Рішення

від 17.09.2020 по справі 905/1100/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.2020 Справа № 905/1100/20

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судді Поліщук А.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» , м.Київ,

до Комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» , місто Вугледар Донецької області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» , м.Краматорськ Донецької області,

про стягнення 1' 217' 453,38грн, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго , м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради , місто Вугледар Донецької області, про стягнення 1' 217' 453,38грн, з яких 874' 155,90грн - заборгованість за поставлену електричну енергію, 229' 191,69грн пені, 15% річних у розмірі 105' 618,06грн, 8' 487,73грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 року в частині своєчасної оплати електричної енергії.

Ухвалою господарського суду від 06.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1100/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» .

20.07.2020р. через канцелярію суду у виконання ухвали суду від 06.07.2020р від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких вказаний у позовній заяві об`єм використаної відповідачем електроенергії підтверджується даними Звіту щодо фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку споживачів постачальника останньої надії .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1100/20 до судового розгляду по суті на 17.09.2020 року.

17.09.2020 у судове засідання представники сторін та третьої особи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримував процесуальні документи по справі, отже був обізнаний з розглядом даної справи у суді, проте станом на 17.09.2020 своїм правом надати позицію зі спору не скористався.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.10.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

В той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Виходячи з того, що від відповідача жодних заяв, клопотань про поновлення процесуальних строків, встановлених нормами ГПК України, продовження процесуального строку, встановленого судом на подання відзиву не надходило, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання 17.09.2020 не була визнана судом обов`язковою, закінчення процесуальних строків розгляду справи, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (далі - Позивач, ДПЗД Укрінтеренерго ) виконує функції постачальника останньої надії на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго постачальником останньої надії .

27.12.2018 відповідно до ч.ч.6, 11 ст.64 Закону України Про ринок електричної енергії в мережі Інтернет за веб-адресою www.uiе.kiev.ua позивачем розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії ; Додаток №1 до договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії ; комерційну пропозицію №2 до договору; додаток до комерційної пропозиції №2 Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії , Додаток до комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 Зміни №1 від 31.01.2019 до Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії .

За умовами договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 (надалі - договір) він є публічним договором приєднання споживача до договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником останньої надії споживачу уразі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених законодавством чи цим договором випадках. Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору на умовах визначених Законом України Про ринок електричної енергії , Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

За змістом п. 5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з п.5.10 договору, оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеної у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п.5.11 договору у разі порушення споживачем строків оплати за договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Згідно з умовами договору споживач, зокрема, зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п.п.2 п.6.2. договору).

Відповідно до умов п.7.1. договору постачальник, зокрема, має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію.

Постачальник зобов`язався забезпечувати постачання електричної енергії відповідно до вимог та у порядку, передбаченому ПРРЕЕ та цим договором (п.п.3 п.7.2. договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.9.1. договору).

Договір набуває чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п.13.1. договору).

Умовами комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 (додатку 1 до договору) визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.

Крім того комерційна пропозиція №2 від 27.12.2018 містить наступні положення:

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14- го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання Споживача, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей.

За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача стягується в судовому порядку.

Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Матеріали справи містять повідомлення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» №44/09-102 від 08.01.2019 про постачання відповідачу електричної енергії постачальником останньої надії .

Позивачем у якості доказів постачання електричної енергії у січні-березні 2019 надано суду підписані постачальником наступні акти купівлі-продажу електроенергії:

- акт №000832 від 31.01.2019 купівлі-продажу електроенергії за січень 2019 року, згідно з якого споживачем використано електричну енергію в обсязі 31187,00кВт/год на суму 93650,45грн з ПДВ;

- акт №001408 від 28.02.2019 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2019 року, згідно з якого споживачем використано електричну енергію в обсязі 19624,00кВт/год на суму 58928,27грн з ПДВ;

- акт №002194 від 31.03.2019 купівлі-продажу електроенергії за березень 2019 року, згідно з якого споживачем використано електричну енергію в обсязі 240296,00кВт/год на суму 721577,17грн з ПДВ.

В матеріалах справи також наявні звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальників останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго .

Залучена до участі у справ третя особа (Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» ), яка є оператором системи розподілу електричної енергії та на території ліцензованої діяльності якого перебуває відповідач, у своїх поясненнях підтвердила зазначений обсяг використаної відповідачем електроенергії в січні-березні 2019.

Позивачем також представлено суду виставлені споживачу (відповідачу) рахунки на оплату поставленої електричної енергії:

- рахунок №33491364/27/001/03758 від 12.02.2019 на суму 93650,45грн. за січень 2019 року;

- рахунок №33491364/27/002/05060 від 06.03.2019 на суму 58928,28грн. за лютий 2019;

- рахунок №33491364/27/003/05932 від 06.04.2019 на суму 721577,17грн. за березень 2019.

Позивачем в якості доказів отримання відповідачем спірних актів купівлі-продажу електроенергії та рахунків надано суду рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідно до яких:

- Акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок за січень було отримано відповідачем 19.02.2019;

- Акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок за лютий було отримано відповідачем 14.03.2019;

- Акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок за березень було отримано відповідачем 11.04.2019.

Позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою на суму 874' 155,90грн заборгованості та з вимогою №44/10-174 від 03.02.2020 про сплату штрафних санкцій на суму 343' 297,48грн за спожиту у січні-березні 2019 електричну енергію. Матеріали справи містять докази направлення вказаних вимог Комунальному підприємству «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» .

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 року, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення 874' 155,90грн заборгованості за поставлену електричну енергію, 229' 191,69грн пені, 15% річних у розмірі 105' 618,06грн, 8' 487,73грн інфляційних втрат.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За приписами частини першої ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В даному випадку підставою виникнення господарських зобов`язань є Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 на умовах публічного договору приєднання споживача, постачання електричної енергії постачальником останньої надії та комерційної пропозиції.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (ч.6 ст.64 Закону України Про ринок електричної енергії ).

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу (ч.8 ст.64 Закону України Про ринок електричної енергії ).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вже встановлено судом, актами купівлі-продажу електроенергії №№000832 від 31.01.2019, №001408 від 28.02.2019, №002194 від 31.03.2019 та звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальників останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго підтверджено постачання у січні-березні 2019 року електричної енергії відповідачу на виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018.

Комерційною угодою №2 від 27.12.2018 передбачено, що у разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів наявності зауважень відповідача до вищевказаних актів в частині обсягів поставленої електричної енергії.

Позивачем на підставі вказаних актів також виставлялися споживачу відповідні рахунки на оплату поставленої електричної енергії на загальну суму 874155,90грн.

Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п.5.10 договору, оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеної у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Умовами комерційної угоди №2 від 27.12.2018 також передбачено здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці на підставі виставленого Постачальником рахунку, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Згідно з положеннями п.5.10 договору всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Так, в рахунках від 12.02.2019р, від 06.03.2019р., від 06.04.2019р. визначено наступні строки оплати - протягом 5 банківських (робочих) днів.

З урахуванням змісту п.5.10 договору та умов Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018, приймаючи до уваги дату отримання відповідачем спірних рахунків:

- зобов`язання з оплати спожитої у січні 2019 електричної енергії мали бути виконані до 26.02.2019, а з 27.02.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати спожитої у лютому 2019 електричної енергії мали бути виконані до 21.03.2019, а з 22.03.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати спожитої у березні 2019 електричної енергії мали бути виконані до 18.04.2019, а з 19.04.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами ЦК України, тощо.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між тим, обставини справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язань в частині своєчасних розрахунків за електроенергію.

Враховуючи вищевикладене, оскільки розмір боргу у заявленому розмірі не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 874' 155,90грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача 229' 191,69грн пені, 15% річних у розмірі 105' 618,06грн, 8' 487,73грн інфляційних втрат.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.11. договору у разі порушення споживачем строків оплати за договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Умовами комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача стягується в судовому порядку.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, у спірних правовідносинах встановлено більш тривалий, ніж визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України строк нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до наданого суду розрахунку заявлена до стягнення пеня нарахована позивачем за період з 26.02.2019 по 30.01.2020. При цьому позивачем визначені наступні початкові дати нарахування пені:

- за січень 2019 - з 26.02.2019;

- за лютий 2019 - з 25.03.2019;

- за березень 2019 - з 18.04.2019.

Дослідивши представлений позивачем розрахунок вказаних вимог, суд дійшов висновків, що позивачем невірно визначений початок періоду нарахування пені:

- на заборгованість за спожиту у січні 2019 електричну енергію - з 26.02.2019, в той час як за висновками суду прострочення оплати виникло з 27.02.2019, отже правомірним є нарахування пені починаючи з 27.02.2019;

- на заборгованість за спожиту у березні 2019 електричну енергію - з 18.04.2019, в той час як за висновками суду прострочення оплати виникло з 19.04.2019, отже правомірним є нарахування пені починаючи з 19.04.2019.

Суд, з урахуванням викладеного, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, встановив, що нарахована до стягнення пеня не перевищує розмір, який може бути нарахований за обрані позивачем періоди, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 229' 191,69грн.

Щодо заявлених вимог про стягнення 15% річних у розмірі 105' 618,06грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Комерційною пропозицією №2 від 27.12.2018 встановлено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання. Таким чином, договором встановлений інший розмір процентів.

Відповідно розрахунку позивача, заявлені до стягнення 15% відсотків річних нараховані за період з 26.02.2019 по 30.01.2020. Початкові дати нарахування річних визначені наступним чином:

- за січень 2019 - з 26.02.2019;

- за лютий 2019 - з 25.03.2019;

- за березень 2019 - з 18.04.2019.

З розрахунку вбачається, що позивачем аналогічно з розрахунком пені невірно визначені початкові дати нарахування річних за двома актами.

Разом з цим, з урахуванням викладеного, здійснивши власний розрахунок річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон", суд встановив, що нараховані до стягнення 15% річних не перевищують розмір, який може бути нарахований за обрані позивачем періоди, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 105' 618,06грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 8' 487,73грн суд зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем із застосуванням індексів інфляції:

- на заборгованість за січень 2019 - з 01.03.2019 по 01.06.2019;

- на заборгованість за лютий 2019 - з 01.04.2019 по 01.06.2019;

- на заборгованість за березень 2019 - з 01.05.2019 по 01.06.2019.

Перевіривши даний розрахунок судом встановлено, що нараховані до інфляційні не перевищують розмір, який може бути нарахований за обрані позивачем періоди, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 8' 487,73грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238 ГПК України господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго м.Київ до Комунального підприємства Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради м. Вугледар , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» м.Краматорськ про стягнення 1' 217' 453,38грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради (85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.13 десантників, б.13; код ЄДРПОУ 33491364) на користь Державного підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.85; код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість за поставлену електричну енергію у розмірі 874' 155,90грн, пеню у розмірі 229' 191,69грн, 15% річних у розмірі 105' 618,06грн, інфляційні втрати у розмірі 8' 487,73грн, судовий збір у розмірі 18' 261,80грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України з урахуванням положень п.4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України.

У судовому засіданні 17.09.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2020.

Суддя Ю.В. Макарова