земельною ділянкою, то за таких умов землекористування відповідачем спірною земельною ділянкою відбувається без правовстановлюючих документів та є самовільним.

Відповідно до п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки та розмір зайнятої ділянки.

Факт порушення ТзОВ Сервіс-Труд вимог земельного законодавства щодо використання спірної земельної ділянки було встановлено під час перевірки Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області, а саме 08.05.2018 виявлено, що відповідач фактично використовує земельну ділянку орієнтовною площею 32 га, що розташована в межах Радчанської сільської ради без правовстановлюючих документів, означене зафіксовано та підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №482/0/92-18-ДК/439/АП/09/01/-18 від 08.05.2018, протоколом про адміністративне правопорушення №482/0/92-18-ДК/0075П/07/01/-18 від 10.05.2018 та постановою про накладення адміністративного стягнення № 482/0/92-18-ДК/0051По/08/01/-18 від 10.05.2018 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Слід зазначити, що не погоджуючись з результатами перевірки, Бойчук І.Д. звернувся до суду про скасування припису №482/0/92-18-ДК/0054Пр/03/01/-18 від 10.05.2018.

Однак, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.03.2019 у справі 344/9572/18 в задоволенні позову щодо оскарження результатів перевірки, зокрема, припису №482/0/92-18-ДК/0054Пр/03/01/-18 від 10.05.2018 - відмовлено. Рішення набрало законної сили 21.03.2019 (а.с. 52-55 том І).

Виходячи з вищенаведених норм та обставин справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №482/0/92-18-ДК/439/АП/09/01/-18 від 08.05.2018, протокол про адміністративне правопорушення №482/0/92-18-ДК/0075П/07/01/-18 від 10.05.2018 та постанова про накладення адміністративного стягнення № 482/0/92-18-ДК/0051По/08/01/-18 від 10.05.2018 за вчинення адміністративного правопорушення, у сукупності є належними та допустимими доказами як протиправної поведінки відповідача у вигляді самовільного зайняття спірної земельної ділянки, так і наявності вини останнього.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме відповідач, всупереч положенням діючого законодавства приступив до використання спірної земельної ділянки за відсутності належним чином оформлених документів щодо права оренди/користування ними.

Діючи розумно та обачливо, відповідач мав би передбачити ризик настання для себе певних негативних наслідків використання земельних ділянок без оформлення відповідних речових прав на них в порядку та на умовах, що визначені законом.

За змістом вказаної Методики, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель та для земель житлової та громадської забудови за встановленими формулами, закріпленими у п. 4 Методики. Відповідно до п. 4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), визначається за формулою Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 783 від 12.05.2000.

Розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідно до вказаної Методики не передбачає застосування будь-якого періоду, за який відбулось правопорушення.

Заявлений до стягнення розмір шкоди у даній справі ґрунтується на розрахунку у відповідності до положень п. 7 вказаної Методики (а.с.23).

Що стосується долучених відповідачем до матеріалів справи платіжних доручень, то згідно з визначеним призначенням платежу кошти перераховувались ним як орендна плата. В свою чергу, факт сплати відповідних коштів не підтверджує обставин правомірності користування земельною ділянкою загальною площею 32 га, яка розташована в межах Радчанської сільської ради та жодним чином не відміняє обов`язку відповідача відшкодувати шкоду завдану самовільним зайняттям земельної ділянки.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду стосовно обґрунтованості розрахунку заявленої до стягнення шкоди у розмірі 30 561,28 грн.

В своїй апеляційній скарзі скаржник також зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги клопотання представника ТзОВ Труд-Серві про відкладення розгляду справи, в зв`язку з чим останній був позбавлений права взяти участь у судовому засіданні та надати свої пояснення по суті спору.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 05.11.2019 позовну заяву Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 30 561,28 грн у справі №909/1201/19 призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.12.2019 та встановлено відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Також запропоновано відповідачу у строк протягом 15 днів, з дня вручення ухвали, але не пізніше 29.11.2019 надати суду відзив на позовну заяву (а.с. 2-4 том І).

Вказана ухвала суду була надіслана на юридичну адресу ТзОВ Труд-Сервіс та отримана 18.11.2019, а також на адресу представника ТзОВ Труд-Сервіс , яка отримана 11.11.2019 (а.с. 40-41 том І).

Інформація про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження була також розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Однак відповідач відзиву щодо позовної заяви не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання 03.12.2019 не забезпечив, причин неявки не повідомив. Суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.12.2019, про що було повідомлено сторін належним чином (а.с. 45-47 том І).

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Вимоги суду (згідно ухвали від 05.11.2019) щодо надання відзиву на позов не надав.

Разом з тим, 23.11.2019 від представника ТзОВ "Труд-Сервіс" надійшло до суду клопотання про відкладення розгляд справи, мотивуючи перебуванням його у відрядженні в Кременському районному суді (а.с. 48-41 том І).

Проте, судом встановлено, що подане представником відповідача клопотання не підписано електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) представника ТзОВ Труд-Сервіс - адвоката Стусяк В.М.

Частиною 3 ст. 91 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі статтею 6 цього Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Отже, надіслане представником ТзОВ Труд-Сервіс електронною поштою вищезазначене клопотання не містить ЕЦП, відтак, не належить до офіційних документів, в зв`язку з чим, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги клопотання від 23.11.2019 про відкладення розгляду заяви.

Як вбачається із ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПУ України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відтак, враховуючи наведене та те, що явка представників учасників справи не була визнана обов`язковою, колегія суддів не вбачає порушення принципів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду справи № 909/1201/19, оскільки ТзОВ Труд-Сервіс не було позбавлене можливості усі свої міркування (заперечення/зауваження чи інше) щодо суді спору викласти у письмових поясненнях, які надіслати Господарському суду Івано-Франківської області за допомогою засобів поштового зв`язку або шляхом надсилання на електронну адресу суду.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2019 у справі № 909/1201/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд-Сервіс" (вул. Галана, 14, с. Коршів, Коломийський район, Івано-Франківська область, код 41111754) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів УКуЛичак.р мЛьв./Личаківський/22030101, код за ЄДРПОУ 38007620, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Рахунок отримувача UA948999980313171206082013006, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судового збору в розмірі 2 881,50 грн за подання апеляційної скарги.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

Б.Д. Плотніцький