Рішення

від 22.09.2020 по справі 160/4213/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Справа № 160/4213/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСидоренко Д.В. за участі секретаря судового засіданняКручини Ю.Д. за участі: представника позивача представника відповідача представника третьої особи Іванової О.М. Малишевої А.Є. Пренко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №649468-1312-0466 від 17.04.2018 року, яким визначено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму податкового зобов`язання за платежем орендна плати з фізичних осіб у розмірі 749275,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №2842-5050-0466 від 04.02.2019 року, яким визначено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму податкового зобов`язання за платежем орендна плати з фізичних осіб у розмірі 673321,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту відчуження нею об`єктів нерухомого майна (будівель та споруд), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , припинилося і право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:07:113:0138, у зв`язку з чим безпідставним є нарахування податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 та 2019 роки.

Ухвалою суду від 17.04.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.

19.05.2020р. надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. В обґрунтування правової позиції зазначає, що на підставі договору оренди землі від 21.01.2004р., зареєстрованому в реєстрі за №7973, позивач є платником орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку площею 0,5744 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,

Також відповідач зазначає, що органом місцевого самоврядування в порядку визначеному ст.288 ПК України не надавалась інформація про зміну чи розірвання договору оренди землі від 21.10.2004р.

Позивачем надана відповідь на відзив, згідно якої позивач зокрема зазначає, що той факт, що ОСОБА_2 , до якої перейшло право володіння нерухомим майном та право користування земельною ділянкою на якій воно розташоване, не оформила своє право користування земельною ділянкою і тому не є платник земельного податку в розумінні ст.269 ПК України, не може бути підставою для продовження сплати/нарахування земельного податку/орендної плати попередньому землекористувачу ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.06.2020р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровську міську раду.

02.07.2020р. надійшли письмові пояснення від третьої особи, згідно яких міська рада просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції третя особа зазначає, що відомостей про відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці та із вимогою припинити дію договору оренди землі від позивача не надходило. Також в поясненнях третя особа обґрунтовує правомірність визначення ОСОБА_1 податкових зобов`язань по сплаті орендної плати за землю, за спірними податковими повідомленнями - рішеннями.

Ухвалою суду від 01.09.2020р. закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 вересня 2020 року об 11:00 год.

В судовому засіданні представники стороні та третьої особи підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2004р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір), у відповідності до умов якого (п. 1.1 договору) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:07:113:0138.

Відповідно до п.2.2 вказаного договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, визначені в акті приймання - передачі земельної ділянки. Пунктом 5.1 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду по фактичному розміщенню гаража та допоміжних будівель.

Вищезазначений договір посвідчено 21.10.2004р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш Іриною Петрівною та зареєстровано в реєстрі за №7973.

27.10.2016р. між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу будівель та споруд, за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов`язується сплатити обумовлену договором ціну на викладених нижче умовах за будівлі та споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищезазначений договір посвідчено 27.10.2016р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Нугаєвою О.М. та зареєстровано в реєстрі за №715.

Факт укладання даного договору також підтверджується даними наявної у матеріалах справи копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 117165954 від 15.03.2018р., у відповідності до якої власником відповідних нежитлових приміщень, будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .

17.04.2018р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення за №649468-1312-0466, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання за платежем Орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік в сумі 749275,00 грн.

04.02.2019р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення за №2842-5050-0466, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання за платежем Орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 673321,10 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

За змістом підпунктів 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПК України).

У частинах 1-2 статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення часини 1 статті 377 ЦК України.

За положеннями частини 3 статті 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Зазначені норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 8 червня 2016 року (справа №21-804а16) та постанові від 12 вересня 2017 року (справа №21-3078а16), а також Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року (справа №825/308/17), від 19 червня 2018 року (справа №822/2696/17), від 17 грудня 2019 року (справа №804/4739/16), від 27.02.2020 року (справа №804/4665/18), від 25.02.2020 року (справа №520/8446/18).

Таким чином до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

За таких обставин, з моменту набуття права власності ОСОБА_3 на будівлі та споруди, що розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, для позивача така оренда землі вважається припиненою, що свідчить про відсутність у позивача обов`язку щодо плати за землю з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 , внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 10510,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1672766334 від 10.04.2020 року, яка наявна в матеріалах справи, отже, судовий збір підлягає поверненню позивачу за рахунок особи, що виступала відповідачем у справі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №649468-1312-0466 від 17.04.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №2842-5050-0466 від 04.02.0219 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24.09.2020 року.

Суддя Д.В. Сидоренко