Рішення

від 22.09.2020 по справі 640/17200/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ

судове рішення

22 вересня 2020 року м. Київ № 640/17200/19

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейн енд Компані Юкрейн " до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство обмеженою відповідальністю "Бейн енд Компані Юкрейн " (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невжиття, передбачених статтею 43 Податкового Кодексу України заходів, спрямованих на повернення ТОВ "Бейн енд Компані Юкрейн " надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 12 550 488,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Бейн енд Компані Юкрейн " надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 12 550 488,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товариства № НОМЕР_1 в АТ "Сітібанк " та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на підставі заяви позивача від 27.02.2019 року;

- подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.08.2020 Адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невжиття, передбачених статтею 43 Податкового Кодексу України заходів, спрямованих на повернення ТОВ "Бейн енд Компані Юкрейн " надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 12550488,00грн. Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Бейн енд Компані Юкрейн " надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 12550488,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товариства № НОМЕР_1 в АТ "Сітібанк " та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на підставі заяви позивача від 27.02.2019 року. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка , б.33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейн енд Компані Юкрейн " (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 34964105) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Представником позивача на адресу суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат позивачем надано суду документи (завірені копії), а саме: свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №478/1 від 18.06.2012, витяг з національної асоціації адвокатів України, довіреність від 17.05.2019 та від 12.08.2019, договір про надання правової допомоги від 15.04.2019, додаток до договору про надання правової допомоги від 15.04.2019, додаток 1 до акту надання послуг від 30.08.2019, рахунок, платіжне доручення №190913-17 від 13.09.2019 на суму 132620,96грн., акт надання консультаційних послуг від 05.12.2019, додаток 1 до акту надання послуг від 05.12.2019, рахунок, платіжне доручення №191227-08 від 27.12.2019 на суму 95366,97грн., акт надання послуг від 24.02.2020, додаток 1 до акту надання послуг від 24.02.2020, рахунок, платіжне доручення №200311-10 від 11.03.2020.

Відповідачем на адресу суду подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом пп.3 п.3 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката та витрати на проведення експертизи підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім зазначеного вище суд звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд також зазначає, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 № 5076- VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (надалі - Закон № 5076).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також, відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики затверджених Національною асоціацією адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Разом з тим, звертаємо увагу, що відповідно до додаткової постанови Верховного Суду від 24.01.2019 по справі № 910/15944/17, суд зазначив наступне: ...Відповідно до cm. ЗО Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про падання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає статі відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає статі в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. З, 4 cm . 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідній: для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі cm. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East / West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04).

Також, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, судді Верховного Суду зазначають, що заявник має право на відшкодування судових витрат та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. справи Баришевський проти України , Гімайдуліна й інші проти України та Меріт проти України ).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 по справі № 826/15063/18, зазначив: ...суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об^єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

...При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг ..

У справі East / West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії ( Bottazzi v . Italy ) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999- V ).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції ( Iatridis v . Greece ), п. 55 з подальшими посиланнями).

Також відповідач звертає увагу на додаткову постанову Касаційного адміністративного суду від 12.12.2019 року №2040/6747/18 в якій суд зазначає наступне.

...Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що позі сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Колегія суддів також критично оцінює співмірність судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги з аналізу судової практики, оскільки доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалась, а доводи відзивів на касаційні скарги не відрізняється від доводів позовної заяви, та відзивів на апеляційні скарги.

Таким чином , враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах попередній інстанцій, втретє вивчати додаткові джерела права та судову практику із спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким, регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню. .

Хотілось би звернути увагу суду, що доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалась, а доводи зазначені в відповіді на відзив та не відрізняється від доводів позовної заяви.

Суд також звертає увагу, що справа №640/17200/19 є малозначною справою, не є складною та віднесена судом до справ незначної складності. Також, по зазначеній категорії справ, сформована правова позиція в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, що підтверджено самим позивачем при подання позовну (додатки до позовної заяви №24, 25, 26, 27).

Отже, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

Таким чином, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Таким чином, суд вважає за потрібне присудити понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та винесення додаткового рішення, в якому вирішити питання про судові витрати.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

вирішив:

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейн енд Компані Юкрейн " (код ЄДРПОУ 34964105) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293 , 295-297 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій