Рішення

від 24.09.2020 по справі 260/1838/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/1838/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, 2, м. Ужгород, 88000, ЄДРПОУ 38629032) до Свалявської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Свалявської районної ради Закарпатської області (вул. Визволення, буд. 21, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, ЄДРПОУ 26395869) щодо застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Свалявської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Свалявської районної ради Закарпатської області (далі - відповідач), в якому просить зобов`язати Свалявську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1 Свалявської районної ради Закарпатської області застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення школи № 1 м. Свалява, розташованої за адресою: 89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення, 21, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду та роз`яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія вказаної ухвали була надіслана на офіційну адресу електронної пошти відповідача та отримана ним 20 травня 2020 року, що підтверджується матеріалами справи, однак відзиву на позовну заяву до суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.12.2019 р. № 353 у період з 6 по 7 лютого 2020 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд Свалявської ЗОШ № 1, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

За наслідками позапланової перевірки Свалявської ЗОШ № 1 за адресою: 89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення, 21, складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 07.02.2020 р. за № 20 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 р. № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), а саме:

- п. 1. Відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим, який включає: 1) порядок утримання шляхів евакуації; 2) порядок застосування відкритого вогню; 3) порядок використання побутових нагрівальних приладів; 4) порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; 5) правила проїзду та стоянки транспортних засобів; 6) порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; 7) порядок дій у разі виникнення пожежі; 8) порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно - рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівників закладу ознайомлювати з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно - технічного мінімуму. (Пункт 3. розділу II ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

- п. 2. План (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не розроблено згідно вимог правил пожежної безпеки.

На доповнення до схематичного плану евакуації не розроблено та не затверджено керівником інструкцію, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.(Пункт 5 розділу II ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

- п. 3. Територію об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цветасигнальние и знаки безопасности (Пункт 8 розділу II ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

- п. 4. Працівники об`єкта не дотримуються протипожежного режиму, не виконують вимоги цих Правил та інших нормативно - правових актів з питань пожежної безпеки (Розділ II п. 11 ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

- п. 5. Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (Пункт 16 розділу II ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 р.);

- п. 6. Виходи на горище та в електрощитові не обладнано протипожежними дверима. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах утримувати у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню (Розділ III п. 2.3 ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

- п. 7. Не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горищних покриттів (Розділ III пункт 2.5 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 8. У підвальному приміщенні закладу дозволяється влаштування складів горючих матеріалів (Розділ III п.2.11 ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

- п. 9. Приямки віконних прорізів підвальних регулярно не очищаються. Допускається їх захаращення та закладання віконних прорізів (Розділ III п.2.13 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 р);

- п. 10. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні не встановлені такими що розкриваються, розсуваються або знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті) (Розділ III пункт 2.16 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 11. Коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (Розділ III пункт 2.31 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 р.);

- п. 12. У цокольному поверсі дозволяється влаштування на шляху евакуації інженерних мереж, які перешкоджають вільній евакуації людей (Розділ III пункт 2.37 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 13 З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях навчального закладу не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (Розділ IV пункт 1.6 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 14 Електрощити, групові електрощитки не забезпечено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки). (Розділ IV пункт 1.16 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 р.);

- п. 15. Допускається експлуатація світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (Розділ IV пункт 1.18 ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 р.);

- п. 16. Захист будівлі старого корпусу ніколи від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд . (Розділ IV пункт 1.21 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 17. Будинки, приміщення та споруди навчального не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (Розділ V пункт 1.2 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 18. Біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: 1) для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); (Розділ V пункт 2.1 п.п. 9 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 19.Територію, приміщення навчального закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран - комплектами. (Розділ V пункт 3.6 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 20. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння не визначено відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення (Розділ V пункт 3.9 ППБУ, наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 21. Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників не здійснено відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 (Розділ V пункт 3.9 ППБУ, наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 22. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цветасигнальние и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м. від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Розміщення та експлуатацію вогнегасників здійснювати згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154. Переносні вогнегасники не розміщено шляхом: 1) навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення. (Розділ V пункт 3.10 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 23. Наявні пожежні щити не укомплектовано згідно норм.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт., (Розділ V пункт 3.11 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 24. На пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно - рятувальних підрозділів.

Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу ПЩ . (Розділ V пункт 3.12 ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 25. Вогнегасники не встановлено у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати:

15 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);

20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд (Розділ V пункт 3.15 ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 p.);

- п. 26. Не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки. (Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ.);

- п. 27. Допуск до роботи працівників не здійснюється після проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки (Пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ);

- п. 28. Не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту (Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- п. 29. Не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (Пункт 11 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили.

Вважаючи, що виявлені під час проведеного позапланового заходу порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пп.35 п.4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пп. 57 п.4 Указу Президента №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки. А саме, щодо виявлених порушень, управлінням роз`яснено наступне:

- п. 1. Встановлення протипожежного режиму на об`єкті забезпечує дотримання працівниками правил пожежної безпеки;

- п. 2. Схематичний план евакуації повинен бути розроблений, затверджений керівником, та вивішений на видимих місцях для забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;

- п. 3. Для попередження людей про можливу небезпеку, заборону чи попередження дій, а також для інформування про розташування об`єктів, використання яких пов`язане зі зниженням наслідків небезпечних або шкідливих виробничих чинників, для регулювання поведінки людей при пожежі з метою забезпечення їх безпечної евакуації, приміщення та будівлі забезпечуються знаками пожежної безпеки;

- п. 4. Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги ППБУ та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки для попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

- п. 5. Працівники повинні проходити навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки з метою покращення їх знань у випадку настання пожежі (надзвичайної ситуації):

- п. 6. Вихід на горище та приміщення електрощитової відділяється протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва для попередження поширення пожежі;

- п. 7. З метою підвищення фактичної межі вогнестійкості конструкцій до необхідних значень, обмеження межі поширення вогню по конструкціях і матеріалах дерев`яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисному оброблянню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів;

- п. 8. Пожежі в підвальних приміщеннях особливо небезпечні через утворення задимленого середовища та високих температур, тому використовувати їх в якості складів горючих матеріалів заборонено;

- п. 9. Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів треба регулярно очищати від горючих матеріалів. Не допускається їх захаращувати або закладати віконні прорізи для вентиляції повітря та у разі виникнення пожежі виходу токсичних речовин;

- п. 10. Грати на вікнах у приміщеннях де перебувають люди повинні відчинятися для евакуації людей у разі виникнення пожежі;

- п. 11. Сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, що ускладнює евакуацію людей під час надзвичайної ситуації;

- п. 12. Улаштування на шляхах евакуації пороги, виступи заборонено через ускладення евакуації людей;

- п. 13. З`єднання жил проводів і кабелів дозволяється тільки методом опресування, зварювання, паяння або затискачів, здійснювати методом скрутки не дозволяється через небезпеку настання пожежі через коротке замикання. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів;

- п. 14. Для забезпечення відповідного протипожежного режиму електрощити, групові електрощитки повинні бути оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказівним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- п. 15. Лампи розжарювання повинні експлуатуватися з захисним суцільним склом (ковпаком) задля не допущення попадання розжареної лампи на підлогу;

- п. 16. Не забезпечено захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів що може призвести до пожежі. Для визначення стану системи захисту від ударів блискавки, 1 раз на 2 роки (якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ) необхідно проводити випробування блискавкозахисту на омічний опір контурів заземлення з метою їх належного функціонування;

- п. 17. Системи протипожежного захисту улаштовуються та утримуються в постійній готовності до виконання роботи задля своєчасної ліквідації пожежі;

- п. 18. Біля місць розташування пожежних гідрантів встановлюються покажчики для орієнтації пожежних підрозділів;

- п. 19. Приміщення об`єкту не забезпечено первинними засобами пожежогасіння які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

- п. 20. Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення для їх використання під час пожежі та її успішної ліквідації на початкових стадіях;

- п. 21. Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників здійснюється відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 для використання їх під час пожежі та її ліквідації на початкових стадіях;

- п. 22. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м. від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби);

- п. 23. Наявні пожежні щити повинні бути укомплектовані згідно вимог. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. для успішної ліквідації пожежі на її ранніх стадіях;

- п. 24. На пожежних щитах (стендах) вказується їх порядкові номери та номер телефону для вчасного виклику пожежно - рятувальних підрозділів;

- п. 25. Вогнегасники встановлюються у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. Також повинна дотримуватись відповідна відстань між розміщенням вогнегасників для швидкої ліквідації пожежі на початкових стадіях;

- п. 26. Повинно здійснюватися навчання керівного складу з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, задля покращення їх вмінь і навичок з питань протипожежного захисту;

- п. 27. Допуск до роботи працівників здійснюється тільки після проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки для набуття навичок і знань з пожежної безпеки;

- п. 28. Працівники забезпечуються засобами колективного та індивідуального захисту для безпечної їх евакуації та проведення евакуації людей з приміщень під час пожежі (надзвичайної ситуації);

- п. 29. Об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту проводяться для покращення знань та вмінь працівників.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених відповідним органом, що здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення з чиєї вини було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V від 5 квітня 2007 року Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення школи № 1 м. Свалява, розташованої за адресою: 89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення, 21, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовну заяву Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, 2, м. Ужгород, 88000, ЄДРПОУ 38629032) до Свалявської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Свалявської районної ради Закарпатської області (вул. Визволення, буд. 21, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, ЄДРПОУ 26395869) щодо застосування заходів реагування - задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення школи № 1 м. Свалява, розташованої за адресою: 89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення, 21, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець