Рішення

від 24.09.2020 по справі 240/1269/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/1269/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Житомирській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Житомирській області, в якому просила:

- стягнути з Державної екологічної інспекції у Житомирській області середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі № 240/3894/19 про поновлення на роботі за період з 10.09.2019 по 09.01.2020;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 10 січня 2020 року № 2-ОС про звільнення її з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області 10 січня 2020 року відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу ;

- поновити її на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Державної екологічної інспекції у Житомирській області;

- стягнути з Державної екологічної інспекції у Житомирській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, з підстав порушення відповідачем соціальних та трудових гарантій, передбачених Конституцією України, Кодексом законів про працю України та Законом України "Про державну службу".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 в справі № 240/3894/19, яке набрало законної сили 16.10.2019, її поновлено на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Житомирській області. Проте відповідачем судове рішення виконано лише 09.01.2020, шляхом винесення наказу №1-ОС від 09.01.2020. Несвоєчасне поновлення на посаді, на переконання позивача, є виною відповідача, тому останній зобов`язаний провести оплату її вимушеного прогулу за затримку виконання рішення про поновлення на роботі.

Також позивач не погоджується із наказом відповідача від 10.01.2020 № 2-ОС про звільнення її з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Житомирській області відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу , тобто припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення - ліквідація державного органу. Вважає, що вказаний наказ є протиправним, оскільки суперечить вимогам ч. 2 ст. 47 та ст. 49-2 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 13.04.2020.

13 квітня 2020 року справа знята з розгляду у зв`язку з поширенням на території Житомирської області і на інших регіонах України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вжиттям органами державної влади посилених обмежувальних заходів щодо упередження ситуації з можливим розповсюдженням коронавірусу в Україні, на підставі клопотання позивача. Підготовче засідання в справі призначено на 17 червня 2020 року.

17.06.2020 підготовче засідання відкладено на 09.07.2020, у зв`язку із надходженням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки з 12.03.2020 до 22.06.2020 на усій території України установлено карантин.

Ухвалою суду від 09.07.2020 задоволено заяву ОСОБА_1 про роз`єднання позовних вимог, роз`єднано позовні вимоги, виділивши вимоги ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 10 січня 2020 року № 2-ОС, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в самостійне провадження. Здійснення розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Житомирській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі № 240/3894/19 про поновлення на роботі за період з 10.09.2019 по 09.01.2020, продовжено у адміністративній справі № 240/1269/20. Підготовче засіданні у справі № 240/1269/20 відкладено на 16 липня 2020 року.

16.07.2020 підготовче засідання відкладено на 06.08.2020 у зв`язку з неявкою відповідача.

Позивач прибула до суду, подала клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача до суду не прибув, хоча про час і дату засідання був повідомлений належним чином. Відзив до суду не надходив.

Ухвалою суду від 06.08.2020 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в письмовому провадженні, без виклику учасників справи та проведення судового засідання, на підставі матеріалів справи.

Перевіривши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала з 2015 року в органах державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області Державної екологічної інспекції у Житомирській області.

Наказом ДЕІ у Житомирській області від 25.02.2019 №15-ОС звільнено ОСОБА_1 - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області із займаної посади у зв`язку з ліквідацією державного органу 25 лютого 2019 року.

Не погодившись із звільненням, ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Поліського округу, Державної екологічної інспекції у Житомирській області, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання поновити на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 в справі № 240/3894/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Поліського округу, Державної екологічної інспекції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання поновити на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди 15000,00 грн задоволено частково.

Вказаним судовим рішенням, зокрема, визнано протиправними та скасовано накази Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 24 січня 2019 року №7-ОС та від 25 лютого 2019 року №15-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 ". Зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Житомирській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області з 26 лютого 2019 року.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області допущено до негайного виконання.

Рішення суду від 10.09.2019 у справі 240/3894/19 набрало законної сили 16.10.2019.

10.09.2019 Житомирським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчий лист № 2648/19 про зобов`язання Державну екологічну інспекцію у Житомирській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області з 26 лютого 2019 року.

Як видно із матеріалів справи, 09 січня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 № 240/3894/19, винесено наказ № 1-ОС "Про поновлення ОСОБА_1 ". Вказаним наказом скасовано наказ Держекоінспекції у Житомирській області від 24.01.2019 № 7-ОС та наказ від 25.02.2019 № 15-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області з 26 лютого 2019 року.

Позивач вважає, що відповідач умисно ухилявся від фактичного виконання рішення суду, яке підлягало негайному виконанню та набрало законної сили, а тому повинен нести відповідальність у вигляді виплати їй середнього заробітку за час затримки.

З`ясовуючи при вирішенні даної справи характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний нею спосіб, суд ураховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із приписами ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення закріплені у статті 370 КАС України.

При цьому суд ураховує, що одним з головних чинників реалізації покладеного на адміністративні суди завдання та ефективного захисту є безумовне виконання судових рішень. Саме виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно із п. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Слід вказати, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

За змістом п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися та коли саме за ним відкрито виконавче провадження.

Як вже було встановлено судом, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 в справі № 240/3894/19, 09 січня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено наказ № 1-ОС "Про поновлення ОСОБА_1 ", яким поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області з 26 лютого 2019 року.

Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді фактично виконано лише 09 січня 2020 року, а не негайно.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.

Частиною 3 статті 5 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII встановлено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року №8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

У статті 236 Кодексу законів про працю України закріплено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Разом з цим, слід відмітити, що положення Кодексу законів про працю України не містять застережень за наявності яких власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Відтак, затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне безумовний обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час такої затримки.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач має право на виплату їй середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Оплаті позивачу підлягає середній заробіток за час затримки виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі № 240/3894/19 про поновлення ОСОБА_1 на роботі за період з 11 вересня 2019 року до 08 січня 2020 року, впродовж якого відповідачем не було виконано рішення суду.

Обчислення середнього заробітку у даному випадку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами та доповненнями).

За змістом п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами та доповненнями) у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами та доповненнями), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом установлено, що період затримки з 11 вересня 2019 року до 08 січня 2020 року складає 81 робочий день.

Згідно із довідками про доходи, яка міститься в матеріалах справи, заробітна плата ОСОБА_1 за грудень 2018 року (за 20 робочих днів) становила 16387,55 грн. Відповідно до розрахункового листа у січні 2019 року, позивачу нараховано 26887,27 грн, в тому числі вихідна допомога - 14438,99 грн, компенсація за невикористану відпустку - 6105,46 грн. Крім того, в лютому 2019 року здійснено перерахунок за січень 2019 року і з заробітної плати ще слід відняти 168,38 грн (125,71 грн + 23,81 грн + 18,86 грн) та додати надбавку за вислугу років за січень 2019 року у розмірі 2098,29 грн. Тому, з вирахуванням вказаних сум заробітна плата за 17 робочих днів у січні 2019 року становить 8272,17 грн.

Таким чином, зміст довідки про доходи та розрахункових листів свідчить, що за 37 фактично відпрацьованих днів за останні два місяці перед звільненням позивач отримала 24660,32 грн заробітної плати, а тому середньоденна заробітна плата позивача становить 666,50 грн (24660,32 грн/37днів).

Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі № 240/3894/19 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області за період з 11 вересня 2019 року до 08 січня 2020 року, який необхідно стягнути на її користь, становить 53986,50 грн (81 робочих дні * 666,50 грн).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу приписів ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з Державної екологічної інспекції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі № 240/3894/19 в частині поновлення її на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області за період з 11 вересня 2019 року до 08 січня 2020 року в сумі 53986,50 грн.

Отож, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції у Житомирській області (вул. Леха Качинського, 12а, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 38035679) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення задовольнити частково.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі № 240/3894/19 в частині поновлення її на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області за період з 11 вересня 2019 року до 08 січня 2020 року в сумі 53986,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко