Рішення

від 25.09.2020 по справі 420/1450/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1450/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

25 вересня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №420/1450/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/1450/20 від 10 вересня 2020 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004940509 від 07.02.2020 року, про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 786167,00 гривень; визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004890509 від 07.02.2020 року, про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1413636,00 гривень; визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0005963307 від 10.02.2020 року, про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 31006,09 гривень - задоволено.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.143 КАС України, судом було вирішено питання щодо судових витрат, зокрема, щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта суми сплаченого судового збору.

15 вересня 2020 року, на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду, від Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№ЕП/14600/20 від 15.09.2020р.).

В обґрунтування вищевказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта вказує, що при ухваленні рішення, судом не було вирішено питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 гривень, які належать до судових витрат понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи.

Згідно статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судове засідання, призначене на 24 вересня 2020 року, особи, які беруть участь у розгляді заяви - не з`явились. Про дату, час та місце розгляду заяви належним чином та своєчасно повідомлялись.

Оскільки, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви, суд вирішив розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №420/1450/20 без участі сторін, у порядку письмового провадження.

22 вересня 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшли заперечення (вх№38331/20 від 22.09.2020р.) на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

У запереченнях Головне управління ДПС в Одеській області наголошувало, що адміністративна справа №420/1450/20 за своїм суб`єктивним складом відноситься до типових справ, які розглядаються в адміністративних судах та відноситься до справ незначної складності.

Крім того, на думку податкового органу, надані Товариством з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта докази, не розкривають суті наданих адвокатом послуг та витраченого часу, оскільки деталізовані розрахунки виконаних адвокатом робіт - відсутні.

Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до ст.26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначені такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

За приписами ч.3 ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, у свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє дійти висновків, що:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність );

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;

6) відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

При цьому, у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, у залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові по справі №922/1163/18 від 06.03.2019 року.

Відповідно до ч.6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариству з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта , під час розгляду адміністративної справи №420/1450/20, було надано правничу допомогу Адвокатським бюро Олексія Чорного відповідно до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги №2807/20 (т.ІІІ, а.с.46-52).

У свою чергу, Адвокатським бюро Олексія Чорного було укладено договір №28/07-20 від 28 липня 2020 року, з адвокатом Фатєєвою Іриною Василівною, яка була безпосереднім представником ТОВ Холдинг Легатта під час судового розгляду справи №420/1450/20 (т.ІІІ, а.с.121-126).

Згідно Додатку №1 від 10 серпня 2020 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №2807/20 від 28 липня 2020 року, адвокатським бюро затверджена відповідна вартість робіт: вивчення матеріалів та інформації наданої клієнтом (вартість 1 година/2000 гривень), написання заяв, клопотань, пояснень, тощо (вартість 1 година/2000 гривень), участь у судових засіданнях (вартість 1 година/2000 гривень) (т.ІІІ,а.с.53).

Відповідно до орієнтовного розрахунку витрат на правову (правничу) допомогу, Адвокатським бюро Олексія Чорного на супровід адміністративної справи №420/1450/20 затрачено 10 годин: вивчення матеріалів справи (акту перевірки та первинної документації) - 2 години - 4000,00 гривень; написання заяв, клопотань, тощо - 1 година - 2000,00 гривень; написання пояснень по справі - 5 годин - 10000,00 гривень; участь у судових засіданнях - 2 години - 4000,00 гривень. Разом - 20000,00 гривень (т.ІІІ,а.с.54).

Рахунок на оплату наданих послуг №АЧ000000014 від 30 липня 2020 року у розмірі 20000,00 гривень, було оплачено 03 серпня 2020 року у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1054.

Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи договір про надання правової допомоги та квитанція про сплату не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд враховує, що під час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта з позовною заявою до суду (20.02.2020р.), представником товариства за Договором про надання правової допомоги №3/20 від 18 лютого 2020 року (т.ІІ, а.с.11), був адвокат Муконін Олександр Вікторович (т.ІІ, а.с.10).

Повноваження ОСОБА_1 були припинені 27 липня 2020 року (т.ІІ, а.с.94).

Судом встановлено, що адвокатом Чорним Олексієм Віталійовичем, у свою чергу, були написані лише пояснення від 10.08.2020 року (т.ІІ, а.с.104-110) на стадії закриття підготовчого провадження по адміністративній справі №420/1450/20 (підготовче провадження по справі закрито 11.08.2020р.).

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (вивчення документів, написання пояснень, участь у двох судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності написання пояснень та значимості їх у справі, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги та стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вказана позиція суду відповідає позиції Верховного Суду висловленій у постанові №301/2534/16-ц від 31 липня 2020 року.

Суд бере до уваги норму ст. 134 КАС України та правовий висновок Верховного Суду з приводу того, для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація сторін, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа №815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення вартості послуг пов`язаних з наданням правової допомоги, у розмірі 5000,00 гривень.

Решта доводів сторін висновків суду по суті обумовленого питання не спростовують.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене, суд вважає, що сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме - на професійну правничу допомогу, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 5000,00 гривень.

Керуючись статтями 44, 90, 132, 134, 143, 243, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №420/1450/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по адміністративній справі №420/1450/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта (65020, м. Одеса, вул. Мечникова 88, офіс 19, код ЄДРПОУ 37608451) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004940509 від 07.02.2020 року, про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 786167,00 гривень; визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004890509 від 07.02.2020 року, про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1413636,00 гривень; визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0005963307 від 10.02.2020 року, про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 31006,09 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта (код ЄДРПОУ 37608451) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.