Повістка

від 24.09.2020 по справі 908/3523/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/202/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

24.09.2020 Справа № 908/3523/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Наталія Анатоліївна,

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б)

до відповідача Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення суми 10518,64 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

20.12.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» до Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» про стягнення суми 168483,80 грн., з яких: сума 159274, 26 грн. - основний борг, сума 159,27 грн. - інфляційні втрати, сума 798,55 грн. - 3% річних, сума 8251,72 грн. - пеня.

20.12.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3523/19 розподілено судді Колодій Н.А.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» до Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» про стягнення суми 168483,80 грн. задоволені частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» суму 929 (дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 46 коп. - 3% річних, суму 13,94 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

14.09.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» № 202/юр/20 від 08.09.2020 (вх.№ 17940/08-08/20 від 14.09.2020) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3523/19 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.09.2020 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3523/19 розподілено судді Колодій Н.А.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3523/19, вважає за можливе її задовольнити частково, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України , зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України , витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України ).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України ).

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в абз. З п. 6.5. постанови від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19).

В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 2000 грн., позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 05/УП від 13.12.2019, рахунок - фактура № 05/УП/19 від 13.12.2019, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Омельченком О.М. та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, Акт № 05/УП/19 приймання - передачі наданих юридичних послуг, копію ордера на надання правової допомоги Серія АІ №1016348 від 16.12.2019, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 8275/10 від 08.10.2019. Також, подано платіжне доручення № 130 від 16.12.2019 на суму 2000 грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем витрат в сумі 2000 грн.

Приймаючи до уваги ступінь складності спору між сторонами (до стягнення заявлено основний борг за договором поставки, 3% річних, інфляційні витрати та пеня), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (відповідно до детального опису робіт та акту приймання - передачі наданих юридичних послуг від 16.12.2020) ціну позову (10518,64 грн., враховуючи що дана справа є малозначною справою та розглядалась в порядку спрощеного провадження з проведення судового засідання, без участі представника позивача) суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 2000 грн. є не співрозмірним категорії спору.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на ступінь складності справи, кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів і наданих сторонами доказів, час витрачений адвокатом, категорію справи та суму предмету спору, загальна вартість професійної правничої допомоги є неспівмірною та підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 1000 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та її розумною необхідністю.

Оскільки, рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020 не вирішено питання про судові витрати, а саме: про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до вимог ст.ст. 126 , 129 , 244 ГПК України , судові витрати в сумі 1000 грн. 00 коп. на професійну правничу допомогу підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 123 , 126 129 , 232 , 233 , 235 , 240 , 244 ГПК України , суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/3523/19 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; код ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б; код ЄДРПОУ 25394112) 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 24.09.2020.

Суддя Н.А. Колодій