Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/5791/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/5791/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро", Чернігівська область, Бобровицький район, с. Нова Басань

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренк Україна", м. Київ

про стягнення 596 905,53 грн, -

суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Ткачук Н.І. (адвокат за довіреністю від 04.09.2020 року);

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Наташа-Агро (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ренк Україна (відповідач) суми штрафних санкцій в розмірі 697 032,42 грн, посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору підряду №13-2/08 від 13.08.2018 року щодо вчасного проведення робіт з ремонту складських приміщень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 року у справі №910/5791/20 позовну заяву №284-юр/02 від 23.04.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Наташа-Агро було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

12.05.2020 року (в строк визначений судом) позивачем до суду засобами поштового зв`язку була направлена заява про усунення недоліків позовної заяви. Заяву судом отримано 15.05.2020 року.

Окрім того, у вказаній заяві позивачем зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 381 040,30 грн та суму штрафу в розмірі 215 865,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 відкрито провадження у справі №910/5791/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, будинок 35, направлялась ухвала суду від 18.05.2020 року.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105471646586 ухвалу суду від 18.05.2020 про відкриття провадження у справі не отримав, у зв`язку з чим конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.

В судове за сідання 07.07.2020 року представник від відповідача не з`явився. Задля належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом, в засіданні 07.07.2020 року судом було запропоновано позивачу розмітити оголошення в газеті з метою доведення до відома відповідача, що на розгляді у Господарському суді міста Києва перебуває справа №910/5791/20, розгляд справи було відкладено до 15.09.2020 року.

В судове засідання 15.09.2020 року представник від відповідача не з`явився.

У даному випаду судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/5791/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.09.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2018 року між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено Договір підряду №13-2/08 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, підрядник зобов`язується на власний ризик, своїми силами і засобами, з використанням власних матеріалів замовника, за завданням замовника провести роботи з ремонту складських приміщень ТОВ Наташа-Агро (надалі - роботи), що розташований за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Яблунівка (надалі - об`єкт) і здати роботи по об`єкту замовнику в строк, обумовлений у Договорі, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна цього Договору становить 1 852 351,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 308 725,17 грн і визначається в Договірній ціні (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору, підрядник зобов`язується виконати та передати роботи, передбачені п. 1.1. цього Договору протягом 120 календарних днів, з моменту здійснення замовником передоплати підряднику відповідно до умов п. 4.2. Договору.

Роботи вважаються виконаними з дати підписання акту прийомки виконаних робіт уповноваженими представниками обох сторін. (п. 3.3. Договору).

Порядок оплати: по факту прийняття належно виконаних робіт у строк 10 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт. (п. 4.3. Договору).

У відповідності до п. 5.1.1. Договору підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт з моменту отримання передплати відповідно до умов п. 4.2. цього Договору, але не пізніше ніж через 3 робочі дні.

У п. 6.1. Договору визначено, що здавання-приймання робіт здійснюється у відповідності з діючими нормами та правилами, шляхом підписання акту прийомки виконаних робіт уповноваженими представниками обох сторін.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Договір вступає в силу у момент, визначений у п. 11.1 цього Договору та діє до повного виконання зобов`язання за цим Договором кожною із сторін. (пункти 11.1.-11.2. Договору).

Додатком №2 сторони погодили перелік матеріалів, необхідних для виконання робіт, які замовник надає підряднику.

Додатковою угодою №1 від 08.11.2018 року до Договору сторони погодили п. 2.1. Договору викласти в наступній редакції: Ціна цього Договору становить 3 283 284,98 грн, в тому числі ПДВ 20% - 547 214,16 грн і визначається в Договірній ціні (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору. .

Додатками №№1-6 до Договору сторонами погоджено договірну ціну.

В період дії Договору відповідачем виставлялись позивачу рахунки на оплату, які оплачувались позивачем, а саме:

- рахунок на оплату №18 від 13.08.2018 року на суму в розмірі 973 139,00 грн, який оплачено позивачем згідно наступних платіжних доручень: №8387 від 16.08.2018 року на суму 291 941,70 грн та №9320 від 11.09.2018 року на суму 681 197,30 грн;

- рахунок на оплату №30 від 10.10.2018 року на суму 84 881,50 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №382 від 12.10.2018 року на суму 84 881,50 грн;

- рахунок на оплату №31 від 10.10.2018 року на суму 650 868,00 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №10638 від 12.10.2018 року на суму 650 868,00 грн;

- рахунок на оплату №52 від 14.11.2018 року на суму 351684,00 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №12410 від 23.11.2018 року на суму 351 684,00 грн;

- рахунок на оплату №53 від 14.11.2018 року на суму 86 300,00 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №12404 від 23.11.2018 року на суму 86 300,00 грн;

- рахунок на оплату №56 від 19.11.2018 року на суму 20 000,00 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №12407 від 23.11.2018 року на суму 20 000,00 грн;

- рахунок на оплату №57 від 19.11.2018 року на суму 50 000,00 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №12406 від 23.11.2018 року на суму 50 000,00 грн;

- рахунок на оплату №4 від 21.01.2019 року на суму 71 240,72 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №1226 від 08.02.2019 року на суму 71 240,72 грн;

- рахунок на оплату №2 від 28.01.2019 року на суму 46 463,00 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №1227 від 08.02.2019 року на суму 46 463,00 грн;

- рахунок на оплату №3 від 28.01.2019 року на суму 10 527,54 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №1231 від 08.02.2019 року на суму 10 527,54 грн;

- рахунок на оплату №16 від 25.02.2019 року на суму 27 713,88 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №2120 від 06.03.2019 року на суму 27 713,88 грн;

- рахунок на оплату №29 від 18.03.2019 року на суму 72 268,00 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №4628 від 25.04.2019 року на суму 72 268,00 грн;

- рахунок на оплату №27 від 18.03.2019 року на суму 200 000,00 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №2914 від 22.03.2019 року на суму 200 000,00 грн;

- рахунок на оплату №37 від 18.04.2019 року на суму 638 179,34 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення №4707 від 25.04.2019 року на суму 638 179,34 грн.

В подальшому сторонами підписані Акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме:

- №1 за січень 2019 року від 30.01.2019 року на суму 115 408,99 грн, 132 763,00 грн та 772 108,72 грн;

- №1 за квітень 2019 року на суму 72 268,00 грн.

Як зазначає позивач, не зважаючи на повну оплату позивачем робіт за Договором, відповідачем повністю роботи не виконано, а роботи на суму 1 092 548,71 грн виконані з порушенням, з передбачених Договором строків.

28.02.2019 року відповідачем складено лист №28/2, яким він гарантує виконання фасадних робіт в повному обсязі за Договором до 15 травня 2019 року, а в разі порушення терміну виконаних робіт буде зобов`язане виплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день порушення терміну.

У позові зазначено, що весь обсяг робіт по Договору відповідачем не виконано та не передано згідно акту позивачу, у зв`язку з чим залишись невиконаними роботи на суму в розмірі 2 190 736,27 грн, з огляду на що позивач звернувся до суду здійснивши нарахування відповідачу суми пені в розмірі 381 040,30 грн та суми штрафу в розмірі 215 865,23 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, обумовлені договором роботи в повному обсязі не виконав в межах 120-ти денного терміну від дні здійснення передоплати позивачем згідно виставленого відповідачем рахунку №18, а саме в період з 12.09.2018 року по 09.01.2019 року.

Позивач звернувся до відповідача із претензією №12-06/1834 від 30.09.2019 у якій зазначив про порушення відповідачем строків виконання робіт та вимагав сплати штрафні санкцій. Докази направлення вказаної претензії наявні в матеріалах справи.

Проте відповідачем, зазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення, доказів протилежного матеріали справи не місять.

З огляду на викладене, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасного виконання робіт обумовлених Договором належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 8.4. Договору, у разі порушення підрядником термінів виконання робіт та термінів передачі замовнику виконаних робіт, згідно з п. 3.1. цього Договору, підрядник сплачує замовнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату прострочення, від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення за Договором.

У разі порушення підрядником термінів виконання робіт та термінів передачі замовнику виконаних робіт, згідно з п. 3.1. цього Договору, більш ніж на 10-ть календарних днів, підрядник зобов`язаний, на вимогу замовника, додатково сплатити замовнику штраф, у розмірі 10% від ціни Договору зазначеної в п. 2.1. Договору. (п. 8.5. Договору).

Необхідно зазначити, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір передбачено ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позиція викладена в постанові Верховного суду від 8 грудня 2018 №908/639/18.

Правовий аналіз вказаного, що також викладено у рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013, дає підставу стверджувати, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань може бути застосовано як штраф так і пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В той же час згідно з нормою ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 343 ГК України, платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-розрахункових операцій, а за відсутності угоди про розмір пені - в розмірі, встановленому законом. Платник зобов`язаний самостійно нараховувати пеню на прострочену суму платежу і давати банку доручення про її перерахування з наявних на рахунку платника коштів.

Таким чином, сума пені, передбачена сторонами в Договорі не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені та штрафу відповідно до якого сума пені складає 381 040,30 грн, а сума штрафу становить 215 865,23 грн, судом встановлено, що вказані нарахування проведенні позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору та вимог чинного законодавства.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 953,58 грн, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренк Україна" (ідентифікаційний номер 41406294, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, буд. 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" (ідентифікаційний код 35052335, місцезнаходження: 17461, Чернігівська область, Бобровицький район, с. Нова Басань, вул. Циганівка, буд. 27) суму пені в розмірі 381 040,30 грн (триста вісімдесят одну тисячу сорок гривень 30 копійок), суму штрафу в розмірі 215 865,23 грн (двісті п`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень 23 копійки) та суму судового збору в розмірі 8 953,58 грн (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят три гривни 58 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.09.2020 року.

Суддя С.М. Морозов