Рішення

від 22.09.2020 по справі 910/18335/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 рокуСправа № 910/18335/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №910/18335/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд", 03169, м. Київ, пров. Московський, буд. 2-б

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп-Хутро", 28400, Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Вишнева, буд. 25

про стягнення 3 342 566,74 грн

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп-Хутро" про стягнення заборгованості у розмірі 3 342 566,74 грн, з яких: 3 031 766,00 грн сума основного боргу, 42 593,28 грн індекс інфляції, 22 925,13 грн 3% річних та 245 282,33 грн пеня, з покладанням на відповідача судових витрат.

Вказана позовна заява надійшла за підсудністю на підставі ухвали Господарського суду міста Києва № 910/18335/19 від 27.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору поставки №1308 від 13.08.2019 в частині поставки товару.

Ухвалою від 20.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/18335/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2020 о 11:00, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, якою установлено з 12 березня на усій території України карантин.

З метою убезпечення від розповсюдження гострої респіраторної хвороби СОVID-19, господарський суд ухвалою від 10.04.2020 повідомив учасників справи, що підготовче засідання призначене на 14.04.2020 о 11:00 год. не відбудеться, про дату і час наступного підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою.

Ухвалою від 28.07.2020 призначено підготовче засідання у справі №910/18335/19 на 18.08.2020 о 10:00 год.

Ухвалою від 18.08.2020 відкладено підготовче засідання у справі №910/18355/19 на 08.09.2020 о 16:30 год.

Ухвалою від 08.09.2020 закрито підготовче провадження у справі №910/18335/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2020 о 15:30 год.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 22.09.2020 не забезпечили.

Позивач належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового віправлення.

Поштові конверти з ухвалами суду від 20.03.2020, 28.07.2020, 18.08.2020 та 08.09.2020, направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп-Хутро" повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме, про що докладніше зазначено нижче, і на таку адресу направлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.03.2020 та ухвали суду від 28.07.2020 та 18.08.2020.

Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Також суд бере до уваги, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп-Хутро", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідачів про місце, дату та час судового засідання.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 22.09.2020 за відсутності представників сторін.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі необхідні документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 22.09.2020 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

13.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд" (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форен ЛТД" (Постачальник) укладено Договір поставки №1308 (а.с. 15-21).

Господарський суд враховує, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.12.2019 за кодом 40408827 зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форен ЛТД" (а.с.11). В той же час, згідно даних з Витягу №1006162860 від 08.01.2020 (а.с. 52-57) вбачається, що 21.12.2019 приватним нотаріусом Лігун А.І. було внесено зміни повного найменування Товариства, а саме з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форен ЛТД" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп-Хутро", зміни місцезнаходження з 04080, м. Київ, Подільський р-н, вулиця Новокостянтинівська, буд. 13/10, кВ. 201 на 28400, Кіровоградська обл., Компаніївський р-н, смт. Компаніївка, вул. Вишнева, буд. 25, а також змінено види діяльності та керівника юридичної особи.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2019 року (надалі іменується "Товар"). Культура та клас Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами (форми Додаткових угод - Додаток №1 та Додаток №1.1. до Договору).

Кількість Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами. Одиницею виміру Товару, що поставляється на умовах Договору є метрична тонна (пункт 2.1. Договору).

Ціна Товару за одиницю виміру та загальна вартість Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами (пункт 3.1. Договору).

Згідно пункту 4.1. Договору поставка Товару здійснюється на умовах EXW ("Франко завод") згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс (у редакції 2010 року) за виключенням умов, які обумовлені в Договорі. Місце поставки Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Строк поставки Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами (пункт 4.2. Договору).

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що поставка Товару підтверджується та супроводжується наступними документами:

а) видатковою накладною;

б) рахунком Постачальника із значенням точної кількості та ціни Товару та номеру і дати додаткової угоди до Договору згідно якої здійснюється поставка Товару;

в) посвідчення якості, виданим Зерновим складом або карткою аналізу зерна, виданою сертифікованою лабораторією;

г) актом приймання-передачі Товару, підписаним уповноваженими представниками обох Сторін і Зерновим складом.

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту оформлення на ім`я Покупця видаткової накладної. Датою переходу права власності від Постачальника до Покупця є дата підписання вищевказаних документів. Датою поставки Товару вважається дата видачі складського документу, яка має відповідати даті видаткової накладної (пункт 4.5. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у рахунку Постачальника.

Покупець сплачує грошову суму в розмірі 80% вартості Товару, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати надання Постачальником Покупцю оригіналів документів зазначених в пп. в), г) пункту 4.4 та копій документів зазначених в п.п. а), б), г) пункту 4.4 та документів зазначених в пункті 10.3 Договору. 20% Покупець сплачує після реєстрації Постачальником податкової накладної на Товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 ПКУ (пункт 5.4. Договору).

Згідно пункту 5.5. Договору оплата за Товар вважається здійсненою в момент списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та скріплення печатками обох Сторін і діє до 31 грудня 2019 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункт 10.2. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

13.08.2019 між Покупцем та Продавцем укладено Додаткову угоду №01-Ж до Договору поставки №1308 від 13.08.2019 (а.с. 22), у пункті 1 якої визначено, що Постачальник передає у власність Покупця наступний Товар: Жито, кількістю 800 тонн, ціною 4 833,34 грн без ПДВ за тонну, вартістю 4 640 000,00 грн.

Базис поставки EXW ("Франко завод") згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (у редакції 2010 року) - філія ПАТ ДПЗКУ "Менське хлібоприймальне підприємство". Адреса: 15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. Садова, 5 (пункт 3 Додаткової угоди).

За твердженням позивача, відповідач направив на його адресу Рахунок на оплату №19 від 13.08.2019 на суму 5 800 000,00 грн в т.ч. ПДВ 966 666,67 грн за жито кількістю 1 000,00 тонн (а.с. 23).

На виконання умов Договору, після отримання всіх необхідних документів позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 4 833 333,33 грн, в т.ч. 805 555,55 грн ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №151 від 13.08.2019 (а.с. 27).

Однак в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства відповідач, поставив Товар у кількості 310 615 тонн на суму 1 801 567,00 грн, у т.ч. ПДВ 300 261,17 грн, що підтверджується видатковою накладною №25 від 05.09.2019 (а.с. 24) та Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 26.11.2019 (а.с. 28).

Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору, останній звернувся до відповідача з Вимогою від 15.11.2019 №15/11-1 (а.с. 29) про повернення коштів в розмірі 3 031,766,33 грн, у зв`язку з не поставкою товару.

Проте, відповідач відповіді на Вимогу не надав, товар не поставив та грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Згідно частин 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Водночас необхідно встановити чи порушив відповідач строк поставки товару.

Згідно пункту 4.2. Договору строк поставки Товару визначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Разом з тим, додаткова угода №01-Ж від 13.08.2019 до Договору поставки №1308 від 13.08.2019 не містить конкретного строку поставки оплаченого Товару.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне застосовувати норми статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. А згідно з ч. 2 вказаної статті якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2019, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позивач має правові підстави вимагати повернення попередньої оплати у зв`язку з не поставкою відповідачем товару та пропуском строку його поставки. Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

В матеріалах справи відсутні, як докази поставки обумовленого Товару, так і докази повернення передоплати у сумі 3 031 766,33 грн.

Враховуючи вищезазначене та прострочення відповідачем строку поставки, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп-Хутро", про стягнення основної заборгованості (попередньої оплати) в розмірі 3 031 766,00 грн підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 245 282,33 грн пені за період з 05.09.2019 по 05.12.2019.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені Господарським кодексом України. Так, за частиною першою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша та друга статті 217 Господарського кодексу України).

За частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Крім того, за приписом статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку, яка випливає із закону та з договору. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення, за який вона стягується і конкретний її розмір.

Згідно пункту 6.2. Договору за порушення будь-якою Стороною умов Договору така Сторона відшкодовує іншій Стороні спричинені цим збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Сторони домовились, що збитки стягуються у повній сумі понад неустойку.

Отже пункт 6.2. Договору №1308 від 13.08.2019, на який посилається позивач при нарахуванні пені не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, у зв`язку з чим вимога про стягнення пені у розмірі 245 282,33 грн задоволенню не підлягає.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в розмірі 22 925,13 грн за період з 05.09.2019 по 05.12.2019 та інфляційних втрат в розмірі 42 593,28 грн за вересень - жовтень 2019 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачене наведеною нормою право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції виступає особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання.

За правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір поставки №1308 від 13.08.2019 не містить дати поставки Товару. Як встановлено матеріалами справи, відповідач не передав позивачеві оплачений товар за договором, внаслідок чого позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, надіслав відповідачу вимогу від 15.11.2019 №15/11-1 про повернення грошових коштів. Отже облік строку повернення грошових коштів має обчислюватися із вказаної дати.

З урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, у відповідача виник обов`язок щодо їх повернення грошових коштів не пізніше 22.11.2019, таким чином датою з якої мають нараховуватись 3% річних та інфляційні є 23.11.2019.

Господарським судом в межах періоду розрахунку позивача здійснено власний розрахунок 3% річних, відповідно до якого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 239,42 грн за період з 23.11.2019 по 05.12.2019.

Під час розгляду справи господарським судом також враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 331/5054/15-ц, про те, що у разі, коли продавець не передав товару та не повернув сплачені за нього кошти стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму неповернутої вартості товару, є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.

В стягненні інфляційних втрат господарський суд відмовляє, так як позивачем здійснено розрахунок інфляційних за період з вересня по жовтень 2019 року, в той час як обов`язок повернення грошових коштів виник у відповідача тільки 23.11.2019.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп-Хутро" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач також просить стягнути 85 000,00 грн витрат на правничу правову допомогу.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Декструм" (Адвокатське об`єднання) укладено Договір №30/09-2019 про надання юридичних послуг.

Згідно пункту 1.1. Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати юридичні послуги в об`ємі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до пункту 4.2. Договору вартість юридичних послуг Клієнт оплачує в гривнях в порядку та на умовах, передбачених додатковими угодами та/або додатками до Договору. Оплачений Клієнтом рахунок від Адвокатського об`єднання, за відсутності додаткової угоди та/або додатку до Договору, є підтвердженням узгодження Сторонами вартості юридичних послуг.

За результатами надання юридичних послуг складається акт, що підписується представниками кожної із Сторін (пункт 4.3. Договору).

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що Договір діє до розірвання його Сторонами. При цьому, про розірвання Договору Сторона-ініціатор розірвання має попередити про це іншу Сторону за чотирнадцять календарних днів.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

01.11.2019 між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням підписано Додаткову угоду №1 до Договору про надання юридичних послуг №30/09 від 30.09.2019, згідно пункту 2 якого вартість юридичних послуг, зазначених в Договорі та/або додаткових угодах (додатках) до Договору, розраховується шляхом множення кількості годин, витрачених партнерами/адвокатами Адвокатського об`єднання, на вартість однієї години роботи партнера/адвоката, які надавали юридичні послуги Клієнтові, згідно вартості однієї години роботи. Вартість однієї години роботи партнера/адвоката Адвокатського об`єднання складає 2 500,00 грн (без ПДВ).

Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди №1 оплачений Клієнтом рахунок від Адвокатського об`єднання є підтвердженням узгодження Сторонами запланованого об`єму робіт партнерами/адвокатами Адвокатського об`єднання та вартості таких юридичних послуг.

За результатами фактично наданих юридичних послуг, Адвокатське об`єднання складає і надає Клієнту звіт та/або акт про надання юридичних послуг. в яких вказується час, витрачений на надання таких послуг (пункт 5 Додаткової угоди №1).

Крім того, 01.11.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №2 до Договору про надання юридичних послуг №30/09 від 30.09.2019, відповідно до якої Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнтові юридичні послуги у справі щодо вирішення існуючого спору у взаємовідносинах між Клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форен ЛТД" за Договором поставки №1308 від 13.08.2019, а саме належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Форен ЛТД" свої зобов`язань за договором поставки товару №1308 від 13.08.2019.

Згідно пункту 4 Додаткової угоди №2 Клієнт здійснює розрахунок з Адвокатським об`єднанням в такому порядку:

4.1. Клієнт здійснює передоплату Адвокатському об`єднанню у розмірі 48 000,00 грн, не пізніше 5 робочих днів, з моменту підготовки позовної заяви про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форен ЛТД" за договором поставки товару №1308 від 13.08.2019.

4.2. Після отримання ухвали суду першої інстанції про прийняття до розгляду позовної заяви Клієнта по Справі та відкриття судового провадження Клієнт сплачує 37 000,00 грн не пізніше 3 днів з моменту повідомлення Клієнта про наявність такої ухвали суду.

Пунктом 4.3. Додаткової угоди №2 передбачено, що вказана сума у розмірі 85 000,00 грн становить 34 години роботи партнера/адвоката Адвокатського об`єднання та включає в себе:

- аналіз обставин, викладених Клієнтом, ознайомлення з фінансово-господарськими документами за договором поставки товару №1308 від 13.08.2019 та аналіз фінансово-господарської документації, наданої Клієнтом, аналіз законодавства, аналіз судової практики, вироблення правової позиції та підготовка роз`яснень і рекомендацій; консультації (усні або письмові);

- складання позовної заяви щодо вирішення існуючого спору у взаємовідносинах між Клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форент ЛТД" за Договором поставки №1308 від 13.08.2019, а саме належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Форент ЛТД" своїх зобов`язань за договором поставки товару №1308 від 13.08.2019 та подання до суду першої інстанції;

- представництво Клієнта в судових засіданнях у суді першої інстанції;

- представництво Клієнта в апеляційній інстанції, зокрема, підготовка апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, підготовка різного роду процесуальних документів;

- представництво Клієнта в касаційній інстанції, зокрема, підготовка касаційної скарги або відзиву на касаційну скаргу, підготовка різного роду процесуальних документів.

За змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

В якості доказів підтвердження понесених витрат на правничу правову допомогу, позивачем надано до суду платіжне доручення №349 від 13.12.2019 на загальну суму 48 000,00 грн, з призначенням платежу "Юридичні послуги передбачених договором про надання послуг №30/09-2019 від 30.09.2019, рах. №70 від 26.11.2019 р. Без ПДВ".

Суд враховує, що відповідно до пункту 4.2. Договору №30/09-2019 про надання юридичних послуг, оплачений Клієнтом рахунок від Адвокатського об`єднання, за відсутності додаткової угоди та/або додатку до Договору, є підтвердженням узгодження Сторонами вартості юридичних послуг.

Враховуючи надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає підтвердженими понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 48 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп-Хутро" (28400, Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Вишнева, буд. 25, ідентифікаційний код 40408827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд" (03169, м. Київ, пров. Московський, буд. 2-б, ідентифікаційний код 41808613) заборгованість у розмірі 3 035 005,42 грн, з яких: сума основного боргу 3 031 766,00 грн, 3% річних 3 239,42 грн, а також 45 525,08 грн судового збору та 48 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Прайд" (03169, м. Київ, пров. Московський, буд. 2-б) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація Віп-Хутро" (28400, Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Вишнева, буд. 25).

Повне рішення складено 24.09.2020.

Суддя Г.Б. Поліщук