Рішення

від 25.09.2020 по справі 320/3661/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року м. Київ справа №320/3661/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "На захисті" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "На захисті" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо складання узагальненої податкової інформації з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за червень 2018 року від 05.12.2018 №165/10-36-14-13/39837540;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області вилучити з бази даних (ІС "Податковий блок"; Архів електронної звітності (ЄРПН); підсистема 2.19 АС "Аудит" та ін.) - узагальнену податкову інформацію з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за червень 2018 року від 05.12.2018 №165/10-36-14-13/39837540.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відомості викладені відповідачем у оскаржуваній узагальненій податковій інформації, є документально непідтвердженими, не відповідають змісту та меті здійснення Інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів фіскальної служби, тому є протиправними, а складена контролюючим органом узагальнена податкова інформація - незаконною. Таким чином позивач вважає, оскільки оскаржувана інформація отримана із порушенням вимог Податкового кодексу України, дії відповідача щодо складання узагальненої податкової інформації є протиправними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Відповідачем до суду подано письмовий відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що узагальнена податкова інформація відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПК України підлягає використанню контролюючим органом для виконання покладених на нього функцій і завдань. Узагальнена податкова інформація відносно позивача складна у зв`язку з відсутністю посадових осіб товариства за юридичною адресою та, відповідно, неможливістю проведення документальної виїзної перевірки.

Позивачем подано до суду письмову відповідь на відзив відповідача, в якій заперечуються доводи останнього.

У судовому засіданні 27.08.2019 судом прийнято рішення про розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов та відповідь позивача на відзив, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "На захисті" є юридичною особою, має статус платника податків.

Позивачем було отримано узагальнену податкову інформацію відносно нього з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за червень 2018 року від 05.12.2018 №165/10-36-14-13/39837540 (т. 1, а.с. 15-22).

На думку позивача відображені у вказаній узагальненій податковій інформації відомості є недостовірними і контролюючим органом порушено встановлені ПК України вимоги щодо збору такої інформації та її відображення у інформаційних базах, у зв`язку з чим Товариство звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Виходячи із завдань адміністративного судочинства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав, свобод та законних інтересів останніх з боку суб`єкта владних повноважень.

Конституційним Судом України у Рішенні від 01.12.2004 у справі №1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Стосовно висновків відповідача у п. 7.2. Узагальненої податкової інформації щодо неможливості підтвердити факт реального здійснення господарських відносин ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" із платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за червень 2018 року, суд зазначає наступне.

Стаття 204 ЦК України визначає презумпцію правомірності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з цими засадами припускається, що юридична особа може, реалізуючи своє право свободи договору, вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії.

При цьому, закон не вимагає пряму вказівку на правомірність дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Наведені висновки щодо не можливості підтвердити факт реального здійснення господарських відносин ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" із платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями можуть бути зроблені відповідачем лише за наслідками наявності у останнього відповідних доказів, отриманих виключно у встановлений законом спосіб.

Натомість, Узагальнена податкова інформація таких доказів не містить, як не містить жодних судових рішень щодо контрагентів позивача, в яких було б доведено "нереальність господарських операцій" або недійсність відповідних правочинів.

Також зі змісту Узагальненої податкової інформації слідує, що відповідачем надано оцінку правомірності здійснення господарських відносин позивачем у розрізі контрагентів, а не здійснено фактичний збір аналітичної податкової інформації щодо позивача.

Згідно з ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку.

Наведене відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом України в постанові від 10.11.2015 у справі №21-2479а15, в постанові від 17.11.2015 у справі №21-2944а15, в постанові від 17.11.2015 у справі №21-1852а15.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення фіскальним органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до наведених положень ПК України документування результатів перевірки платника податків фіскальний орган здійснює виключно у формі акта (якщо за результатами перевірки встановлені порушення) або довідки (якщо за наслідками перевірки порушень не встановлено). Іншого порядку документування контролюючими органами результатів своєї діяльності щодо здійснення податкового контролю чинним законодавством не передбачено.

У постанові від 17.11.2015 у справі №21-2944а15 Верховний Суд України зробив правовий висновок, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Отже, судом встановлено, що оскаржувана узагальнена податкова інформація отримана з порушенням вимог ПК України, а дії відповідача щодо складання узагальненої податкової інформації є протиправними, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 3842,00 грн. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять. Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо складання узагальненої податкової інформації з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за червень 2018 року від 05.12.2018 №165/10-36-14-13/39837540.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області вилучити з баз даних (ІС "Податковий блок"; Архів електронної звітності (ЄРПН); підсистема 2.19 АС "Аудит" та ін.) - узагальнену податкову інформацію з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за червень 2018 року від 05.12.2018 №165/10-36-14-13/39837540.

Стягнути на користь ТОВ "Охоронна компанія "На захисті" (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 17, код ЄДРПОУ 39837540) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260) судові витрати у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.