Рішення

від 25.09.2020 по справі 620/2687/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/2687/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Ресторан Градецький до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті клопотання про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прощею 0,634 га по проспекту Миру, 68, у м.Чернігові, кадастровий номер 7410100000:01:031:0280;

- зобов`язати відповідача на черговому пленарному засіданні розглянути по суті та прийняти мотивоване рішення з питання надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прощею 0,634 га по проспекту Миру, 68, у м.Чернігові , кадастровий номер 7410100000:01:031:0280.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що без згоди, наданої Чернігівською міською радою, на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вираженої у формі рішення міської ради, позивач не може у повній мірі реалізовувати своє право володіння та користування земельною ділянкою, постійним користувачем якої він являється, у тому числі: виступати замовником документації із землеустрою, приводити у відповідність межі земельної ділянки та ін. Відтак, допущена відповідачем протиправна бездіяльність є порушенням прав позивача.

Ухвалою судді від 24.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений судом строк представник відповідача подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що питання надання згоди на розроблення технічної документації не набрало необхідної кількості голосів і було знято з розгляду. Втім, останнє включено до проекту чергової сесії.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Також вказав, що клопотання позивача від 26.05.2020 лише планується до розгляду на сесії міської ради, запланованої на 27.08.2020. Проте, враховуючи, що дане клопотання не розглядалось також і на пленарному засіданні сесії міської ради, що відбулось 25.05.2020, а також те, що усі попередні звернення позивача щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,6340 га по просп. Миру, 68, у м. Чернігові, кадастровий номер 7410100000:01:031:0280 не були у встановленому законом порядку розглянуті відповідачем, у повивача існують обґрунтовані сумніви, щодо розгляду такого клопотання у майбутньому.

Крім цього, 27.08.2020 відбулось пленарне засідання 55 сесії Чернігівської міської ради 7 скликання, на якому питання надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки площею 0,6340 га по просп. Миру, 68, у м. Чернігові, кадастровий номер 7410100000:01:031:0280 знову було знято з розгляду з невідомих причин.

Відповідач надав свої заперечення та вказав, що спірне питання включено до проекту рішення чергової сесії із земельних питань, яке відбудеться наприкінці вересня 2020 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

18.12.2019 Приватне акціонерне товариство Ресторан Градецький звернулось до Чернігівської міської ради з листом про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки.

Своє звернення позивач обґрунтував тим, що на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів від 21.02.1994 №21 та державного акту на право постійного користування землею серії ЧН- 217 користується земельною ділянкою площею 0,6340 га по просп. Миру, 68, у м. Чернігові , кадастровий номер 7410100000:01:031:0280.

Право постійного користування вказаною земельною ділянкою площею 0,6340 га по просп. Миру, 68, у м. Чернігові , кадастровий номер 7410100000:01:031:0280 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.07.2015 та підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №40866206 від 20.07.2015.

У зв`язку з тим, що фактичні межі земельної ділянки не в повній мірі відповідають зареєстрованим, позивач просив надати Чернігівську міську раду, як власника та розпорядника земель, згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка перебуває у постійному користуванні позивача.

Листом управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 27.12.2019 №2668/19 позивача повідомлено, що питання про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 0,6340 га по просп. Миру, 68 буде включено до проекту рішення чергової сесії із земельних питань. Листом управління земельних ресурсів від 04.02.2020 №337/20, останнє повідомило позивача про те, що питання надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 0,6340 га по просп. Миру, 68 , було включено до проекту рішення міської ради №50/VII, але не набрало необхідної кількості голосів і було знято з розгляду.

Відтак, оскільки, на думку позивача, Чернігівською міською радою не було належним чином розглянуто клопотання позивача та не прийнято відповідного мотивованого рішення, вважаючи, що з боку відповідача було допущено протиправну бездіяльність, 26 травня 2020 року позивач повторно звернувся з клопотанням до Чернігівської міської ради щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 0,6340 га по просп. Миру, 68, у відповідь на яке, управління земельних ресурсів міської ради повідомило, що питання надання згоди ПрАТ Ресторан Градецький на розробку технічної документації із землеустрою включено до проекту рішення 54 сесії 7 скликання Чернігівської міської ради.

Проте, 25.06.2020 на пленарному засіданні Чернігівської міської ради клопотання позивача не розглянуто по суті та було вкотре знято з розгляду.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції Україна визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Так, згідно ч.2 та 3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 2 статті 20 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

В силу абз. 3 ч. 1 статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Згідно ст. 1 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Статтею 22 Закону України Про землеустрій передбачено, що землеустрій здійснюється, зокрема, на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою. Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Як вбачається зі змісту ст. 25 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України Про землеустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частина 10 ст.55 Закону України Про землеустрій передбачає, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, серед іншого, згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Так, відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначаються Законом України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР.

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п.34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно ч. 1, 5, 13 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Вимогами ч.2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що без згоди, наданої Чернігівською міською радою, на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вираженої у формі рішення міської ради, позивач не може у повній мірі реалізовувати своє право володіння та користування земельною ділянкою, постійним користувачем якої він являється, у тому числі: виступати замовником документації із землеустрою, приводити у відповідність межі земельної ділянки та ін.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Чернігівська міська рада заяву позивача не розглянула, рішення про надання дозволу або про відмову - не прийняла.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що суперечать вимогам наведених вище положень законодавства та законним інтересам позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті клопотання про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прощею 0,634 га по проспекту Миру, 68, у м.Чернігові, кадастровий номер 7410100000:01:031:0280, є обґрунтованими та такими, що мають бути задоволені.

Враховуючи наведене, встановлені в ході судового розгляду обставини справи та те, що Чернігівською міською радою спірне питання фактично не досліджувалося, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про зобов`язання відповідача на черговому пленарному засіданні розглянути по суті та прийняти мотивоване рішення з питання надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прощею 0,634 га по проспекту Миру, 68, у м.Чернігові , кадастровий номер 7410100000:01:031:0280.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7, ч.9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом ч.9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У своїх запереченнях представник відповідача заперечує проти заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу зазначаючи про відсутність обгрунтувань зазначеного позивачем розміру вартісної оцінки наданих послуг.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правової допомоги від 30.06.2020; додаткова угода від 27.08.2020, яка містить перелік та вартість наданих послуг та визначає загальну вартість гонорару представника позивача, та квитанцію від 31.08.2020 про здійснення касової операції на суму 3 000,00 грн. При цьому, відповідно до наданих суду документів, година роботи адвоката та помічника адвоката складає 1098,50 грн.

Відповідно до ч. 6 та 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте суд вважає, що обґрунтованим і пропорційним до предмету спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 3 000,00 грн, яка сплачена позивачем на користь представника.

Також, як слідує з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 2 102,00 грн, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради на користь позивача має бути стягнутий судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства Ресторан Градецький до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не розгляду по суті клопотання про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прощею 0,634 га по проспекту Миру, 68, у м.Чернігові, кадастровий номер 7410100000:01:031:0280.

Зобов`язати Чернігівську міську раду на черговому пленарному засіданні розглянути по суті та прийняти мотивоване рішення з питання надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прощею 0,634 га по проспекту Миру, 68, у м.Чернігові , кадастровий номер 7410100000:01:031:0280.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства Ресторан Градецький судові витрати в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства Ресторан Градецький судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство Ресторан Градецький (проспект Миру, 68, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 14231708).

Відповідач: Чернігівська міська рада (вул.Магістратська, 7, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 04062015).

Повний текст рішення суду складено 25.09.2020.

Суддя Л.О. Житняк