Рішення

від 22.09.2020 по справі 640/11309/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року м. Київ № 640/11309/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфт-Будспецмонтаж

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

від 26 лютого 2020 року № 0216130409,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ліфт-Будспецмонтаж (далі по тексту - позивач, ТОВ Ліфт-Будспецмонтаж ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 26 лютого 2020 року № 0216130409.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкові накладні, за несвоєчасне подання яких до позивача застосовано штрафні санкції, подані до реєстрації 29 грудня 2019 року, тобто без порушення граничних строків. А тому, спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Відзив мотивований тим, що граничний строк реєстрації податкових накладних у грудні 2019 року визначено 28 грудня 2019 року, про що Державною податковою службою України повідомлено платників податків, натомість спірні податкові накладні позивачем відправлені 29 грудня 2019 року, відповідно доставлені до податкового органу 03 січня 2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що за результатом камеральної перевірки складено акт від 07 лютого 2020 року № 3452/26-15-04-09-20/39641841, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Ліфт-Будспецмонтаж граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, зокрема:

податкова накладна № 4 від 03 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 21 від 13 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 23 від 13 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 20 від 13 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 9 від 04 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 2 від 02 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 16 від 10 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 22 від 13 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 10 від 05 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 3 від 02 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 14 від 06 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 24 від 13 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 7 від 04 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 6 від 04 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 17 від 10 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 18 від 10 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 26 від 01 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 1 від 02 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 5 від 03 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 12 від 05 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 11 від 05 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 8 від 04 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 15 від 06 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 27 від 13 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 19 від 12 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 25 від 13 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні;

податкова накладна № 13 від 05 грудня 2019 року - дата реєстрації 03 січня 2020 року, кількість днів прострочення - 3 дні.

За результатом розгляду заперечень позивача, висновки акту перевірки від 07 лютого 2020 року № 3452/26-15-04-09-20/39641841 - залишені без змін, заперечення від 17 лютого 2020 року - без задоволення (копія заперечень та листа ГУ ДПС у місті Києві від 25 лютого 2020 року № 3475/10/26-15-07-09-18 містяться в матеріалах справи).

Податковим повідомленням - рішенням Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 20 лютого 2020 року № 0216130409 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфт-Будспецмонтаж застосовано штраф у розмірі 16 916,44 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (рішення Державної податкової служби України від 07 травня 2020 року № 15586/6/99-00-08-05-05-06 додані до матеріалів справи).

Позивач зазначає, що податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки податкові накладні №№ 4 від 03 грудня 2019 року, 21 від 13 грудня 2019 року, 23 від 13 грудня 2019 року, 20 від 13 грудня 2019 року, 9 від 04 грудня 2019 року, 2 від 02 грудня 2019 року, 16 від 10 грудня 2019 року, 22 від 13 грудня 2019 року, 10 від 05 грудня 2019 року, 3 від 02 грудня 2019 року, 14 від 06 грудня 2019 року, 24 від 13 грудня 2019 року, 7 від 04 грудня 2019 року, 6 від 04 грудня 2019 року, 17 від 10 грудня 2019 року, 18 від 10 грудня 2019 року, 26 від 01 грудня 2019 року, 1 від 02 грудня 2019 року, 5 від 03 грудня 2019 року, 12 від 05 грудня 2019 року, 11 від 05 грудня 2019 року, 8 від 04 грудня 2019 року, 15 від 06 грудня 2019 року, 27 від 13 грудня 2019 року, 19 від 12 грудня 2019 року, 25 від 13 грудня 2019 року, 13 від 05 грудня 2019 року відправлені на реєстрацію 29 грудня 2019 року.

Як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю Ліфт-Будспецмонтаж у день подання накладних не отримано жодних квитанцій, а тому на думку останнього, податкові накладні вважаються зареєстрованими в день відправлення до єдиного реєстру податкових накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання такі як своєчасність реєстрації податкових накладних.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17, від 11 вересня 2018 року у справі №821/187/17.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні №№ 4 від 03 грудня 2019 року, 21 від 13 грудня 2019 року, 23 від 13 грудня 2019 року, 20 від 13 грудня 2019 року, 9 від 04 грудня 2019 року, 2 від 02 грудня 2019 року, 16 від 10 грудня 2019 року, 22 від 13 грудня 2019 року, 10 від 05 грудня 2019 року, 3 від 02 грудня 2019 року, 14 від 06 грудня 2019 року, 24 від 13 грудня 2019 року, 7 від 04 грудня 2019 року, 6 від 04 грудня 2019 року, 17 від 10 грудня 2019 року, 18 від 10 грудня 2019 року, 26 від 01 грудня 2019 року, 1 від 02 грудня 2019 року, 5 від 03 грудня 2019 року, 12 від 05 грудня 2019 року, 11 від 05 грудня 2019 року, 8 від 04 грудня 2019 року, 15 від 06 грудня 2019 року, 27 від 13 грудня 2019 року, 19 від 12 грудня 2019 року, 25 від 13 грудня 2019 року, 13 від 05 грудня 2019 року відправлені на реєстрацію 29 грудня 2019 року, а зареєстровані - 03 січня 2020 року відповідно до квитанцій №1, які у відповідній кількості містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пунктів 11-15 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як Податковим кодексом України, так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання впродовж операційного дня контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

В даному випадку, суд зазначає, що позивачем спірні податкові накладні подані на реєстрацію 29 грудня 2019 року (неділя).

Крім цього, Державна податкова служба України опублікувала наступну інформацію:

26 грудня 2019 року майже 6 млн. електронних документів, надісланих до ДПС, прийняті, оброблені з урахуванням алгоритмів обробки для кожного типу документу.

Наразі в штатному режимі здійснюється обробка отриманих 27 грудня 2019 року електронних документів.

Також відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 10 січня 2019 року № 7-р Про перенесення робочих днів у 2019 році та від 23 жовтня 2019 року № 995-р Про перенесення робочих днів у 2020 році , з урахуванням повідомлення Національного банку України від 6 грудня 2019 року щодо регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку та порядку роботи банківської системи України в період завершення звітного року, робочий день з понеділка 31 грудня 2019 року перенесено на суботу 28 грудня 2019 року.

Враховуючи зазначене, 28 грудня 2019 року є останнім робочим днем, протягом якого інформаційно-телекомунікаційні системи та електронні сервіси ДПС працюватимуть у штатному режимі та протягом якого прийматиметься до обробки звітність, а також податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Акцизні накладні та розрахунки коригування до них в Єдиному реєстрі акцизних накладних будуть реєструватися безперервно у святкові дні з 28.12.2019 по 01.01.2020 .

З наведеного вбачається, що 28 грудня 2019 року є останнім робочим днем, протягом якого інформаційно-телекомунікаційні системи та електронні сервіси ДПС працюватимуть у штатному режимі податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Натомість, позивачем не зареєстровано податкові накладні №№ 4 від 03 грудня 2019 року, 21 від 13 грудня 2019 року, 23 від 13 грудня 2019 року, 20 від 13 грудня 2019 року, 9 від 04 грудня 2019 року, 2 від 02 грудня 2019 року, 16 від 10 грудня 2019 року, 22 від 13 грудня 2019 року, 10 від 05 грудня 2019 року, 3 від 02 грудня 2019 року, 14 від 06 грудня 2019 року, 24 від 13 грудня 2019 року, 7 від 04 грудня 2019 року, 6 від 04 грудня 2019 року, 17 від 10 грудня 2019 року, 18 від 10 грудня 2019 року, 26 від 01 грудня 2019 року, 1 від 02 грудня 2019 року, 5 від 03 грудня 2019 року, 12 від 05 грудня 2019 року, 11 від 05 грудня 2019 року, 8 від 04 грудня 2019 року, 15 від 06 грудня 2019 року, 27 від 13 грудня 2019 року, 19 від 12 грудня 2019 року, 25 від 13 грудня 2019 року, 13 від 05 грудня 2019 року до 28 грудня 2019 року включно, а відправлено на реєстрацію лише 29 грудня 2019 року (неділя).

Суд зазначає, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

В даному випадку, позивачем направлені податкова накладні у вихідний день, що суперечить приписам Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно, податкові накладні №№ 4 від 03 грудня 2019 року, 21 від 13 грудня 2019 року, 23 від 13 грудня 2019 року, 20 від 13 грудня 2019 року, 9 від 04 грудня 2019 року, 2 від 02 грудня 2019 року, 16 від 10 грудня 2019 року, 22 від 13 грудня 2019 року, 10 від 05 грудня 2019 року, 3 від 02 грудня 2019 року, 14 від 06 грудня 2019 року, 24 від 13 грудня 2019 року, 7 від 04 грудня 2019 року, 6 від 04 грудня 2019 року, 17 від 10 грудня 2019 року, 18 від 10 грудня 2019 року, 26 від 01 грудня 2019 року, 1 від 02 грудня 2019 року, 5 від 03 грудня 2019 року, 12 від 05 грудня 2019 року, 11 від 05 грудня 2019 року, 8 від 04 грудня 2019 року, 15 від 06 грудня 2019 року, 27 від 13 грудня 2019 року, 19 від 12 грудня 2019 року, 25 від 13 грудня 2019 року, 13 від 05 грудня 2019 року доставлені до Державної податкової служби України 03 січня 2020 року й відповідно прийняті та зареєстровані.

На підтвердження вищенаведеного, податковим органом надано квитанції про реєстрацію податкових накладних від 03 січня 2020 року у відповідній кількості відповідно до кожної податкової накладної ТОВ Ліфт-Будспецмонтаж .

З наведеного вбачається, що позивачем допущено порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем в обґрунтування своєї позиції не надано суду доказів надсилання податкових накладних, перелік, яких зазначено в акті перевірки, своєчасно у строк до 28 грудня 2019 року включно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги та вказуючи на протиправність податкового повідомлення-рішення, позивач посилається на те, що саме відповідачем створені штучні перешкоди в реєстрації податкових накладних, відповідальність та негативні наслідки по яким покладено на ТОВ Ліфт-Будспецмонтаж у вигляді штрафу.

Разом з тим, суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не містять такої підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як відсутність вини суб`єкта господарювання, крім того, позивач був проінформований, що 28 грудня 2019 року є останнім робочим днем, протягом якого інформаційно-телекомунікаційні системи та електронні сервіси ДПС працюватимуть у штатному режимі податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки вказана інформація опублікована на веб-сайті ДПС України. В свою чергу, ДПС України у перший операційний день (03.01.2020) були зареєстровані податкові накладні ТОВ Ліфт-Будспецмонтаж .

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримані вимоги Податкового кодексу України та Порядку №1246 щодо порядку та строків реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане порушення тягне за собою накладання на платників, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Податкового кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації податкових накладних, штрафу в розмірі, визначеному пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а саме 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування: - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України, відтак приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві діяло на підставі та в межах визначених повноважень, передбачених законом, а тому підстави для скасування такого рішення відсутні.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як обґрунтування своїх доводів про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ліфт-Будспецмонтаж - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова