Рішення

від 25.09.2020 по справі 159/1558/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/1558/20

Провадження № 2/159/647/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Лесика В.О.,

за участю секретаря Шокот С.Т.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У березні 2020 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду із позовом до Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області, третя особа - Міськрайонне управління у Ковельському районі та м. Ковелі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, в якому просили визнати за кожним з них право довічного успадковуваного володіння на Ѕ частку земельної ділянки площею 5,1878 га для ведення фермерського господарства на території Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області згідно з державним актом на право користування землею серія Б №006884 від 1992 року в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому позивачі вказували, що спадщину вони прийняли у встановленому законом порядку, шляхом подачі нотаріусу заяв про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті спадкодавця.

Позов мотивовано тим, що згідно із Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" необхідною умовою для створення і функціонування селянського (фермерського) господарства є земельна ділянка, яка передається у довічне успадковуване володіння, у приватну власність або в оренду особам, які виявили бажання створити фермерське господарство.

При цьому, позивачі зазначали, що в лютому 1992 року спадкодавцем отримано право на довічне успадковуване володіння 11.74 га землі на території Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області та на її базі створено фермерське господарство "Безмінове", засновником та головою якого був ОСОБА_10 , до дати його смерті. Надалі вказане господарство очолила його невістка, яка керує ним в подальшому.

Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вважали, що як спадкоємці, мають право на спадкування після ОСОБА_10 права довічного успадковуваного володіння землею, яка була надана для ведення фермерського господарства, загальною площею 11,74 га, на території Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області ОСОБА_10 відповідно до державного акта на право користування землею серія Б №006884 від 1992 року.

Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 06 квітня2020 року.

07 квітня 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.05.2020 року.

05 травня 2020 року відповідачем подано відзив на позов.

05 травня 2020 року позивачами подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 13 травня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Волинській області залучено до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, підготовче засідання відкладено на 12 червня 2020 року.

12 червня 2020 року ухвалою суду задоволено заяву позивача про забезпечення позову і заборонено державним кадастровим реєстраторам та будь-яким іншим особам, уповноваженим на здійснення їх функцій вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які реєстраційні записи, в тому числі здійснювати державну реєстрацію будь-яких земельних ділянок з відкриттям Поземельних книг на такі ділянки на території Тойкутської сільської ради Ковельської району Волинської області в тому самому місці, де розташована відведена ОСОБА_10 земельна ділянка площею 11,74 га для ведення фермерського господарства на території Тойкутської сільської ради (за межами населених пунктів) відповідно до державного акта на право користування землею серія Б№006884 від 1992 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів за №9.

Ухвалою суду від 12 червня 2020 року ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 залучено до участі у даній справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче засідання відкладено на 08 липня 2020 року.

05 серпня 2020 року ухвалою судді закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 24 вересня 2020 року.

Позиція учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала повністю, з підстав, викладених у заяві, просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Заперечуючи проти позову посилається на те, що земельна ділянка площею 11,74 га для ведення фермерського господарства на території Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області була передана спадкодавцю ОСОБА_10 на праві постійного користування, а не в довічне успадковане володіння і тому не може бути успадкована його спадкоємцями, оскільки це право не входить до складу спадщини, а припиняється зі смертю особи. Також відповідач зазначив, що вказана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Тойкут, вона нікола не була в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, яке припинено та не була в приватній власності, тому перебуває у державній власності.

Представник третьої особа на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в судове засідання не з`явився та просить розгляд справи проводити без участі представника, при цьому в письмовому поясненні зазначив, що в Державному фонді документації та землеустрою примірник державного акту на право користування землею серії Б №006884 від 1992 року, виданий ОСОБА_10 відсутній.

Треті особи на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також вважають позов безпідставним і в його задоволенні просили відмовити.

Треті особи на стороні відповідача ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, хоч були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи в суді.Будь-яких клопотань від них не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 07.02.2013 року.

Згідно з матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина за законом.

Позивачі є дітьми померлого, зокрема факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_10 та позивачем ОСОБА_5 , як між батьком та сином, підтверджується свідоцтвом про народження позивача серія НОМЕР_2 виданим 19.09.1975 року Зарічанською сільською радою Ковельського району Волинської області, а факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_10 та позивачем ОСОБА_6 , як між батьком та дочкою, підтверджується свідоцтвом про народження позивача серія НОМЕР_3 виданим 26.12.1975 року Зарічанською сільською радою Ковельського району Волинської області.

Позивач ОСОБА_6 після укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_11 на ОСОБА_12 , що стверджується випискою рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2014, яким вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Позивачі прийняли спадщину після смерті батька в порядку встановленому ст.1269 ЦК України, оскільки звернулася до нотаріуса із заявами про її прийняття у встановлений законодавством шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.

17 грудня 2015 року рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області (справа №159/4995/15-ц), яке не змінене та не скасоване набрало законної сили 28 грудня 2015 року було поділено спадкове майно ОСОБА_10 . За ОСОБА_6 визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а за ОСОБА_5 визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_2 , причіп марки ПСЕ-Ф-12,5 Б , трактор марки МТЗ-80Л , 1992 року випуску в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням виконавчого комітету Ковельської районної ради народних депутатів від 27 лютого 1992 року №12 на підставі ст. 5, 6, 8 Закону України Про селянське (фермерське) господарство було вирішено надати земельну ділянку для ведення селянських (фермерських) господарств в довічне виділення з правом успадкування ОСОБА_10 , жителю села Тойкут - 15 га сільськогосподарських угідь земель запасу Тойкутської сільської ради народних депутатів та зареєструвати фермерське господарство Бизьмінове як юридичну особу - рівноправний житлово-господарський суб`єкт держави.

Згідно з державним актом на право користування землею серія Б №006884 від 1992 року ОСОБА_10 має право постійного користування землею, яка розташована на території Тойкутської сільської ради Ковельського району, Волинської області площею 11,74 га для ведення фермерського господарства. В державному акті також вказано, що дане землеволодіння є довічним та успадкованим. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №9.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фермерського господарства Безмінове було зареєстроване 27 лютого 1992 року, ідентифікаційний код юридичної особи 20128127, засновник Мартинюк Петро Іванович, керівник з 15.01.2013 року ОСОБА_15 .

18 лютого 2009 року в порядку процедури, визначеної статтями 31, 32 ЗК України, голова та члени фермерського господарства Безмінове ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_15 отримали безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі 2,1841 га, 2,1842 га та 2,1839 га кожному.

При цьому, у довічному володінні ОСОБА_10 на час смерті перебувала земельна ділянка площею 5,1878 га.

14 травня 2020 року завідувачем Ковельської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку після померлого ОСОБА_10 у зв`язку з тим, що згідно з чинним законодавством не передбачено можливість переходу права довічного успадковуваного землеволодіння після смерті володільця.

Рішеннями Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області від 23 грудня 2019 року №41/31, від 17 лютого 2020 року №42/72, №42/73, №42/74, №42/75 погоджено Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області надання жителям с. Тойкут Ковельського району Волинської області ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Тойкутської сільської ради.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 18.02.2020 №3-1405/15-20-СГ, від 25.03.2020 №3-3139/15-20-СГ, №3-3138/15-20-СГ, від 03.03.2020 №3-2102/15-20-СГ, №3-2103/15-20-СГ ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 надані дозволи на розроблення проектів землеустрою.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов підлягає задоволенню повністю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статей 6, 50 ЗК України 18 грудня 1990 року N 561-XII (у редакції на час його прийняття) у довічне успадковуване володіння земля надається громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського господарства). Громадянам Української РСР, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

Згідно з ст. 5 ЗУ Про селянське (фермерське) господарство 20 грудня 1991 року № 2009-XII (у редакції на час його прийняття)земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надаються громадянам за їх бажанням у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ Про селянське (фермерське) господарство 20 грудня 1991 року № 2009-XII (у редакції на час його прийняття) після одержання Державного акта на право приватної власності або довічного успадковуваного володіння землею чи укладення договору на оренду селянське (фермерське) господарство підлягає державній реєстрації в районній, міській Раді народних депутатів, що надала земельну ділянку у довічне успадковуване володіння, приватну власність або користування.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 березня 1991 року, яка втратила чинність на підставі Постанови Верховної Ради України N 2201-XII від 13 березня 1992 року, затверджено форми державних актів: на право довічного успадковуваного володіння землею; на право постійного володіння землею; на право постійного користування землею.

ОСОБА_10 отримав спірну земельну ділянку на праві довічного успадковуваного володіння на підставі Земельного кодексуУРСР від 18 грудня 1990 року (в редакції від 15 березня 1991 року) та на підставі Закону України від 20 грудня 1991 року Про селянське (фермерське) господарство , яким і було визначено порядок його успадкування.

Відповідачем не було надано доказів, які підтверджують, що спірна земельна ділянка була передана в постійне користування, а не на праві довічного успадкованого.

ЗК України у редакції від 13 березня 1992 року не передбачав такого виду права як довічне успадковуване володіння земельною ділянкою.

Закон України від 19 червня 2003 року Про фермерське господарство також не містить такої форми володіння землею, як довічне успадковуване володіння, як і чинний Земельний кодекс України.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду України викладеним у постанові від 20 листопада 2019 року по справі № 368/54/17, провадження № 14-487цс19 дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.

Відповідно до статті 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України гарантується право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ці норми не лише гарантують право довічного успадковуваного володіння землею (як різновид мирного володіння майном в розумінні Конвенції, та як речове право, захищено статтею 41 Конституції України), але і обмежують у можливості припинити відповідне право.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Позивачі прийняли спадщину в порядку визначеному ст.1269 ЦК України.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.

При цьому згідно із частиною 2 статті 395 ЦК України законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Крім того, відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29цього Кодексу.

Відтак в позивачів, як спадкоємців ОСОБА_10 , виникло право довічного успадковуваного володіння земельної ділянки площею 5,1878 га для ведення фермерського господарства на території Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області.

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За вказаних обставин позивачі обрали такий спосіб захисту свого майнового права, який не суперечить нормамст. 16 ЦК України.

Щодо розподілу судових витрат

Судові збір залишити за позивачами, відповідно до письмової заяви їх представника.

Керуючись ст.ст.141,247, 258, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, ст.ст.395,1216-1222,1268 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за позивачем ОСОБА_5 право довічного успадковуваного володіння на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,1878 га для ведення фермерського господарства на території Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області згідно з Державним актом на право користування землею серія Б №006884 від 1992 року в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за позивачем ОСОБА_6 право довічного успадковуваного володіння на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,1878 га для ведення фермерського господарства на території Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області згідно з Державним актом на право користування землею серія Б №006884 від 1992 року в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачами.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 25 вересня 2020 року.

Головуючий: В.О.Лесик