Рішення

від 16.09.2020 по справі 200/1590/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 р. Справа№200/1590/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Комунального некомерційного підприємства "СЛОВ`ЯНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ" про застосування заходів реагування, -

за участю:

секретаря судового засідання - Столяренко Я.С.

представника позивача - Лупол С.В.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Комунального некомерційного підприємства "СЛОВ`ЯНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ", розташованої за адресою: Донецька обл., Слов`янський район, місто Миколаївка, вулиця Миру, будинок 13 до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації об`єкту.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що за наслідком проведення перевірки відповідача встановлено низку порушень нормативно-правових актів України у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Посилаючись на приписи статті 67 Кодексу цивільного захисту України позивач зазначив, що наявність цих порушень є підставою застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) наведеного об`єкту.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав суду відзив, за змістом якого більшість з виявлених під час перевірки порушень ним усунуті. Усунення інших порушень потребує додаткового фінансування, за отримання якого відповідач звертався до органів місцевого самоврядування, районної державної адміністрації та районної ради м. Слов`янськ, однак отримав відмову. Відповідач також зауважив на тому, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкту в даному випадку застосовувати недоцільно.

У відповіді на відзив позивач зауважив на тому, що виявлені порушення усунуті відповідачем не в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.09.2020 представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Питель М.В. до суду не з`явився, просив розгляд справи відкласти через участь в цей час у іншому судовому засіданні в суді у м. Харків (Господарський суд Донецької області, справа № 905/1420/20). Зазначив, що договір про надання правничої допомоги із ним укладено відповідачем 01.09.2020, що також свідчить про необхідність його ознайомлення з матеріалами справи, можливість чого також просить суд надати.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 17.02.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Ухвалою від 06.04.2020 витребувано додаткові докази у справі. Ухвалою від 21.04.2020 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче зсідання у справі призначено на 14.05.2020, даною ухвалою також витребувано додаткові докази у справі. 14.05.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.06.2020. У підготовчому засіданні 09.06.2020 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, наступне підтовче засідання у справі призначено 09.07.2020, яке відкладалось на 16.07.2020, 22.07.2020. Ухвалами від 22.07.2020 відмовлено відповідачу у врегулюванні спору за участю судді та зупиненні провадження, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні 10.08.2020. Ухвалою від 10.08.2020 провадження у справі зупинено для надання сторонам часу на примирення до 16.09.2020. Ухвалою від 16.09.2020 провадження у справі поновлено.

Під час розгляду клопотання представника відповідача - адвоката Питель М.В. про відкладення розгляду справи через його участь у іншому судовому засіданні в суді у м. Харків та укладення відповідачем із ним договору про надання правничої допомоги лише 01.09.2020, що свідчить про необхідність йому ознайомитись з матеріалами справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Щодо повідомленої відповідачем причини неявки до судового засідання представника суд зауважує, що належних та допустимих доказів участі адвоката Питель М.В. у іншому судовому засіданні, доказів наявності в адвоката повноважень на представництво сторони у справі № 905/1420/20 тощо суду не надано. Крім цього, відсутність можливості у одного з представників юридичної особи з`явитись до судового засідання не свідчить про неможливість направити до суду іншого представника. Так, до підготовчих засідань 14.05.2020, 09.06.2020 з`являвся інший представник відповідача.

Зважаючи на наведене та неповідомлення відповідачем причин, з яких на його думку розгляд справи неможливий без участі його представника, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, чинній з 02.04.2020 по 16.07.2020 включно, строк розгляду справи продовжувався на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Комунальне некомерційне підприємство "СЛОВ`ЯНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ" (КНП "СЛОВ`ЯНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ", лікарня) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 01991180, місцезнаходження: 84182, Донецька обл., Слов`янський р-н, місто Миколаївка, вулиця Миру, будинок 13.

Згідно зі статутом КНП "СЛОВ`ЯНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ", затвердженим розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації від 28.02.2019 № 218/5-19 (в редакції розпорядження від 15.01.2020 № 30/5-20) лікарня є некомерційним підприємством, що здійснює господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних результатів без мети одержання прибутку.

У період з 24.12.2019 по 26.12.2019 на підставі наказу ДПРЗ-6 ГУ ДСНС у Донецькій області від 11.12.2019 № 315 та посвідчення на перевірку від 24.12.2019 № 200 посадовими особами позивача проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у вигляді перевірки відповідача за адресою місцезнаходження: Слов`янський р-н, м. Миколаївка, вул. Миру, 13, з питань дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідком чого складено акт від 26.12.2019 № 189. В ході перевірки виявлено низку порушень вимог законодавства у сфері пожежного захисту та техногенної безпеки, зміст яких викладено в акті.

В ході розгляду справи до суду надійшов акт обстеження відповідача від 05.06.2020 № 1 (щодо усунення порушень, вказаних у акті перевірки відповідача 26.12.2019).

Відповідно до змісту акту від 05.06.2020 № 1 станом на день його складання залишились неусунутими такі порушення:

не забезпечено сходів клітинки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітлення (п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № від 30.12.2014 № 1417);

лікарня з постійним перебування хворих, не здатних самостійно пересуватись не забезпечена засобами індивідуального захисту органів дихання для само рятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для персоналу (п. 3.2 глави 3 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № від 30.12.2014 № 1417);

приміщення та споруди адміністрації лікарні, консультативної поліклініки (1ий поверх), центрального стерилізаційного відділення (1ий поверх), терапевтичного відділення, інфекційного відділення, харчоблоку, пральні, котельні, гаражу, майстерень по обробці деревини не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № від 30.12.2014 № 1417).

У розділі акту від 05.06.2020 № 1 Загальні питання зазначено, що станом на день складення акту, установою розроблено проектно-кошторисну документацію щодо обладнання приміщення системою протипожежного захисту.

Щодо порушень, допущених у сфері техногенної безпеки та цивільного захисту у акті від 05.06.2020 № 1 зазначено про неусунення відповідачем порушення, яке полягає у не забезпеченні працівників засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин, з розрахунку 1 протигазу і 1 респіратора на особу і додатково 2 % від загальної кількості працюючого населення (п. 2 ч. 1 ст. 20 , п. 2 ч. 2 ст. 35 Кодексу цивільного захисту України).

Акт від 05.06.2020 № 1 підписано директором лікарні та представником відповідача (головним інспектором).

Станом на день судового розгляду суду не надано доказів усунення викладених у акті від 26.12.2019 № 189 порушень, що зазначені у акті від 05.06.2020 № 1 станом на час його складення як не усунуті.

У акті від 26.12.2019 № 189 зазначено, що наведені вище порушення можуть мати своїм наслідком аварію, надзвичайну ситуацію, пожежу.

З огляду на викладене відповідачем обґрунтування відповідачем заперечень проти заявленого позову, усунути перелічені в акті порушення у повному обсязі відповідач не може станом на теперішній час через брак коштів.

З матеріалів справи вбачається, що кошти на усунення порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, запитувались протягом 2019 року відповідачем у виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов`янського району.

Зважаючи на те, що відповідно ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, серед яких: забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності медичного обслуговування на відповідній території; забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі лікувальних закладів усіх форм власності тощо, а лікарня знаходиться на території м. Миколаївка, ухвалою від 06.04.2020 судом витребувано з виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов`янського району пояснення та докази на їх підтвердження щодо отримання інформації про наявність порушень нормативно-правових актів України у сфері пожежної та техногенної безпеки у КНП "СЛОВ`ЯНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ" та вжиття заходів спрямованих на усунення підприємством виявлених порушень.

Судом отримано від Миколаївської міської ради Слов`янського району електронною поштою пояснення стосовно того, що відповідач не створювався радою, він їй не підпорядковується, не перебуває у її комунальній власності. Також вказано, що за наявних можливостей в умовах недовиконання бюджету на 1,5 % протягом 2019 року відповідачу виділені певні кошти, однак під час формування бюджету на 2019 рік протипожежні заходи в отриманій від нього програмі були відсутні.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V), державний нагляд (контроль) є діяльністю уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 05.04.2007 № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 7403-VI встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина 3 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

У пункті 3 вказаного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

В силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожеже небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожеже небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено допущення відповідачем 72 порушень, пов`язаних із недотриманням вимог пожежної безпеки та правил цивільного захисту, визначених нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Водночас, з моменту складення відповідачем акту від 26.12.2019 № 189 до моменту обстеження стану усунення цих порушень, за наслідком якого складено акт від 05.06.2020 № 1, відповідачем усунуто 58 з 72 порушень. 11 з 14 порушень, що залишись не усунутими, полягають у не обладнанні системою протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту різних приміщень лікарні. Інші 3 порушення полягають у тому, що відповідачем не забезпечено евакуаційним освітлення сходових клітин, внутрішніх відкритих та зовнішних сходів, коридорів, проходів та інших шляхів евакуації; лікарня з постійним перебування хворих, не здатних самостійно пересуватись не забезпечена засобами індивідуального захисту органів дихання для само рятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для персоналу: не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин, з розрахунку 1 протигазу і 1 респіратора на особу і додатково 2 % від загальної кількості працюючого населення.

Відповідно ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, серед яких: забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності медичного обслуговування на відповідній території; забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі лікувальних закладів усіх форм власності тощо.

Лікарня знаходиться на території м. Миколаївка, а отже такі делеговані повноваження до відання виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов`янського району.

З матеріалів справи вбачається, що кошти на усунення порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, запитувались протягом 2019 року відповідачем у виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов`янського району.

Судом отримано від Миколаївської міської ради Слов`янського району в ході розгляду справи пояснення стосовно того, що відповідач не створювався радою, він їй не підпорядковується, не перебуває у її комунальній власності. Також вказано, що за наявних можливостей в умовах недовиконання бюджету на 1,5 % протягом 2019 року відповідачу виділені певні кошти, однак під час формування бюджету на 2019 рік протипожежні заходи в програмі були відсутні.

Згідно зі своїм статутом лікарня є некомерційним підприємством, що здійснює господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних результатів без мети одержання прибутку.

Суд зауважує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Абзацом 18 статті 3 Закону № 877-V встановлено здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Позивачем обрано спосіб захисту прав у формі повного зупинення роботи відповідача при зверненні до суду із позовом 11.02.2020, в той час як станом на 05.06.2020 виявлено усунення відповідачем більшості порушень, з приводу яких подано позов. Позивач, звертаючись із даним позовом з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування, а якщо неможливо - то чому. Законом N 877 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не визначено порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Зупинення роботи лікарні передбачає обмеження конституційного права громадян, передбаченого ст. 49 Конституції України та може вплинути на реалізацію обов`язків держави щодо створення умов для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Статтею 4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII до основних принципів охорони здоров`я в Україні віднесено визнання охорони здоров`я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України.

Часткове усунення відповідачем виявлених позивачем порушень вимог законодавства свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді зупинення роботи відповідача, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також з огляду на характер діяльності підприємства, яка пов`язана з забезпеченням медичного обслуговування людей.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.

Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Станом на теперішній час карантин триває.

З огляду на викладене, суд вважає, що застосування такого заходу реагування як повне зупинення роботи лікарні в період дії карантину і поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, є непропорційним, у зв`язку з цим відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом із цим, за приписами частини 2 статті 5 та частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Неусунення певних з допущених відповідачем виявлених позивачем порушень, про які зазначено у акті від 26.12.2019 № 189, фактично свідчить про можливість створення загрози життю та здоров`ю людей, що виникла через незабезпечення відповідними органами місцеве самоврядування у відповідності до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вдосконалення мережі лікувальних закладів усіх форм власності.

Зважаючи на наведене, керуючись принципом оцінки ризиків та доцільності заходів реагування і дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача та публічними інтересами, враховуючи встановлення статтею 49 Конституції України права кожного на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування, беручи до уваги право суду вийти за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача усунути всі порушень, викладені у акті від 26.12.2019 № 189, які не були усунуті станом на 05.06.2020.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Комунального некомерційного підприємства "СЛОВ`ЯНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ" про застосування заходів реагування, - задовольнити частково.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "СЛОВ`ЯНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ" усунути всі порушення, викладені у складеному Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області акті від 26.12.2019 № 189, що не були усунуті станом на 05.06.2020.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2020.

Відомості про сторін:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (позивач) - ідентифікаційний код 38652962, місцезнаходження: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Митрополитська, будинок 175;

Комунальне некомерційне підприємство "СЛОВ`ЯНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ" (відповідач) - ідентифікаційний код 01991180, місцезнаходження: 84182, Донецька обл., Слов`янський р-н, місто Миколаївка, вулиця Миру, будинок 13.

Суддя А.С. Михайлик