Рішення

від 24.09.2020 по справі 936/649/20

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №936/649/20

Провадження № 2/936/162/2020

24.09.2020 року смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі:

головуючогосудді Павлюк С.С.

з участю секретаря Бігарія М.Й.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Воловець справу за позовом адвоката Повідайчика Олега Івановича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з участю третьої особи органу опіки та піклування Воловецької районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та піклування, стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

адвоката Повідайчик О.І. звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та піклуваннята стягнення аліментів. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 17.06.2003 року) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 22.04.2008 року). Мати неповнолітніх дітей ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ). Відповідач ОСОБА_3 проживав разом з дітьми за адресою АДРЕСА_1 . В 2019 році ОСОБА_3 поїхав за кордон на заробітки і з того часу додому не повертається, участі у вихованні неповнолітніх дітей не бере, не піклується про їх здоров ?я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не вживає заходів щодо створення належних умов для їх розвитку, не забезпечує матеріально, тобто не виконує своїх батьківських обов ?язків по вихованню дітей. Неповнолітніми дітьми повністю опікується позивачка, яка доводиться рідною сестрою відповідача та є їх тіткою.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав повністю та просить такий задовольнити.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Воловецької РДА на розгляд справи не з ?явилась, подала до суду клопотання про слухання справи без її участі, не заперечила щодо задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про визнання позовних вимог, на розгляд справи з ?явитися не має можливості, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 17.06.2003 року) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 22.04.2008 року) ОСОБА_7 ?ю неповнолітніх дітей є ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ).

Неповнолітні діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та проживають разом з тіткою ОСОБА_1 .

Комісією Воловецької селищної ради проведено обстеження житлово-побутових умов ипроживання за адресою: АДРЕСА_1 . На час обстеження ОСОБА_3 відсутній, зі слів батька тривалий час не проживає за місцем реєстрації, вихованням та утриманням дітей не займається. Неповнолітніми дітьми опікується його старша сестра ОСОБА_1 , яка здійснює за ними необхідний догляд та виховання., неповнолітнім дітям створені необхідні умови для проживання та навчання.

Відповідно до довідки Свалявського професійного будівельного ліцею №105 від 04.06.2020 року ОСОБА_4 навчається у ліцеї, у вихованні учня бере участь тітка ОСОБА_1 , брала участь у батьківських зборах за весь період навчання, його батько ОСОБА_3 контакту з освітнім закладом не підтримує, батьківські збори не відвідує, життям сина не цікавится.

Як вбачається з довідки Воловецького ОЗЗСО І-ІІІ ступенів №01-19/80 від 02.06.2020 року, ОСОБА_8 навчається у 6-Б класі, дитину до школи приводить тітка ОСОБА_1 , яка регулярно цікавиться навчанням школяра , відвідує батьківські збори, бере активну участь у суспільному житті класу. Батько дитини ОСОБА_3 контакту з освітнім закладом не підтримує, батьківські збори не відвідує, життям сина не цікавиться.

Відповідно до ч.5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Так, згідно висновку служби у справах дітей Воловецької райдержадміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав за №1343/02-26 від 15.09.2020 року, ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов ?язків щодо синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його неповнолітніх дітей, у зв`язку із ухиленням батька від виконання батьківських обов`язків.

Згідно із вимогами ч.2 ст.141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини, а відповідно до ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

В силу вимог ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Враховуючи те, що відповідач по справі жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування своїх дітей, перешкод у спілкуванні дітей з ним та прийманні участі батька в вихованні не було, вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дітей батьківські обов`язки, покладені на нього законом.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно із вимогами ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Отже, на підставі наведеного вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо позбавлення батьківських прав відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Закон України Про охорону дитинства від 26.04.2001р. передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усунення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно статей 9,1 8 Конвенції Про права дитини , ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Приписами вказаної Конвенції, Закону України Про охорону дитинства , Європейської Конвенції Про здійснення дітей , ратифікованої Україною 03.08.2006 р., Конвенції Про юрисдикцію, право, яке признається, виконується та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей , ратифікованої Україною 14.09.2006 р., гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст..150 СК України.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи грунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі Хант проти України ).

Згідно зі ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обовязки опікуна чи піклувальника. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою згодою.

Позивач по справі приходиться дітям найближчою родичкою та згідно наданих суду документів вона до кримінальної відповідальності не притягалась, на диспансерному обліку в наркологічному і психіатричному кабінеті при Воловецькій ЦРЛ не перебуває, має задовільний стан здоров ?я.

Як вбачається із подання служби у справах дітей Воловецької райдержадміністрації №305/01-17 від 08.09.2020 року з метою захисту прав та інтересів дітей, залишених без батьківського піклування ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , служба у справах дітей вважає, що тітка дітнй ОСОБА_1 може бути їх опікуном та піклувальником.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав відповідача буде підставою для визначення статусу дітей та надання їм державних гарантій соціального захисту, виходячи з інтересів дітей, суд вважає, що позовні вимоги позивача про призначення над дітьми опікуна позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.166 Сімейного Кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. ст.180, 181 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, самого платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, в силу вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення позову до суду і до досягнення найменшою дитиною повноліття, ґрунтуються на вимогах закону та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п.1.1 ч. 2 ст.4 Закону України Про судовийзбір за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведених міркувань та керуючись ст.2, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 280 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначити піклувальником неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Призначити опікуном неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття, які перераховувати одержувачу ОСОБА_1 , починаючи з 12.08.2020 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць, відповідно до ст.367 ЦПК України.

Стягнути ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави у розмірі 840,80 грн.

Стягнути із ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору у розмірі 840, 80 гривень на користь позивачки ОСОБА_1 .

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_5 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа: орган опіки та піклування Воловецької районної державної адміністрації, адреса місця знаходження: вуо.Пушкіна, 8 в смт. Воловець Воловецького району Закарпатської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення..

Повний текст рішення виготовлено 24.09.2020 року

суддя: С.С. Павлюк