Постанова

від 23.09.2020 по справі 802/2081/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 802/2081/18-а

провадження № К/9901/12487/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката Якименка Олексія Олексійовича - представника ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду, ухвалену 26 березня 2019 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьменко Л. В., суддів: Шидловського В. Б., Франовської К. С.

І. Суть спору

1. У липні 2018 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області (надалі також Оратівська РДА, відповідач) у якому просив:

1.1. визнати протиправним розпорядження голови Оратівської РДА від 23 травня 2018 року № 15-рк Про звільнення ОСОБА_1 в частині підстав звільнення;

1.2. скасувати розпорядження голови Оратівської РДА від 23 травня 2018 року № 15-рк Про звільнення ОСОБА_1 в частині підстав звільнення;

1.3. зобов`язати Оратівську РДА внести зміни до розпорядження голови Оратівської РДА від 23 травня 2018 року № 15-рк Про звільнення ОСОБА_1 , зазначивши про те, що позивача звільнено на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) у зв`язку з припиненням його повноважень з виплатою компенсації за невикористану основну щорічну відпустку та вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що оскаржуваним розпорядженням вирішено звільнити його з посади заступника Оратівської РДА з 24 травня 2018 року у зв`язку із припиненням повноважень голови Оратівської РДА з виплатою грошової компенсації за 30 календарних днів невикористаної відпустки. Позивач вважав, що невиплата йому вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП, з підстав, визначених пунктом 5 частини першої, порушує гарантовані трудовим законодавством його майнові права.

3. Вважаючи, що таке звільнення мало бути здійснено на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП у зв`язку з припиненням його повноважень з виплатою компенсації за невикористану основну щорічну відпустку та вихідної допомоги, звернувся з цим позовом до суду.

4. Відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши на їх безпідставність.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

5. Розпорядженням голови райдержадміністрації від 20 травня 2014 року № 57-к ОСОБА_1 призначений на посаду заступника голови Оратівської РДА, склав присягу державного службовця та йому присвоєно 11 ранг державного службовця.

6. 27 листопада 2017 року у зв`язку з набранням 15 листопада 2017 року чинності Законом України від 9 листопада 2017 року № 2190-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби , яким внесено зміни до Закону України Про державну службу стосовно непоширення його дії на голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, відповідно до частин третьої та четвертої статті 32 КЗпП позивача повідомлено під розпис про зміну істотних умов праці.

7. Відповідно до Розпорядження Президента України від 23 лютого 2018 року № 35/2018-рп Про призначення ОСОБА_2 головою Оратівської РДА Вінницької області останній займає посаду голови Оратівської РДА з указаної дати.

8. 14 травня 2018 року позивач звернувся до голови Оратівської РДА із заявою про припинення повноважень заступника голови Оратівської РДА, за наслідками розгляду якої голова Оратівської РДА своєю резолюцією припинив повноваження заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_1 .

9. Відповідно до положень статті 10 Закону України Про місцеві державні адміністрації 14 травня 2018 року голові Вінницької ОДА ОСОБА_3 направлено подання № 01-46/1373 про погодження припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді заступника голови Оратівської РДА.

10. 23 травня 2018 року Вінницькою ОДА отримано погодження звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Оратівської РДА за № 01.01-70/2959 від 22 травня 2018 року згідно поданої ним заяви.

11. 23 травня 2018 року Головою Оратівської РДА видано розпорядження за № 15-рк, яким відповідно до статті 10 Закону України Про місцеві державні адміністрації , статті 24 Закону України Про відпустки за погодженням з обласною державною адміністрацією від 22 травня 2018 року за № 01.01-70/2959, позивача звільнено з посади заступника голови Оратівської РДА з 24 травня 2018 року у зв`язку з припиненням повноважень голови Оратівської РДА з виплатою грошової компенсації за 30 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено частково, зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу згідно із статтею 44 КЗпП в розмірах, встановлених для осіб, звільнених за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що Закон України Про місцеві державні адміністрації є спеціальним законом, яким врегульовано питання щодо організації, повноважень та порядку діяльності місцевих державних адміністрацій. Суд указав, що вказаним законом не охоплюються питання остаточного розрахунку з особами, що працюють в місцевих, районних та обласних адміністраціях, та на посади яких не поширюється дія Закону України Про державну службу та дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин окремих положень КЗпП, зокрема, щодо виплати позивачу вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП.

14. Сьомий апеляційний адміністративний суд з позицією суду першої інстанції не погодився, його рішення в частині задоволенні позовних вимог скасував і прийняв у цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.

15. Таке своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що звільнення позивача відбулося у зв`язку з припиненням повноважень, а написання ним заяви про припинення повноважень є його обов`язком як посадової особи в силу вимог частини третьої статті 10 Закону України Про місцеві державні адміністрації та пов`язане із звільненням з посади голови такої державної адміністрації, призначенням на посаду нового голови.

16. Отже, суд апеляційної інстанції констатував безпідставність поширення на спірні правовідносини приписів статті 44 КЗпП України, оскільки в даному випадку не мало місце припинення трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП чи пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

17. Представник ОСОБА_1 - адвокат Якименко О. О. подав касаційну скаргу, у якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

18. Так, автор касаційної скарги наполягає на існуванні між сторонами трудових відносин, урегульованих саме КЗпП. Звільнення позивача із займаної посади, на його переконання, мало проводитися у відповідності до вимог пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП із виплатою відповідної вихідної допомоги в межах, передбачених статтею 44 КЗпП.

19 . У скарзі автор просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

20 . Відповідач у своєму відзиві наполягає на правомірності оскаржуваного розпорядження, зазначаючи що звільнення позивача з посади заступника голови РДА відбулося на підставі норм закону, якими врегульовано такі правовідносини, а саме: відповідно до положень статті 10 Закону України Про місцеві державні адміністрації та статті 24 Закону України Про відпустки .

V. Нормативне регулювання

21. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

22. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

23. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

24. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

27. За змістом частини першої статті 4 КЗпП законодавство про працю складається з цього Кодексу й інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

28. Відповідно до Конституції України організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України Про місцеві державні адміністрації від 9 квітня 1999 року № 586-XIV (надалі - Закон № 586-XIV).

29 . За приписами частини другої статті 10 Закону № 586-XIV перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації.

30. Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення (частина третя статті 10 указаного Закону).

31. Пунктом 3 частини першої статті 39 Закону № 586-XIV встановлено, що голови місцевих державних адміністрацій: призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.

32. Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП).

33. За правилами статті 44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

VI. Оцінка Верховного Суду

34. Дослідивши встановлені судами фактичні обставини справи крізь призму вищенаведених законодавчих приписів, Верховний Суд дійшов таких висновків.

35. Як зазначалося вище, позивача, як заступника голови Оратівської РДА, звільнено із займаної посади через закінчення строку повноважень Голови адміністрації.

36. Норму щодо підстави для розірвання трудового договору - припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП) запроваджено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів від 13 травня 2014 року № 1255-VII з 1 червня 2014 року з метою покращення умов для здійснення інвестиційної діяльності.

37. На переконання суду касаційної інстанції, у розумінні вказаної норми звільнення у відповідності до пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП застосовується до посадових осіб господарських товариств, яким Оратівська РДА не являється.

38. Своєю чергою, позивач у розумінні вказаної норми права не є спеціальним суб`єктом, щодо якого може бути застосована така норма та врахована при прийнятті рішення щодо виплати вихідної допомоги при звільненні відповідно до статті 44 КЗпП.

39. З огляду на вказане колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що написання позивачем заяви про припинення повноважень як посадової особи зумовлено настанням юридичного факту - звільненням з посади голови державної адміністрації та призначенням на посаду нового голови, наслідком чого є, зокрема, звільнення заступника голови з займаної посади. Отже, у даному випадку не відбувається припинення трудового договору на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Відтак, поширення на спірні правовідносини приписів статті КЗпП є безпідставним.

40. Отже, оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

41 . Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42 . З огляду на викладене висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. При цьому суд не допустив порушень процесуального закону, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

43. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати у порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не розподіляються.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу адвоката Якименка Олексія Олексійовича - представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі № 802/2081/18-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова