Ухвала

від 21.09.2020 по справі 610/2355/20

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/2355/20 № 1-кс/610/707/2020

м. Балаклія 21.09.2020 року

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача-інспектора СД Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020225190000117 про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Предметом клопотання є майно: трактор колісний МТЗ-80, реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого є ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «ХАРІМПЛЕКС».

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудовго розслідування за ч. 1 ст. 240 КК України встановлено, що 17.09.2020р. при огляді місць події було виявлено вказаний трактор, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому на нього доцільно накласти арешт з метою забезпечення збереження речового доказу.

Також необхідність арешту вказаного майна зумовлюється тим, що в подальшому буде забезпечено проведення відповідних експертиз, а також інших слідчих дій, які будуть відігравати суттєву роль для встановлення об`єктивної істини по справі.

Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучене майно може бути відчужене, спотворене чи взагалі знищене (а.с. 1).

В суді слідчий клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.

Власник майна про час та місце судового розгляду повідомлявся, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання з урахуванням визначених законом строків розгляду клопотання, найчастіше об'єктивної неможливості у ці строки повідомити про його розгляд, наслідків не розгляду клопотання, наявності права на подачу клопотання про скасування арешту майна у разі його накладення.

Судовим розглядом встановлено, що СВ Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020225190000117. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 18.09.2020р. з кваліфікацією за ч. 2 ст. 240 КК України.

Частиною 2 ст. 240 КК України передбачено кримінальну відповідальність за порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

З витягу з ЄРДР вбачається, що суб 'єктом господарювання ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «ХАРІМПЛЕКС», за адресою: вул. Стадіонна, 3, с. П'ятигірське Балаклійського району Харківської області,здійснювався забірводи зпідземних джерел(свердловини),без спеціальногодозволу накористування надрами(підземнимиводами),що єпорушенням ст.ст.16,19,21,23Кодексу Українипро надра,в результатівказаних дійдержаві заподіяношкоду (а.с. 21).

Відповідно до картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, заявник директор департаменту служби безпеки підприємства «Курганський бройлер», повідомив, що 17.09.2020р. об 14.59год. за адресою: Балаклійський район, с. П'ятигірське, на полі незаконна врізка у скважину (незаконне добування води) 400 метрів, цією водою орошають поле (а.с. 5).

В своїх поясненнях ОСОБА_5 , директор департаменту безпеки ТОВ «Курганський бройлер», пояснив, що 17.09.2020р. близько 15.00год. ним було виявлено незаконну врізку в їх водяну свердловину, яка розташована поблизу колишньої мийки підприємства Курган, на яку в них є всі документи. Виявилось, що даною свердловиною заволоділо ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «Харімпекс», після чого приїхали представники даного підприємства та почали доводити, що дана свердловина належить їм. Тому просив розібратися в даній події, а саме кому належить ця свердловина, та прийняти заходи щодо неправомірного видобутку державних надр води, які потребують необхідного ліцензування (а.с. 7).

17.09.2020р. при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 ,було виявлено на ділянці поля свердловину зверху накриту бетонною плитою округлої форми O 220см, із нижньої частини в землі проведено трубу металеву, яка йде до вентелю, який знаходиться під вказаною плитою. Приєднана металева труба O 90мм прокладена на глибині 1,2м в траншеї шириною 1.4м, яка входить від даного вентилю на довжину 8,4м, потім згинається вправо та уходить під землю далі на відстань близько 70м та після чого виходить з-під ґрунту та заповнює углублення в ґрунті у вигляді басейну розміром 10х25м приблизною глибиною схилу 4.10м, краї схилу заслонені (вкриті) полімерною плівкою чорного кольору. Із труби, що виходить з-під землі, під напором йде вода. Поряд із трубою з лівого боку розташовано трактор д.н.з. НОМЕР_1 , до якого під`єднана помпа «СARAR 170 115 Serial № 54357611», від якої із задньої частини відходить рукав у поглиблення із водою, на момент огляду перебуває у непрацюючому стані. Із верхньої частини помпи мається рукав, що обходить трактор та йде вправо на земельну ділянку. Виявлений трактор було вилучено. Від огляду свердловини ОСОБА_6 відмовилась, з протоколом огляду не погодилась (а.с. 8) та надала пояснення, виправлені в заяву про продовження зауважень до протоколу огляду місця події від 17.09.2020р. (а.с. 9).

З розписки від 17.09.2020р. вбачається, що ОСОБА_6 отримала від працівника поліції під відповідальне зберігання вищевказаний трактор (а.с. 10).

Згідно довідкиГоловного управлінняДержпродспоживслужби вХарківській областістаномна 18.09.2020р.власником тракторуколісного марки «МТЗ-80», реєстраційний,№ НОМЕР_1 є ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «ХАРІМПЛЕКС» (а.с. 11).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єкт нерухомого майна за адресою: вул. Стадіонна, 3, с. П'ятигірське Балаклійського району Харківської області, в тому числі «Я-1»-свердловина,глибиною 600метрів тадіаметром труби1,0мналежить ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «Харімпекс», та на неї 20.08.2020р. накладено заборону відчуження (а.с. 12-14).

Згідно до ч. 7 ст.237КПК України вказане у клопотанні майно вважається тимчасово вилученим.

П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

6) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

7) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З наданих матеріалів клопотання убачається, що досудове розслідування перебуває лише на початковій стадії, інформація про вчинене кримінальне правопорушення підлягає перевірці слідчим (оперативним) шляхом.

На даний час не встановлено відсутності в ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «Харімпекс» спеціального дозволу на здійснення забору води з підземних джерел (свердловини), тобто на користування надрами (підземними водами), за адресою: вул. Стадіонна, 3, с. П'ятигірське Балаклійського району Харківської області, не допитано керівництво підприємства з цього питання, не отримано від них даних про наявність чи відсутність спеціального дозволу на здійснення вищевказаного виду діяльності, не отримано такі відомості і від органу, який повинен видавати такий дозвіл тощо.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за адресою: вул. Стадіонна, 3, с. П'ятигірське Балаклійського району Харківської області, у власності ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «Харімпекс» є свердловина, однак не убачається того, що саме вона була предметом огляду.

Клопотання ґрунтується лише на заяві про вчинений злочин та поясненнях ОСОБА_5 , якого навіть не було допитано в даному кримінальному провадженні як свідка, з попередженням його про кримінальну відповідальність, його заява та пояснення в ході досудового розслідування слідчим (оперативним) шляхом перевірено не було, тому до них суд відноситься критично, внаслідок недоведеності.

Пояснення ОСОБА_6 було виправлені в заяву про продовження зауважень до протоколу огляду місця події від 17.09.2020р. При цьому не вказано, ким вона працює в ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «Харімпекс». Крім того, її не було допитано в даному кримінальному провадженні як свідка, з попередженням її про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами вкримінальному провадженніє фактичнідані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Однак, наявні в матеріалах справи пояснення та заяви не є доказами, оскільки не набули процесуальної форми у виді показань тощо.

Самої заяви про вчинене кримінальне правопорушення явно недостатньо.

Отже, достатня доказова база на цей час відсутня. По факту клопотання ґрунтується лише на припущеннях. Обов`язок доказування доводів клопотання покладений на слідчого та прокурора.

Стороною обвинувачення в суді при розгляді клопотання не доведено, що існують ризики щодо майна, на яке слідчий просить накласти арешт, та обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132 КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб».

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно з частиною другою статті 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Одними з обов 'язкових елементів верховенства права є дотримання прав людини та заборона на свавілля.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 листопада 2013 року в справі «Бєлоусов проти України» зазначив, що будь-яке втручання згідно з п. 1 ст. 8 Конвенції повинно бути виправданим у розумінні п. 2 як таке, що здійснюється «згідно із законом» і є «необхідним у демократичному суспільстві» задля досягнення однієї або більше законних цілей, що в ньому наводяться. Формулювання «згідно із законом» вимагає від оскаржуваного заходу як підґрунтя в національному законодавстві, так і його відповідності принципові верховенства права. Головною метою ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є захист особи від свавільного втручання державних органів.

Завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-174 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Повністю відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1