Рішення
від 24.09.2020 по справі 320/5748/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року справа №320/5748/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріо-Верде до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Ріо Верде (далі - позивач) з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви (том 1 а.с. 74-79) просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000466/2 від 29.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA125110/2019/414140 від 29.07.2019, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Позивач не погодився з рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі і перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Відповідач позов не визнав, подав до Київського окружного адміністративного суду відзив (том 2 а.с. 14-24), у якому зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відкрито провадження у справі №320/5748/19, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання, витребувано докази по справі від позивача та відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 замінено відповідача у даній справі - Київську митницю ДФС на правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РІО ВЕРДЕ зареєстровано як юридична особа 02.08.2013 (код ЄДРПОУ 38824792), номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10741020000046414, за адресою 04119, м. Київ вул. Дегтярівська, б. 21а офіс 107, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005551842 від 16.07.2019 (том 1 а.с. 10-15).

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю РІО ВЕРДЕ за КВЕД 2010 є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005551842 від 16.07.2019 (том 1 а.с. 10-15).

Директором Товариства з обмеженою відповідальністю РІО ВЕРДЕ є ОСОБА_1 на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю РІО ВЕРДЕ № 1 від 02.09.2013 (том 1 а.с. 16).

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІО ВЕРДЕ" (покупець) та компанією "BRADAS" Adam і JanTyrala Spolka Jawna 46-300 Olesno ul. M. Konopnickiej 5 (Польща) (продавець) 05.02.2016 укладено зовнішньоекономічний контракт №016PL (далі - Контракт) (том 1 а.с. 30-34).

Підпунктом 3.1.1 Контракту визначено, що Продавець продає, а покупець купує: хомути для шлангів, частини поливальних систем та систем зрошення для сільського присадибного господарства, садові та промислові шланги, фітинги, садові інструменти, муфти та інше у різних формах, кількості та різноманітності (далі - Товар) за цінами, зазначеними у рахунках-фактурах до контракту, які є частиною цього Контракту. Асортимент товарів договорів може бути розширений за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 5 Контракту умови поставки - FCA м. Олесно, Польща ( Ікотермс-2010 ), або буде визначатися додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказувати в рахунках.

Згідно з п. 7 Контракту покупець повинен перевести на рахунок продавця 100 % вартості партії товару згідно рахунку продавця відповідно реквізитів (п. 13.1 даного контракту) на протязі 730 днів після митного оформлення товару покупцем. Базові умови поставки можуть бути змінені по взаємній письмовій згоді сторін як доповнення до цього договору. Фактом оплати є дата відправки грошового переказу, яка зазначена в платіжному дорученні. За домовленістю сторін умови платежу може бути змінені та зазначені в доповненнях до цього контракту. Фактом митного оформлення товару вважається оформлення імпортної вантажної митної декларації покупцем. Продавець має право вимагати забезпечити платіж на іншу компанію або на інший рахунок, та такі зміни мають бути погоджені на взаємній основі сторонами як доповнення до цього договору.

Згідно з п. 3.3 Контракту, термін дії контракту: до 31.12.2018 включно, до повного виконання зобов`язань обох сторін контракту. Строк контракту може буде продовжено за вказаною згодою сторін.

Також судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІО ВЕРДЕ" (покупець) та компанією "BRADAS" Adam і JanTyrala Spolka Jawna 46-300 Olesno ul. M. Konopnickiej 5 (Польща) (продавець), підписані Доповнення № 4 від 10.05.2019 до Контракту (том 1 а.с. 38), відповідно до яких сторони домовились визначити прайс-лист від 10.05.2019 (додаток 1) діючим прайс-листом до Контракту №016PL від 05.02.2016. У разі зміни цін Продавець проінформує Покупця за один тиждень наперед.

Також судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІО ВЕРДЕ" (покупець) та компанією "BRADAS" Adam і JanTyrala Spolka Jawna 46-300 Olesno ul. M. Konopnickiej 5 (Польща) (продавець), підписані Доповнення № 5 від 11.06.2019 до Контракту (том 1 а.с. 39), відповідно до яких сторони домовились визначити прайс-лист від 11.06.2019 (додаток 1) діючим прайс-листом до Контракту №016PL від 05.02.2016. У разі зміни цін Продавець проінформує Покупця за один тиждень наперед. Ціна базується на ставці польського злотого до долара США на дату поставки, але різниця повинна бути не менше 0,01 (1 цент за одиницю).

26.07.2019 продавець на виконання пункту 7 Контракту виставив позивачу до сплати інвойс №EX/HU/202/2019 на загальну суму 139 289,18 PLN (36464,09 USD).

Також судом встановлено, що 09 березня 2017 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір перевезення вантажу №003 (далі - Договір перевезення) (том 2 а.с. 137-140).

Відповідно до п. 1.1. Договору перевезення, за цим Договором Перевізник зобов`язується доставити за дорученням другої сторони, Замовника, вантаж до пункту призначення в установлений строк і видати його уповноваженій на одержання особі (вантажоодержувачу), а Замовник зобов`язується оплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1.2. Договору перевезення, умови перевезення вантажів, обсяги, строки доставки в пункт призначення, плата за перевезення та інші умови визначаються у кожній Заявці на конкретне перевезення, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Судом встановлено, що позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 23.07.2019 року було оформлено заявку № 15 для перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору № 003 від 09.03.2017 (далі - Заявка) (том 2 а.с. 144).

Відповідно до умов Заявки визначено маршрут Олесно (Польща)-Київ (Україна), адреса завантаження 46-300Olesno ul. Targowa 13 Firma BRADAS, дата завантаження 25-26 липня 2019 р., вантажоодержувач ТОВ Ріо Верде , вартість перевезення 38000,00 грн., марка та номер автомобіля НОМЕР_1 , номер напівпричепа НОМЕР_2 .

Згідно Акту виконаних робіт № 96 по здійсненню транспортних послуг від 29.07.2019, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виконано міжнародні перевезення вантажів за маршрутом Олесно (Польща) - Київ (Україна), автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , дата завантаження 25-26 липня 2019 р., вартість транспортування від м.Олесно (Польща) до п.п. Ягодин (Україна) складає 20000,00 грн., до м. Київ (Україна) 18000,00 грн. (том 2 а.с. 143).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було виставлено за міжнародні перевезення вантажів за маршрутом Олесно (Польща) - Київ (Україна), автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 рахунок-фактура № 96 від 26.07.2019 на суму 38000,00 грн. (том 2 а.с. 66).

Оплата позивачем за міжнародні перевезення вантажів за маршрутом Олесно (Польща) - Київ (Україна), автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 в розмірі 38000,00 грн. здійснено згідно платіжного доручення № 1309 від 26.07.2019 (том 2 а.с. 67).

Згідно довідки про транспортні витрати від 26.07.2019 № 30/2, транспортування вантажу згідно замовлення № 15 від 23.07.2019 року автопоїздом державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 від м. Олесно Польща до п/п Ягодин Україна складає 20000,00 грн. (том 2 а.с. 68).

29.07.2019 позивачем до Київської митниці ДФС, правонаступником якої є відповідач, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної митної служби №858 від 02.10.2019 та розпорядження Кабінету Міністрів України Питання Державної митної служби №1217-р від 04.12.2019, було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №UA125110/2019/414140 (том 2 а.с. 27-53), у графі 22 якої позивачем був зазначений товар, митна вартість якого склала 36464,09 доларів США. У графі 12 митної декларації позивачем заявлено митну вартість товару в розмірі 947877,23 грн., а в графі 43 цієї декларації вказано, що заявлену митну вартість розраховано за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією ІМ40ДЕ №UA125110/2019/414140 відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів, а саме:

- (0271) пакувальний лист продавця на товар від 26.07.2019;

- (0380) інвойс №EX/HU/202/2019 від 26.07.2019 (том 1 а.с. 42-43);

- (0730) автотранспортна накладна №698216 від 26.07.2019 (том 2 а.с. 64);

- (3014) прайс-лист продавця (том 2 а.с. 54-62, том 2 а.с. 69-123);

- (3004) рахунок-фактура № 96 від 26.07.2019 (том 2 а.с. 66);

- (3005) платіжне доручення № 1309 від 26.07.2019 (том 2 а.с. 67)

- (4103) довідка про транспортні витрати від 26.07.2019 (том 1 а.с. 68);

- (4104) контракт № 016PL від 05.02.2016 (том 2 а.с. 129-133);

- Свідоцтво про походження товару № PL/MF/AN 0092308 (том 2 а.с. 65);

- Доповнення № 1 від 23.02.2016 до Контракту (том 2 а.с. 124);

- Доповнення № 2 від 05.06.2018 до Контракту (том 2 а.с. 125);

- Доповнення № 3 від 20.12.2018 до Контракту (том 2 а.с. 126);

- Доповнення № 4 від 10.05.2019 до Контракту (том 2 а.с. 127);

- Доповнення № 5 від 11.06.2019 до Контракту (том 2 а.с. 128);

- Доповнення № 6 від 05.07.2019 до Контракту (том 2 а.с. 128);

- Контракт № 016 PL від 05.02.2016 (том 2 а.с. 129-133);

- Договір на перевезення вантажів автотранспортом в міжнародному сполученні від 20.02.2016 (том 2 а.с. 134-136);

- Договір перевезення вантажу № 003 від 09.03.2017 (том 2 а.с. 137-140);

- Лист щодо використання торгової марки BRADAS (том 2 а.с. 141-142);

- Акт виконаних робіт № 96 по здійсненню транспортних послуг від 29.07.2019 (том 2 а.с. 143);

- Заявка № 15 від 23.07.2019 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору № 003 від 09.03.2017 (том 2 а.с. 144);

- Повідомлення про перереєстрацію BRADAS Sp z о.о Spоlka komandytowa (том 2 а.с. 145-146);

- експортна митна декларація Республіки Польща (№ 19PL 331020Е0430257 від 26.07.2019 (том 2 а.с. 147-159);

- сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AR 0429226 від 26.07.2019 (том 2 а.с. 164);

- Пояснювальний лист вих № 26-20 28-07-2019 (том 2 а.с. 165-222).

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA125000/2019/000466/2 від 29.07.2019, яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару (том 2 а.с. 160-162). Розмір суми коригування митної вартості згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000466/2 від 29.07.2019 становить 27952,29 грн.

У п. 33 рішення відповідачем зазначено, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. А саме, відповідно до інвойсу від 26.07.2019 № ЕХ/HU/202/219 загальна вартість товару становить 139 289,18 PLN, така сама вартість зазначена в пакувальному листі. При цьому, відповідно до експортної декларації країни відправлення № 9PL 331020Е0430257 від 26.07.2019 загальна сума вартісного показника по всіх позиціях становить 139 647. Тобто, наявна цифрова розбіжність в поданих документах, які підтверджують миту вартість товару. Також, прайс-лист має термін дії до 13.06.2019, при цьому інвойс датований 26.07.2019. Тобто, прайс-лист не стосується даної поставки товару. Відповідно до п. 6 контракту, ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати з навантаження, відсутні. У той же час, відповідно до заявки від 23.07.2019 № 15, навантаження/розвантаження здійснюється засобами та силами вантажовідправника/вантажоодержувача. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості, як витрати на навантаження/завантаження.

Тому, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч. 2, 3 та 4 ст.54, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Декларантом надано додаткові документи не в повному обсязі, при цьому надані додатково документи не усувають виявлені розбіжності та не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість.

Відповідач вважає, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. ст. 58 МК України. У зв`язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України.

Позивачем було подано до митного органу лист № 29-1-29-07-2019, відповідно до якого усі документи, які є в наявності для оформлення вантажної митної декларації №UA125110/2019/414140, надано в повному обсязі (том 2 а.с. 225).

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.

Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2 ґ- резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: товар № 12 - 3,87 USD/кг (митна декларація від 02.05.2019 №UA125110/2019/407955); товар № 24 - 10,49 USD/кг (митна декларація від 02.05.2019 №UA125110/2019/407955); товар № 42 - 6,16 USD/кг (митна декларація від 02.05.2019 №UA125110/2019/407955).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00286 (том 2 а.с. 223-224).

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ40ДЕ від 29.07.2019 №UA125110/2019/414261 (том 1 а.с. 17-23).

Не погоджуючись із рішенням Київської митниці ДФС, Товариство з обмеженою відповідальністю Ріо Верде за захистом порушених прав та інтересів звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом з вимогою про визнання

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі МК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною 7 статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною 2 статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до вимог положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно з вимогами частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини 3 статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5-8 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

При цьому суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпорту товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.

Суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Як вже зазначалося судом, у п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією ІМ40ДЕ №UA125110/2019/414140 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема в інвойсі відсутні умови поставки.

Як убачається з оскаржуваного рішення, відповідно до інвойсу від 26.07.2019 №ЕХ/HU/202/219 загальна вартість товару становить 139 289,18 PLN, така сама вартість зазначена в пакувальному листі. При цьому, відповідно до експортної декларації країни відправлення № 9PL 331020Е0430257 від 26.07.2019 загальна сума вартісного показника по всіх позиціях становить 139 647. Тобто, наявна цифрова розбіжність в поданих документах, які підтверджують миту вартість товару.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що в контракті № 016PL від 5 лютого 2016 р. в п. 6.1 вказано, що сума контракту визначена в Доларах США. Усі основні документи - інвойси, прайс-листи та інше номіновані в Доларах США. Усі розрахунки проводяться у Доларах США. Отже, Злоті Польщі можуть використовуватися продавцем як допоміжна для продавця інформація. Продавець може використовувати для своїх внутрішніх розрахунків та званих комерційний курс Злотого Польщі, який може не співпадати з офіційним курсом Нацбанку Польщі, а експортна декларація прив`язана до офіційного курсу та видається митницею Польщі на день замитнення.

Разом з тим, суд зазначає, що вартість товару в Доларах США повністю співпадають в інвойсі від 26 липня 2019 р. ЕХ/HU/202/2019 та в експортній декларації країни відправлення № 19PL331020Е0430257. Отже, висновки відповідача спростовуються наявними у справі доказами, а тому до уваги судом не беруться.

Також, відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що прайс-лист має термін дії до 13.06.2019, при цьому інвойс датований 26.07.2019. Тобто, прайс-лист не стосується даної поставки товару, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 Контракту № 016PL від 5 лютого 2016р ціна на кожну партію товару вказується в супровідних документах на цю партію. Ціна включає в себе вартість упаковки. Ціна може змінюватися згідно письмових доповнень до контракту. Продавець має право відправляти покупцеві зразки на безоплатній основі.

Ціна може змінюватися при суттєвому коливанню Польського Злотого .

Суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходить із того, що на момент розмитнення 29 липня 2019 року діяло Доповнення № 5 від 11 червня 2019 р. до Контракту №016PL від 5 лютого 2016 р., в якому зазначено, що Сторони домовились визначити прайс-лист вiд 11 червня 2019 р. (додаток 1) діючим прайс-листом до Контракту № 016PL вiд 5 лютого 2016 р. У разі зміни цін Продавець проінформує Покупця за один тиждень наперед. Ціна базується на ставці польського злотого до долара США на дату поставки, але різниця повинна бути не менше 0,01 (1 цент за одиницю) . З урахуванням зазначеного суд вважає, що ці доводи відповідача є необґрунтованими, тому до уваги не беруться.

У оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що відповідно до п. 6 контракту, ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати з навантаження, відсутні. У той же час, відповідно до заявки від 23.07.2019 № 15, навантаження/розвантаження здійснюється засобами та силами вантажовідправника/вантажоодержувача. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості, як витрати на навантаження/завантаження.

Суд звертає увагу, що згідно з вимогами п. 5 Контракту № 016PL від 5 лютого 2016 р. визначено, що FCA м. Олесно, Польща ("Iнкотермс -2010"), або буде визначатися додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказуватися в рахунках.

Базисом і умовами поставки FCA встановлено, що якщо відвантаження відбувається безпосередньо на складі продавця, то останній несе всі витрати з навантаження. Коли в якості франко-місця визначені термінал або інше місце, не те що на праві власності або оренди постачальника, то витрати на навантаження повинен сплатити покупець.

Оскільки за умовами контракту позивач проводив завантаження товару зі складу продавця - адреса продавця - BRADAS Spolkakomandytowa Olesno-46-300 ul. M. Konopnickiej 5 Польща, то продавець проводить завантаження за свій рахунок, що відповідає умовам поставки FCA.

На підтвердження перевезення вантажу позивачем було надано договір перевезення вантажу № 003 від 09 березня 2017 року, укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (том 2 а.с. 137-140); заявку № 15 від 23.07.2019 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору № 003 від 09.03.2017 (том 2 а.с. 144).

Отже, доводи відповідача є необґрунтованими і безпідставними.

Крім того, судом встановлено, що в п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказано, що відповідачем застосовано другорядний метод відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях товар № 12 - 3,87 USD/кг (митна декларація від 02.05.2019 №UA125110/2019/407955); товар № 24 - 10,49 USD/кг (митна декларація від 02.05.2019 №UA125110/2019/407955); товар № 42 - 6,16 USD/кг (митна декларація від 02.05.2019 №UA125110/2019/407955).

Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18; від 19.06.2018 у справі №826/6346/16; від 31.01.2018 в справі №813/7272/13-а; від 02.03.2018 по справі №804/2997/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000466/2 від 29.07.2019, у ньому зазначено лише номер та дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення складових митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації від 02.05.2019 №UA125110/2019/407955 є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржуване рішення відповідача оцінюється судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митним органом у спірному рішенні та вимог, які висувалися позивачу у зв`язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем подано до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом.

Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого спірне рішення про коригування митної вартості підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від №UA125000/2019/000466/2 від 29.07.2019, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ Ріо-Верде підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., згідно платіжного доручення № 1365 від 11.10.2019 (том 1 а.с. 3).

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від №UA125000/2019/000466/2 від 29.07.2019.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріо Верде (ідентифікаційний код 38824792; місцезнаходження: 04119, м. Київ вул. Дегтярівська,б. 21а офіс 107) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 24.09.2020.

Суддя Кушнова А.О.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	24.09.2020
Оприлюднено	28.09.2020
Номер документу	91777350
Судочинство	Адміністративне