Постанова

від 16.09.2020 по справі 909/1090/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2020 р. Справа №909/1090/16

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області б/н від 27.02.2020 (вх. №01-05/881/20 від 03.03.2020)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2020 (суддя Ткаченко І.В., повний текст ухвали складено 14.02.2020), постановлену за результатами розгляду скарги арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича на рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака Івана Івановича

в межах справи №909/1090/16

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Хутрофірма Тисмениця

за участю представників: не з`явились

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2020 у справі №909/1090/16 скаргу арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича на рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака Івана Івановича у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства Хутрофірма Тисмениця задоволено. Рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака Івана Івановича від 23 грудня 2019 у формі повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - визнати неправомірним. Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака Івана Івановича зобов`язано усунути порушення (поновити порушене право арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2020 у справі №909/1090/16, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати.

Відповідно до супровідного листа Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2020 №909/1090/16/3275/20 матеріали справи 03.03.2020 надійшли на адресу Західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б.- головуючий суддя, члени колегії - Данко Л.С., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 поновлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2020 у справі № 909/1090/16, зупинено дію оскарженої ухвали, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 25.03.2020.

23.03.2020 на електронну адресу суду надійшов відзив арбітражного керуючого Дідича М.А. на апеляційну скаргу, у якому арбітражний керуючий зазначає, що оскаржена ухвала є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду розгляд справи відкладався за клопотаннями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у зв`язку з дією з 12.03.2020 на усій території України режиму карантину, введеного відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з наступними змінами та №392 від 20.05.2020 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів з наступними змінами.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 розгляд справи відкладено на 02.09.2020.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №228 від 27.08.2020 у зв`язку із звільненням у відставку судді-члена колегії Данко Л.С. проведено автоматизовану заміну складу суду. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями до складу колегії суддів введено суддю Галушко Н.А.

Судове засідання 02.09.2020 не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Желіка М.Б. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 розгляд справи призначено на 16.09.2020.

15.09.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 14.09.2020 №0900-0802-7/16709 про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 №760 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України , якою внесено зміни до постанови КМУ від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із змінами від 23.08.2020 і 27.08.2020 №757 адаптивний карантин продовжено до 31 жовтня 2020 року. Також, апелянт зазначає, що 14.09.2020 Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ухвалила рішення про нове епідеміологічне зонування в Україні. До червоної зони внесено, зокрема, м. Івано-Франківськ.

Учасники апеляційного провадження в судове засідання 16.09.2020 не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що судові засідання неодноразово відкладались за клопотанням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у зв`язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання через встановлення карантинних заходів, при цьому апелянт жодного разу не скористався можливістю заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, явка повноважних представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, а відтак, клопотання апелянта задоволенню не підлягає.

Врахувавши те, що сторони не скористалися свої правом взяти участь у судовому засіданні, зважаючи на те, що арбітражний керуючий подав письмовий відзив на апеляційну скаргу та клопотав про розгляд апеляційної скарги без його участі, а Відділ ПВР ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області мав достатньо часу для подання обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників апеляційного провадження за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на наступне.

09 лютого 2017 Господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі №909/1090/16 про банкрутство ВАТ Хутрофірма Тисмениця , ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Дідича М.А.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2019 частково затверджено звіт арбітражного керуючого Дідича М.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства Хутрофірма Тисмениця . Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича 200 815,86 грн. за виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства Хутрофірма Тисмениця .

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 частково задоволено вимоги апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та змінено абзац 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2019, а саме ухвалено стягнути Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича 159 799,86 грн. за виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства Хутрофірма Тисмениця .

На виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №909/1090/16 Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ від 21.11.2019.

21 січня 2020 арбітражний керуючий Дідич М.А. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою на рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака І.І. від 23.12.2019 у формі повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Вказана скарга обґрунтована тим, що державний виконавець повернув арбітражному керуючому Дідичу М.А. наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2019 без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ виконують органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Стягувач із таким рішенням державного виконавця не погоджується, вважає, що Пенсійний фонд України та його головні управління на місцях не відносяться до державних органів, їх бюджети не є складовою державного та місцевих бюджетів, а відтак стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не може бути здійснене органом Державної казначейської служби України. Окрім того, стягувач зазначав про недотримання державним виконавцем строків повернення виконавчого документа, передбачених у п.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у поясненнях від 31.01.2020 просив відмовити у задоволенні скарги Дідича М.А. на дії органу Державної виконавчої служби, оскільки стягнення з головного управління Пенсійного фонду України відповідно до ч.2 ст.6 Закону України Про виконавче провадження , пп.1 п.9 розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, є виключно Казначейство, а не Державна виконавча служба.

При постановленні оскарженої ухвали про задоволення скарги арбітражного керуючого Дідича М.А. на рішення головного державного виконавця ВПВР ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Сапіжака І.І. від 23.12.2019 місцевий господарський суд дійшов висновку, що наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2019 неправомірно був повернутий стягувачу без прийняття до виконання, оскільки державний виконавець не досліджував питання наявності в боржника банківських рахунків, окрім казначейського рахунку, безспірне списання коштів з якого за рішенням суду здійснює Державна казначейська служба, а також не дотримав строків, визначених в п.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

Вимоги апеляційної скарги ГУ ПФУ в Івано-Франківській області мотивовані тим, що оскаржена ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є органом державної влади, тому стягнення з управління на користь Дідича М.А. 159 799,86 грн. за виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство ВАТ Хутрофірма Тисмениця відповідно до ч.2 ст.6 Закону України Про виконавче провадження , пп.1 п.9 розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, є виключно Казначейство, а не Державна виконавча служба. Скаржник звертає увагу, що Дідич М.А. до органу Державної казначейської служби України із заявою про виконання судового наказу не звертався.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Дідич М.А. вказує, що хибними є доводи апелянта про те, що стягнення з боржника має здійснюватись за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, оскільки в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відсутні бюджетні призначення. Стягувач вважає, що Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, відтак, враховуючи те, що фінансова діяльність ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснюється через обслуговування в комерційних банках, стягнення коштів з боржника має здійснюватись відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Дідич М.А. звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області із заявою від 09.12.2019 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на його користь грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі 159 799,86 грн. за наказом Господарського суду Івано-Франківській області від 21.11.2019 у справі №909/1090/16.

Відповідно до відмітки ВПВР Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області, проставленої на примірнику заяви стягувача, вказану заяву було зареєстровано 11.12.2019 (а/с 9, том 29).

23.12.2019 за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого Дідича М.А. від 09.12.2019 головний державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Сапіжак І.І. виніс рішення-повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.9 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а саме у відповідності до ч.2 ст.6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (а/с 21-22, том 29).

Відповідно до п.9 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Враховуючи, що заяву про пред`явлення виконавчого документа до стягнення орган державної виконавчої служби отримав 11.12.2019, а рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання державний виконавець прийняв 23.12.2019, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про недотримання головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Сапіжаком І.І. строків, передбачених у п.9 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до положень ст.5 ГПК України, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України Про виконавче провадження , рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до положень статті 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

В частині другій статті 58 вказаного Закону визначено, що Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Водночас у п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднані управління.

У період до перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію Пенсійний фонд функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу - абзаци другий і третій частини першої , частина друга статті 58 , стаття 59 , частини перша - восьма , десята - тринадцята статті 60 , статті 61-63 , пункти 1 , 2 , 5 , 7 , 14 , 15 , 17 частини другої статті 64 , статті 65-70 , частини друга та третя статті 71 , абзац третій частини першої статті 74 , частина п`ята статті 75 , абзац другий частини третьої статті 77 , частини третя - п`ята та сьома статті 103 набирають чинності після перетворення Пенсійного фонду України у неприбуткову самоврядну організацію) та Положення про Пенсійний фонд України.

Таким чином станом на день розгляду справи Пенсійний фонд функціонує як центральний орган виконавчої влади.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України. У пункті 14 вказаного положення визначено, що управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

З огляду на наведені положення нормативно-правових актів колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість доводів арбітражного керуючого Дідича М.А., викладених в скарзі на дії державного виконавця та у відзиві на апеляційну скаргу про те, що пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією, а не державним органом, оскільки норми закону, на які покликався заявник у скарзі, станом на день розгляду справи не набрали чинності, перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію буде здійснюватися відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державних органів визначено у Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45 ).

Відповідно до п.3 вказаного порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пп.9 п.9 вказаного порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу врегульовані у статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень . Так, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України Про виконавче провадження , із заявою про виконання рішення суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.72 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Водночас, кошти державного бюджету є джерелом формування коштів Пенсійного фонду (п.3 ч.1 ст.72 вказаного Закону).

В підпунктах 1 1 та 2 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що затвердження бюджетів фондів загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування здійснюється протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України здійснюється Кабінетом Міністрів України; кошти фондів загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування обслуговуються органами Казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2,3,4,5 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 19 травня 2014 року №8-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 червня 2014 року за № 590/25367) основними складовими бюджету Пенсійного фонду є дохідна та видаткова частини бюджету. Доходи бюджету Пенсійного фонду класифікуються за такими основними групами: власні надходження; кошти Державного бюджету України; кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Доходи Пенсійного фонду мають цільове призначення і спрямовуються виключно на фінансування пенсійних виплат та інших виплат, які пов`язані із функціонуванням системи пенсійного забезпечення.

Із наведених норм законів та нормативно-правових актів випливає, що виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державні органи, в тому числі територіальні управління Пенсійного фонду, гарантується державою та здійснюється органами державної казначейської служби.

Таким чином необґрунтованими є доводи арбітражного керуючого Дідича М.А. про те, що виконання судового рішення про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області повинно виконуватись органами державної виконавчої служби, а не органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, оскільки фінансова діяльність головних управлінь пенсійного фонду здійснюється через банківське обслуговування (поточні рахунки відкрито в комерційних банках).

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжак І.І. правомірно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 9 ч.4 ст. 4 та ч.2 ст.6 Закону України Про виконавче провадження , а відтак скарга на дії не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення неправильне застосування норм матеріального права. У відповідності до ст.278 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на обґрунтованість доводів апелянта, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід скасувати.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги слід покласти на заявника скарги на дії державного виконавця.

Враховуючи те, що судове засідання відбулось за відсутності учасників справи у відповідності до положень ч.5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення постанови у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області б/н від 27.02.2020 (вх. №01-05/881/20 від 03.03.2020) - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2020 у справі №909/1090/16 - скасувати.

3. У задоволенні скарги арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича на рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака Івана Івановича у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства Хутрофірма Тисмениця - відмовити.

4. Стягнути з арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича (88018, м. Ужгород, пл. Б. Хмельницького, 21; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців,15, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20551088) 2102,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 22.09.2020.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.