Постанова

від 23.12.2020 по справі 320/3661/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3661/19 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Ткаченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія На захисті до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія На захисті (далі - позивач, ТОВ ОК На захисті ) звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій щодо складання узагальненої податкової інформації з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за червень 2018 року та зобов`язання вилучити з бази даних (ІС Податковий блок ; Архів електронної звітності (ЄРПН); підсистема 2.19 АС Аудит та ін.) таку інформацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що викладені контролюючим органом у оскаржуваній узагальненій податковій інформації відомості є документально непідтвердженими, не відповідають змісту та меті здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів фіскальної служби, тому є протиправними, а складена контролюючим органом узагальнена податкова інформація - незаконною. Оскільки оскаржувана інформація отримана із порушенням вимог Податкового кодексу України, дії щодо складання такої інформації є протиправними.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувані дії вчинені на підставі положень Податкового кодексу України на реалізацію повноважень по здійсненню податкового контролю. Оформлення узагальненої податкової інформації обумовлено неможливістю проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та не надання ним інформації на письмовий запит контролюючого органа.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження та замінено Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київській області).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.

Судом установлено, що ТОВ ОК На захисті є юридичною особою, має статус платника податків.

У червні 2019 року у відповідь на адвокатський запит позивачем отримано узагальнену податкову інформацію відносно нього з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за червень 2018 року від 05 грудня 2018 №165/10-36-14-13/39837540.

Уважаючи дії по її складанню протиправними, ТОВ ОК На захисті звернулось з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана узагальнена податкова інформація отримана з порушенням вимог Податкового кодексу України, а дії відповідача щодо її складання є протиправними.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 19 частини 1 статті 4 вказаного Кодексу, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до підпункта 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункта 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами пункта 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних узагальненої податкової інформації, за результатами складення якої не приймалось будь-якого рішення, так само як і сама така інформація не породжують правових наслідків для платника податків та не порушує його права, оскільки розміщена в системі контролюючого органа інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2019 року по справі №480/4006/18 та від 03 березня 2020 року по справі №240/3665/19.

З огляду на викладене, колегія суддів наголошує, що складена відповідачем узагальнена податкова інформація може бути використана під час здійснення податкового контролю щодо операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

В подальшому перевірка такої інформації має бути спростована платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу відповідних документів, необхідних для прийняття рішення про дотримання положень податкового законодавства, і лише не спростування платником податків такої інформації є підставою для прийняття рішення щодо правильності визначення грошових зобов`язань по податкам і зборам.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу щодо нарахування грошових зобов`язань призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по складанню узагальненої податкової інформації, а також протиправності рішення щодо нарахування грошових зобов`язань.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, складання узагальненої податкової інформації, є заходами щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на податковий орган функцій та завдань. Безпосередньо така інформація, без прийняття рішення щодо нарахування грошових зобов`язань не порушує права та інтереси позивача.

Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обрано неправильній спосіб захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Також колегія суддів акцентує увагу на тому, що ані у позові, ані у рішенні місцевого суду не зазначено про те, у чому саме полягає протиправність дій відповідача щодо складання узагальненої податкової інформації.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і ухвалити нове судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року скасувати .

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія На захисті відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька