Постанова

від 16.09.2020 по справі 908/2747/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 року м. Дніпро Справа № 908/2747/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач),

судді Коваль Л.А., Кузнецов В.О.,

секретар Манчік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Розівської районної ради Запорізької області

на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 року (повний текст складено 04.03.2020 року)

у справі № 908/2747/19 (суддя Левкут В.В., м. Запоріжжя)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Профіт", смт. Розівка Розівського району Запорізької області

до Розівської районної ради Запорізької області, смт. Розівка Розівського району Запорізької області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Розівська центральна районна лікарня" Розівської районної ради Запорізької області, смт. Розівка Розівського району Запорізької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Розівський заклад загальної середньої освіти № 1 І-ІІІ ступенів Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, смт. Розівка Розівського району Запорізької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Розівський заклад загальної середньої освіти № 2 І-ІІІ ступенів Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, смт. Розівка Розівського району Запорізької області

про стягнення 240 005,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос Профіт" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Розівської районної ради Запорізької області 240 005,42 грн. різниці тарифів за надані комунальні послуги.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Розівської районної ради Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Профіт" 240 005,42 грн. різниці в тарифах за надані послуги з теплопостачання та 3 600,08 грн. судового збору.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Розівська районна рада Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020р. скасувати, у задоволенні позову відмовити.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини справи, які позивачем не доведені, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права;

- позивачем у визначеному законодавством порядку не було надано суду належних доказів в підтвердження заявлених ним позовних вимог. Так, позивач не надав доказів нарахування та сплати сум ПДВ по кожному споживачу за лютий - квітень 2019р., загальна сума яких є предметом спору. Крім того, не надав розрахунки за лютий 2019р. по споживачах Розівська ЦРЛ та ЗОШ № 1 на суми 60 274,12 грн. та 26 129,40 грн. Викладаючи підстави позову зосередив увагу лише на питанні законності нарахування ПДВ. 26.02.2020р., тобто після закриття підготовчого засідання, позивач надав суду додатково письмові пояснення та докази, а саме уточнений розрахунок позовних вимог від 25.02.2020р. (помісячні розрахунки по споживачам), акти здачі-прийняття робіт (18 шт.), податкові накладні (11 шт.), обґрунтовуючи тим, що в ході розгляду справи у судовому засіданні 18.02.2020р. виникли питання щодо розрахунку позовних вимог та об`єму наданих послуг. 02.03.2020р. представник відповідача їх отримав лише в судовому засіданні, в день винесення судом рішення у справі. 07.08.2020р., тобто після прийняття судового рішення, відповідач отримав копії цих доказів. Таким чином, відповідач був позбавлений можливості завчасно ознайомитися з цими доказами та надати свої пояснення та міркування щодо них. Позивачем не надано доказів неможливості подання долучених до справи доказів завчасно та подання їх разом з позовом. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем до закриття підготовчого засідання ставилось питання стосовно подання додаткових доказів. Питання про продовження строку для подання доказів позивачем не ставилось;

- суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, наданих для її встановлення, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 239 від 12.09.2018р. Подані позивачем розрахунки не могли бути підставою для зміни тарифу, оскільки не відповідали вимогам зазначеного Порядку щодо зміни тарифів. На думку відповідача, є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем доведено, що у спірний період (лютий - квітень 2019р.) діяли економічно необґрунтовані тарифи, які не покривали витрат ТОВ "Агрос Профіт", як виконавця послуг постачання теплової енергії;

- місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що тариф мав бути змінений в бік збільшення, а вимоги ст. 48 Бюджетного кодексу України унеможливлюють взяття відповідачем зобов`язань більше, ніж затверджено асигнувань, а таких на час спірних правовідносин відповідач не мав;

- оскільки позивачем не доведено обґрунтованість тарифів, які подавалися ним на затвердження до Розівської районної ради Запорізької області, тому в діях відповідача щодо їх затвердження немає порушення чинного законодавства, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Будь-яких інших належних та допустимих доказів в розумінні ст. 34 ГПК України, які б підтверджували економічну необґрунтованість тарифів в період з лютого по квітень 2019р. суду не надано;

- суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що позивач уклав договори з постачання теплової енергії за тарифами, якими податок на додану вартість не враховувався, після прийнятого відповідачем 20.02.2019р. рішення № 30, яким вирішено залишити вартість 1 Гкал для об`єктів спільної власності на рівні затверджених тарифів рішенням сесії від 01.10.2018р. № 18 "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для ТОВ "Агрос Профіт". Позивач погодився на визначені договорами умови з тарифами без ПДВ. Вимагаючи повернення недоотриманих коштів за договорами, позивач фактично вимагає перегляду ціни договорів після їх виконання, що є порушенням норм ст. 632 ЦК України. Поставлені позивачем та оплачені відповідачем послуги свідчать про належне виконання сторонами зобов`язань за договорами;

- затверджені відповідачем тарифи на послуги теплопостачання не мають ніякого причинного зв`язку з наслідками господарювання позивача, оскільки затвердження тарифів відбулось не під час дії договорів, а передувало укладенню цих договорів;

- відповідач вважає, що об`єктивні або правові імперативи, які б змусили позивача укладати договори з постачання теплової енергії та використовувати в своїй господарській діяльності тарифи на послуги, які є "економічно необґрунтованими", відсутні;

- за неотримання прибутку від господарської діяльності підприємством не можуть відповідати особи, які таку діяльність не планували та не впливали своїми діями чи бездіяльністю на процес її здійснення. Недоотримані доходи, про які вказує позивач в позові, понесені ним за своєї особистої вини. Орган місцевого самоврядування - відповідач не давав вказівок чи розпоряджень позивачу укладати договори, що могли привести до збитків у господарській діяльності позивача. Позивач, натомість, з власної ініціативи уклав ряд договорів, застосував для визначення ціни послуг, що ним виробляються, тарифи, які є для нього економічно не вигідними;

- в межах Закону України "Про ціни і ціноутворення" позивач не звертався до відповідного компетентного органу з питання порушення державної дисципліни цін, яка виражалася у не включенні відповідачем в структуру тарифу, що регулюється, розміру передбачених законодавством податків та обов`язкових зборів.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Посилається на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. На час прийняття рішення "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для ТОВ "Агрос Профіт" Розівською міською радою Запорізької області позивач не мав статусу платника податків на додану вартість, внаслідок чого тарифи розраховані та затверджені без урахування ПДВ. 21.0.2019р. ТОВ "Агрос Профіт" зареєструвалось як платник податків на додану вартість, що підтверджується витягом № 1908184500001 з реєстру платників податку на додану вартість (додаток № 2). 24.01.2019р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження тарифів на послуги теплопостачання, що надаються ТОВ "Агрос Профіт" з урахуванням ПДВ, а саме: 2 612,94 грн. для Розівської загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів Розівської селищної ради Запорізької області; 2 702,14 грн. для Розівської загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області; 2 460,17 грн. для Розівської центральної районної лікарні Розівської районної ради Запорізької області. Внаслідок рішення Розівської районної ради Запорізької області "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для ТОВ "Агрос Профіт" № 30 від 20.02.2019р. позивач був змушений на виконання укладених договорів з постачання теплової енергії здійснювати економічно невигідну діяльність та нести додаткові витрати у розмірі 20 % прибутку, що послугувало підставою для звернення до суду. Подання додаткових доказів на етапі розгляду справи по суті обумовлено тим, що в ході судового розгляду в судовому засіданні 18.02.2020р. у відповідача та суду виникли питання щодо розрахунку позовних вимог, об`єму наданих послуг та сплачених позивачем податків. Задля усунення розбіжностей позивачем було подано суду розрахунок позовних вимог, з якого вбачається тариф, об`єм наданих послуг, акти здачі-прийняття робіт. За своїм змістом розрахунок позовних вимог, поданий позивачем 26.02.2020р., не відрізняється від того, який поданий разом з позовною заявою. Позивачем змінено лише форму розрахунку для можливості більш легкого сприйняття відповідачем та судом. В жодній заяві відповідача по суті справи не було заперечень проти позову, які стосувалися несплати позивачем податків або необґрунтованості розрахунків. На підтвердження сплати позивачем ПДВ з вартості послуг наданим ним третім особам, до матеріалів справи при поданні позовної заяви долучено копію виписки з банківського рахунку ТОВ "Агрос Профіт", тому говорити про те, що податки не сплачувались або розрахунок позовних вимог не відповідає дійсним витратам позивача було недоцільним. Відповідач мав можливість дослідити подані позивачем докази до судового засідання, безпосередньо під час судового засідання або заявити про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні. Прийняття судом додаткових доказів не порушило права жодного з учасників справи, а навпаки сприяло повному та всебічному з`ясуванню обставин справи, винесенню законного та обґрунтованого рішення. За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.10.2019р. у справі № 917/1324/18 та від 03.07.2019р. у справі № 917/2094/17, встановлення економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію на рівні, який покриває всі витрати собівартості цих послуг є вимогою чинного законодавства України. У таких правовідносинах підлягають застосуванню тарифи, які встановлені на підставі економічно обґрунтованих витрат надавача цих послуг. Відповідачем при винесенні рішення № 30 "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для ТОВ "Агрос Профіт" не враховано збільшення адміністративних витрат позивача, які обов`язково мають бути включені до розрахунку тарифів. Внаслідок цього, відповідач залишивши вартість 1 Гкал для об`єктів спільної власності на рівні затверджених тарифів рішенням сесії від 01.01.2018р. № 18 фактично неправомірно та необґрунтовано зменшив розмір рентабельності послуг з теплопостачання. Окрім пояснень позивача, з яких очевидно вбачається необґрунтованість затверджених тарифів, ТОВ "Агрос Профіт" було подано до суду: висновок Приватної аудиторської фірми "Лінара-Аудит" № 03 від 02.01.2020р., яким на підставі дослідження розрахунків позивача підтверджено відповідність розрахунку тарифу позивача (з ПДВ) вимогам законодавства, а також правомірності і необхідності включення ПДВ до складу тарифу; лист Міністерства розвитку громад та територій України № 7/10.1/2530-20 від 12.02.2020р., яким надано пояснення стосовно необхідності включення ПДВ до складу тарифу. Натомість, відповідачем не подано до суду жодних контррозрахунків позовних вимог або висновків експертів чи робочої комісії з аналізу економічно обґрунтованих розрахунків, на створення якої посилається відповідач в апеляційній скарзі.

Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2020р. (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 08.07.2020р.

В судовому засіданні 08.07.2020р. оголошено перерву до 02.09.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020р. постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в режимі відеоконференції із Куйбишевським районним судом Запорізької області.

У зв`язку із відпустками суддів Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б. розпорядженням виконуючого обов`язки керівника апарату суду від 25.08.2020р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Коваль Л.А., Кузнецов В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020р. дану справу прийнято до свого провадження вищезазначеним складом колегії суддів, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в режимі відеоконференції із Господарським судом Запорізької області.

Судове засідання 02.09.2020р. в режимі відеоконференції не відбулось в зв`язку з тим, що не вдалось встановити відеозв`язок із Куйбишевським районним судом Запорізької області та Господарським судом Запорізької області з технічної причини, що підтверджується актом Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2020р. розгляд апеляційної скарги призначено на 16.09.2020р. в режимі відеоконференції із Куйбишевським районним судом Запорізької області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Профіт" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Жовтневим районним судом м. Запоріжжя.

В судовому засіданні 16.09.2020р. представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, та інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. При цьому, учасники провадження у справі мали можливість взяти участь в засіданні суду як безпосередньо в приміщенні апеляційного господарського суду, так і в режимі відеоконференції з Куйбишевським районним судом Запорізької області та Жовтневим районним судом м. Запоріжжя.

Разом з тим, через систему "Електронний суд" 15.09.2020р. представником скаржника подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

ТОВ "Агрос Профіт" є юридичною особою, одним з видів економічної діяльності якої є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (КВЕД 35.30).

Розівською районною радою Запорізької області 01.10.2018р. прийнято рішення № 18 "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для ТОВ "Агрос Профіт", яким затверджено вартість 1 Гкал теплової енергії на рівні: 2 177,45 грн. для Розівської загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області; 2 255,12 грн. для Розівської загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області; 2 050,14 грн. для Розівської центральної районної лікарні Розівської районної ради Запорізької області.

На час прийняття вказаного рішення № 18 від 01.10.2018р. ТОВ "Агрос Профіт" не мало статусу платника податку на додану вартість, внаслідок чого тарифи були розраховані та затверджені без урахування ПДВ.

ТОВ "Агрос Профіт" 21.01.2019р. зареєстрований як платник податків на додану вартість, що підтверджується витягом № 1908184500001 з реєстру платників податку на додану вартість.

У зв`язку з набуттям статусу платника ПДВ ТОВ "Агрос Профіт" 24.01.2019р. звернулось до Розівської районної ради Запорізької області з клопотанням про затвердження тарифів на послуги теплопостачання, що надаються ТОВ "Агрос Профіт" з урахуванням ПДВ, а саме: 2 612,94 грн. для Розівської загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області; 2 702,14 грн. для Розівської загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області; 2 460,17 грн. для Розівської центральної районної лікарні Розівської районної ради Запорізької області.

Рішенням Розівської районної ради Запорізької області "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для ТОВ "Агрос Профіт" № 30 від 20.02.2019р. залишено вартість 1 Гкал для об`єктів спільної власності на рівні затверджених тарифів рішенням сесії від 01.10.2018р. № 18.

На виконання вимог ч. 6 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ТОВ "Агрос Профіт" було укладено низку договорів з постачання теплової енергії, які є аналогічними за змістом, а саме: з Розівською центральною районною лікарнею договори з постачання теплової енергії № 10 від 29.01.2019р. та № 27/03 від 27.03.2019р.; з Розівською загальноосвітньою школою № 1 І-ІІ1 ступенів Розівської районної ради Запорізької області № 3 від 19.02.2019р. та № 6 від 09.04.2019р.; з Розівської загальноосвітньою школою № 2 І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області № 4 від 19.02.2019р. та № 5 від 09.04.2019р.

На виконання зазначених договорів позивачем в період з лютого по квітень 2019 року, включно, надавались послуги з постачання теплової енергії згідно затверджених тарифів.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо споживача Розівської центральної районної лікарні за період лютий-квітень 2019 року об`єм наданих ТОВ "Агрос Профіт" послуг склав 298,37 Гкал на загальну суму 611 700,27 грн.

Щодо споживача Розівської загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період лютий-квітень 2019 року об`єм наданих ТОВ "Агрос Профіт" послуг склав 136,9 Гкал на загальну суму 298 092,91 грн.

По споживачу Розівська загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період лютий-квітень 2019 року об`єм наданих ТОВ "Агрос Профіт" послуг склав 128,7 Гкал на загальну суму 290 233,94 грн.

Стосовно виконання наведених договорів спір відсутній, заборгованості за наведеним договорами не обліковується.

Позивач посилаючись на те, що після набуття ним статусу платника податку на додану вартість виникла різниця в тарифах з постачання теплової енергії у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості послуг до тарифів, які затверджені органом місцевого самоврядування, оскільки тарифами не враховується ПДВ, просить стягнути з відповідача 240 005,42 грн. різниці в тарифах за надані ТОВ "Агрос Профіт" послуги відповідно до договорів з постачання теплової енергії № 10 від 29.01.2019р., № 27/03 від 27.03.2019р., № 3 від 19.02.2019р., № 6 від 09.04.2019р., № 4 від 19.02.2019р., № 5 від 09.04.2019р.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Відносини у сфері постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання", у преамбулі якого зазначено, що ним визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та врегульовано відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про теплопостачання" діяльність у сфері теплопостачання підлягає державному регулюванню.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається. Тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб`єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Таким чином, встановлення економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію на рівні, який покриває всі витрати собівартості цих послуг, є вимогою чинного законодавства України.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги".

Відповідно до названого Порядку: Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води (пункт 1); Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів (пункт 2).

Відповідно до п. 11 цього Порядку у разі зміни протягом строку дії тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, обсягу окремих витрат, пов`язаних із провадженням ліцензованої діяльності та наданням комунальних послуг, з причин, що не залежать від ліцензіата (суб`єкта господарювання), зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов`язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності в ліцензіата кредитних зобов`язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що планування витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов`язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

Відповідно до п. 42 Порядку розрахунок тарифів постачання теплової енергії включає в себе адміністративні витрати. Абзацом 10 п. 22 Порядку встановлено, що до складу адміністративних витрат включаються витрати, пов`язані із сплатою податків і зборів та інших передбачених законодавством обов`язкових платежів.

Згідно з п. 9.1.3 ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належить податок на додану вартість.

За змістом п. 188.1 ст. 188 цього Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Операції, зазначені у ст. 185 Податкового Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною (п. 194.1 ПК України). Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (п. 194.1.1 ПК України).

Таким чином, ціноутворення щодо виробництва, транспортування та постачання теплової енергії не є вільним, оскільки підлягає державному регулюванню. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі № 917/2094/17, від 15.10.2019р. у справі № 917/1324/18.

При цьому, податок на додану вартість (20 % бази оподаткування) додається до ціни товарів/послуг.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в редакції чинній на час спірних правовідносин, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (п. 2 ч. 1 ст. 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Такий порядок встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869.

За змістом ч. 2 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Частинами 4, 7, 8, 9 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов`язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень.

Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається.

У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов`язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.

Спори щодо формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку.

Матеріали справи свідчать, що позивач 24.01.2019р. звернувся до Розівської районної ради з клопотанням про затвердження нових тарифів на послуги теплопостачання для застосування з моменту реєстрації підприємства платником податку на додану вартість з 21.01.2019р. До клопотання додавався розрахунок витрат та розрахунок тарифів.

Розівська районна рада, розглянувши клопотання позивача, 20.02.2019р. прийняла рішення № 30, яким вирішила інформацію щодо перегляду тарифів на послуги теплопостачання взяти до уваги, залишити вартість 1 Гкал для об`єктів спільної власності на рівні затверджених тарифів рішенням сесії від 01.10.2018р. № 18 "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для ТОВ "Агрос Профіт".

Таким чином, позивач і після набуття ним статусу платника ПДВ надавав послуги з постачання теплової енергії споживачам (третім особам-1-3) за договорами з постачання теплової енергії № 10 від 29.01.2019р., № 27/03 від 27.03.2019р., № 3 від 19.02.2019р., № 6 від 09.04.2019р., № 4 від 19.02.2019р., № 5 від 09.04.2019р. за тарифами, якими податок на додану вартість не враховувався.

У постанові НКРЕКП від 24.03.2016р. № 377 "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" зазначено, що тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання - це вартість вироблення, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат з урахуванням витрат на покриття втрат ліцензіата та планованого прибутку.

У таких правовідносинах підлягають застосуванню тарифи, які встановлені на підставі економічно обґрунтованих витрат надавача цих послуг (ТОВ "Агрос Профіт").

Частиною 1 ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. ст. 189, 191 Господарського кодексу України та ст. ст. 10, 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, згідно із положеннями зазначених норм права тарифи на послуги з постачання теплової енергії не можуть встановлюватись на розсуд сторін.

Місцевий господарський суд правомірно звернув увагу, що вартість послуг теплопостачання не є договірною, а тариф на постачання теплової енергії відповідно до ст. 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" є державною регульованою ціною.

Разом з тим, встановлення економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію на рівні, який покриває всі витрати собівартості цих послуг є вимогою чинного законодавства України.

Матеріали справи свідчать, що у спірний період (лютий-квітень 2019 року) діяли економічно необґрунтовані тарифи, які не покривали витрати ТОВ "Агрос Профіт", як виконавця послуг постачання теплової енергії. В зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання по відшкодуванню різниці між затвердженим розміром тарифів і економічно обґрунтованими витратами позивача у спірний період.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи відповідача про відсутність доказів понесення витрат по сплаті податку на додану вартість спростовуються матеріалами справи, які містять копії виписок по рахункам позивача щодо сплати ПДВ за спірний період, а саме з лютого по квітень 2019 року, а також копії податкових накладних позивача за вказаний період.

Також, місцевий господарський суд обґрунтовано взяв до уваги наданий позивачем висновок Приватної аудиторської фірми "Лінара - Аудит" № 03 від 02.01.2020р., яким підтверджується відповідність розрахунку тарифу позивача (з ПДВ) вимогам законодавства, а також правомірність та необхідність включення ПДВ до складу тарифу.

Крім того, лист Міністерства розвитку громад та територій України № 7/10.1/2530-20 від 12.02.2020р. містить роз`яснення, що орган місцевого самоврядування має встановити тариф на комунальні послуги, який буде застосовуватися до кінцевого споживача з урахуванням податку на додану вартість.

Щодо доводів відповідача про те, що укладенням із споживачами договорів на постачання теплової енергії вже після прийняття рішення від 20.02.2019р. № 30, яким тарифи на послуги теплопостачання залишені на рівні затверджених тарифів рішенням від 01.10.2018р. № 18 "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для ТОВ "Агрос Профіт", фактично погодився з затвердженими тарифами та умовами договорів апеляційний господарський суд враховує, що умови таких договорів щодо вартості/тарифу на послуги з постачання теплової енергії не можуть встановлюватись на розсуд сторін. В зв`зяку з чим, позивач був позбавлений можливості змінити істотні умови договорів і рахунки за надані послуги виставлялись у сумі, обумовленій договором, згідно затверджених рішенням Розівської районної ради Запорізької області тарифів. Крім цього, судом не можуть бути прийняті доводи відповідача, що витрати на надані установам соціальної сфери послуги з теплопостачання, понесені позивачем з власної вини.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. Водночас апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Розівської районної ради Запорізької області - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 року у справі № 908/2747/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.09.2020р.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Судді Л.А. Коваль

В.О. Кузнецов