ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.09.2020Справа № 910/2621/20
За позовомПриватного підприємства "ВВС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Авістор" пророзірвання договору та стягнення 340000,00 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Багнюк І.І.
Представники сторін:
від позивачаЛюдва О.В.; від відповідачане з`явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "ВВС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авістор", в якому просить суд розірвати укладений між сторонами договір підряду №16-31 від 29.11.2016 та стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 340000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами договору підряду №16-31 від 29.11.2016 відповідач (підрядник) зобов`язаний був здійснити виконання всіх обумовлених договором робіт у строк до 18.02.2017, однак відповідні роботи відповідачем виконані не були.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020, після усунення позивачем обставин, які стали підставою для залишення позову без руху, за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/2621/20; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 14.05.2020; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 10 днів з дня отримання відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 18.06.2020.
У підготовчому засіданні 18.06.2020 було оголошено перерву до 06.08.2020. Учасникам справи направлено повідомлення про судове засідання 06.08.2020 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
06.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, яке судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2020.
У судове засідання, призначене на 16.09.2020 представник позивача з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судові засідання представників не направив, про причини їх неявки суд не повідомив, з приводу чого суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвали суду у справі №910/2621/20 були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, конверти з ухвалами суду з адреси відповідача були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" свідчить, що рішення не вручено з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
Крім того відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.03.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 16.09.2020 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
29.11.2016 між Приватним підприємством "ВВС" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авістор" (підрядник, відповідач) було укладено договір підряду №16-31 (договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик з залученням власних матеріалів та з матеріалів, наданих замовником, виконати роботи з проектування "АЗС ДП "Оптіма-770-Р" вул.Будівельників, 11, м.Рівне, Рівненської області". Замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість виконання повного комплексу робіт (п.1.1).
Після завершення виконання повного комплексу робіт по об`єкту, що передбачений даним договором, підрядник здає робочій комісії замовника виконані роботи. У випадку виявлення недоліків підрядник зобов`язується їх усунути в найкоротші строки, які будуть вказані в дефектних актах (п.1.4 договору).
Акти виконаних робіт є актами прийняття замовником робіт виконаних за звітний період, після їх підписання відповідальність за збереження результатів роботи переходить до замовника (п.1.5 договору).
Підрядник зобов`язаний, зокрема, виконати роботи по виготовленню проектно-технічної документації, при цьому використовуючи свої матеріальні і нематеріальні активи, грошові кошти та інші засоби, здати замовнику всі роботи, обумовлені даним договором та оформлені належним чином супроводжуючі документи (п.п.2.1.3, 2.1.12 договору).
Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору вартість робіт підрядника складає 340000,00 грн у т.ч. ПДВ 20%. Види робіт, їх обсяг, визначено згідно додатку №1 до даного договору. Вартість робіт, визначена в п.3.1 даного договору є твердою.
Розрахунки між сторонами здійснюються наступним чином: 33% авансовий платіж, перераховується на розрахунковий рахунок підрядника протягом 3 банківських днів з дати підписання договору; 34% перераховується на розрахунковий рахунок підрядника протягом 3 банківських днів після отримання експертного звіту та отримання дозволу на початок будівельних робіт; 33% перераховується на розрахунковий рахунок підрядника протягом 3 банківських днів від дати отримання сертифікату та підписання актів виконаних робіт (п.п.4.2, 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 договору).
Сторони встановили, що строк виконання всіх підрядних робіт по даному договору становить: початок робіт - наступний день з моменту отримання авансового платежу; закінчення робіт - 30 календарних днів з моменту отримання авансового платежу (п.5.1 договору).
У випадку необґрунтованої відмови підрядника від виконання даного договору, підрядник зобов`язаний повернути замовнику суму авансового платежу та надані замовником матеріали (п.9.4 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.12.3 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2017 позивачем було перераховано відповідачу 340000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №80 від 19.01.2017.
15.11.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №55 від 13.11.2019 з вимогою про виконання передбачених договором робіт або повернення суми попередньої оплати, у випадку їх невиконання.
Як зазначив позивач у позові, відповідач, у строк встановлений договором роботи не виконав, попередню оплату на суму 340000,00 грн на вимогу позивача не повернув, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (за змістом ст.846 Цивільного кодексу України).
Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як свідчать матеріали справи, Приватним підприємством "ВВС" було перераховано відповідачу попередню оплату у розмірі 340000,00 грн, а отже позивачем було належним чином виконано свій обов`язок на виконання умов п.4.2 укладеного між сторонами правочину.
Проте відповідач у строк, встановлений п.5.1 договору, роботи не виконав, отримані від позивача в якості попередньої оплати грошові кошти на вимогу замовника не повернув.
Як вже зазначалось судом, згідно п.9.4 договору у випадку необґрунтованої відмови підрядника від виконання даного договору, підрядник зобов`язаний повернути замовнику суму авансового платежу та надані замовником матеріали.
При цьому оскільки належними та допустимими доказами у справі підтверджується, що вимогу замовника про виконання обумовлених договором робіт або повернення попередньої оплати було надіслано на адресу місцезнаходження відповідача 15.11.2019, строк повернення останнім зазначених грошових коштів настав.
Отже, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів виконання робіт або частини робіт у строки визначені договором підряду №16-31 від 29.11.2016, а також доказів повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати на вимогу останнього, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу попередньої оплати на суму 340000,00 грн.
Щодо позовних вимог про розірвання договору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частина 3 ст.653 Цивільного кодексу України, ч.4 ст.188 Господарського кодексу України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.
При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України).
Право замовника на відмову від договору підряду у разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, встановлене ч. 2 ст.849 Цивільного кодексу України.
Матеріалами справи підтверджений факт порушення відповідачем передбачених договором зобов`язань і істотний характер такого порушення, внаслідок чого суд визнає позовні вимоги про розірвання укладеного між сторонами договір підряду №16-31 від 29.11.2016 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства "ВВС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авістор" в повному обсязі.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати укладений між Приватним підприємством "ВВС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авістор" договір підряду №16-31 від 29.11.2016.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авістор" (03115, місто Київ, бульвар Вернадського, будинок 36-В, ідентифікаційний код 23518320) на користь Приватного підприємства "ВВС" (43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул.Сосюри, будинок 2, ідентифікаційний код 21742266) 340000 (триста сорок тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати та судовий сбір у розмірі 7202 (сім тисяч двісті дві) грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24.09.2020
Суддя Ю.М. Смирнова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2020 |
Оприлюднено | 25.09.2020 |
Номер документу | 91746976 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Смирнова Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні