Рішення

від 17.09.2020 по справі 914/173/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020 справа № 914/173/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж Нетішин» , м.Острог, Рівненська обл.,

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго, в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська Теплова Електрична Станція» ДТЕК «Західенерго» , м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 2 175 616,01грн.

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Пукач М.В.

Представники:

від позивача: Сорока О.Є. - представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж Нетішин» , м. Острог, Рівненська обл.. до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго, в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська Теплова Електрична Станція про стягнення заборгованості.

28.01.2020 ухвалою Господарського суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 27.02.2020. 27.02.2020 року відкладено розгляд справи на 19.03.2020 року.

16.03.2020 на електрону адресу суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого засідання та відкладення розгляду справи, у зв`язку запровадженням карантинних заходів.

16.03.2020 від позивача надійшли пояснення по справі щодо надсилання Акта звірки відповідачу.

16.03.2020 від позивача надійшли уточнення позовних вимог, в яких позивач просить з метою прийняття законного та обгрунтованого рішення у справі, виключити суму пені з прохальної частини позовних вимог та просить повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір в сумі 6 245грн. 72 коп. У даній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача: 2 124 453,20грн. - основного боргу, 38 894грн.- 3 % річних, 12 268,81грн. - втрати від інфляції та судовий збір - 32 634,24 грн. та просить слухати справу з урахуванням даних вимог.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Коссака С.М. у період 14.03.2020 по 27.03.2020, підготовче судово засідання призначене на 19.03.2020 не відбулося.

Ухвалою суду від 31.03.2020 продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі та підготовче засідання призначено на 07.05.2020.

05.05.2020 року на електронну адресу Господарського суду Львівської області від відповідача у справі - АТ «ДТЕК Західенерго» надійшло клопотання за вх.№1073/20 від 05.05.2020 року про зупинення провадження у справі №914/173/20 до моменту розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 31.03.2020 року .

Ухвалою суду від 07.05.2020 року у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» за вх.№1073/20 від 05.05.2020 року про зупинення провадження у даній справі відмовлено та відкладено підготовче засідання на 25.06.2020 року.

Протокольною ухвалою господарського суду Львівської області від 25.06.2020 року відкладено підготовче засідання на 16.07.2020 року та продовжено строк для надання відзиву відповідачем на позовну заяву до 10.07.2020 р.

Крім цього, у судовому засіданні 25.06.2020 року задоволено клопотання позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені на суму 416 381грн. 61коп., яке було подано до суду 16.03.2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 25.06.2020 року прийнято то розгляду заяву про зменшення позовних вимог, а саме сума основного боргу складає - 2 124 453,20грн., 3 % річних - 38 894грн., втрати від інфляції - 12 268,81грн. та судовий збір - 32 634,24 грн. Відтак, загальна сума боргу складає - 2 175 616,01грн. та справа слухається з урахуванням вимог поданої заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім цього, у поданих уточненнях позовних вимог, які прийняті судом протокольною ухвалою від 25.06.2020 року, позивач просить повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 6 245грн. 72 коп. у зв`язку зменшенням розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 38 879,96грн. грн, що підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2020 № 1396, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

З урахування заяви про зменшення позовних вимог ціна позову складає 2 175 616,01грн, та судовий збір який підлягає сплаті за подання позовної заяви становить 32 634,24 грн (згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Зважаючи на зазначене, заявлене клопотання позивача про повернення 6 245,72 грн сплаченого судового збору підлягає задоволенню.

Відтак, ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2020 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж Нетішин» про повернення судового збору по справі № 914/173/20 задоволено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж Нетішин» (адреса: 35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Татарська, 122а, код ЄДРПОУ 23269555) з Державного бюджету України 6 245,72 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 1396 від 17.01.2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 16.07.2020 року, метою повного, об»єктивного, всебічного розгляду справи, враховуючи раніше подане клопотання відповідача про продовження процесуальних строків подачі відзиву, з врахуванням встановленого постановою КМУ карантинних заходів до 31.07.2020 року, відкладено підготовче засідання на 06.08.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 03.09.2020 р. о 14:15 год.

13.08.2020 року на адресу Господарського суду Львівської області від позивача надійшло клопотання про виправлення описки за вх.№1908/20, в якому заявник просить виправити описку в частині вірного зазначення коду ЄДРПОУ - Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж Нетішин» , м.Острог, Рівненська обл.

Ухвалою суду від 27.08.2020 року виправлено описку, допущену судом у резолютивній частині ухвали Господарського суду Львівської області від 26.06.2020р. у справі № 914/173/20, вказавши вірний код ЄДРПОУ - Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж Нетішин» , м.Острог, Рівненська обл. - 39904150. У решті ухвалу суду у справі № 914/173/20 залишено без змін.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2020 року, у зв`язку з неможливістю розгляду даної справи в даному судовому засіданні відкладено розгляд справи по суті на 17.09.2020 на 15:00 год.

В судове засідання 17.09.2020 року позивач явку уповноваженого представника забезпечив, який в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. На вимогу суду, щодо надання пояснень про відсутність дати прийняття, здачі актів приймання виконаних будівельних робіт по наявних договорах, представник позивача таких не надав.

В судове засідання 17.09.2020 року, відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд належним чином та завчасно повідомив відповідача про день та час розгляду справи по суті, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції. Проте відповідач не подав у встановлені судом строки заперечень проти позову, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 15.09.2020 року на електронну пошту суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи за вх.№26828/20, у зв`язку з неможливістю направити повноваженого представника для участі у справі, так як такий знаходиться у відрядженні та приймає участь у Північному апеляційному господарському суді.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами загального позовного провадження, позовні матеріали надіслано відповідачу, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи по суті, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.

Суд констатує, що ним створено усі можливості учасникам процесу для реалізації ними своїх прав.

Запровадження карантинних заходів не є безумовною підставою задля відкладення розгляду справи та задля безпідставного затягування судового процесу.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд).

Крім того, статтею 64 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції України наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Відповідно до листа від 16.03.2020 №9рс-186/20 Рада суддів України рекомендувала учасникам процесу: всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати Суду в електронному вигляді на електронну адресу Суду; рекомендує учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами; утримуватися від відвідування приміщення суду.

Так, ухвалами від 27.02.2020, від 31.03.2020, від 07.05.2020, від 25.06.2020, від 16.07.2020, від 06.08.2020 розгляд справи відкладено з підстав зазначених в ухвалах.

Господарський суд Львівської області наголошує, що відповідачу надано можливість всі необхідні документи надавати Суду в електронному вигляді на електронну адресу Суду, проте відповідач наданими господарським судом можливостями не скористався.

Отже, відповідачу неодноразово надано можливість подати до господарського суду всі можливі докази на обґрунтування обраної правової позиції, проте відповідач наданими господарським судом можливостями не скористався, відзиву на позовну заяву не подав.

Рекомендація Ради суддів України утриматися від участі у судових засіданнях не є тотожною ігноруванню рекомендацій суду.

Доступ до приміщення Господарського суду Львівської області є дозволений, зокрема, для сторін та їх представників, які з`явилися для участі у судових засіданнях, проте відповідач вказаною можливістю не скористався.

Карантинні заходи послаблено, зокрема дозволено діяльність адвокатів з 11.05.2020, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 та є додатковим свідченням того, що відповідач мав і час, і право задля отримання правової допомоги, а відтак подачі всіх доказів на обґрунтування обраної правової позиції та документів, які вважав за потрібне в електронному вигляді на електронну адресу Суду.

З приводу неподання відповідачем відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Таким чином, право на подання відзиву на позовну заяву не є абсолютним, подаючи відзив на позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо його подання.

Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч.4 ст.161 ГПК України, подання заяв по суті, у тому числі відзиву на позовну заяву (відзиву), є правом учасників справи.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Відповідно до ч.8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно з ч.1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії. Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі.

Як встановлено судом, згідно із матеріалами справи, ухвала про відкриття провадження винесена 27.02.2020, якою зобов`язано відповідача впродовж 15 календарних днів подати відзив та відповідач був попереджений, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку , чи з ініціативи суду.

Відповідач, у відповідності до ст.165 ГПК України, своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, хоча протокольною ухвалою суду від 16.07.2020 року, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, враховуючи раніше подане клопотання відповідача про продовження процесуальних строків подачі відзиву, з врахуванням встановленого постановою КМУ карантинних заходів до 31.07.2020 року, відкладено розгляд справи.

Отже, явка відповідача (його представника) в судове засідання 17.09.2020 не визнавалася судом обов`язковою, а відтак не перешкоджає розгляду справи по суті, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення доказів.

Суд констатує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Відтак, у відкладенні судового засідання, слід відмовити.

Суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Послуги, надані позивачем в повному обсязі у встановлений в Договорах термін (Договори: №2591-ЗЄ-БуТЄС від 14 лютого 2019 року; №2646-ЗЄ-БуТЄС від 05.03.2019 року; № 2698- ЗЄ-БуТЄС від 26.03.2019 року; №2827- ЗЄ-БуТЄС від 01.05.2019 року; № 2843-ЗЄ-БуТЄС від 01.05.2019 року; №2865- ЗЄ-БуТЄС від 17.06.2019 року; № 2869- ЗЄ-БуТЄС від 14.06.2019 року; № 2871- ЗЄ-БуТЄС від 14.06.2019 року; №2922- ЗЄ-БуТЄС від 25.07.2019 року), про що підписані відповідні Акти прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 3 423 253 грн 20 коп., однак Замовник (відповідач) не виконує взяті на себе зобов`язання, передбачені п.4.1. Договорів щодо оплати.

Станом на 20 січня 2020 року сплачено лише частину суми заборгованості в розмірі 1 332 637 грн 60 коп., відтак існує заборгованість, яка становить - 2 124 453 грн 20 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України, ст. 230, 231 ГК України, позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції за вищезазначеними договорами, а саме: інфляційні втрати в розмірі 12 268,81грн. та три проценти річних на суму 38 894грн.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

Предметом доказування є обставини з яким пов`язує факт укладення договору, його неналежне виконання в частині оплати, застосування за прострочення виконання грошового зобов`язання (за неналежне виконання) нарахування інфляційних втрат, 3% річних, у спосіб визначений законодавством.

14 лютого 2019 року між АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі директора Відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС (надалі - Замовник) та ТОВ ТЕМ Нетішин (надалі - Виконавець) уклали Договір № 2591-ЗЗ-БуТЄС (надалі - Договір) про надання послуг, вартість яких становить 331 329 грн. 60 коп.

05 березня 2019 року між АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі директора Відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС (надалі-Замовник) та ТЕМ Нетішин (надалі-Виконавець) уклали Договір № 2646-ЗЗ-БуТЄС про надання послуг, вартість яких становить 201 318 грн.

26 березня 2019 року між АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі директора Відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС (надалі-Замовник) та ТОВ ТЕМ Нетішин (надалі-Виконавець) уклали Договір № 2698-ЗЗ-БуТЄС про надання послуг, вартість яких становить 233 682 грн.

01 травня 2019 року між АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі директора Відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС (надалі-Замовник) та ТОВ ТЕМ Нетішин (надалі-Виконавець) уклали Договір № 2827-ЗЗ-БуТЄС про надання послуг, вартість яких становить 176 359 грн 20 коп.

01 травня 2019 року між АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі директора Відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС (надалі-Замовник) та ТОВ ТЕМ Нетішин (надалі-Виконавець) уклали Договір № 2843-33-БуТЄС про надання послуг, вартість яких становить 1 338 038 грн. 40 коп.

17 червня 2019 року між АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО Відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС (надалі-Замовник) та ТОВ ТЕМ Нетішин (надалі-Виконавець) уклали Договір № 2865-ЗЗ-БуТЄС про надання послуг, вартість яких становить 313 452 грн.

14 червня 2019 року між АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі директора Відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС (надалі-Замовник) та ТОВ ТЕМ Нетішин (надалі-Виконавець) уклали Договір № 2869-ЗЗ-БуТЄС про надання послуг, вартість яких становить 178 797 грн 60 коп.

14 червня 2019 року між АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі директора Відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС (надалі-Замовник) та ТОВ ТЕМ Нетішин (надалі-Виконавець) уклали Договір № 2871-ЗЗ-БуТЄС про надання послуг, вартість яких становить 165 016 грн 80 коп.

25 липня 2019 року між АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі директора Відокремленого підрозділу Бурштинська ТЕС (надалі-Замовник) та ТОВ ТЕМ Нетішин (надалі-Виконавець) уклали Договір № 2922-ЗЗ-БуТЄС про надання послуг, вартість яких становить 51 308 грн 40 коп.

За вищезазначеними договорами послуги надані Підрядником (позивачем) надані в повному обсязі у встановлений в Договорах терміни, про що підписані відповідні Акти прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 3 423 253 грн 20 коп., однак Замовник не виконує взяті на себе зобов`язання, передбачені п.4.1. Договору щодо оплати.

Відтак, станом на 20 січня 2020 року сплачено лише частину суми заборгованості в розмірі 1 332 637 грн 60 коп., однак існує заборгованість, яка становить - 2 124 453 грн. 20 коп.

В матеріалах справи немає доказів оплати відповідачем вартості виконаних робіт у сумі 2 124 453,20грн.

Норми права та висновки суду .

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору підряду в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положення статті 599 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Послуги надані позивачем, надані в повному обсязі у встановлений в Договорах термін (Договори: №2591-ЗЄ-БуТЄС від 14 лютого 2019 року; №2646-ЗЄ-БуТЄС від 05.03.2019 року; № 2698- ЗЄ-БуТЄС від 26.03.2019 року; №2827- ЗЄ-БуТЄС від 01.05.2019 року; № 2843-ЗЄ-БуТЄС від 01.05.2019 року; №2865- ЗЄ-БуТЄС від 17.06.2019 року; № 2869- ЗЄ-БуТЄС від 14.06.2019 року; № 2871- ЗЄ-БуТЄС від 14.06.2019 року; №2922- ЗЄ-БуТЄС від 25.07.2019 року), про що підписані відповідні Акти прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 3 423 253 грн 20 коп., однак Замовник (відповідач) не виконав взяті на себе зобов`язання, передбачені п.4.1. Договорів щодо оплати.

Так, з матеріалів справи вбачається, що станом на 20 січня 2020 року сплачено лише частину суми заборгованості в розмірі 1 332 637 грн 60 коп., однак існує заборгованість вартості виконаних робіт, яка становить - 2 124 453 грн 20 коп.

Із врахуванням положень п.4.1 вищезазначених договорів, відповідно до яких розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих Виконавцем Замовнику Послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з 30 (тридцятого) календарного дня після підписання Сторонами акту прийому-передачі наданих Послуг, пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату Послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день. Тобто в загальному строк заборгованості рахується з 35 календарного дня з моменту підписання Актів приймання-передачі наданих послуг.

Оскільки в матеріалах справи немає доказів здійснення відповідачем остаточної оплати за договорами, позовні вимоги про стягнення 2 124 453,20 грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд зазначає, що із врахуванням положень п.4.1 вищезазначених договорів, відповідно до яких розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих Виконавцем Замовнику Послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з 30 (тридцятого) календарного дня після підписання Сторонами акту прийому-передачі наданих Послуг, пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату Послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день. Тобто в загальному строк заборгованості рахується з 35 календарного дня з моменту підписання Актів приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до матеріалів справи, згідно доданих до вищезазначених договорів Актів приймання виконаних будівельних робіт, деякі не містять дати прийняття та дати здачі виконаних будівельних робіт, що унеможливлює визначення періоду нарахування інфляційних витрат, оскільки такі нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Cплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Судом не можливо встановити період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки в загальному строк заборгованості рахується з 35 календарного дня з моменту підписання Актів приймання-передачі наданих послуг, які відповідно до даних матеріалів справи не містять дати підписання, строків часткових оплат. Наведений позивачем розрахунок не містить періоду нарахування відповідно до підписаних актів з врахуванням їх часткових оплат, а відтак суду неможливо встановити початок та закінчення строків нарахувань у спосіб визначений законом.

Суд також зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, позовні вимоги позивача є обґрунтованими в частині заявленої основної суми основного боргу та підлягають задоволенню, в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань слід відмовити у зв`язку з безпідставністю та недоведеністю.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 38 879,96грн. грн, що підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2020 № 1396, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

З урахування заяви про зменшення позовних вимог ціна позову складає 2 175 616,01грн, та судовий збір який підлягає сплаті за подання позовної заяви становить 32 634,24 грн (згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2020 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж Нетішин» про повернення судового збору по справі № 914/173/20 задоволено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж Нетішин» (адреса: 35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Татарська, 122а, код ЄДРПОУ 23269555) з Державного бюджету України 6 245,72 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 1396 від 17.01.2020 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з частковим задоволенням позову, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 31 866,80 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15; код ЄДРПОУ 23269555) в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська Теплова Електрична Станція» ДТЕК «Західенерго» (77112, Івано-Франківська обл., м. Бурштин, вул. Січових Стрільців, 20, код ЄДРПОУ 00131541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж Нетішин» (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Татарська, 122а; код ЄДРПОУ 39904150) 2 124 453,20 грн. боргу та 31 866,80 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua .

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2020

Суддя С.М. Коссак