Постанова

від 13.04.2021 по справі 640/21311/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року

м. Харків

справа №640/21311/18

провадження № 22-ц/818/727/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого : Маміної О.В.,

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря:.Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Магноліт ,ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Магноліт , ОСОБА_2 про стягнення коштів

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3

на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2020 року у складі судді Шелест І.М. ,-

в с т а н о в и в :

15 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Магнолит (далі за текстом ТОВ Магнолит ) та ОСОБА_2 , у якому, з урахуванням уточнень (а.с. 71-74) просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 170 000 грн, як вартість автомобіля за договором купівлі-продажу транспортного засобу №7218/18/003669 від 18.07.2018 року.

При цьому позивач виключила ТОВ Магнолит зі складу відповідачів, та позовних вимог з урахуванням зміни підстав та предмету позову до ТОВ Магнолит не заявляла.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, всі судові витрати по справі по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги стягнути з ОСОБА_2 .

Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про те, що відповідачем у справі мав бути комісіонер, як сторона договору купівлі-продажу, а відповідач ОСОБА_2 може нести відповідальність тільки у випадку навмисного приховування нею недоліків автомобілю з порушенням норм 658 ЦК України та норм глави 69 ЦК України, оскільки на думку апелянта, право власності на товар, що реалізується комісіонером, в жодному випадку до нього не переходить, власником товару завжди залишається комітент.

Також зазначає, що судом не враховано положення п. 54 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 за № 1200, відповідно до якого відповідальність перед покупцем за відповідність транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, характеристикам та записам, зазначеним у реєстраційних документах, несе комітент.

Вказує, що не зважаючи на те, що договір купівлі-продажу автомобіля був укладений між комісійною організацією та позивачкою, продавцем автомобіля є комітент.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Голейна Л.Ю. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзив мотивовано тим, що апеляційна скарга базується на хибному посиланні на те, що продавцем товару була ОСОБА_2 . Проте, це суперечить фактичним обставинам справи так як Договір купівлі продажу транспортного засобу від 18.07.2018 року було укладено між ТОВ Магнолит як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем. Саме ці особи є сторонами та підписантами договору, за яким позивач заявляє вимоги про повернення сплачених коштів, шо за твердженням останнього були передані в касу ТОВ Магнолит . Згідно змісту статті 1011 ЦК України комісіонер діє в чужих інтересах, але від власного імені, тобто є самостійною стороною у правочині. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми лише за умови, якщо він відмовився від договору (саме такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30.01.2020 по справі №164/882/15-ц).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягаю задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки комісіонер діє від власного імені, укладаючи на користь комітента договори з іншими особами, відповідно, він і нестиме відповідальність за порушення умов таких договорів з урахуванням особливостей, визначених законодавством та договором. Як продавець за договором з третьою особою комісіонер зобов`язаний повідомити таку третю особу про всі наявні недоліки товару. Покупець має право відмовитись від договору купівлі продажу на підставах, передбачених п.1 ч.2 ст. 678 ЦК України та заявити продавцю вимогу про повернення сплачених за товар коштів. Відмова від договору та вимога щодо повернення коштів має направлятися другій стороні договору продавцю, яким у даному випадку є ТОВ Магнолит , оскільки, така вимога пов`язана з недоліками товару, керуючись п.7.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу, особа, у власності якої перебувало майно до продажу може відповідати за такі недоліки перед покупцем тільки у випадку їх навмисного приховування. Матеріали справи не містять доказів навмисного приховування відповідачем ОСОБА_2 недоліків автомобіля, зокрема, факту заміни номерної деталі кузова (днище автомобіля) у зборі з внутрішніми частинами правого та лівого коробів на аналогічний блок деталей з маркуванням W0L0SDL08D6090007. Матеріали справи також не містять доказів відмови позивача від договору купівлі-продажу, оформленої належним чином та заявленої належній особі другій стороні договору.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що 18.07.2018року між ТОВ Магнолит , який є комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 та на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії від 18.07.2018 ( Комісіонер, Продавець) та ОСОБА_1 ( Покупець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №7218/18/003669, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 транспортний засіб марки OPEL модель CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 ( а.с. 5).

Пунктом Договору передбачено, що продавець виконав передпродажну підготовку транспортного засобу.

Пунктами 2.1, 3.1 договору купівлі-продажу транспортного засобу передбачалось, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 170 000 грн.

Відповідно до п.7.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу особа, у власності якої перебувало майно до продажу не відповідає за недоліки, крім випадків їх навмисного приховування.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 02.12.2017 Центром №5341, власником автомобіля марки OPEL модель CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_2 ( а.с. 7) .

08 червня 2018 року ОСОБА_2 видала довіреність на ім`я ОСОБА_4 та/ або ОСОБА_5 , якою надала останнім право користуватися та розпоряджатися належним їй автомобілем марки OPEL модель CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка була посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гурою Л.Б., зареєстровано в реєстрі за №202. Відповідно до змісту довіреності, остання була видана строком на два місяця і дійсна до восьмого серпня 2018 року з правом передоручення третім особам ( а.с. 8) .

16 липня 2018 року ОСОБА_4 діючи від імені ОСОБА_2 видав довіреність на ім`я ОСОБА_6 , якою в порядку передоручення надав повіреному право користуватися та розпоряджатися автомобілем марки OPEL модель CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову маркуванням НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка була посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І.( а.с. 9).

18.07.2018 року між ТОВ Магнолит (Комісіонер) та ОСОБА_2 ( Комітент) в особі ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності від 16.07.2018, посвідченої приватним нотаріусом Мороз Г.І., було укладено договір комісії №7218/18/003669, за яким комісіонер зобов`язався за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу OPEL модель CORSA бежевого кольору, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 ( а.с. 6).

З протоколу огляду місця події, складеного слідчим Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області 18.07.2018, убачається, що ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 змінений шляхом вварювання номерної деталі.( а.с. 10-11).

З висновку експерта №112 від 17.08.2018 вбачається, що ідентифікаційний номер кузова автомобіля Opel Corsa з реєстраційним номером НОМЕР_4 , що був наданий на дослідження, змінений шляхом заміни номерної деталі кузова (днище автомобіля) у зборі з внутрішніми частинами правого та лівого коробів на аналогічний блок деталей з маркуванням НОМЕР_1 , який раніше належав іншому автомобілю; заміни наклейок виробника з ідентифікаційним номером кузова та з видимим ідентифікаційним номером на аналогічні з маркуванням W0L0SDL08D6090007, які раніше належали іншому автомобілю ( а.с. 12-16).

В матеріалах справи також наявна заява від 17.09.2019 , яка адресована ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , відмовилась від договору купівлі-продажу транспортного засобу №7218/18/003669 від 18.07.2018 та просила повернути їй сплачені за придбання автомобілю грошові кошти у розмірі 170000,00 грн ( а.с. 76).

Судовим розглядом встановлено, що укладаючи 18.07.2018року договір купівлі продажу ТОВ Магнолит , діяв у відповідності до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 як комісіонером на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії від 18.07.2018 ( Комісіонер, Продавець).

Відповідно до положень статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно зі статтею 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

За змістом статті 655 ЦК України договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (частини 1,4 статті 673 ЦК України).

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 674 ЦК України).

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів здійснюється, крім іншого, також відповідно до Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

За пунктом 42 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 на комісію приймаються технічно справні транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, та транспортні засоби з дефектами. Під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, перевірка їх технічного стану та укомплектованості проводиться за участю комітента.

Згідно з пунктами 53, 54 Порядку під час продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які були в експлуатації, комісіонер повинен повідомити покупцеві в письмовій формі про виявлені несправності і пошкодження та неможливість експлуатації транспортного засобу до їх усунення. При цьому складається акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, про виявлені несправності і пошкодження у двох примірниках, кожний з яких підписується продавцем та покупцем. Відповідна інформація вноситься у журнал.

Відповідальність перед покупцем за відповідність транспортних засобів (ідентифікаційних номерів транспортного засобу) та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, характеристикам та записам, зазначеним у реєстраційних документах, акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, несе комітент, а в частині виконання пункту 48 цього Порядку - комісіонер та комітент згідно із законом (пункт 54 Порядку).

Пунктом 48 Порядку, здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери встановлено, що комісіонер під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери: зобов`язаний ретельно перевірити документи, які пред`являє комітент чи довірена особа, звірити відповідність записів у них з фактичними ідентифікаційними номерами складових частин.

У разі виявлення ознак підроблення документів, номерів складових частин або невідповідності записів з нанесеними на них ідентифікаційними номерами комісіонер зобов`язаний невідкладно повідомити про це відповідному територіальному органові Національної поліції та Держпродспоживслужбі.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку про те, що відповідачем у справі мав бути комісіонер.

Статтями 638-640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до актів цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до статей 651, 654 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 691-693, 697 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Згідно статей 662, 673, 679 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Статтею 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:1) пропорційного зменшення ціни; 2)безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 678 ЦК України свідчить, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми лише за умови, якщо він відмовився від договору.

Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З протоколу огляду місця події, складеного слідчим Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області 18.07.2018, убачається, що ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 змінений шляхом вварювання номерної деталі.( а.с. 10-11).

З висновку експерта №112 від 17.08.2018 вбачається, що ідентифікаційний номер кузова автомобіля Opel Corsa з реєстраційним номером НОМЕР_4 , що був наданий на дослідження, змінений шляхом заміни номерної деталі кузова (днище автомобіля) у зборі з внутрішніми частинами правого та лівого коробів на аналогічний блок деталей з маркуванням НОМЕР_1 , який раніше належав іншому автомобілю; заміни наклейок виробника з ідентифікаційним номером кузова та з видимим ідентифікаційним номером на аналогічні з маркуванням W0L0SDL08D6090007, які раніше належали іншому автомобілю ( а.с. 12-16).

За змістом абзацу 5 пункту 15 абзацу 2 пункту 7, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається.

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Встановлені у справі обставини свідчать про істотні порушення умов договору купівлі-продажу, що призвело до продажу позивачу транспортного засобу неналежної якості, який не підлягає реєстрації у встановленому порядку, експлуатація якого заборонена.

В матеріалах справи наявна заява від 17.09.2019 , додана ОСОБА_1 до уточненої позовної заяви, що адресована ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 , в особі свого представника - ОСОБА_3 , відмовилась від договору купівлі-продажу транспортного засобу №7218/18/003669 від 18.07.2018 та просила повернути їй сплачені за придбання автомобілю грошові кошти у розмірі 170000,00 грн (а.с. 76). Факт надіслання та отримання зазначеної заяви відповідачем ОСОБА_2 не спростовано.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Встановивши факт істотного порушення умов договору купівлі-продажу, що призвело до продажу позивачу транспортного засобу неналежної якості, який не підлягає реєстрації у встановленому порядку, експлуатація якого заборонена та факт відмови позивача (покупця) від вказаного договору купівлі-продажу транспортного засобу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141, п. п. б , в ч. 1 ст. 382 ЦПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача, а саме: 1700 грн за розгляд справи у суді першої інстанції та 2 550 грн. - за перегляд справі у суді апеляційної інстанції, а всього - 4 250 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. І ст.374, п.п.2,3,4 ч. 1 ст.376, 381, 382-384, 389,390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2020 року скасувати і ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) суму, сплачену за договором купівлі-продажу транспортного засобу №7218/18/003669 від 18.07.2018, у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 4 250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук

Повне судове рішення складено 14 квітня 2021 року.