Рішення

від 25.09.2020 по справі 183/2923/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2923/20

№ 2-а/183/167/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Пащенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про:

визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 253 від 19 травня 2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-5 КУпАП,

за участю:

представника позивача Калініченко В.М.,

представників відповідача - Гавриленко Л.В., -

встановив:

28.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в обґрунтування якого посилається на те, що з 05 травня 2020 року по 14 травня 2020 року посадовою особою Новомосковського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області була проведена перевірка відділу освіти, молоді та спорту Піщанської сільської ради щодо дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування від 14 травня 2020 року № 19 та протокол у справі про адміністративне правопорушення від 14 травня 2020 року № 10/32 стосовно ОСОБА_1 , як головного бухгалтера відділу освіти, молоді та спорту Піщанської сільської ради. В протоколі № 10/32 зафіксовано порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме - порушення порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідальність за яке передбачена ст. 165-5 КУпАП: по двох листах непрацездатності АДС № 203172 та АДС № 305607 застрахованої особи ОСОБА_2 ; невірне визначення розрахункового періоду, а саме - в розрахунок включений місяць (липень 2018 року), який не відноситься до розрахункового періоду; по одному листу непрацездатності АДС №074510 застрахованої особи ОСОБА_3 невірно визначено середню заробітну плату. Коли протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, а саме: допомога по тимчасовій непрацездатності розрахована виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, але з розрахунку на місяць вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку; по двох листах непрацездатності АДС № 154813, застрахованої особи ОСОБА_4 та АДС № 815586 застрахованої особи ОСОБА_5 - невірно визначено суми заробітної плати для розрахунку середньої заробітної плати.

19 травня 2020 року заступником начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області Братко Н.І. винесено Постанову № 253 про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог п.1 ч.4 ст. 19, ч.2 ст.33 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV та п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 на ОСОБА_1 в сумі 153,00 грн., що становить 9 неоподатковуваних мінімумів доходів.

Вказану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, як таку, що винесена норм законодавства. Зокрема, при складанні Акту № 19 посадова особа не зазначила періоди, на які були видані листи непрацездатності щодо яких виявлено порушення, а саме: листи непрацездатності АДС № 203172 за період з 28.08.2019 по 20.09.2019 рр. та АДС № 305607 за період з 21.09.2019 по 21.10.2019 рр.; лист непрацездатності АДС № 074510 за період з 19.02.2020 по 28.02.2020 рр.; листи непрацездатності АДЮ № 154813 за період з 15.01.2020 по 24.01.2020 рр. та АДС № 815586 за період з 25.03.2019 по 26.04.2019 рр. Крім того, при розгляді даної справи, заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області Братко Н.І. не з`ясувано всі обставини, перелічені у ст. 280 КУпАП та не закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, через те, що закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП. Позивач вказує, що вказані в акті правопорушення не є триваючими та строк притягнення за вказані правопорушення сплив.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, з підстав, визначених у ньому.

Відповідач заперечив проти задоволення позову. Згідно з відзивом вказав, що виявлені під час перевірки факти, зафіксовані в Акті перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування від 14 травня 2020 року № 19 та Протоколі № 10/32 є порушенням пункту 1 частини 4 статті 19, частини 2 статті 33 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-ХІУ та пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 (в редакції, що діє на момент настання страхового випадку). Вказані порушення призвели до неправомірних витрат на суму 548,95 гривень. Під час перевірки використані первинні документи страхувальника, а саме: листки непрацездатності та розрахунки середньоденної заробітної плати до них, табелі обліку робочого часу застрахованих осіб, відповідно до яких встановлено порушення порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Крім того, акт перевірки дотримання страхувальником вимог я законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування № 19 від 14 травня 2020 року підписаний керівником відділу освіти, молоді та спорту Піщанської сільської ради, позивачем та головою комісії із соціального страхування без зауважень та заперечень щодо проведеної перевірки, про що вказано на останній сторінці акту та засвідчено підписами позивача, керівника та головою комісії із соціального страхування. Крім того, відділом освіти, молоді та спорту Піщанської сільської ради виконано рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності від 18 травня 2020 № 243/32. Відповідач вважає, що керівником установи та позивачем визнано факт порушення вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та не надано заперечень щодо не об`єктивно та не чітко викладених фактів порушень та заперечень щодо детального розрахунку сум неправомірних витрат коштів Фонду. Посилання позивача в адміністративному позові на постанову Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 є безпідставним, оскільки в даній справі правовідносини виникли між сторонами щодо застосування адміністративно господарських санкцій, які застосовуються до суб`єктів господарювання. Вказує, що порушення порядку використання коштів з загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 17 грудня 2018 року по 31 березня 2020 року є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку щодо усунення такого порушення та повернення відповідних коштів. Зазначені порушення були виявлені в ході проведення планової перевірки страхувальника. Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірки. Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладено в строк не пізніше через два місяці з дня його виявлення (з дати складання та підписання акту перевірки). Крім того, листом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Київ) від 12 березня 2014 № 01-16-548 підтверджено правомірність дій стосовно притягнення до адміністративної відповідальності не пізніше, як через два місяці з дня виявлення правопорушення.

Вказує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем заперечення взагалі не надавались, а лише надано Пояснення щодо незгоди із застосуванням адміністративних санкцій. Також, Управлінням в супровідному листі від 19 травня 2020 року № 08-03/2840 до постанови № 253 від 19 травня 2020 вказано, що постанова прийнята з урахуванням наданих під час розгляду справи про адміністративне правопорушення усних та письмових пояснень. Зазначив, що позивач мав право здійснити самоперевірку та повернути до початку здійснення перевірки відділенням Фонду неправомірно використані кошти загальнообов`язкового державного соціального страхування. В поясненнях позивач визнала, що вона як посадова особа, яка є відповідальною за фінансово - господарську діяльність не в змозі здійснювати контроль за правильним нарахуванням бухгалтерською службою сум матеріального забезпечення застрахованим особам по листках непрацездатності.

В судовому засіданні представники відповідача позов не визнала, надавши пояснення, аналогічні у відзиві на позов.

01 червня 2020 року позов залишено без руху.

05 червня 2020 року позивачем на виконання ухвали суду усунуто недоліки позовної заяви та 09 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, дослідивши оригінал та копію спірної постанови суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що з 05 травня 2020 року по 14 травня 2020 року Новомосковським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області проведена планова перевірка відділу освіти, молоді та спорту Піщанської сільської ради щодо дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування. За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування від 14 травня 2020 року № 19 /а.с.8-13/.

Також, під час проведення планової перевірки щодо правомірності використання страхових коштів Фонду відділу освіти, молоді та спорту Піщанської сільської ради складено протокол № 10/32 від 14 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 /а.с.14-15/. Згідно з протоколом виявлено такі правопорушення: за період з 17 грудня 2018 року по 31 березня 2020 року на загальну суму 548,95 грн,

- по двох листах непрацездатності АДС № 203172 та АДС № 305607 застрахованої особи ОСОБА_2 невірно визначений розрахунковий період, а саме в розрахунок включений місяць (липень 2018 року), який не відноситься до розрахункового періоду;

- по одному листу непрацездатності АДС № 074510 застрахованої особи ОСОБА_3 , невірно визначено середню заробітну плату. Коли протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, а саме: допомога по тимчасовій непрацездатності розрахована виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, але з розрахунку на місяць вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку;

- по двох листах непрацездатності АДС № 154813, застрахованої особи ОСОБА_4 та АДС № 815586 застрахованої особи ОСОБА_5 невірне визначення суми заробітної плати для розрахунку середньої заробітної плати,

що є порушенням пункту 1 частини 4 статті 19, частини 2 статті 33 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105 та пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 і передбачає відповідальність згідно з частиною 1 статті 165-5 КУпАП.

19 травня 2020 року заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ОСОБА_6 , розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 14 травня 2020 року №10/32 і додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення (Акт перевірки №19 від 14.05.2020) щодо ОСОБА_1 та прийнято Постанову № 253 про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто ОСОБА_1 , головного бухгалтера Відділу молоді та спорту Піщанської сільської ради, до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 153 (сто п`ятдесят три гривні), що становить 9 неоподатковуваних мінімумів доходів /а.с.16/. В описовій та мотивувальній частинах Постанови вказано, що ОСОБА_1 , допустила порушення порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 17.12.2018 по 31.03.2020 на загальну суму 548,95 грн., а саме: по двох листках непрацездатності, серії АДС №203172 за період з 28.08.2019 по 20.09.2019 та серії АДС №305607 за період з 21.09.2019 по 21.10.2019, видані застрахованій особі ОСОБА_2 , невірно визначений розрахунковий період, а саме: в розрахунковий період включений місяць (липень 2018), який не відноситься до розрахункового періоду; по одному листку непрацездатності АДС №074510 виданий застрахованій особі ОСОБА_3 невірно визначено середню заробітну плату для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, коли протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, а саме: допомога по тимчасовій непрацездатності розрахована виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, але в розрахунку на місяць вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку; по двох листках непрацездатності АДЮ №154813 виданий застрахованій особі ОСОБА_4 та НОМЕР_1 виданий застрахованій особі ОСОБА_5 невірне визначення суми заробітної плати для розрахунку середньої заробітної плати, що є порушенням вимог пункту 1 частини 4 статті 19, частини 2 статті 33 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-ХІУ та пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 (в редакції, що діє на момент настання страхового випадку), що є правопорушенням, передбаченим частиною першою статті 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, 19 травня 2020 року позивачем заступнику начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області подано пояснення з додатками, згідно з яких позивач вказала, що штатна чисельність в установі, яка перевірялась на час перевірки складає 585,04 штатні одиниці. У складі централізованої бухгалтерії було визначено 3 бухгалтери, у посадові обов`язки яких входить обчислення заробітної плати та інших виплат цим штатним працівникам. За фактом проведеної перевірки ці бухгалтери надали письмові пояснення. ОСОБА_1 , як головним бухгалтером, були розроблені заходи із внутрішнього фінансового контролю, проводяться вибіркові перевірки. Крім зарплатного відділу існують бухгалтери-матеріалісти, економісти, тендерний комітет тощо. Одна людина чисто фізично не в змозі проводити суцільні перевірки по всіх напрямах діяльності установи. Тому просила не застосовувати адміністративні санкції на підставі ст.14 КУпАП /а.с.17-28/.

Також судом досліджено копії листів непрацездатності, лікарняних листів, реєстру застрахованих осіб, долучені в якості додатку до пояснень позивача /а.с.18-28/, які вказані підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно з постановою від 19 травня 2020 року № 253.

Розглядаючи вимоги позову, суд виходить з наступного.

Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок встановлено Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження , яка затверджена Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22.12.2010 № 29 (далі - Інструкція №29).

Відповідно до п. 3.13.2. Інструкція №29 при складанні акта перевірки посадові особи органу Фонду об`єктивно та чітко викладають факти порушень, виявлені під час перевірки, з постанням на відповідну структурну одиницю нормативно-правового акта.

Відповідно до п. 3.13.3. Інструкції №29 порушення, які є типовими і повторюються, відображаються у додатках до акта перевірки з детальним обґрунтуванням цих порушень.

Відповідно до ст.33 Закону України №1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

За п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Але в порушення п. 3.13.2. та п. 3.13.3. Інструкції №29 посадовими особами не об`єктивно та не чітко викладені факти зазначеного порушення, а саме - в Акті перевірки не зазначено підстав для не включення періоду до розрахункового.

Відповідно до п. 1 ч. 4. ст. 19 Закону України № 1105, застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 2. ст. 33 Закону України № 1105 порядок обчислення середньої заробітної тати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Але в порушення п. 3.13.2. та п. 3.13.3. Інструкції №29 посадовими особами не об`єктивно та не чітко викладені факти зазначеного порушення та без посилання на відповідну структурну одиницю нормативно-правового акту, без визначення періоду застосування мінімальної заробітної плати.

Таким чином, матеріали справи не містять, окрім протоколу, належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до положень п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17.

В даній справі, позивача, як головного бухгалтера, притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування, яке вчинено у жовтні 2019 року, січні та лютому 2020 року.

Постанову у справі прийнято 19 травня 2020 року.

Таким чином, Відповідачем було встановлено конкретні терміни вчинення адміністративного правопорушення. При цьому адміністративне правопорушення, вчинене позивачем не можна вважати триваючими, оскільки дія була закінченою моментом використання коштів, дії не носять системного характеру, не є тривалими у часі, є закінченими з моменту їх вчинення, а відтак адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його вчинення, а не з дня виявлення.

З огляду на те, що правопорушення не носить характер триваючого, та на час винесення спірної Постанови відповідачем закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

Аналогічну правову позицію висловлено в ухвалі ВАСУ від 29.03.2016р. у справі №2а-609/09/1916, згідно якої, передбачене статтею 165-5 КУпАП порушення, яке полягає, зокрема, в порушенні порядку використання страхових коштів, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час.

Крім того, аналогічної позиції дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №227/3844/16-а (адміністративне провадження №К/9901/29887/18).

Відповідно до вимог ст.293 КУпАП та роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення", орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

Крім того, у своїй постанові від 26 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Це також слідує з закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову, а тому вину позивача у вчиненні правопорушення повинен довести саме відповідач.

Відповідно до вимог статті 10 КУпАП вина є обов`язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України Про міжнародні договори , від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - кримінальне обвинувачення і суперечки про громадянські права . У справі Кадубец проти Словаччини Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI. представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Відповідно до принципу поза розумним сумнівом , зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі Кобець проти України від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП як такої, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 5-10, 72-80, 139, 242-246 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №253 від 19 травня 2020 року, винесену заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, Братко Надією Іванівною про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165-5 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165-5 КУпАП, - закрити.

Стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2

Відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 41323962, адреса місця реєстрації: 49020, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 93.

Суддя О.В. Сорока.