Постанова

від 20.01.2021 по справі 620/2687/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2687/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Ресторан Градецький до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Ресторан Градецький звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради, в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті клопотання про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,634 га по проспекту Миру, 68, у м.Чернігові, кадастровий номер 7410100000:01:031:0280;

- зобов`язати відповідача на черговому пленарному засіданні розглянути по суті та прийняти мотивоване рішення з питання надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,634 га по проспекту Миру, 68, у м.Чернігові, кадастровий номер 7410100000:01:031:0280.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що без згоди, наданої Чернігівською міською радою, на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вираженої у формі рішення міської ради, позивач не може у повній мірі реалізовувати своє право володіння та користування земельною ділянкою, постійним користувачем якої він являється, у тому числі: виступати замовником документації із землеустрою, приводити у відповідність межі земельної ділянки та ін.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не розгляду по суті клопотання про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прощею 0,634 га по проспекту Миру, 68, у м.Чернігові, кадастровий номер 7410100000:01:031:0280.

Зобов`язано Чернігівську міську раду на черговому пленарному засіданні розглянути по суті та прийняти мотивоване рішення з питання надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прощею 0,634 га по проспекту Миру, 68, у м.Чернігові , кадастровий номер 7410100000:01:031:0280.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не підтримання депутатами, а саме: не набрання необхідної кількості голосів, на пленарному засіданні сесії Чернігівської міської ради проекту рішення щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 0,6340 га, по проспекту Миру, 68 є об`єктивної причиною не розгляду по суті такого звернення.

При цьому, апелянт звертає увагу на те, що питання про надання згоди ПрАТ Ресторан Градецький на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки знаходиться на розгляді та включено до проекту чергової сесії ради із земельних питань.

У відзиві зазначено, що відповідачем заяву позивача розглянуто не було, рішення про надання згоди чи про відмову у її наданні прийнято також не було.

Враховуючи, що депутати місцевих рад повинні діяти у межах, в порядку та у спосіб, визначений чинним законодавством, останні позбавлені права діяти свавільно під час голосування при прийнятті радою рішень.

З огляду на вказане, позивач вважає, що не голосування депутатів за те чи інше питання проекту рішення є об`єктивною причиною не розгляду такого рішення по суті, відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2019 ПрАТ Ресторан Градецький звернулось до Чернігівської міської ради з листом про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки в натурі, обґрунтоване тим, що на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів від 21.02.1994 №21 та державного акту на право постійного користування землею серії ЧН-217 користується земельною ділянкою площею 0,6340 га по просп. Миру, 68, у м. Чернігові , кадастровий номер 7410100000:01:031:0280.

При цьому, право постійного користування вказаною земельною ділянкою площею 0,6340 га по просп. Миру, 68, у м. Чернігові , кадастровий номер 7410100000:01:031:0280 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.07.2015 та підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №40866206 від 20.07.2015.

За результатами розгляду вказаного звернення позивача, листом управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 27.12.2019 №2668/19 було повідомлено, що питання про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 0,6340 га по просп. Миру, 68 буде включено до проекту рішення чергової сесії із земельних питань.

Листом Управління земельних ресурсів міської ради від 04.02.2020 №337/20 повідомило позивача про те, що питання надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 0,6340 га по просп. Миру, 68 , було включено до проекту рішення міської ради №50/VII, але не набрало необхідної кількості голосів і було знято з розгляду.

Як наслідок, 26 травня 2020 року позивач повторно звернувся з клопотанням до Чернігівської міської ради щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 0,6340 га по просп. Миру, 68.

Листом Управління земельних ресурсів міської ради від 01.06.2020 № 882/20 повідомило, що питання надання згоди ПрАТ Ресторан Градецький на розробку технічної документації із землеустрою включено до проекту рішення чергової сесії із земельних питань.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю щодо не прийняття рішення про надання згоди на розробку технічної документації, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність належним чином оформленого рішення за наслідками поданої позивачем заяви про розробку технічної документації із землеустрою, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що суперечать вимогам наведених вище положень законодавства та законним інтересам позивача, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (по тексту - ЗК України) та Законом України Про землеустрій .

У відповідності до статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

У силу вимог частини першої статті 23 ЗК України, землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

При цьому, згідно статті 1 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Статтею 22 Закону України Про землеустрій передбачено, що землеустрій здійснюється, зокрема, на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою. Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Як вбачається зі змісту статті 25 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини другої статті 55 Закону України Про землеустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У силу вимог частини десятої статті 55 Закону України Про землеустрій технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, серед іншого, згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Отже, право отримати згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі має лише її користувач.

При цьому, зобов`язання надати згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з клопотанням щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж, оскільки фактичні межі не в повній мірі відповідають зареєстрованим, зокрема згідно з поданими клопотаннями від 18.12.2019 та від 26.05.2020.

Так, система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначаються Законом України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону 280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

За приписами пункту статті 46 вказаного Закону сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Положеннями статті 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до пунктів 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

Згідно частини першої статті 46 Закону № 280/97-ВР міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що згода на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) надається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання згоди або відмову у наданні такої згоди орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідного рішення за наслідками розгляду заяв позивача надання дозволу або відмову у наданні дозволу на засіданнях сесії не було прийнято, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

У свою чергу, відповідач не зазначає обставин, які б робили неможливим прийняття відповідного рішення по суті щодо надання згоди позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У той же час, апелянт звертає увагу на те, що питання про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, площею 0,6340 га по просп. Миру, 68, знаходиться на розгляді та включено до проекту чергової сесії із земельних питань.

Однак, колегія суддів наголошує, що відповідач відповідно до законодавства та своїх повноважень зобов`язаний вчинити певні конкретні дії щодо розгляду клопотання позивача по суті, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

При цьому, у наданих листах-відповідях відповідачем відображено лише факт включення спірного питання до порядку денного та результати голосування депутатів Чернігівської міської ради, у той же час, мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.

Відтак, у даному випадку належним способом відновлення порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача розглянути відповідне клопотання про надання йому згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що не свідчить про втручання у дискреційні повноваження Чернігівської міської ради.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того. суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості і пропорційності витрат на правничу допомогу та необхідність стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

О.І. Шурко