Рішення

від 14.09.2020 по справі 640/21311/18

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/21311/18

№ провадження 2/646/386/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шелест І. М.,

за участю секретарів Мироненко А. С., Волошко К. І., Коммунарової А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу № 640/21311/18 за позовом ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Магноліт , юридична адреса: м. Харків, вул. Достоєвського, 5, оф. 1, ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення коштів, -

у присутності представників сторін:

представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Романченко О. М.,

представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Голейна Л. Ю.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ТОВ Магнолит та ОСОБА_2 , у якому просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7218/18/003669 від18.07.2018 автомобіля OPEL CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Магнолит і застосувати наслідки недійсності правочину - стягнути солідарно з ТОВ Магнолит та ОСОБА_2 170000,00 грн, сплачених позивачем за договором купівлі-продажу. В подальшому позовні вимоги уточнювалися.

20.11.2018 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

04.12.2018 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Магнолит та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів направлено за підсудністю до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

27.02.2019 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

25.03.2019 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Магнолит та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів, відкрито спрощене провадження по справі з повідомленням (викликом) сторін.

22.04.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Голейної Л. Ю., у якому відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначає, що 08.07.2018 року видала довіреність на право користування та розпорядження транспортним засобом та передала автомобіль ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку з чим цього ж дня відповідач подала заяву до сервісного центру про зняття автомобіля з обліку, на підставі якої було проведено огляд транспортного засобу в центрі надання адміністративних послуг та видано номерні знаки для разових поїздок НОМЕР_2 . Відповідач стверджує, що ОСОБА_2 не була стороною спірного договору, кошів за автомобіль не отримувала, а тому оскаржуваний договір не створює для неї обов`язків.

22.05.2019 року судове засідання було відкладене у зв`язку з неявкою відповідача.

24.09.2019 року до суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову, у якій позивач змінила предмет позову та просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 170000,00 грн як вартість автомобіля за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 7218/18/003669 від 18.07.2018 року. При цьому позивач виключила ТОВ Магнолит зі складу відповідачів, та позовних вимог з урахуванням зміни підстав та предмету позову до ТОВ Магнолит не заявляла.

В підтвердження змінених позовних вимог позивач зазначила, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі продажу автомобіля; факт оплати вартості автомобіля в сумі 170000,00 грн підтверджується підписом представника комісійної біржі ТОВ Магнолит Литовченка С. В. Незареєстрована в органах МВС України зміна номеру кузову є істотним недоліком товару в розумінні ч.2 ст.678 ЦК України, оскільки не дозволяє використання автомобіля за призначенням, у зв`язку з чим позивач просить про стягнення на її користь вартості відповідного автомобіля.

24.09.2019 року у судовому засіданні суд ухвалив прийняти вищевказану заяву про зміну предмету позову до розгляду.

02.03.2020 року у судовому засідання представник позивача адвокат Романченко О. М. пояснив, що після укладення договору купівлі-продажу позивач виявила підробку номерів та деталей кузова, яка унеможливлює використання автомобіля за призначенням, у зв`язку направила ОСОБА_2 заяву про відмову від договору та просила повернути сплачені за автомобіль кошти. На підтвердженням оплати вартості автомобіля представник позивача посилався на п.2.1. договору, відповідно до якого передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору. Пояснив, що грошові кошти за автомобіль були внесені у касу ТОВ Магнолит , квитанцій про сплату грошових коштів немає.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Голейна Л. Ю. пояснила, що відповідач ОСОБА_2 грошових коштів за автомобіль в розмірі 170000,00 грн за продаж автомобіля ані від позивача, ані від ТОВ Магноліт не отримувала.

У судове засідання 14.09.2020 року з`явилися представник позивача адвокат Романченко О. М. та представник відповідача адвокат Голейна Л. Ю.

Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Голейної Л. Ю. до суду також надійшли письмові пояснення, у яких відповідач, зокрема, просить застосувати до заяви позивача про зміну предмета позову спеціальну позовну давність.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 02.12.2017 року Центром № 5341, власником автомобіля марки OPEL модель CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 є ОСОБА_2 .

08.07.2018 року ОСОБА_2 видала довіреність на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , якою надала останнім право користуватися та розпоряджатися належним їй автомобілем марки OPEL модель CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , яка була посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гурою Л. Б., зареєстровано в реєстрі за № 202. Відповідно до змісту довіреності, остання була видана з правом передоручення.

16.07.2018 року ОСОБА_3 діючи від імені ОСОБА_2 видав довіреність на ім`я ОСОБА_5 , якою в порядку передоручення надав повіреному право користуватися та розпоряджатися автомобілем марки OPEL модель CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , яка була посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мороз Г. І.

18.07.2018 року між ТОВ Магнолит та ОСОБА_2 в особі ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності HHI 858387 від 16.07.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Мороз Г. І. було укладено договір комісії № 7218/18/003669, за яким комісіонер ТОВ Магнолит зобов`язався за комісійну плату вчинити за рахунок комітента ОСОБА_2 від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу OPEL модель CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 .

18.07.2018 року між ТОВ Магнолит та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7218/18/003669, відповідно до якого ТОВ Магнолит передало у власність ОСОБА_1 транспортний засіб марки OPEL модель CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 .

Пунктами 2.1, 3.1 договору купівлі-продажу транспортного засобу передбачалось, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 170000,00 грн.

Відповідно до п.7.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу особа, у власності якої перебувало майно до продажу не відповідає за недоліки, крім випадків їх навмисного приховування.

Позивач стверджував, що 18.07.2018 року він передав ТОВ Магнолит в рахунок оплати вартості автомобіля 170000,00 грн., а останній передав йому вказаний автомобіль.

18.07.2018 року позивачем було подано заяву про перереєстрацію транспортного засобу на нового власника, проте отримано відмову на перереєстрацію авто у зв`язку з розбіжністю номера шасі (кузова) у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та безпосередньо у транспортному засобі.

У зв`язку з вказаним було розпочате кримінальне провадження. З протоколу огляду місця події, складеного слідчим Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області 18.07.2018 року, вбачається, що ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 змінений шляхом вварювання номерної деталі.

З висновку експерта № 112 від 17.08.2018 вбачається, що ідентифікаційний номер кузова автомобіля Opel Corsa з реєстраційним номером НОМЕР_2 , що був наданий на дослідження, змінений шляхом заміни номерної деталі кузова (днище автомобіля) у зборі з внутрішніми частинами правого та лівого коробів на аналогічний блок деталей з маркуванням НОМЕР_1 , який раніше належав іншому автомобілю; заміни наклейок виробника з ідентифікаційним номером кузова та з видимим ідентифікаційним номером на аналогічні з маркуванням W0L0SDL08D6090007, які раніше належали іншому автомобілю.

В матеріалах справи також наявна заява від 17.09.2019 року, якою ОСОБА_1 відмовилась від договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7218/18/003669 від 18.07.2018 року та просила повернути їй сплачені за придбання автомобілю грошові кошти у розмірі 170000,00 грн адресована ОСОБА_2 .

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України Про дорожній рух , Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, та Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Відповідно до ст.665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ч.3 ст.214ЦК України відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Відповідно до ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до п.54 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1200 відповідальність перед покупцем за відповідність транспортних засобів (ідентифікаційних номерів транспортного засобу) та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, характеристикам та записам, зазначеним у реєстраційних документах, акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, несе комітент, а в частині виконання пункту 48 цього Порядку - комісіонер та комітент згідно із законом.

Відповідно до п.22 Порядку, працівники суб`єкта господарювання, які здійснюють огляд транспортних засобів і звіряння ідентифікаційних номерів, повинні мати відповідну підготовку. Результати огляду транспортного засобу і звіряння ідентифікаційних номерів відображаються в акті огляду реалізованого транспортного засобу. Суб`єкт господарювання, працівник якого підписав акт огляду реалізованого транспортного засобу, несе відповідальність за відповідність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу номерам, зазначеним у документах, наданих для державної реєстрації.

Згідно п.48 Порядку, здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери встановлено, що комісіонер під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери: зобов`язаний ретельно перевірити документи, які пред`являє комітент чи довірена особа, звірити відповідність записів у них з фактичними ідентифікаційними номерами складових частин.

У разі виявлення ознак підроблення документів, номерів складових частин або невідповідності записів з нанесеними на них ідентифікаційними номерами комісіонер зобов`язаний невідкладно повідомити про це відповідному територіальному органові Національної поліції та Держпродспоживслужбі.

Тлумачення п.1 ч.2 ст.678 ЦК України свідчить, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми лише за умови, якщо він відмовився від договору (саме такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30.01.2020 по справі №164/882/15-ц).

При цьому волевиявлення покупця щодо відмови від договору має мати зовнішній вираз. Особа має усвідомлювати правочин (а саме відмову), який вона вчиняє та бажати настання певних юридичних наслідків. З урахуванням ч.3 ст.214 ЦК України та форми договору купівлі-продажу транспортного засобу така відмова вчиняється в письмовій формі. Про таку відмову має бути поінформована інша сторона договору.

Тлумачення ст.1011 ЦК України свідчить, що укладаючи правочини з третіми особами, комісіонер виступає від власного імені, що презюмує наявність його власної волі, хоча, безумовно, ця воля базується на волі комітента. Саме комісіонер є стороною договору з третьою особою, навіть, якщо такий договір вчинено в інтересах комітента.

З аналізу вищевказаних приписів вбачається, що оскільки комісіонер діє від власного імені, укладаючи на користь комітента договори з іншими особами, відповідно, він і нестиме відповідальність за порушення умов таких договорів з урахуванням особливостей, визначених законодавством та договором. Як продавець за договором з третьою особою комісіонер зобов`язаний повідомити таку третю особу про всі наявні недоліки товару.

Покупець має право відмовитись від договору купівлі продажу на підставах, передбачених п.1 ч.2 ст.678 ЦК України та заявити продавцю вимогу про повернення сплачених за товар коштів. Відмова від договору та вимога щодо повернення коштів має направлятися другій стороні договору - продавцю, яким у даному випадку є ТОВ Магнолит .

До того ж, оскільки, така вимога пов`язана з недоліками товару, керуючись п.7.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу, особа, у власності якої перебувало майно до продажу може відповідати за такі недоліки перед покупцем тільки у випадку їх навмисного приховування.

Матеріали справи не містять доказів навмисного приховування відповідачем ОСОБА_2 недоліків автомобіля, зокрема, факту заміни номерної деталі кузова (днище автомобіля) у зборі з внутрішніми частинами правого та лівого коробів на аналогічний блок деталей з маркуванням W0L0SDL08D6090007.

Матеріали справи також не містять доказів відмови позивача від договору купівлі-продажу, оформленої належним чином та заявленої належній особі - другій стороні договору.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутності у матеріалах справи доказів, які підтверджують факт оплати позивачем вартості транспортного засобу, як такі, що не є підставою для відмови у задоволенні позову.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81-84, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення 170000,00 грн як вартість автомобіля за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 7218/18/003669 від 18.07.2018 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 21.09.2020.

Суддя І.М. Шелест