Рішення

від 07.09.2020 по справі 340/757/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/757/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П`ятихатська", вул. Центральна,11, с. Володимирівка, Петрівський район, Кіровоградська область, 28326

до відповідача: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Кіровоградській області, в якому, просить скасувати податкові повідомлення - рішення №00000280511 та №00000230511 від 22.11.2019 року.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що вказані рішення порушують права позивача, суперечать діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірних податкових повідомлень-рішень, є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано письмовий відзив на позов, в якому вимоги позивача не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню(т.4,а.с.1-6) .

Від представника позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України)

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" зареєстроване в якості юридичної особи 02.02.2007 року.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Досліджуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

На підставі наказу №26 від 05.09.2019 року посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма П`ятихатська", за результатами якої складено акт перевірки №5/11-28-05-11/34869777 від 22.10.2019року /т.3,а.с.131-211/.

В акті перевірки податковим органом, серед інших, зафіксовано наступні порушення:

- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, в п.186.3, п.186.4 ст.186, п. 188.1 ст.188, п.189.9 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1 п.201.10 ст.201, п.208.2 ст.208 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 3810832,00 грн., в тому числі: вересень 2017 року -232784,00 грн., жовтень 2017року - 1372,00грн.; грудень 2017 року -2463,00 грн.; жовтень 2018 року - 2374860,00 грн., листопад 2018 року - 500000 грн., травень 2019 року -89828,00грн., червень 2019 року - 609525,00 грн. за рахунок заниження податкових зобов`язань та завищення податкового кредиту;

-п.201.1 п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого підприємством не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року на суму 400975,02 грн., в тому числі ПДВ в сумі 66829,17 грн. (контрагент покупець - ТОВ "Агрофірма П`ятихатська") та податкової накладної (контрагент покупець - Instat Limited, Ірландія) на суму 63438,00 грн., в тому числі ПДВ - 10573,00 грн.

-п.201.1 п.201.4 п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року на суму 1214898,66 грн., в тому числі ПДВ в сумі 202 483,11 грн. (контрагент покупець - ТОВ "Агрофірма П`ятихатська")

- п.288.1, п.288.2, п. 288.3, п.288.4, п. 288.7, ст.288, п.286.3 ст.286 ПК України, в результаті чого занижено орендну плату з юридичних осіб на загальну суму 6 986,96 грн. внаслідок не подання декларації;

- пп. 266.1.1 п.266.1, пп.266.2.1 п.266.2, пп. 266.3.1 п.266.3, пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 7699,57 грн. внаслідок не включення до бази оподаткування об`єктів нежитлової та житлової нерухомості;

- пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України в частині неподання уточнюючих декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нововведений об`єкт житлової нерухомості, а саме - житловий будинок (придбаний 26.12.2016) та квартиру (придбану - 16.11.2018) протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

-№ 00000230511 від 22.11.2019 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3 810 832,00 грн. (основного платежу), 952 708 грн. (штрафних санкцій) (т.3,а.с.212);

-№00000280511 від 22.11.2019 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання орендна плата з юридичних осіб в розмірі 6986,98 грн. (основного платежу), 1746,75 грн. (штрафних санкцій) (т.3,а.с.213).

Позивач не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, оскаржив їх до ДПС України.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПС України прийнято рішення від 14.02.2020 року за №5848/6/99-00-08-05-01-06, якою податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Щодо податкового повідомлення - рішення №00000230511 від 22.11.2019 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3 810 832,00 грн. (основного платежу), 952 708 грн. (штрафних санкцій) судом встановлено наступні обставини.

Суд, зазначає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ. Тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновки відповідача, наведені ним в акті перевірки, ґрунтуються на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентами, на підставі яких були сформований податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, під час розгляду справи, суду належить з`ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню судом підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійний культур .

Так, зміст акту перевірки свідчить, що податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій, учасником яких було ТОВ "Агрофірма П`ятихатська".

З акту перевірки слідує, що ГУ ДПС в Кіровоградській області ставить під сумнів і реальність господарських операцій позивача із рядом підприємств, в зв`язку з тим, що контрагенти з ланцюга постачання фігурують в кримінальних провадженнях.

По взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець за договором) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник за договором) укладено договір купівлі - продажу №10 від 10.10.2016 року. Відповідно до умов даного договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити у відповідності з умовами даного договору товар (т.3, а.с.13).

У відповідності з умовами укладеного договору позивачем отримано обумовлений товар (гноєрозкидач ПРТ-10 та запчастини) згідно видаткової накладної №РН-0000206 від 12.10.2016 р. на суму 154000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25666,67 грн.), видаткової накладної №РН-000219 від 26.10.2016 на суму 42060,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7010,00 грн.), видаткової накладної №РН-0000226 від 26.10.2016 на суму 148600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 24766,67 грн.), видаткової накладної №РН-0000242 від 14.112016 на суму 148600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 24766,67 грн.), (т.3,а.с.18,24,28,33) та товарно - транспортних накладних (т.3,а.с. 19,25,34).

Оплата отриманого товару підтверджується копіями платіжних доручень №1508 від 18.10.2016, №69 від 31.10.2016 року (т.3,а.с.16,26).

ФОП ОСОБА_1 за фактом передачі товару у власність ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" було складено податкові накладні №14 від 12.10.2016, №28 від 20.10.2016 року, №36 від 26.10.2016 року, №14 від 14.11.2016р. (т.3,а.с.22,27,32). Вказану податкові накладні зареєстровано та досліджено посадовими особами під час перевірки, що відображено у акті перевірки. Будь яких зауважень до вказаної податкової накладних перевіряючими не зазначено.

По взаємовідносинам з ТОВ СФГ "Агро - лакомка" судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець за договором) та ТОВ СФГ "Агро-лакомка" (постачальник за договором) укладено договір поставки №30/08-05 від 30.08.2016року. Відповідно до умов даного договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити у відповідності з умовами даного договору товар (т.3, а.с.36-38).

У відповідності з умовами укладеного договору позивачем отримано обумовлений товар (макуху соняшникову, вапно биг-бег) згідно видаткової накладної №69 від 02.09.2016 р. на суму 117768,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 19628,10 грн.), видаткової накладної №74 від 07.09.2016 на суму 121436,80грн. (в т.ч. ПДВ - 23010,75 грн.), видаткової накладної №100 від 18.10.2016 на суму 138064,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 24766,67 грн.), видаткової накладної №113 від 10.11.2016 на суму 107971,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 17995,27 грн.), видаткової накладної №143 від 14.12.2016 р., видаткової накладної №6 від 03.02.2017 року на суму 120094,20 грн. (в тому числі ПДВ - 20015,70грн.), №23 від 10.04.2017 р. на суму 127454,40 грн. (в тому числі ПДВ - 21424,40 грн.), видатковою накладною №29 від 27.04.2017 року на суму 18500 грн. (в тому числі ПДВ - 3083,33 грн.), №36 від 06.05.2017 року на суму 140362,50 грн. (в тому числі ПДВ - 23393,75 грн.),№50 від 05.06.2017 року на загальну суму 136710,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 22785,00 грн.), №72 від 07.07.2017 р. на загальну суму 95722,00 грн. (в тому числі ПДВ - 15953,67грн.), №99 від 08.08.2017 року на загальну суму 142737,00 грн. (в тому числі ПДВ - 23789,50 грн.), № 119 від 01.09.2017 року на загальну суму 120001,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 23409,33 грн.), №141 від 18.09.2017 року на загальну суму 140456,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 20000,17 грн.), №156 від 17.10.2017 року на загальну суму 183005,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 30500,83 грн. ),( т.3,а.с.44,50,54,62,67,79,84,89,96,101,107,112,117,121,128) та товарно - транспортних накладних (т.3,а.с. 45,51,55,63,68,80,85,90,97,102,108,113,118,122-123,129).

Оплата отриманого товару підтверджується копіями платіжних доручень №26 від 12.09.2016, №1470 від 17.10.2016 року, №1518 від 19.10.2016, № 1706 від 18.11.2016, № 1669 від 11.11.2016, №1866 від 12.12.2016, №1892 від 20.12.2016, №120 від 02.02.2017, №135 від 14.02.2017, №437 від 12.04.2017 року, № 553 від 04.05.2017, №554 від 05.05.2017 №622 від 18.05.2017 р., №830 від 29.06.2017 р., №886 від 10.07.2017 року, №1126 від 15.08.2017 , №1269 від 05.09.2017 року, №1514 від 27.09.2017 року, №1718 від 18.10.2017, №1783 від 23.10.2017 (т.3,а.с.46,48,52,57,58,60,65,75,77,82,87,92,94,99,104,110,115,119,125,126).

ТОВ СФГ "Агро-лакомка" за фактом передачі товару у власність ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" було складено податкові накладні №8 від 07.09.2016, №7 від 17.10.2016 року, №8 від 185.10.2016 року, №14 від 14.11.2016р., № 7 від 10.11.2016, №7 від 10.12.2016, №12 від 14.12.2016, №1 від 02.02.2017, № 2 від 03.02.2017, № 4 від 10.04.2017, №13 від 27.04.2017, №4 від 05.05.2017 р., №5 від 06.05.2017 року, №3 від 05.06.2017, №2 від 07.07.2017, №4 від 10.07.2017, №6 від 08.08.2017 року, №1 від 01.09.2017 р., №19 від 18.09.2017 р., №12 від 17.10.2017 року (т.3,а.с.49,53,59,61,66,76,78,83,88,93,95,100,105,106,111,116,120,127). Вказану податкові накладні зареєстровано та досліджено посадовими особами під час перевірки, що відображено у акті перевірки. Будь яких зауважень до вказаної податкової накладних перевіряючими не зазначено.

По взаємовідносинам з ТОВ "Міленіум ФЛО" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Міленіум ФЛО" (постачальник) та ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" (покупець) укладено письмовий правочин у формі Договору поставки № 02/07-18 від 02.07.2018. Відповідно умов договору постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність покупця будівельні матеріали (т.2,а.с.46-50).

У відповідності з умовами укладеного договору позивачем отримано обумовлений товар будівельні товари) згідно специфікацій, видаткової накладної №1 від 20.08.2018 р. на суму 446520,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 74420,00 грн.), №2 від 20.08.2018 року на суму 1 556 280,00 грн., в тому числі ПДВ - 259380,00 грн.), №3 від 20.08.2018 року на суму 237072,00 грн., в тому числі ПДВ - 39512,00 грн.), №4 від 20.08.2018 року на суму 835128,00 грн., в тому числі ПДВ - 139188 грн.), №27 від 23.10.2018 року на загальну суму 15999,36 грн., в тому числі ПДВ - 2666,56 грн., №29 від 23.10.2018 року на загальну суму 433814,80 грн., в тому числі ПДВ - 72302,47 грн., №31 від 26.10.2018 р. на загальну суму 856000,00 грн., в тому числі ПДВ - 142666,67 грн., №30 від 26.10.2018 р. на загальну суму 144000грн., в тому числі ПДВ - 24000,00 грн., №20 від 19.10.2018 року на загальну суму 705640,80 грн., в тому числі ПДВ - 117606,80 грн., №19 від 19.10.2018 року на загальну суму 437027,10 грн., в тому числі ПДВ - 72837,85 грн., №15 від 16.10.2018 року на загальну суму 139356,00 грн., в тому числі ПДВ - 23226,00 грн., №14 від 16.10.2018 р. на загальну суму 178058,00 грн., в тому числі ПДВ - 296767,33 грн., №36 від 16.11.2018 року на загальну суму 1 000000 грн., в тому числі ПДВ - 166 666,67 грн., №24 від 23.10.2018 року на загальну суму 357 840,00 грн., в тому числі ПДВ - 59 640,00 грн., №23 від 23.10.2018 року на загальну суму 1 061 600,00 грн., в тому числі ПДВ - 176 933,33 грн., №22 від 19.10.2018 року на загальну суму 397492,10 грн., в тому числі ПДВ - 66 248,68 грн., №21 від 19.10.2018 року на загальну суму 459 840,00 грн., в тому числі ПДВ - 76 640,00 грн., №13 від 16.10.2018 року на загальну суму 1 682 586,00 грн., в тому числі ПДВ - 280 431,00 грн., №8 від 11. 09.2018 р. на загальну суму 276 425,26 грн., в тому числі ПДВ - 46 070,88грн., №7 від 11.09.2018року на загальну суму 235 288,11 грн., в тому числі ПДВ - 39 214,69 грн., №6 від 11.09.2018 року на загальну суму 856 746,00 грн., в тому числі ПДВ -144 291,00 грн., № 5 від 11.09.2018 року на загальну суму 329 751,60 грн., в тому числі ПДВ - 54 958,60 грн., №1 від 10.01.2019 року на загальну суму 343200,00 грн., в тому числі ПДВ - 57 200,00 грн., № 2 від 10.01.2019 р. на загальну суму 297 894,80 грн., в тому числі ПДВ - 46 649,13 грн., №3 від 10.01.2019 року на загальну суму 336 502,51 грн., в тому числі ПДВ - 56 083,75 грн., №4від 10.01.2019 р. на загальну суму 336 002,69 грн., в тому числі ПДВ - 56000,45 грн,,№5 від 10.01.2019 року на загальну суму 343200,00 грн., в тому числі ПДВ - 57200,00 грн., №6 від 10.01.2019, №10 від 29.01.2019 року на загальну суму 683556,00 грн., в тому числі ПДВ - 113 926,00 грн., №7 від 29.01.2019 р. на загальну суму 1 514 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 252 333,33 грн., №17 від 17.05.2019 року на загальну суму 518 894,00 грн., в тому числі ПДВ - 86 482,33 грн. ( т.2,а.с.78,79,80,81,113-138,143), заявок (т.2,а.с.15) та товарно - транспортних накладних (т.2,а.с. 153-251).

Оплата отриманого товару підтверджується копіями платіжних доручень №1203 від 13.07.2018, №1306 від 30.07.2018, №1624 від 11.09.2018, №87 від 16.10.2018, №2203 від 16.11.2018, №2591 від 27.11.2018, №2927 від 13.12.2018, №25 від 23.10.2018, №741 від 14.05.2019 (т.2,а.с.74,76,82,87,100,102,105,112,140).

ТОВ "Міленіум ФЛО" за фактом передачі товару у власність ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" було складено податкові накладні №1 від 13.07.2018, №2 від 30.07.2018, №7 від 11.09.2018, № 4 від 11.09.2018, № 69 від 11.09.2018, №3 від 11.09.2018, №12 від 16.11.2018,№11 від 16.11.2018, № 13 від 16.10.2018, №17 від 19.10.2018, №18 від 19.10.2018, №16 від 19.10.2018, №19 від 19.10.2018, №22 від 23.10.2018, №23 від 23.10.2018, № 20 від 23.10.2018, №21 від 23.10.2018, №15 від 23.10.2018, №27 від 16.11.2018, №29 від 27.11.2018, №30 від 27.11.2018, №37 від 13.11.201, №36 від 13.12.2018, №32 від 13.12.2018, №33 від 13.12.2018, №34 від 13.12.2018, №35 від 13.12.2018, № 2 від 14.05.2019 року, №3 від 14.05.2019 (т.2,а.с.75,77,83,84,85,86,88,89,90,91,92,93,94,95,96,97,98,99,101,103,104,106,107,108,109-111,141-142,144). Вказану податкові накладні зареєстровано та досліджено посадовими особами під час перевірки, що відображено у акті перевірки. Будь яких зауважень до вказаних податкових накладних перевіряючими не зазначено.

При цьому, як встановлено судом, придбані будівельні матеріали були використані для ремонту та переоснащення майнового комплексу, який належить позивачеві на праві власності (т.1,а.с.19-45, т.2,а.с.55-61).

Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а наявність первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках

В силу вимог наведених норм податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.

У постановах Верховного Суду України від 05.03.2012 (справа № 21-421а11), від 22.09.2015 (справа № 21-887а15), від 01.12.2015 (справі № 21-3788а15), також міститься правовий висновок, відповідно до якого, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

В акті перевірки та в своїх запереченнях відповідач вказує, що контрагенти контрагентів позивача фігурують у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 та ч.27 ст.205 Кримінального кодексу України.

Проте, сам факт наявності порушеного кримінального провадження не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених в рамках відповідного кримінального провадження.

Отже, посилання відповідача на кримінальне провадження по вищезазначеному контрагенту, з урахуванням недоведеності взаємозв`язку цього кримінального провадження з господарською діяльністю контрагента позивача, судом визнаються безпідставними, оскільки, по-перше, в зазначених кримінальних провадженнях відсутні вироки, а по-друге, відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази, на які посилається відповідач, не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

В силу положень статті 95 Кримінально процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальних провадженнях, в рамках яких проводився допит свідків), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних у матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем під час проведення документальної перевірки та в ході розгляду даної справи в суді, були надані документи, зокрема, первинні, які підтверджують наявність зв`язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ "Агрофірма П`ятихатська".

Судом досліджено первинну документацію та встановлено, що в вищезазначених документах зазначено, який товар (послуги) отримувався, всі рядки заповнені належним чином, що в свою чергу свідчить по здійснення господарських взаємовідносинах в межах їх господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Суд враховує позицію Верховного суду, висловлену у Постанові суду по справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018 р., зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

За змістом рішення Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року у справі №К/800/3837/16 наголошено на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 КАС України. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

У рішенні в справі "Щокін проти України" (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

В зв`язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що позивач мав правові підстави для включення суми ПДВ, сплаченого в ціні придбаного товару до податкового кредиту відповідного періоду, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо податкового повідомлення - рішення №-№00000280511 від 22.11.2019 року судом встановлено наступні обставини.

Зі змісту акту перевірки встановлено, що ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" у періоді, що перевірявся використовувало земельні ділянки на правах оренд, інформація щодо яких зазначена в акті перевірки, зокрема, ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" 05.01.2018 р. пройдена державна реєстрація договору оренди землі від 04.01.2018 року №б/н, укладеного з Чечеліївською сільською радою на оренду земельної ділянки, яка знаходиться під дорогами між земельними ділянкам, загальною площею (га) - 2,12 га та подано податкову декларацію з плати за землю за лютий 2018 року №90472114151, яка зареєстрована в контролюючому органі 19.03.2018 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Агрофірма П`ятихатська", зокрема, занижено податкові зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку у сумі 6986,98 грн., у тому числі за січень 2018 року - 635,18 грн., за березень 2018 року - 635,18 грн., квітень 2018 року - 635,18 грн., травень 2018 року -635,48, червень 2018 р. - 635,18 грн., липень 2018 - 635,18 грн., серпень 2018 року - 635,18 грн., вересень 2018 - 635,18 року, жовтень 2018 - 635,18 грн., листопад 2018 - 635,18 грн. та грудень 2018 року - 635,18 грн.

Відповідно до приписів п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Так, п.288.2 ст.288 ПК України передбачає, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з п.288.3 ст. 288 ПК України, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Приписами п. 288.7 ст.288 ПК України, визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

При цьому, відповідно до положень п.289.1 ст.289 ПК України - для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю у порядку встановленому КМУ.

Однак, як встановлено судом ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" вчасно та в повному обсязі сплатило орендну плату, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи (т.1,а.с.68-82).

Викладене свідчить, що висновок податкового органу про порушення позивачем п.288.1, п.288.2, п. 288.3, п.288.4, п.288.7 ст. 288 ПК України, п.286.3 ст.286 ПК України не відповідає дійсним обставинам справи, є помилковим та необґрунтованим.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000280511 від 22.11.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, були прийняті відповідачем не на підставі законів України, необґрунтовано, їх слід визнати протиправними та скасувати. Та як наслідок, з урахуванням норм ч.3 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог адміністративного позову.

Позивачем при зверненні до Кіровоградського окружного адміністративного суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 10510,00 грн., тому з відповідача підлягають стягненню судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П`ятихатська" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 22.11.2019 року:

-№ 00000230511 від 22.11.2019 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3 810 832,00 грн. (основного платежу), 952 708 грн. (штрафних санкцій);

-№00000280511 від 22.11.2019 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання орендна плата з юридичних осіб в розмірі 6986,98 грн. (основного платежу), 1746,75 грн. (штрафних санкцій).

Стягнути на користь ТОВ "Агрофірма П`ятихатська" ( код-34869777 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 10510 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державно податкової служби України у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко