Постанова

від 24.09.2020 по справі 640/10728/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10728/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Чорноземи Зіньківщини до Броварського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство Чорноземи Зіньківщини звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Броварського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Броварського управління ГУ ДФС у Київській області щодо відмови Фермерському господарству Чорноземи Зіньківщини у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік;

- скасувати рішення Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області оформлене листом від 22.02.2019 №6263/10/10-36-52-05;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості щодо Фермерського господарства Чорноземи Зіньківщини як платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік та надати відповідний витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Позов обґрунтовано тим, що податковим органом за відсутності правових підстав прийнято рішення про втрату Фермерським господарством Чорноземи Зіньківщини статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправними дії Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови Фермерському господарству Чорноземи Зіньківщини у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Скасовано рішення Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області оформлене листом від 22.02.2019 №6263/10/10-36-52-05.

Зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості щодо Фермерського господарства Чорноземи Зіньківщини як платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік та надати Фермерському господарству Чорноземи Зіньківщини відповідний витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

В апеляційній скарзі, Головне управління Державної податкової служби у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки згідно даних інтегрованої картки платника податків станом на 01.01.2019 за позивачем рахувалась заборгованість з суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно статті 209 Податкового кодексу України у сумі 52 627 грн, підприємством було втрачено статус платника єдиного податку четвертої групи, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Крім того, у апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Київській області просить замінити відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області на Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби реорганізовано Головне управління ДФС у Київській області шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у Київській області.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство Чорноземи Зіньківщини перебуває на обліку у Броварському управлінні Головного управління ДФС у Київській області як сільгоспвиробник, у якого частка сільськогосподарського виробництва за попередні (звітні) періоди перевищує 75 відсотків за основним видом діяльності Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур .

З 01.01.2015 Фермерське господарство Чорноземи Зіньківщини перейшло на спрощену систему оподаткування четвертої групи та перебувало платником єдиного податку вказаної групи протягом 2015-2018 років.

З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році позивачем подано до Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області річну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік з додатками за № 3 - № 10, щорічне підтвердження (розрахунок) частки сільськогосподарського товаровиробника за 2018 рік та відомості про наявність земельних ділянок.

Листом від 22.02.2019 за № 6263/10/10-36-52-05 Броварське управління Головного управління ДФС у Київській області повідомило позивача про непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, оскільки згідно даних інтегрованої картки платника податків за Фермерським господарством Чорноземи Зіньківщини станом на 01.01.2019 рахується заборгованість за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 14010160) в сумі 52 627 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не надано доказів щодо проведення відповідачем документальної виїзної перевірки товариства та, відповідно, не встановлено наявності у товариства податкового боргу, що у розумінні пункту 299.10 статті 299 ПК України є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку, при цьому такого рішення відповідачем не приймалося, відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

У свою чергу, згідно з положеннями підпункту 4 пункту 291.4 цієї ж статті Податкового кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно положеннями п. 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

У силу вимог п. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 580/2475/19.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для правомірності прийнятого спірного рішення податковим органом зазначено положення підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, відповідно до якого не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що положення зазначеної норми 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України встановлюють лише умови, за яких суб`єкти господарювання не можуть набувати статус платника єдиного податку четвертої групи, однак вказане не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Тобто, умовою, яка виключає саме набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Вказане узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 822/758/17.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не надано доказів щодо проведення останнім документальної виїзної перевірки товариства та, відповідно, встановлення наявності у товариства порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи), та як наслідок - анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Крім того, контролюючим органом такого рішення не приймалося, що свідчить про недоведеність правомірності відмови Фермерському господарству Чорноземи Зіньківщини у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення, оформленого листом від 22.02.2019 №6263/10/10-36-52-05 та зобов`язання Головного управління ДФС у Київській області внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості щодо Фермерського господарства Чорноземи Зіньківщини як платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік та надати Фермерському господарству Чорноземи Зіньківщини відповідний витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Отже, висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук