Ухвала

від 25.09.2020 по справі 392/1065/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

25 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 392/1065/20

провадження № 2-іс/340/60/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: селянське (фермерське) господарство "Надежда" (26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Кондратюка, 2, код ЄДРПОУ 23677308)

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та стороні відповідача: державний реєстратор Маловисківської міської об`єднаної територіальної громади Кіровоградської області Сойченко С.В. (26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6)

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И Л А:

Селянське (фермерське) господарство "Надежда" у серпні 2020 року звернулося до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій відповідачем вказало ОСОБА_1 , а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного реєстратора Маловисківської міської об`єднаної територіальної громади Кіровоградської області Сойченка С.В.

Позов СФГ "Надежда" мотивовано тим, що на праві власності йому належала земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4,3025 га за кадастровим номером 3523110100:02:000:9038. Однак рішенням державного реєстратора Маловисківської міської об`єднаної територіальної громади №3813636281 від 15.11.2017 року припинено право власності СФГ "Надежда" на цю земельної ділянки та зареєстровано право власності на неї за ОСОБА_1 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 10.11.2017 року. Позивач зазначає, що на момент переходу права власності на земельну ділянку від СФГ "Надежда" до ОСОБА_1 діяв мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, крім спадкування, обмінних операцій та примусового відчуження земельних ділянок для суспільних потреб, тому рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності за відповідачем на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 10.11.2017 року є протиправним. З цих підстав позивач просить суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 3813636281 від 15.11.2017 року, припинивши право приватної власності гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,3025 га, з кадастровим номером - 3523110100:02:000:9038 із закриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи і скасуванням реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна;

- зобов`язати державного реєстратора Маловисківської міської об`єднаної територіальної громади поновити право приватної власності селянського (фермерського) господарства "Надежда" на земельну ділянку площею 4,3025 га, з кадастровим номером - 3523110100:02:000:9038 із відкриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи та присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна.

У позовній заяві СФГ "Надежда" не зазначено, у порядку якого судочинства подано цей позов, та відсутнє посилання на норми процесуального законодавства.

В автоматизованій системі документообігу Маловисківського районного суду Кіровоградської області 27.08.2020 року справу за цим позовом зареєстровано як адміністративну та присвоєно їй №392/1065/20.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27.08.2020 року адміністративну справу №392/1065/20 передано до Кіровоградського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України.

Позивачем ця ухвала не оскаржена.

Матеріали справи надійшли до Кіровоградського окружного адміністративного суду 21.09.2020 року.

Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ (пункти 1, 3 частини 1 статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Статтею 30 КАС України передбачено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Між тим, дана справа не підсудна Кіровоградському окружному адміністративному суду ні предметно, ні територіально, і не може бути прийнята ним до провадження, оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у пунктах 2, 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України:

- публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

- суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У своєму позові СФГ "Надежда" оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, а саме рішення №3813636281 від 15.11.2017 року державного реєстратора прав на нерухоме майно, яким проведена державна реєстрація речового права за ОСОБА_1 - права приватної власності на земельну ділянку, що раніше належала СФГ "Надежда". Позивач обґрунтує позовні вимоги незаконністю вибуття земельної ділянки з власності СФГ "Надежда" та передачі її у власність ОСОБА_1 - одному з тодішніх засновників цього господарства, у вигляді повернення внеску, внесеного ОСОБА_1 як засновником до статутного капіталу господарства. Передача земельної ділянки від СФГ "Надежда" до ОСОБА_1 оформлена актом приймання-передачі майна від 10.11.2017 року, складеним між ОСОБА_1 , як засновником СФГ "Надежда", та ОСОБА_2 , як головою СФГ "Надежда". Посилаючись на ці обставини, позивач просить у позові припинити право приватної власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку та поновити право приватної власності СФГ "Надежда" на неї.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16 про визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вказала, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на нерухоме майно не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

З матеріалів позову вбачається, що спір виник між СФГ "Надежда" та ОСОБА_1 щодо прав на земельну ділянку, яка наразі належить ОСОБА_1 та використовувалася СФГ "Надежда" для ведення фермерського господарства.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Статтею 19 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про фермерське господарство" майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. Майнові спори між фермерським господарством та його членами вирішуються судом.

Частинами 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.5, 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" при визначенні підвідомчості справ цієї категорії судам слід враховувати, що з огляду на системний аналіз положень статті 84 ЦК України, частини п`ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", статей 6, 8, 19 та 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.

Сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; 2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи. Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.

Підвідомчими господарським судам є спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи та юридичною особою щодо права власності на майно, передане юридичній особі як вклад до статутного (складеного) капіталу.

У тих випадках, коли позивач (засновник, учасник, акціонер, член юридичної особи) одночасно (у межах однієї позовної заяви) заявляє до суб`єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 року у справі №826/1704/17 навів правовий висновок, згідно з яким оскарження реєстраційних дій, яким передує корпоративний спір, що виник з корпоративних відносин між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), навіть незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд установив, що даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин з позивачем. Спірне рішення про державну реєстрацію речового права прийняте за заявою правонабувача ОСОБА_1 . Позовні вимоги СФГ "Надежда" стосуються захисту його цивільних прав шляхом припинення цивільних прав і обов`язків ОСОБА_1 у спорі щодо права власності на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку), а також випливають із корпоративних правовідносин, які виникли між позивачем як юридичною особою та ОСОБА_1 як одним із засновників юридичної особи з приводу майна (складеного капіталу фермерського господарства).

Суд прийшов до висновку, що оскільки звернення СФГ "Надежда" до суду з цим позовом зумовлене необхідністю захисту його майнових та корпоративних прав у спорі з ОСОБА_1 , а не прав у сфері публічно-правових відносин, тому позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На користь такого висновку свідчить та обставина, що позивач у позовній заяві вказав відповідачем саме громадянина ОСОБА_1 , який відповідно до частин 4, 5 статті 46 КАС України не може бути відповідачем в адміністративній справі, ініційованій невладним суб`єктом.

Однак цього не врахував Маловисківський районний суд Кіровоградської області, який вирішив, що цю справу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, та помилково передав її до Кіровоградського окружного адміністративного суду, пославшись на пункт 2 частини 1 статті 29 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 6 статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Роз`яснити заявнику, що розгляд спору щодо права власності на земельну ділянку, який виник між юридичною особою та громадянином, віднесений до юрисдикції цивільного судочинства, а розгляд спору, який виник з корпоративних правовідносин між юридичною особою та її засновником, віднесений до юрисдикції господарського судочинства.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш