Рішення

від 25.09.2020 по справі 640/20675/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року м. Київ № 640/20675/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Гончар Н.Б., представника відповідача Дубенка В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування акту, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

20.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про:

- визнання дій Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке", - протиправними;

- скасування Акта опису майна Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 13.06.2019 №11;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002, прийнятого Офісом великих платників податків Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) обов`язковою передумовою для опису майна платника податків у податкову заставу є наявність податкового боргу у такого платника. Разом з цим, податковий борг, у зв`язку із нібито наявністю якого майно ТОВ "Хмільницьке" описано відповідачем у податкову заставу, виник у зв`язку із несплатою ТОВ "Хмільницьке" грошового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 25.02.2019 №0001641401, №0001651401, №0005511306. При цьому, позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення від 25.02.2019 до суду, а тому грошові зобов`язання, визначені такими рішеннями були не узгодженими, що спростовує висновок відповідача про наявність вказаного податкового боргу та свідчить про відсутність підстав для опису майна ТОВ "Хмільницьке" у податкову заставу.

Позивач зазначив, що під час опису майна ТОВ "Хмільницьке" у податкову заставу відповідачем допущено ряд порушень, що свідчить про протиправність таких дій та необхідність скасування акта опису майна у податкову заставу від 13.06.2019 №11. Так, акт опису майна складений податковим керуючим Ващук О.О. всупереч рішення про опис майна у податкову заставу №28475/10/28-10-17-02-23 від 05.06.2019 та:

- без повідомлення позивача про проведення опису його майна у податкову заставу;

- без фактичного відвідування податковим керуючим місцезнаходження позивача та місцезнаходження майна, що внесене до акту опису;

- без отримання будь-якого документального підтвердження фактичної наявності та кількості майна, що було включено до акту опису або підстав отримання в майбутньому Позивачем майна;

- без визначення балансової вартості майна включеного до акту опису, а також без проведення оцінки майна відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ;

- без визначення кількості майна описаного у податкову заставу;

- без надання позивачу акту опису на підписання;

- без присутності та участі понятих за місцезнаходженням позивача, або за місцезнаходженням майна під час складання акту опису.

Також позивач зауважив на необґрунтованості проведеного відповідачем розрахунку штрафної санкції, застосованої згідно податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002. Так, позивач зазначає, що до загальної вартості майна реалізованого у період дії податкової застави відповідачем включені кошти:

- які хоч і отримані позивачем, але перераховані йому у рахунок погашення заборгованості за договорами за попередні періоди, за товари, які не були предметом податкової застави;

- отримані позивачем за продаж товарів, які не містились у акті опису майна у податкову заставу від 13.06.2019 №11;

- суми ПДВ сплачені покупцями у вартості товарів, поставлених позивачем.

Позивач вказав, що кошти, які надійшли у період з 13.06.2019 по 25.07.2019 в якості оплати за товари, включені до акту опису майна у податкову заставу від 13.06.2019 №11, спрямовані у повному обсязі на виплату заробітної плати та сплату ЄСВ, що виключає можливість нарахування штрафних санкцій за статтею 124 ПК України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зазначив, що у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, самостійно визначених органом відповідно до податковою повідомлення-рішення від 25.02.2019 №0001641401, винесеного на підставі акту від 28.01.2010 №172/1401/00692245, 04.06.2019 по платнику ТОВ "Хмільницьке" виник податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у сумі 30 047 644,48 грн. Офісом великих платників податків сформовано та направлено податкову вимогу від 05.06.2019 №615-17, прийнято рішення про опис майна в податкову заставу та складено акт опису майна від 13.06.2019 №11, відповідно до якого описано у податкову заставу майно ТОВ "Хмільницьке", а саме - кукурудза КП 3-клас, пшениця озима 6-клас, соя нестандартна, побічний продукт кукурудзи КП, молоко екстра ґатунку.

За результатами проведення перевірки стану збереження майна ТОВ "Хмільницьке", яке перебуває у податковій заставі, на підставі інформації, що надана ТОВ "Хмільницьке" листами від 26.07.2019 №1098, від 12.08.2019 №2/08/2019, від 16.08.2019 №16/08/2019 та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення ТОВ "Хмільницьке" вимог пункту 92.1 статті 92 ПК України, адже кошти від відчуження майна, описаного у податкову заставу, не в повному обсязі направлені в рахунок виплати заробітної плані, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або погашення податкового боргу платника. ТОВ "Хмільницьке" відчужено майно на суму 6 221 242,71 грн без попередньої згоди контролюючого органу.

Тому, відповідачем правомірно застосовано до ТОВ "Хмільницьке" штраф на підставі статті 124 ПК України згідно податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002.

Також відповідач зауважив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав, адже обтяження у вигляді податкової застави на майно ТОВ "Хмільницьке" згідно акту опису майна у податкову заставу від 13.06.2019 №11 припинено 22.10.2019, виключено майно із податкової застави, акт опису майна скасовано, майно вже реалізовано позивачем.

Представник позивача у судових засідання підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

У 2018 році Головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Хмільницьке" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.05.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.05.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.05.2016 по 30.09.2018

За результатами перевірки складено акт від 28.01.2019 №172/1401/00692245 на підставі висновків якого Головним управлінням ДФС у Вінницькій області 25.02.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0005511306, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "Хмільницьке" за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені на суму 9 697 445,06грн;

- №0001641401, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "Хмільницьке" за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 14 635 356 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7 317 678 грн;

- №0001651401, яким до ТОВ "Хмільницьке" застосовано штраф у сумі 3 540 258 грн.

ТОВ "Хмільницьке" оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення від 25.02.2019 у адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.

06.05.2019 ТОВ "Хмільницьке" отримано рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 26.04.2019 №20198/6/99-99-11-04-01-25, згідно якого податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.02.2019 №0001651401, №0001641401, №0005511306 залишені без змін, а скарга ТОВ "Хмільницьке" - без задоволення.

18.06.2019 ТОВ "Хмільницьке" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2019 №0005511306.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №120/1951/19-а, яке набрало законної сили 09.12.2019, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.02.2019 №0005511306.

Також 18.06.2019 ТОВ "Хмільницьке" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2019 №0001641401 та №0001651401. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі №120/1950/19-а вказану позовну заяву повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 2 частини 4 статті 169 КАС України.

01.07.2019 ТОВ "Хмільницьке" повторно звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2019 №0001641401 та №0001651401.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2019 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у адміністративній справі №120/2117/19. Станом на 22.09.2020 триває розгляд справи №120/2117/19.

05.06.2019 Офісом великих платників сформовано та направлено ТОВ "Хмільницьке" податкову вимогу №615-17, про сплату податкового боргу у сумі 30 047 644,48 грн, який виник у зв`язку із несплатою грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 25.02.2019 №0005511306, №0001641401 та №0001651401.

Рішенням заступника начальника Офісу великих платників податків ДФС Короткової І.М. про опис майна у податкову заставу №28475/10/28-10-17-02-23 від 05.06.2019, вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності ТОВ Хмільницьке .

13.06.2019 податковим керуючим Ващук О.О. складено акт опису майна у податкову заставу №11 згідно яким описано у податкову заставу майно ТОВ Хмільницьке вартістю 30 047 644,48 грн, а саме - кукурудза КП 3-клас, пшениця озима 6-клас, соя нестандартна, побічний продукт кукурудза КП, молоко екстра ґатунку.

Вiдповiдно до повiдомлення про проведення перевiрки стану збереження майна платника податкiв, яке перебувас у податковiй заставi вiд 19.07.2019 №35809/10/28-1017-02-23, податковим керуючим розпочато з 13.06.2019 перевірку стану збереження майна ТОВ Хмільницьке , яке перебуває у податковій заставі.

В ході проведення перевірки, з метою отримання інформації щодо наявності заставною манна, його руху та стану збереження, податковим керуючим направлено па адресу ТОВ Хмільницьке листи від 25.07.2019 № 36874/10/28-10-17-02-23, від 06.08.2019 №38707/10/28-10-17-02-23 та від 14.08.2019 №39692/10-28-10-17-02-23 про надання інформації разом із копіями підтверджуючих документів щодо:

- фактичних обсягів виробництва та реалізації готової продукції, а саме - кукурудзи КП 3-клас, пшениця озима 6-клас, соя нестандартна, побічного продукту кукурудзи КП молока екстра ґатунку, за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 із чітким зазначенням об`ємів виробництва та реалізації (помісячно);

- надходження грошових коштів від реалізації кукурудзи КП 3-класу, пшениці озимої 6-класу, сої нестандартної, побічного продукту кукурудзи КП, молока екстра ґатунку за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 (помісячно);

- рух коштів на банківських рахунках, які надійшли від реалізації кукурудзи КП 3- клас пшениці озимої 6-класу, сої нестандартної, побічного продукту кукурудзи КП, молока екстра ґатунку за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 (їх цільове використання);

- інформацію щодо виплат заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 (помісячно);

- договори купівлі-продажу кукурудзи КП 3-клас; пшениці озимої 6-клас, сої нестандартної; молока екстра ґатунку, з контрагентами, а саме: ФІРМА "ЛЮСІДОРФ" У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (код СДРІІОУ 23063575). ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ХМІЛЬНИЦЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО ЗНЕЖИРЕНОГО МОЛОКА "МОЛОЧНИЙ ВІЗИТ" (код ЄДРПОУ 38030199), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗЕРНО - АГРОТРЕЙД (код ЄДРПОУ 38234181), ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РЕНЕТ" (код ЄДРПОУ 32282161), додаткові угоди до них, акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення (виписки банк), квитанції), а також іншу інформацію, що підтверджує сплату за відвантажений товар;

- інформацію про стан дебіторської заборгованості у розрізі контрагентів станом на 13.06.2019; 01.07.2019; 25.07.2019;

- договори купівлі-продажу кукурудзи КП 3-клас; пшениці озимої 6-клас, сої нестандартної; молока екстра ґатунку, з контрагентами, а саме: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА АСТПРТА - КИЇВ (код ЄДРПОУ 19371986), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРО ФОНД (код ЄДРПОУ 39137820), ТОВАРИСГВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГЛОБИНСЬКИЙ ПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 30547403), додаткові угоди до них, акти виконаних робіт, податкові накладні, а також іншу інформацію, що підтверджує сплату за відвантажений товар.

У відповідь ТОВ Хмільницьке листами від 26.07.2019 №1098, від 12.08.2019 №2/08/2019 та від 16.08.2019 №16/08/2019-1 надано інформацію про:

- фактичні обсяги виробництва та реалізації готової продукції за період з 13.06.2019 по 25.07.2019;

- надходження грошових коштів від реалізації за період з 13.06.2019 по 25.07.2019;

- рух коштів на банківських рахунках, що підтверджують цільове використання коштів за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 на суму 22 567 811,91 грн;

- виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- платіжні доручення, договори, додатки до договорів, видаткові накладні, податкові накладні, довідка про стан дебіторської заборгованості.

За результатами проведення перевірки стану збереження майна ТОВ "Хмільницьке", яке перебуває у податковій заставі, відповідачем складено акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 12.09.2019 №1189/10/28-10-10-01-36.

За змістом акту від 12.09.2019 №1189/10/28-10-10-01-36, за даними ЄРПН ТОВ Хмільницьке за період 13.06.2019 по 25.07.2019 реалізовано майна, яке перебуває у податковій заставі на загальну суму 15 063 110,29 грн у тому числі:

- кукурудза КП 3-класу - 6 042 542,15 грн;

- побічний продукт кукурудза КП - 90713,89 грн;

- молоко (перший, другий, вищий, екстра ґатунок) - 7 326 654,25 грн;

- соя - 1 603 200,00 грн.

Загальна сума надходження на розрахункові рахунки ТОВ Хмільницьке склала 16 648 751,48 грн.

При цьому, відповідач встановивши, що за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 ТОВ Хмільницьке сплачено заробітну плату і ЄСВ на загальну суму 10 427 507,77 грн, прийшов до висновку, що позивачем відчужено майна без попередньої згоди контролюючого органу на суму 6 221 242,71 грн, чим порушено вимоги пункту 92.1 статті 92 ПК України.

На підставі вказаного висновку акту від 12.09.2019 №1189/10/28-10-10-01-36 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002, яким до ТОВ Хмільницьке на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України застосовано штраф в розмірі 6 221 242,71 грн.

Вважаючи протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо опису майна ТОВ "Хмільницьке", акт опису майна від 13.06.2019 №11 та податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002, позивач звернувся до суду із даними позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає податковий борг як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Встановлено, що податковий борг, у зв`язку із наявністю якого майно ТОВ "Хмільницьке" описано відповідачем у податкову заставу, виник у зв`язку із несплатою ТОВ "Хмільницьке" узгодженого грошового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 25.02.2019 №0001641401, №0001651401, №0005511306.

Позивач стверджує те, що грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 25.02.2019 №0001641401, №0001651401, №0005511306 не є узгодженими, адже він оскаржив їх до суду 13.06.2019 та 01.07.2019.

Згідно пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 ПК України).

За приписами пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 56.17.3).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що у разі якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у адміністративному порядку, днем узгодження такого грошового зобов`язання є день отримання платником податків такого рішення.

Встановлено, що 06.05.2019 ТОВ "Хмільницьке" отримано рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 26.04.2019 №20198/6/99-99-11-04-01-25, згідно якого податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.02.2019 №0001651401, №0001641401, №0005511306 залишені без змін, а скарга ТОВ "Хмільницьке" - без задоволення.

Таким чином, грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.02.2019 №0001651401, №0001641401, №0005511306 набули статусу узгоджених 06.05.2019 та мали такий статус станом на час прийняття рішення про опис майна у податкову заставу №28475/10/28-10-17-02-23 від 05.06.2019 та складання акту опису майна від 13.06.2019 №11.

Відтак, при прийнятті рішення про опис майна ТОВ "Хмільницьке" у податкову заставу та описі такого майна згідно акту від 13.06.2019 №11, відповідач обґрунтовано виходив з того, що за ТОВ "Хмільницьке" рахується податковий борг у сумі 30 047 644,48 грн.

Суд вважає за необхідне зауважити, що оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у судовому порядку після набуття таким грошовим зобов`язанням статусу узгодженого згідно норм ПК України автоматично не нівелює такий статус. Водночас, підхід до застосування вказаних норм ПК України на якому наполягає позивач, суперечить принципу юридичної визначеності, а у разі визнання такого підходу прийнятним та його застосування утвориться широкий простір для зловживань з боку платників податків з метою унеможливлення узгодження грошових зобов`язань шляхом звернення до суду впродовж строку, визначеного статтею 102 ПК України.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що відповідач мав достатні підстави для проведення опису майна позивача у податкову заставу.

Згідно пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У відповідності із пунктом 92.1 статті 92 ПК України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Згідно із пунктом 92.3 статті 92 ПК України у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Пункт 124.1 статті 124 ПК України передбачає, що відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов`язковим згідно з цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

У відповідності до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно пункту 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 (Порядок №586), опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2).

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України у постанові від 13.05.2020 у справі №826/7273/18 зазначає, що незважаючи на те, що в ПК прямо не врегульовано співвідношення повноважень контролюючого органу та прав платника податків при визначенні переліку майна, яке передається в податкову заставу як джерело погашення податкового боргу, таке співвідношення визнається на користь платника податків в силу превалювання його права на майно як власника. Тому платник податків має право визначити майно, яке передається в податкову заставу, а контролюючий орган зобов`язаний прийняти це майно, якщо платник податків довів, що це майно відповідає вимогам пункту 89.2 статті 89 ПК, а саме: майно перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) (або права на майно буде ним набуто в майбутньому); його балансова вартість відповідає сумі податкового боргу, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті; таке майно не включено до переліку майна, що не може бути джерелом погашення податкового боргу згідно з пунктом 87.3 статті 87 ПК; воно є ліквідним, тобто на майно можливо звернути стягнення з метою погашення податкового боргу (реалізація майна можлива з достатньо високим ступенем ймовірності).

У рішенні про опис майна у податкову заставу від 05.06.2019 №28475/10/28-10-17-02-23 відповідач зазначив, що опису підлягає майно, що перебуває у власності ТОВ Хмільницьке і лише у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менше суми податкового боргу - також того майно, права власності на яке він набуде у майбутньому.

Позивач зауважив, що станом на 05.06.2019 та на 13.06.2019 за даними Балансу у власності ТОВ Хмільницьке перебувало основних засобів на загальну балансову вартість 660 632 000 грн. Крім того, станом на 13.06.2019 у власності ТОВ Хмільницьке перебували наступні товари:

- молоко екстра ґатунок, фізична вага - 16 427 кг, залікова вага - 17 666 кг, вартість - 108 643,68 грн;

- пшениця озима 6 клас, фізична вага - 95 156 кг, вартість - 470 033,16 грн;

- побічний продукт кукурудзи КП, фізична вага - 9392 кг, вартість - 65 053,14 грн;

- кукурудза КП 3 клас, фізична вага - 673 329 кг, вартість - 2 697 050,58 грн;

Загальна вартість 3 340 780,56 грн.

Відповідно до акта опису від 13.06.2019 №11 податковим керуючим Ващук О.О. описано у податкову заставу майно ТОВ Хмільницьке вартістю 30 047 644,48 грн, а саме - кукурудза КП 3-клас, пшениця озима 6-клас, соя нестандартна, побічний продукт кукурудза КП, молоко екстра ґатунку.

Таким чином, за наявності інформації про перебування у власності ТОВ Хмільницьке основних засобів на загальну балансову вартість 660 632 000 грн, податковий керуючий з незрозумілих причин описав майно ТОВ Хмільницьке дійсна вартість якого значно менш за суму податкового боргу для забезпечення сплати якого застосовувалась податкова застава.

За змістом пункту 89.3 статті 89 ПК України, а також форми акта опису у податкову заставу (додаток 3 до Порядку №586), акт опису майна має містити конкретний перелік майна, яке виявлено в ході опису та на яке може бути звернення стягнення в рахунок погашення податкового боргу.

Однак, у графах акту опису у податкову заставу від 13.06.2019 №11 замість найменування майна з детальною характеристикою кожного предмета (вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо), зазначено лише вид товару - кукурудза КП 3-клас, пшениця озима 6-клас, соя нестандартна, побічний продукт кукурудза КП, молоко екстра ґатунку, та вказано загальну вартість - 30 047 644,48 грн.

Відповідно до пункту 6 Розділу II Порядку №586, у разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Всупереч приписам ПК України та Порядку №586, відповідач не вчинив жодних заходів з метою отримання інформації щодо вартості майна, описаного у податкову заставу.

До того ж, співставивши дійсну вартість майна, яке перебувало у власності позивача станом на 13.06.2019 та яке зазначено у акті від 13.06.2019 №11, логічним є висновок про те, що відповідач включив до акту від 13.06.2019 №11 майно, якого не було у позивача станом на 13.06.2019.

Зважаючи на те, що основним видом діяльності позивача є торгівля сільськогосподарською продукцією, наведене у акті від 13.06.2019 №11 формулювання описаного майна порушує права позивача, адже фактично позивач обмежений у можливості розпоряджатись товаром, який є у обороті, та продаж якого є основним способом отриманням прибутку позивачем.

При цьому, судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявності обставин, які б перешкоджали податковому керуючому належним чином провести опис майна ТОВ Хмільницьке . Матеріали справи не містять доказів складання акту відмови ТОВ Хмільницьке від опису майна у податкову заставу.

Крім того, суд враховує доводи позивача про те, що відповідач не здійснював виїзд за місцем знаходження майна ТОВ Хмільницьке , не надав позивачу примірник акту для підпису, відсутність у акті від 13.06.2019 №11 підпису уповноваженої особи ТОВ Хмільницьке не підтверджена належними доказами.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку про те, що дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо опису майна ТОВ "Хмільницьке" є протиправними, акт опису майна Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 13.06.2019 №11 не відповідає встановленим вимогам.

Водночас, щодо обраного позивач способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.

Питання щодо належного способу захисту платника у подібній ситуації досліджував Верховний Суд в рамках справи №808/2726/16 за результатом розгляду якої ухвалено постанову від 20.08.2020 за змістом якої, акт опису майна лише фіксує певний перелік майна та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Складання акту опису, по суті полягає у викладенні/відображенні на паперовому носії певної інформації, що є фактично технічним процесом створення документа та завершальною стадією виконання організаційно-технічних дій по завершенню створення документу.

Отже, такий акт як і дії по його складенню не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі.

Належним способом захисту може бути визначено зобов`язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем надано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно якого 22.10.2019 відповідачем виключено запис щодо ТОВ "Хмільницьке" про встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу від 13.06.2019 №11.

Таким чином, дії Офісу великих платників податків ДФС щодо опису майна ТОВ "Хмільницьке", незважаючи на їх протиправність на момент вчинення, станом на час ухвалення даного судового рішення безпосередньо не порушують права позивача, порушені безпосередньо такими діями відповідача права позивача фактично відновлені, що свідчить про відсутність необхідності судового захисту таких права позивача та відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Водночас, суд наголошує на тому, що протиправність дій відповідача щодо опису майна ТОВ "Хмільницьке" у податкову заставу нівелює юридичні наслідки подальшого контролю відповідача за збереженням такого майна, а отже свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002.

Крім того, суд враховує доводи позивача щодо необґрунтованості розміру штрафної санкції застосованої згідно вказаного рішення.

Встановлено, що у період з 13.06.2019 по 25.07.2019 ТОВ "Хмільницьке" відвантажено всього готової продукції контрагентам ПП Ренет , ТОВ Хмільницький завод сухого знежиреного молока Молочний візит , ТОВ Люстдорф , ТОВ Зерно-Агротрейд , ТОВ Глобинський переробний завод , ТОВ Агро Фонд та населенню на загальну суму 16 553 189,71 грн , у тому числі вартість продукції - 13 794 324,76 грн, ПДВ - 2 758 864,95 грн.

Разом з цим, продукції, що включена відповідачем до акту опису манна №11 від 13.06.2019 відвантажено лише ТОВ Хмільницький завод сухого знежиреного молока Молочний візит , ТОВ Люстдорф , ТОВ Зерно-Агротрейд , ТОВ Глобинський переробний завод , ТОВ Агро Фонд та населенню на загальну суму 12 731 711,89 грн, у тому числі вартість продукції - 10 609 759,91 грн, ПДВ - 2 121 951,98 грн.

Надані позивачем договори поставки із окремими контрагентами містять умову про відстрочення розрахунків за господарськими операціями, а саме:

- з ПП РЕНЕТ згідно пункту 6.4. Договору №4/0818/22 постачання молока коров`ячого від 15.08.2018, відстрочення платежу 7 днів з дати поставки;

- з ТОВ Хмільницький завод сухого знежиреного молока Молочний візит згідно пункту 6.4. Договору №4/0818/15 постачання молока коров`ячого від 14.08.2018, відстрочення платежу 7 днів з дати поставки;

- з ТОВ Люстдорф згідно пункту 6.4. Договору №4/0118/07 постачання молока коров`ячого від 14.08.2018, відстрочення платежу 14 днів з дати поставки;

- з ТОВ Глобинський переробний завод згідно Додатку №1 від 22.082018 та Додатку №2 від 2812.2018 до Договору поставки №03/08/2018-0 від 22.08.2018, відстрочення платежу 90 днів з дати поставки;

- з ТОВ Зерно-Агротрейд згідно Додатків №1-№5 до Договору поставки №73А/1218/31 від 17.04.2019, відстрочення платежу 90 днів з дати поставки.

Також суд враховує, що позивачем надано відповідачу довідку про розмір дебіторської заборгованості від 07.08.2019 №1145 та акти звірки взаємних розрахунків з контрагентами, з яким вбачається наявність станом на 13.06.2019 заборгованості за поставлену продукцію:

- ТОВ Хмільницький завод сухого знежиреного молока Молочний візит заборгованість 1 019 900,02 грн;

- ТОВ Люстдорф - 1 565 447,56 грн;

- ТОВ Глобинський переробний завод - 117 144 137,68 грн;

- ТОВ Зерно-Агротрейд - 15 712 348,00 грн.

Тобто, зазначені контрагенти на підставі укладених договорів, вже після складання відповідачем акту опису майна №11 сплачували на користь ТОВ "Хмільницьке" кошти за фактично поставлену позивачем до 13.06.2019 продукцію, яка не мала статусу податкової застави, а тому відповідач безпідставно врахував кошти , що надійшли в рахунок погашення дебіторської заборгованості за продукцію, що була відвантажена ТОВ "Хмільницьке" до 13.06.2019, як грошові кошти отримані від реалізації заставного майна.

Фактично, у період з 13.06.2019 по 25.07.2019 ТОВ "Хмільницьке" від реалізації продукції вказаним контрагентам продукції, включеної до акту опису від 13.06.2019 №11, отримано грошові кошти у загальному розмірі 7 467 262,2 грн.

При цьому, відповідач не заперечує, що у період з 13.06.2019 по 25.07.2019 ТОВ "Хмільницьке" виплачено заробітну плату у загальній сумі 8 241 332,19 грн та ЄСВ у загальній сумі 2 186 176,58 грн.

Крім того, суд враховує також доводи позивача про те, що відповідачем застосовано до ТОВ "Хмільницьке" штраф у розмірі фактично отриманих позивачем коштів, включно із ПДВ, що не відповідає приписам пункту 92.1 статті 92 ПК та пункту 124.1 статті 124 ПК України.

З урахуванням наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002.

При розгляді даної справи суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України , Проніна проти України та Серявін та інші проти України : принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії .

З огляду на наведене суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін. Відсутність у даному рішенні правової оцінки окремих доводів сторін жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат розгляду даної справи.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт порушення його прав у межах спірних правовідносин та протиправність оскаржуваного рішення, а відповідачем не надано достатніх та належних доказів й обґрунтування протилежного, відтак, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру та однією позовною вимогою майнового характеру за які сплатив судовий збір у загальному розмірі 23 053 грн, в тому числі 3 842 грн за немайнові вимоги та 19 210 грн - за майнову.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позову в частині задоволення майнової вимоги позивача, останньому підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 19 210 грн грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002, прийняте Офісом великих платників податків Державної податкової служби.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 210 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (місцезнаходження юридичної особи: 22050, Вінницька область, Хмільницький район, село Війтівці, вулиця Заводська, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 00692245).

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної податкової служби (місцезнаходження юридичної особи: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11г, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39440996).

Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 25.09.2020.

Суддя О.М. Чудак