Рішення

від 21.09.2020 по справі 916/2691/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2020 р. Справа № 916/2691/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився,

розглянувши заяву СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) від 22.11.2019р. за вх.№2-5710/19 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2691/19 за позовом СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) (14 рю, Жанн д?Аснієр, 92611 Кліши - Франція, адреса представника: 01001, м. Київ, Музейний провулок, буд. 10) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТРАКТ ЕКСПО 19" (49021, м. Дніпро, вул. Лісопильна, буд. 10), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд.21, корпус А) про припинення порушень прав інтелектуальної власності на торговельну марку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2019р. позов СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) - задоволено повністю, заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНТРАКТ ЕКСПО 19" здійснювати використання комбінованого позначення "ВІС", яке є схожим на стільки, що його можна сплутати із торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №614749 для товарів 34 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг "запальнички газові", зокрема, зберігання продукції (товару) із нанесеним позначенням, пропонування продукції (товару) із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення) такої продукції (товару), а також застосування такого позначення в рекламі, діловій репутації, мережі Інтернет, вирішено вилучити з цивільного обороту та знищити товар "запальнички", імпортер/декларант Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТРАКТ ЕКСПО 19", які ввозяться на митну територію України у контейнері TGBU7244051, у кількості 360 000 штук на підставі попередньої митної декларації ІМ 40 ЕЕ від 14.08.2019р, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТРАКТ ЕКСПО 19" на користь СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) 1921грн. судового збору за подання позову, 950,50 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати, понесені в зв`язку з прибуттям представника позивача до Господарського суду Одеської області у розмірі 9129,35 грн.

03.12.2019р. Господарським судом Одеської області постановлено додаткове судове рішення, залишене без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2020р., яким заяву СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) від 22.11.2019р. за вх.№2-5710/19 про ухвалення додаткового рішення - задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТРАКТ ЕКСПО 19" (49021, м. Дніпро, вул. Лісопильна, буд. 10, код ЄДРПОУ 42729061) на користь СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) (14 рю, Жанн д`Аснієр, 92611 Кліши - Франція) 11000 (одинадцять тисяч) Євро витрат на правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 16.07.2020р. додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2019р. та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2020р. скасовано, справу в частині розгляду клопотання СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) про розподіл судових витрат передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2020р., заяву СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) про розподіл судових витрат передано на розгляд судді Малярчук І.А., у зв`язку з чим ухвалою суду від 18.08.2020р. призначено засідання суду для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення з вирішення питання про розподіл судових витрат на 31.08.2020р. о 14год.20хв.

Ухвалою суду від 31.08.2020р. відкладено розгляд заяви про розподіл судових витрат на 14.09.2020р. о 10год.00хв.

У судовому засіданні 14.09.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 21.09.2020р. о 12год.45хв.

Судом враховано клопотання позивача від 16.09.2020р. за вх.№24547/20 про розгляд його заяви про розподіл правничих витрат без участь представника позивача.

У клопотанні від 14.09.2020р. за вх.№24359/20 позивач виклав прохання до суду піддати додатковій перевірці повноваження представника відповідача - адвоката Огороднійчука М.І.

Згідно ч.4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Так, у справі №916/2691/19 (т.1 а.с.206) наявний ордер на надання правничої (правової допомоги) серії ВЕ №1003733 від 18.10.2019р. також заявою від 14.09.2020р. за вх.№24303/20 адвокат Огороднійчук М.І. (із скріпленням ЄЦП) подав до справи договір про надання правової допомоги від 18.09.2019р., укладений між ТОВ Контракт Експо 19 та адвокатом Огороднійчуком М.І., в якому строк дії визначено до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору.

На переконання суду, в силу ч.4 ст.60 ГПК України, наведені ордер та договір є належними доказами наявності у адвоката Огороднійчука М.І. представницьких повноважень від імені ТОВ Контракт Експо 19 .

В обґрунтування заявленого СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) послався на те, що скористався своїм правом на професійну правничу допомогу та уклав договір про надання правової допомоги №01-1095/19 від 30.08.2019р. та додаток №2 від 30.09.2019р. до нього з Адвокатським об`єднанням САЄНКО ХАРЕНКО з метою представництва інтересів позивача. На підтвердження того, що правнича допомога надається позивачу АО САЄНКО ХАРЕНКО до справи подано оригінал ордеру на надання правової допомоги серія КВ №443654 на підтвердження повноважень представника позивача - адвоката Кочерги Дмитра Олександровича, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2924 від 31.05.2007р. Оригінал свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2924 від 31.05.2007р. був досліджений судом в судовому засіданні по справі №916/2691/19. Заявник також звертає увагу на те, що належним чином завірена копія довіреності від 30.08.2019р. із нотаріально посвідченим перекладом на українську мову була долучена до матеріалів справи в судовому засіданні 16.09.2019р., а оригінал вказаної довіреності був досліджений судом у вказаному судовому засіданні під час розгляду справи. В позовній заяві позивачем був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на виконання вимог ч.1 ст.124 ГПК України. З врахуванням того, що відповідно до ч.4 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач вважає, що справа №916/2691/19 відносяться до справ підвищеної складності. За твердженням заявника справа має вагоме значення для позивача, оскільки стосується не лише захисту прав інтелектуальної власності позивача на торговельну марку ВІС, а також недопущення на ринок України контрафактного товару, який може нести загрозу, враховуючи особливість спірного товару, здоров`ю споживачам України. Звідси, заявник вважає, що справа стосується також інтересів споживачів України. Відповідно до Договору та Додатку 2 позивач має сплатити Адвокатському об`єднанню САЄНКО ХАРЕНКО за представництво інтересів по справі № 916/2691/19 в суді першої інстанції 11000 Євро без урахування податків та витрат. Заявник звертає увагу суду на те, що відповідно до умов договору та додатку 2 гонорар розраховується не на підставі погодинної ставки, а на підставі визначених етапів надання правничої (правової) допомоги, які мають визначену сторонами суму. Наведений заявником опис робіт наступний: підготовка та збирання доказів, що будуть додані до позовної заяви забезпечення позову; підготовка позовної заяви та заяви про забезпечення позову із додатками, направлення копії позовної заяви та заяви про забезпечення позову з додатками сторонам та подача позовної заяви та заяви про забезпечення позову з додатками до Господарського суду Одеської області; представництво інтересів позивача в судовому засіданні по розгляду заяви про забезпечення позову;

представництво інтересів позивача в усіх судових засіданнях по справі №916/2691/19; підготовка та подача клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи №916/2691/19 від 13.09.2019р. (подане через канцелярію Господарського суду Одеської області 16.09.2019р.); підготовка та подача заяви про розподіл судових витрат по даній справі (подана через канцелярію Господарського суду Одеської області 01.10.2019р.); підготовка та подача доповнень до заяви про розподіл судових витрат по даній справі (подана через канцелярію Господарського суду Одеської області 14.11.2019р.). Позивач звертає увагу, що всі процесуальні документи позивача (заяви, клопотання) по справі №916/2691/19 підготовлені та підписані адвокатом Адвокатськоґо об`єднання Саєнко Харенко , що підтверджує надання правничої (правової) допомоги адвокатами Адвокатського об`єднання Саєнко Харенко .

Крім того, позивач у клопотанні від 14.09.2020р. за вх.№24359/20 зазначив, що, як йому стало відомо, при примусовому виконанні рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2019р. та ухвали від 12.12.2019р. у даній справі державним виконавцем Другого Малиновського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ Гуйван А.П. майно, на яке можливо звернути стягнення та місце знаходження боржника - ТОВ Контракт Експо 19 виявлено не було, що зумовило повернення виконавчого документа стягувачу без виконання. На підтвердження викладеного позивач подав до справи копію вказаної постанови державного виконавця від 05.06.2020р. ВП №61005310.

Позивач вказує також, що з відкритих даних вбачається, що ТОВ Контракт Експо 19 , зареєстроване за місцем масової реєстрації компаній. Так, за адресою: м. Одеса вул. Хімічна, 1/27, зареєстровано 36 компаній. Відтак, на переконання позивача, наведені обставини свідчать про недобросовісність відповідача у даній справі та відсутність жодних намірів виконувати рішення суду про стягнення судових витрат. Позивач переконаний, що наведена інформація підлягає врахуванню господарським судом при розгляді заяви про розподіл судових витрат.

25.08.2020р. за вх.№22283/20 від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, в якій відповідач просить суд зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до розміру, визначеного в рішенні Господарського суду Одеської області від 14.11.2019р., а саме стягнути з ТОВ "КОНТРАКТ ЕКСПО 19" на користь СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) 1921грн. судового збору за подання позову, 950,50грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати, понесені в зв`язку з прибуттям представника позивача до Господарського суду Одеської області у розмірі 9129,35грн.

В обґрунтування заявленого відповідач зазначає, що, з врахуванням положень ст.ст.1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність умови оплати правової допомоги, які зазначені в позовній заяві як розрахунок витрат на правову допомогу, які очікує понести сторона у справі, повинні кореспондуватись з умовами договору про надання правової допомоги, однак, зі змісту договору про надання правової допомоги №01-1095/19 від 30.08.2019р. не вбачається визначення сторонами договору розміру гонорару за представництво інтересів позивача в суді першої та наступних інстанції. Розмір такого гонорару визначено сторонами при укладанні додатку №2 до вищезазначеного договору, який є його невід`ємною частиною та укладений лише 30.09.2019р., тобто, вже після складання позовної заяви (06.09.2019р.), подання її до суду (09.09.2019р.), відкриття провадження у справі (11.09.2019р.), постановлення судом ухвали про забезпечення позову (16.09.2019р). Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; позивачем не доведено складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (безпосередньо відповідач оцінює зазначену категорію справ як нескладну); час, витрачений адвокатом позивача на виконання відповідних робіт (надання послуг), також не доведено буд-якими належними і допустимими доказами; обсяг наданих адвокатом позивача послуг та виконаних робіт, не доводився будь-якими належними і допустимими доказами; позовна заява відноситься до категорії немайнового характеру; позивачем будь-якими належними і допустимими доказами не доводиться вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; поведінку сторони - відповідача, яка визнала позовні вимоги до початку розгляду справи по суті. Відповідач також зауважує, що обґрунтуванням розміру адвокатських витрат представника позивача є додаток №2 від 30.09.2019р. до договору про надання правової допомоги №01-1095/19 від 30.08.2019р., де визначено безпосередню роботу адвоката, але зазначений додаток підписано вже після виконання майже всіх етапів надання правової допомоги, а саме збору доказів, підготовки позовної заяви, подання її до суду, забезпечення позову тощо. Крім того, відповідач вказує, що етапи 1 та 2 відповідно до пунктів 1.1.1. та 1.1.2. передбачають в контексті саме цієї господарської справи вчинення одних і тих самих дій: збір доказів, підготовка позовної заяви, заяви про забезпечення позову. За твердженням відповідача із п.1.1.3. (етапу 3) додатку №2 жодні дії з підготовки додаткових документів, дослідженні доказів, допиті свідків, участі у судових дебатах адвокатом позивача на стадії безпосереднього розгляду справи представником не здійснювались, оскільки відповідачем визнані позовні вимоги до стадії судового розгляду справи. На думку відповідача, позивачем на підтвердження судових витрат надано суду рахунок №02-07-1095/19 від 08.11.2019р. на суму 8263 Євро, однак, факт нарахування АО Саєнко Харенко саме такої суми компанії СОСЬЕТЕ БІК вартості правничої допомоги не підтверджується розумними і логічними розрахунками, викладеними в детальному описі робіт. Наполягає відповідач і на тому, що будь-яких доказів представником позивача щодо сплати СОСЬЕТЕ БІК зазначеної суми суду не надано.

Також відповідач зазначає, що позивачем йому не було надіслано належним чином заяву про розподіл судових витрат, однак, суд враховує, що самий лише факт подання відповідачем заперечення з приводу такої заяви позивача, достеменно вказує на те, що відповідач обізнаний зі змістом зазначеної заяви позивача.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.ч.1, 2, 3 ст.244 ГПК України).

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу правничих витрат, суд встановив наступне.

На підтвердження повноважень Кочерги Д.О., як представника позивача до справи подано ордер серії КВ №443654 від 05.09.2019р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2924 від 31.05.2007р., нотаріально посвідчений переклад довіреності від 30.08.2019р. та апостилю до неї.

Адвокат Кочерга Д.О. приймав участь у наступних судових засіданнях: 16.09.2019р., 01.10.2019р., 15.10.2019р., 14.11.2019р. під час розгляду справи.

Вимога заявника про відшкодування витрат на правничу допомогу також ґрунтується на укладеному між позивачем та АО Саєнко Харенко договорі про надання правової допомоги №01-1095/19 від 30.08.2019р.

Так, відповідно до п.п.1.1., 1.2. договору №01-1095/19 від 30.08.2019р. об`єднання зобов`язалось на замовлення клієнта здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги (надалі разом - правова допомога) клієнту на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. На підставі звернення клієнта об`єднання може надавати усі види правової допомоги, не заборонені чинним законодавством та правилами адвокатської етики, що може включати, але не обмежуватись: захист та надання правової допомоги у кримінальному провадженні; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; та інші види правової допомоги (надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо).

Клієнт погоджується оплатити об`єднанню винагороду за всі послуги, що були надані або підготовлені до надання в межах надання правової допомоги під час дії цього договору, а також фактичні витрати, необхідні для надання правової допомоги та/або виконання договору. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються стандартними умовами надання правової допомоги. Сторони можуть визначати розмір гонорару за окремими справами та/або зверненнями клієнта та підстави для зміни розміру гонорару окремими додатками та/або додатковими угодами до договору (п.п.2.1., 2.2. договору).

У додатку №2 до договору №01-1095/19 від 30.08.2019р. сторони визначили, що об`єднання зобов`язується: 1.1.1. Підготовка: підготувати та зібрати докази, що будуть додані до позовної заяви та (або) заяви про забезпечення позову до відповідача ТОВ "КОНТРАКТ ЕКСПО 19"; скласти та подати до компетентного господарського суду позовну заяву та заяву про забезпечення позову ("Етап 1"); 1.1.2. Підготовка справи до розгляду у суді: підготувати всі необхідні (та за умови, що така необхідність настала) процесуальні документи, у тому числі (але не обмежуючись) процесуальні документи, щодо висновку експерта, забезпечення позову, зустрічного забезпечення, зустрічного позову (у разі його подання відповідачем), наданих доказів, достатності доказів, заперечення на пояснення та інші процесуальні документи від відповідача, підготувати та подати відповідь на відзив відповідача ("Етап 2"); 1.1.3. розгляд справи по суті: підготувати всі необхідні (та за умови, що така необхідність настала) процесуальні документи, а також документи необхідні для здійснення представництва клієнта по господарській справі за вказаним позовом в суді першої інстанції, при дослідженні доказів, допиті свідків (якщо такий матиме місце), участі у судових дебатах ("Етап3"); виконавче провадження: після (та за умови) задоволення відповідного позову клієнта, підготувати та подати відповідні виконавчі документи до органів державної виконавчої служби; укласти договір на знищення продукції з переробною компанією, здатною фактично виконати відповідне рішення суду; контролювати передачу продукції, яка підлягає знищенню відповідно до рішення суду зазначеній переробній компанії; здійснити нагляд за фактичним процесом знищення та відзвітувати про знищення Клієнту ("Етап 4").

У п.1.4. додатку №2 сторони погодили, що гонорар об`єднання за представництво клієнта по господарській справі в суді першої інстанції складається з: 5000 Євро без урахування податків (якщо такі підлягають нарахуванню) - за надання правової допомоги по реалізації етапу 1; 4000 Євро без урахування податків (якщо такі підлягають нарахуванню) - за надання правової допомоги по реалізації етапу 2; 2000 Євро без урахування податків (якщо такі підлягають нарахуванню) - за надання правової допомоги по реалізації етапу 3; 4000 Євро без урахування податків (якщо такі підлягають нарахуванню) - за надання правової допомоги по реалізації етапу 4.

АО Саєнко Харенко було виставлено позивачу рахунок №02-07-1095/19 від 28.11.2019р. на суму 8263 Євро.

Так, у постанові від 16.07.2020р. у даній справі Верховний Суд вказав на необхідність встановлення чи є розмір заявлених судових витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Зауважив Верховний Суд і про те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи рахунок №02-07-1095/19 від 28.11.2019р., договір №01-1095/19 від 30.08.2019р., а також встановлення у додатку №2 фіксований розмір адвокатських послуг у вигляді твердих грошових сум поетапної оплати не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).

Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Між тим, як зазначила Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Наразі із наявних у справі доказів вбачається, що Адвокат Кочерга Д.О.: приймав участь у судових засіданнях по даній справі - 16.09.2019р., 01.10.2019р., 15.10.2019р., 14.11.2019р., складав та підписував позов, заяву про вжиття забезпечувальних заходів, заяви щодо видачі копій судових рішень. Крім того, вбачається що додатки до позову та заяви про забезпечення позову, тобто, докази по справі збирав саме представник позивача.

Позовні вимоги у даній справі заявлено позивачем про заборону відповідачу здійснювати використання позначення на товарі, вилучення з цивільного обороту та знищення товару, що порушує право інтелектуальної власності. Така категорія спорів є досить розповсюдженою за декілька останніх роки та характеризується усталеною судовою практикою на користь захисту права інтелектуальної власності. Звідси, представництво інтересів позивача у такій справі не потребує значних/надмірних зусиль адвоката.

Між тим, у заяві від 14.11.2019р. за вх.№23570/20 відповідач позовні вимоги визнав повністю.

При цьому, з огляду на повне визнання відповідачем позову, матеріали справи не доводять надання адвокатом послуг позивачу по визначеним у додатку №2 2-му та 3-му етапах, а саме: підготовка справи до розгляду у суді: підготувати всі необхідні (та за умови, що така необхідність настала) процесуальні документи, у тому числі (але не обмежуючись) процесуальні документи, щодо висновку експерта, зустрічного забезпечення, зустрічного позову (у разі його подання відповідачем), наданих доказів, достатності доказів, заперечення на пояснення та інші процесуальні документи від відповідача, підготувати та подати відповідь на відзив відповідача; розгляд справи по суті: підготувати всі необхідні (та за умови, що така необхідність настала) процесуальні документи, а також документи необхідні для здійснення представництва клієнта по господарській справі за вказаним позовом в суді першої інстанції, при дослідженні доказів, допиті свідків (якщо такий матиме місце), участі у судових дебатах.

Таким чином, із визначеного у додатку №2 першого етапу послуг, адвокат надав наступні: підготував та зібрав докази до позову, склав та подав позов до суду та заяву про забезпечення позову.

Так, станом на 21.09.2020р. за НБУ курс Євро по відношенню до гривні склав 33.3456, а станом на дату подання позову у даній справі до суду (09.09.2019р.) - 27.6623. Тобто, станом на дату подання представником позову до суду вартість послуг 1 етапу за додатком №2 складала еквівалент - 138311,50грн. (за курсом НБУ), на дату постановлення даної ухвали - становить 166728грн. (за курсом НБУ).

Отже, на думку суду, позивач не обгрунтував, яким чином збирання доказів, що визначені у додатку до позову у кількості 11 шт., спричинило до витрачання адвокатом часу та зусиль на 5000 Євро.

За таких умов, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Отже, витрачання часу на перебування у чотирьох судових засіданнях, збирання доказів до позову та складання двох вагомих процесуальних заяв - позову і заяви про забезпечення позову, що дає підстави суду дійти висновку про те, що вимоги позивача про відшкодування йому за рахунок відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи, підлягають задоволенню частково у розмірі 16672грн., що може вважатись розумним і співмірним, пропорційним до предмета спору.

Керуючись ст.ст.232, 233, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково заяву СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) від 22.11.2019р. за вх.№2-5710/19 про ухвалення додаткового рішення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Контракт Експо 19 (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 1/27, код ЄДРПОУ 42729061) на користь Сосьєте БІК (SOSIETE BIC) (14 рю, Жанн д`Аснієр, 92611 Кліши - Франція) витрати на правничу допомогу в сумі 16672 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) грн.

3. Відмовити у задоволенні решти частини заяви СОСЬЄТЕ БІК (SOCIETE BIC) від 22.11.2019р. за вх.№2-5710/19 про ухвалення додаткового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 25.09.2020р.

Суддя І.А. Малярчук