Ухвала

від 23.09.2020 по справі 910/11767/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.09.2020Справа № 910/11767/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

Про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 04.12.2018

справу № 910/11767/18

За позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"; До Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго"; Простягнення 109 091,78 грн. ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" 101 484,60 грн. попередньої плати, перерахованої в рахунок оплати робіт за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт від 19.10.2017 №УЗ/ЕЕЦ-171019/00044 та 7 607,18 грн. пені за порушення строків виконання робіт.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" договірних зобов`язань, зокрема обов`язку своєчасно виконати обумовлені договором проектно-вишукувальні роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018, у складі судді Мандриченка О.В., було відкрито провадження у справі № 910/11767/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв`язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України.

14.12.2018 було видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 року (повний текст від 12.11.2018 року), яке набрало законної сили 04.12.2018 року та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 101 484, 60 грн попередньої плати, 7 607, 18 грн пені та 1 762, 00 грн. судового збору.

17.09.2020 стягувачем через відділ діловодства суду було подано заяву про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2018.

На підставі розпорядження №005-23/1366 керівника апарату суду було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із неможливістю передачі вищевказаної заяви судді Мандриченку О.В., оскільки останній перебуває у відпустці та передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 04.12.2018, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її задоволення. При цьому, суд виходить з такого.

Згідно п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Крім того, відповідно до ст.129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст.19 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Крім того судом встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 дійсний для пред`явлення до виконання до 04.12.2021, а отже заявник звернувся із заявою про видачу дубліката наказу до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі №910/11767/18, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Керуючись ст. ст. 234, 235, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 04.12.2018.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №910/11767/18.

3. Згідно з ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Спичак О.М.