Рішення

від 23.09.2020 по справі 922/1860/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1860/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ", м. Обухів, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра", м. Харків про стягнення 245583,17 грн. за участю :

позивача - Бакулін Д.О., ордер № 1007937 від 02.04.2020 року

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ", м. Обухів, Київська область звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором виготовлення та поставки товару № 06/19-1 від 19 червня 2019 року у розмірі 235583,17 грн., з яких: 196112,33 грн. сума заборгованості за товар, та 39470,84 грн., з яких пеня - 29332,73 грн., 3% річних - 4593,86 грн., інфляційні втрати - 5544,25 грн. Також просить покласти на відповідача витрати на професійно правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3683,75 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 червня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ", м. Обухів, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра", м. Харків про стягнення 245583,17 грн. залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня закінчення події, яка повинна неминуче настати (закінчення карантину), шляхом надання до суду доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів та належним чином засвідчених копій документів, які додані до позовної заяви.

30 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ" усунено недоліки шляхом надання до суду доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів та належним чином засвідчених копій документів, які додані до позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 14 липня 2020 року на 11:30 годин.

09 липня 2020 року електронною поштою Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ" подано заяву (вхідний № 15695) про проведення підготовчого засідання 14 липня 2020 року без участі представника позивача та про проведення наступних судових засідань в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеозв`язку EasyCon.

14 липня 2020 року через канцелярію суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ" подано заяву (вхідний № 16038) про проведення підготовчого засідання 14 липня 2020 року без участі представника позивача та про проведення наступних судових засідань в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеозв`язку EasyCon.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 30 вересня 2020 року; заяви (вхідний № 15695 від 09 липня 2020 року та вхідний № 16038 від 14 липня 2020 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено та вказано, що підготовче засідання, призначене на 03 вересня 2020 року об 11:30 годин провести в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Протокольною ухвалою суду від 14 липня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України, відкладено підготовче засідання на 03 вересня 2020 року на 11:30 годин.

03 вересня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра" подано заяву (вхідний № 20232) про відкладення підготовчого засідання, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

03 вересня 2020 року електронною поштою Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ" подано клопотання (вхідний № 20304) про долучення до матеріалів справи доказів, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи копію гарантійного листа № 22/3/20 від 24 січня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 03 вересня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України, відкладено підготовче засідання на 14 вересня 2020 року на 12:40 годин.

Протокольною ухвалою суду від 14 вересня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України, закритого підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2020 року на 15 годин.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження у справі від 01 липня 2020 року, ухвала-повідомлення від 14 липня 2020 року, ухвала-повідомлення від 03 вересня 2020 року з відмітками пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" та ухвала-повідомлення від 14 вересня 2020 року з відміткою пошти "адресат не знайден".

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ" (позивачем, продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра" (відповідачем, покупцем) укладено договір виготовлення та поставки товару № 06/19-1.

Відповідно до пункту 1.1. договору на умовах договору продавець зобов`язується виготовити і передати у власність покупцеві продукцію, визначену у пункті 1.2 цього договору (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Згідно пункту 1.8. договору поставка товару здійснюється по кожній поставці товару за попередньою домовленістю на вказану адресу покупця, за рахунок покупця, або самовивозом покупця зіскладу продавця; Київська область, м. Обухів. Вул. Київська, 127.

Відповідно до пункту 2.1. договору продавець продає покупцю товар за договірним цінами. Ціна за одиницю товару, що поставляється за цим договором, визначається сторонами у рахунках-фактури, які є невід`ємною частиною договору, в гривнях з урахуванням ПДВ. В разі зміни цін та асортименту товару, продавець зобов`язаний повідомити про це покупця не пізніше, ніж за 7 днів до фактичної дати поставки товару. Ціни на товар можуть змінюватись виключно за усною, або письмовою згодою обох сторін.

Оплата товару, здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених продавцем, як оплата в день готовності продукції до відвантаження, або з відстрочкою платежу до 3 банківських днів із дня вказаної на видатковій накладній.

Згідно пункту 2.2. договору розрахунки по даному договору здійснюються шляхом перерахування покупцем суми вартості партії товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок продавця, зазначений в даному договору та/або рахунку-фактурі.

Матеріали справи свідчать про те, що 19 червня 2019 року позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра" рахунок-фактуру № СФ-0000106 до договору, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ" зобов`язується виготовити, а відповідач прийняти та оплатити, пакети та кліше, на загальну суму 196112,33 грн.

На виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором та рахунок-фактурою Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ" здійснило поставку товару у повному обсязі на передбачених договором умовах та Актом приймання-передачі товару (продукції) від 07 серпня 2019 року до договору за видатковою накладною №РН-0000144 від 07 серпня 2019 року, яка підписана сторонами.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ" виконало прийняті на себе зобов`язання за договором та видатковою накладною у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2.1. договору після підписання видаткової накладної № №РН-0000144 від 07 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра" протягом 3 банківських днів оплачує вартість поставленої/відвантаженої партії товару.

Отже, за поставлений товар Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра" повинен був здійснити розрахунок у повному обсязі, шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок позивача, до 13 серпня 2019 року.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра" перед позивачем складає 196112,33 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки №06/19-1 від 19 червня 2019 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 196112,33 грн. основного боргу слід задовольнити.

Щодо стягнення із відповідача заявлених позивачем суми пені у розмірі 29332,73 грн. у відповідності до договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.3. договору у разіпорушення строку оплати партії товару на термін більше 30 днів, покупець зобов`язується з одинадцятого дня з моменту виникнення заборгованості сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за поставлену партію товару за кожний день прострочення, яка підлягає оплаті протягом 5 робочих днів з моменту одержання покупцем відповідної претензії.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перевірку розрахунку пені - 29332,73 грн. на суму боргу у відповідності до договору №06/19-1 від 19 червня 2019 року поставки за зазначений у розрахунку період та встановлено, що такі нарахування здійснені вірно, вони відповідають вимогам законодавства та є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4593,86 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5544,25 грн., суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаних сум 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4593,86 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5544,25 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в якості надання професійної правничої допомоги адвокатом наданий договір про надання правової допомоги № 373 від 15 квітня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ", в особі директора ОСОБА_1 таадвокатом Бакуліним Дмитром Олександровичем. Згідно пункту 4 договоругонорарні відносини (аванс, участь у судових процесах, гонорар, гонорар успіху, компенсація витрат та інші умови) врегульовані Актами виконаних робіт. Згідно Акту виконаних робіт від 01 червня 2020 року витрати на професійну правничу допомогу складають суму у розмірі 10000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, беручи до уваги рівень складності даної справи, об`єм вчинених представником позивача дій, а також керуючись критерієм реальності адвокатських витрат, враховуючи суму задоволення позовних вимог, суд вважає достатньою та співрозмірною щодо наданих послуг на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Таким чином, суд покладає на відповідача витрати позивача на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3683,75 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний футбольний клуб "Кобра" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, буд. 37, код ЄДРПОУ 42706270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІБЕГ" (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 127, код ЄДРПОУ 40311123) заборгованість за договором виготовлення та поставки товару № 06/19-1 від 19 червня 2019 року у розмірі 235583,17 грн., з яких: 196112,33 грн. сума заборгованості за товар, та 39470,84 грн., з яких пеня - 29332,73 грн., 3% річних - 4593,86 грн., інфляційні втрати - 5544,25 грн., 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3683,75 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17 5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "24" вересня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець